Проведено моделювання технологічного процесу одержання вітчизняної атенуйованої протиротавірусної вакцини на основі штаму ротавірусу з генотипом G1P[8], що циркулює серед людей на території України, і розроблено технологічну схему її виготовлення. Під час розроблення вакцини з клінічного матеріалу виділено штам ротавірусу. Після послідовних пасажувань він адаптувався до умов культивування в перещеплювальних культурах клітин людини та тварин і його запропоновано як виробничий штам-кандидат. Протиротавірусну вакцину на основі виробничого штаму ротавірусу одержано в перещеплювальній культурі клітин Vero. З метою збільшення площі поверхні для культивування клітин застосовано метод псевдосуспензійного культивування на мікроносіях з використанням DEAE Sephadex A-50. Проведене комп'ютерне моделювання процесу виробництва протиротавірусної вакцини включає розрахунок матеріального балансу одного циклу виробництва. Побудовано діаграму Ганта, яка характеризує тривалість виробничих процесів та їх взаємозв'язок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р266.3 + П241.31-319

Рубрики:

Виробництво вакцин і сироваток

Морква

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі поверхневих антигенів P.aeruginosa 66 - 16 шляхом апелювання одержано високоімуногенні субстанції глікополіпротеїдів. Досліджено в експерименті імуногенність 48-ми зразків антигенів різного ступеня ацилювання, відібрано 12 з них для конструювання протисиньогнійних вакцин. Як носія антигенів використано ліпосоми розміром 50 нм, м.м.900 Да. Досліджено ступінь накопичення лецитинових ліпосом у клітинах ретикуло-ендотеліальної системи тварин. Вакцину стабілізували натрій аскорбінатом, консервували - натрій бензоатом. Розроблено дві лікарські форми вакцини - для трансдермального та перорального застосування. Досліджено стабільність та сенсибілізувальні властивості вакцинних препаратів. Розроблено нормативно-технічну документацію, проекти технічних умов і метод контролю якості на дві лікарські форми вакцини (трансдермальну та пероральну).

Проаналізовано сучасні досягнення імунобіотехнології як складової частини медичної біотехнології, основною метою якої є цілеспрямований синтез нових біологічно активних препаратів і фармацевтичних продуктів (моноклональні антитіла, вакцини, сироватки, пробіотики, цитокіни тощо). Розглянуто шляхи та перспективи розвитку сучасної імунобіотехнології за рубежем і в Україні, вказано причини, що гальмують розробку та комерціалізацію біотехнологічної продукції в нашій країні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е326.22 с8 + Р266.3

Рубрики:

Віруси тварин за змістом РНК

Виробництво вакцин і сироваток

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сказ - неврологічне захворювання вірусного походження, що призводить до летальних наслідків. Вірус сказу є РНК-вірусом, який, проникаючи у центральну нервову систему, спричиняє дисфункцію нейронів. Своєчасна вакцинація надає змогу запобігти розвитку захворювання. Мета роботи - здійснити імунобіотехнологічні дослідження, спрямовані на створення антирабічних вакцин. Розглянуто історію створення таких вакцин - від перших інактивованих, одержаних з нервової тканини, до вирощуваня вірусу на культурах клітин тварин. Наведено дані про наявні на ринку антирабічні вакцини: їх склад, використовувані штами вірусу сказу, культури клітин, способи інактивації та очищення вірусу. Описано технологію одержання антирабічної вакцини на основі штаму вірусу Pitman Moore і культури клітин курячих фібробластів. Розглянуто переваги різних видів вакцин: живих атенуйованих, пептидних, ліпосомальних, РНК-вакцин, вакцин, одержаних на основі вірусних векторів, трансгенних рослин і методів зворотної генетики. Висновки: розвиток біотехнології, імунології та вірусології надає змогу постійно вдосконалювати вакцинні препарати, зокрема й проти сказу, підвищуючи їх ефективність і безпеку.