Узагальнено дані світової літератури та досліджень про нейрофізіологічні механізми організації довільного руху у людини і тварин. В якості експериментальної моделі використано їжодобувний інструментальний рефлекс у білих щурів. За допомогою відео- та фотореєстрації визначено фазову структуру рухів, їх тривалість, проведено аналіз змін цих параметрів при пошкодженні латерального гіпоталамусу та префронтальної кори. Вивчалися імпульсні електричні реакції нейронів цих мозкових структур при здійсненні їжодобувних швидких рухів. Латеральний гіпоталамус розглядається як генератор мотиваційного збудження та модулятор моторного акту, що забезпечує взаємодію лімбічних та сенсомоторних центрів. Аргументуються міркування стосовно ролі нейронів різних шарів префронтальної кори у закономірностях та механізмах програмування, запуску і контролю успішності виконання їжодобувних рухів.

Рассмотрена конструкция полупроводникового медицинского микродатчика давления, применяемого при диагностике заболеваний головного мозга для измерения внутричерепного давления и давления в локальных областях головного мозга.

Розглянуто характеристику неврологічних симптомів і синдромів у залежності від рівня пошкодження мозкового стовбура, в тому числі його власних ядер та черепних нервів. Висвітлено типи центральних, сегментарних та периферичних порушень при інтра- та екстрастовбурових пошкодженнях. На основі етапів діагностичного пошуку детально розроблено принципи побудови топічного діагнозу - основи клінічної неврології.

В хронических опытах на собаках изучено блокирующее действие нового препарата N-децилтропин бромида (ИЭМ-1556) на желудочную секрецию, вызванную пентагастрином, карбахолином и гистамином. Также было изучено в опытах на крысах действие данного препарата на поражения слизистой оболочки желудка, вызванные "социальным стрессом", на вагусное торможение сердечного ритма и на артериальное давление. Для сравнения изучалось влияние на указанные выше реакции классического ганглиоблокатора гексаметония. ИЭМ-1556 тормозил более активно, чем гексаметоний, желудочную секрецию и отрицательную хронотропную реакцию мышцы сердца, вызванную раздражением блуждающего нерва, и оказался более эффективным протектором поражений слизистой оболочки желудка. В отличие от гексаметония ИЭМ-1556 не снижал артериального давления. Данные результаты свидетельствуют о том, что ИЭМ-1556 является весьма селективным блокатором синаптической передачи в парасимпатических и энтеральных ганглиях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.797

Рубрики:

Порушення функцій центральної нервової системи

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: глутаматергические синапсы, синаптическая передача, глутаматные рецепторы, длительная посттетаническая потенциация, длительная депрессия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.797.7

Рубрики:

Порушення функцій головного мозку та вищої нервової діяльності

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обнаружена экспрессия с-Fos протеина в содержащих синтазу оксида азота нейронах островков Калеха (96,46 +- 16,03 Fos-иммунореактивных ядер на 50-ти микрометровом срезе) в норме и угнетение этой экспрессии (14,31 +- 4,51 ядер на срезе) на стороне повреждения мезостриатной дофаминергической системы мозга 6-гидроксидофамином. Поскольку активность нейронов в островках Калеха связывают с регуляцией кровоснабжения базальных ганглиев, можно полагать, что повреждение мезостриатной дофаминергической системы, которое характеризуется угнетением экспрессии протеина c-Fos, сопровождается нарушением кровоснабжения этих базальных узлов.

Изучены особенности расположения и восстановительный потенциал нейрогенных стволовых клеток млекопитающих. Проанализированы молекулярные механизмы клеточного цикла, апоптоза, дифференциации и самовоспроизведения нейрогенных стволовых клеток. Рассмотрены вопросы молекулярных механизмов нейроэмбриогенеза, участия нейрогенных стволовых клеток гиппокампа в запоминании новой информации, освещена роль клеток в патогенезе заболеваний нервной системы. Приведены результаты экспериментальных и клинических исследований эффективности трансплантации нейрогенных клеток при патологии нервной системы.

Визначено джерела кровопостачання та ангіоархітектоніку кровоносного русла (КР) периферійних нервів (ПН). Проаналізовано особливості ультраструктурної організації ланок КР ПН, а також взаємовідношення кровоносних судин, сполучної тканини та нервових волокон у нервах. Описано кровоносну систему ПН за умов його де- та регенерації, наведено методи фармакотерапії у випадку пошкодження ПН. Показано нейровазальні співвідношення ПН та їх сегментарних центрів у хворих на токсичні нейропатії, викликані протипухлинними препаратами.

Определены источники кровоснабжения и ангиоархитектоника кровеносного русла (КР) периферийных нервов (ПН). Проанализированы особенности ультраструктурной организации участков КР ПН, а также взаимоотношения кровеносных сосудов, соединительной ткани и нервных волокон в нервах. Описана кровеносная система ПН в условиях его де- и регенерации, приведены методы фармакотерапии при повреждении ПН. Показаны нейровазальные соотношения ПН и их сегментарных центров у больных токсической нейропатией, вызванной противоопухольными аппаратами.

Приведены результаты экспериментальных и клинических исследований, посвященных одному из новейших направлений современной биологии и медицины - стволовым клеткам (СК). Раскрыта сущность понятия СК, рассмотрена методология их получения и культивирования. Описаны механизмы, поддерживающие плюрипотентность данных клеток, определены факторы дифференцировки СК в различные направления. Освещены вопросы клеточной терапии. Рассмотрены гемопоэтические СК костного мозга.

Проанализированы морфологические и функциональные взаимосвязи гипоталамо-гипофизарной системы и глаза. Приведены результаты исследований патологии глаз при различных заболеваниях данной системы. Впервые описан гипоталамо-ретинальный синдром. Освещены патогенез и принципы лечения заболеваний глаз, связанных с патологией гипоталамуса. Рассмотрены темновая адаптация, внутриглазное давление, изменения биопотенциала сетчатки и ее функционального состояния при заболеваниях глаз, обусловленных патологией гипоталамо-гипофизарной системы.

Ключ. слова: магнитолазерное излучение, катехоламины, средний мозг, культура клеток
Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.797.71

Рубрики:

Порушення функцій стовбура мозку

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено імпульсну активність нейронів базальних та латеральних ядер амігдали, зареєстровану під час здійснення щурами швидких стереотипних їжодобувних рухів передньою кінцівкою. У складі базолатерального відділу амігдали присутні нейрони, активність яких причетна до різних стадій процесу їжодобування, і за характеристиками своєї активності ці нейрони розділяються на досить значну кількість субпопуляцій. Активація, котра випереджала на 0,5 - 1,0 секунду початок руху, спостерігалася в більшості нейронів базолатеральної амігдали; це розцінено як відображення мотиваційного збудження, пов'язаного з реалізацією їжодобувної поведінки. Активація нейронів амігдали слідом за початком руху може свідчити про генерацію даною структурою додаткового збудження, необхідного для успішного завершення повного моторного циклу їжодобування.

У дослідах на котах у стані неспання було зареєстровано активність 61-го здогадно норадренергічного нейрона ділянки блакитної плями (БП) стовбура мозку. Тварини були навчені виконувати самоініційований (довільний) руховий акт - натиснення передньою кінцівкою на педаль для одержання харчового підкріплення. Інтервали між натисненнями (утримання кінцівки на опорі перед початком руху) мали бути не менші ніж 4 секунди, а тривалість самого руху мала не перевищувати 1 секунду. Найбільш вираженими виявились імпульсні реакції, пов'язані з підготовкою та виконанням довільного руху, а також реакції на пред'явлення умовних сигналів, що передбачають видачу (позитивний сигнал) або відсутність (негативний сигнал) харчового підкріплення, і на саме підкріплення. Близько половини досліджених одиниць БП змінювали активність до початку руху. Подібні реакції можуть бути пов'язані з наявністю в експериментальному завданні когнітивного компонента - визначення моменту початку руху. На пред'явлення умовних сигналів більшість нейронів відповідали фазною активацією, більше вираженою у випадку негативного сигналу. Реакції досліджених нервових клітин, вірогідно, свідчать про залученість нервових систем БП у сприйняття емоціогенних стимулів, а також у процеси забезпечення вибіркової уваги на різних стадіях цілеспрямованого поведінкового акту.

Ключ. слова: трансформуючий фактор росту beta, біфункціональність, проліферація, апоптоз, нейрони , астроцити, шваннівські клітини
Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.79

Рубрики:

Порушення функцій нервової системи і аналізаторів

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: гиппокамп, электрогиппокампограмма, амигдалофугальные пути, хемостимуляция
Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.797.7 + Е60*739.177.52*042

Рубрики:

Порушення функцій головного мозку та вищої нервової діяльності

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.799.111

Рубрики:

Порушення больової чутливості

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: зрительные вызванные потенциалы, шахматный паттерн, угловой размер, контраст, рецептивное поле
Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.799.14

Рубрики:

Порушення функцій зорового аналізатора

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На ізольованому препараті спинного мозку жаби досліджено вплив серотоніну в різних концентраціях на амплітудно-часові параметри потенціалів дії (ПД) первинних аферентних волокон та на потенціали, які відбивають процес деполяризації первинних аферентів (ДПА), і на властивості мембрани цих волокон. Показано, що в частині аферентних волокон дорсальних корінців серотонін спричиняв зменшення амплітуди ПД (на 15 - 20 %) і збільшення їх тривалості (на 8 - 13 %). Серотонін дуже істотно (на 70 - 90 %) зменшував амплітуду ДПА, викликаної подразненням сусіднього дорсального корінця, і помітно знижував вхідний опір мембрани аферентних волокон. Модуляцію серотоніном параметрів ПД первинних аферентів і пригнічення ДПА під впливом даного аміну обговорено як можливі механізми центрального контролю аферентації.

Изучено влияние хронической (подпороговой для эмоционально-поведенческих проявлений) электростимуляции вентромедиального ядра (ВМЯ) гипоталамуса на содержание первичных (диеновые конъюгаты и кетодиены), вторичных (ТБК-активные) и конечных (флуоресцирующие) продуктов ПОЛ (перекисное окисление липидов) в гомогенатах тканей головного мозга, сердца и печени старых крыс-самцов линии Вистар. Показано, что при естественном старении концентрация первичных продуктов ПОЛ во всех исследованных тканях увеличивается, тогда как вторичных и конечных - существенно не меняется. Стимуляция ВМЯ не оказывала статистически значимого влияния на содержание первичных продуктов ПОЛ ни в одной из исследованных тканей. Содержание вторичных продуктов ПОЛ в сердце, а также вторичных продуктов ПОЛ в мозге старых крыс при стимуляции ВМЯ увеличивалось, а в печени - снижалось. Предположено, что снижение интенсивности процессов ПОЛ в печени является следствием адаптивных изменений, характерных для стадии резистентности общего адаптационного синдрома, тогда как их усиление в мозге и сердце - результатом дезадаптивных сдвигов, свидетельствующих о переходе к стадии истощения. Интенсификацию ПОЛ в мозге и сердце старых животных при хронической электростимуляции ВМЯ можно рассматривать в качестве патогенетического фактора, способствующего сокращению продолжительности жизни.