Представлено дані вивчення клініко-психопатологічних і патопсихологічних характеристик пацієнтів з параноїдною шизофренією, поєднаною з вживанням канабіноїдів. З позицій доказової медицини та комплексного підходу здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми диференційної діагностики та диференційного підходу до терапії такого контингенту хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.701 + Р451

Рубрики:

Снодійні та наркотичні засоби

Анестезіологія

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено дослідження морфології печінки щура в нормі та на різних термінах експериментального впливу опіоїду налбуфін. Використано морфологічні методики (препарування, морфометрія, гістологічне та електронно-мікроскопічне дослідження), а також контроль біохімічних показників сироватки крові. Зазначено, що отримані результати досліджень розширюють уявлення про патоморфологію ураження печінки під впливом опіоїдів, створюють підґрунтя для подальшого дослідження патогенезу впливу опіоїдів на системи й органи з метою розробки корегувальних методів і запобігання виникненню ускладнень при клінічному використанні препаратів даної групи при короткотривалому та довготривалому використанні. Розкрито можливості оцінювання ризиків виникнення ураження печінки при застосуванні опіоїдів наркозалежними особами з метою профілактики ускладнень та вибору замісної терапії. Зауважено, що результати роботи мають практичне значення для морфологів, хірургів, гепатологів та наркологів, оскільки можуть служити морфологічною основою для розробки нових методів діагностики, профілактики та лікування патології печінки у хворих, що змушені тривалий час застосовувати опіоїди, та у наркозалежних осіб.

На експериментальній моделі опіоїдної залежності - 52 білих щурах-самцях репродуктивного віку вивчено на клітинному та субклітинному рівнях динаміку змін структурних компонентів клубових лімфатичних вузлів при шеститижневому впливі опіоїду налбуфіну. Встановлено, що структурні зміни, які виникають у лімфатичних вузлах мають фазовий перебіг і залежать від тривалості введення опіоїду: при дії налбуфіну впродовж 1 - 2 тижнів виникають незначні зміни в структурі вузла і вони є компенсаторними; тривале введення налбуфіну впродовж 3 - 4 тижнів призводить до деструктивних змін лімфатичного вузла, а довготривале - впродовж 5 - 6 тижнів - викликає незворотні деструктивно-дегенеративні зміни, які через тиждень після відміни препарату не відновлюються.

Современное состояние природной, техногенной и социально-политической безопасности Украины определяет актуальность и необходимость повышения эффективности фармацевтического обеспечения населения при ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций мирного и военного времени. В условиях ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций важное место будет занимать процесс лечения острого и хронического болевого синдрома, который требует достаточного перечня критических анальгетиков. Цель исследования - определение оптимального перечня наркотических анальгетиков для обеспечения предоставления альгологической помощи пострадавшему населению при чрезвычайных ситуациях мирного и военного времени. Объект исследования - Государственный реестр лекарственных средств Украины, клинические протоколы и схемы лечения заболеваний. Предмет исследования - нормативно-правовые акты и документы, касающиеся обращения и клинического применения наркотических анальгетиков в учреждениях здравоохранения Украины. В процессе исследования использовались методы наблюдения и обобщения, синтеза и формализации, ABC- и VEN-анализа, контент-анализа. В результате исследований установлено, что для предоставления альгологической помощи страдавшему населению в чрезвычайных ситуациях необходимо 12 наименований наркотических анальгетиков. Определен оптимальный ассортимент регионального резерва наркотических анальгетиков в количестве 4-х наименований (трамадол, промедол, морфин, фентанил), которые обеспечивают 87,85 % назначений для оказания медицинской помощи пострадавшему населению.

Наведено докладні дані про препарати групи каннабіоїдів, які виготовляють з різних частин конопель. Підкреслено, що в даний час каннабіс - найбільш поширений наркотик у всьому світі. Зазначено, що каннабіоїди можуть спричинити тривалій сон, як транквілізатори, і в той самий час підвищують тонус, як амфетаміни. У високих дозах наркотики з конопель діють як галюциноген, але в той самий час вони не мають перехресної толерантності, як ЛСД, псилоцин і мескалін. Приділено увагу токсикокінетиці та біотрансформації. Установлено, що постійне вживання призводить до втрати сексуального потягу, а надалі до еректильної дисфункції, а також можуть виникати необоротні зміни в людських хромосомах.

Доступность наркотических анальгетиков как жизненно необходимых препаратов является неотъемлемой составляющей системы здравоохранения. Кроме законодательных и регуляторных барьеров, цена на препарат является ограничительным фактором системы обеспечения населения наркотическими анальгетиками в развивающихся странах. Анализ нормативно-правовых документов показал, что данная группа препаратов не подлежит государственному ценорегулированию в Украине. В ходе проведенного исследования установлено, что диапазон закупочных цен на 1 ампулу морфина в 2010 г. составил 2,5 - 6,02 гривен, а за последние 2 года произошло повышение цены производителя на группу инъекционных наркотических анальгетиков более чем в 2,5 раза.

Для дослідження домішок, що входять до складу речовин, які містять амфетамін та метамфетамін, застосовано метод хромато-мас-спектрометрії. Проведено дослідження кустарно виготовлених наркотичних речовин, що містять амфетамін та метамфетамін в суміші з фармацевтичними препаратами "Анальгін" та "Парацетамол". Виконано квантово-хімічні розрахунки геометрії та електронної будови молекул 2-аміно-1-фенілпропану (амфетаміну); 2-аміно-N-метил-1-фенілпропану (метамфетаміну); 1,2-дигідро-1,5-диметил-3-оксо-2-феніл-3Н-піразол-4-метиламіну (анальгіну); 4-гідроксиацетаніліду (парацетамолу) та їх молекулярних іонів з метою встановлення механізму розпаду перелічених молекул у разі електронного удару.

Вперше на значному експериментальному матеріалі проведено комплексне вивчення морфогенезу нижньої щелепи (НЩ) білих щурів різного віку (статевонезрілих і статевозрілих) за умов застосування похідних барбітурової кислоти (фенобарбітону та бензоналу). За допомогою комплексу сучасних морфологічних методів дослідження (остеометричного, гістоморфометричного, біохімічного, рентгеноструктурного, біосопромата, математичного) одержано нові дані про те, що застосування похідних барбітурової кислоти супроводжується прискоренням темпів росту НЩ, дисбалансом зональної будови виросткових хрящів, гіпергідратацією та демінералізацією кісткової речовини та дентину з пропорційним дисбалансом їх хімічного складу та дестабілізацією ультраструктури мінерального компонента, а також зниженням міцності. З'ясовано, що виразність даних відхилень прямопропорційно залежить від дозування препарату та вища у статевонезрілих щурів. Вперше описано ультраструктуру біомінералів кісткової речовини та дентину різця НЩ за умов введення фенобарбітону та бензоналу. Доведено, що застосування силібору на фоні застосування фенобарбітону значною мірою згладжує несприятливий вплив барбітуратів на морфогенез НЩ.

Виявлено залежність активності каталази в сироватці крові та гомогенаті головного мозку, рівня загальної води та проникності гематоенцефалічного бар'єра від експозиції хлороформної інтоксикації. Встановлено, що більші зміни морфофункціональних показників у головному мозку відбуваються за моделювання хлороформної інтоксикації, тоді як уведення алкілселенонафтиридину знижувало токсичну дію хлороформу. Адаптація організму та головного мозку до хлороформної інтоксикації супроводжувалася підвищенням активності каталази: в сироватці крові та гомогенаті головного мозку на тлі підвищення гідрофільності та збільшення експозиційної динаміки сорбції мозкової тканини. Зміни гісто- й ультраструктури кори великих півкуль головного мозку мали ознаки венозного повнокров'я та помірно вираженого набряку-набухання. Встановлено, що алкілселенонафтиридин впливав на активізацію механізмів адаптації головного мозку до хлороформної інтоксикації. У разі введення алкілселенонафтиридину вказані зміни в головному мозку мали тенденцію до зниження, однак дані показники не досягали вихідного рівня.

Розглянуто будову, класифікацію, номенклатуру та дію на організм людини наркотичних і отруйних речовин. Наведено найважливіші якісні тестові реакції на нарокотики та їх прекурсори, пояснено механізм протікання цих реакцій і природу появи забарвлення. Описано хімічні та фізико-хімічні методи ідентифікації органічних сполук, які використовуються в процесі експертного дослідження наркотичних і отруйних речовин. Подано інформацію про якісний елементний аналіз органічних сполук, види рідинної хроматографії, інфрачервону спектрометрію, тонкошарову хроматографію депресантів, особливості визначення кокаїну та його похідни за допомогою хромато-мас-спектрометрії. Увагу приділено будові, класифікації, застосуванню хімічних та фізико-хімічних досліджень вибухових речовин.

Рассмотрены международные и действующие в Украине нормативно-правовые документы, регулирующие использование наркотических (опиоидных) анальгетиков в паллиативной и хосписной медицине. Сделано заключение о недостаточной доступности в Украине современных эффективных опиоидных анальгетиков для пациентов с хроническим болевым синдромом в терминальный период жизни. Рассмотрены конкретные меры МЗ Украины и предложения, направленные на усовершенствование использования анальгетических опиоидов в паллиативной медицине.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.701-29

Рубрики:

Снодійні та наркотичні засоби

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено хіміко-токсикологічне дослідження донормілу. Розроблено методики ідентифікації донормілу за допомогою кольорових реакцій, методів ультрафіолетової спектроскопії, хроматографії в тонких шарах сорбенту (ТШХ), високоефективної рідинної хроматографії. Запропоновано селективний метод виявлення первинних, вторинних і третинних аліфатичних амінів, що грунтується на використанні реакційної ТШХ. Розроблено методики кількісного визначення донормілу, які доцільно використовувати для проведення хіміко-токсикологічного аналізу. Проведено порівняння ефективності загальних методів ізолювання органічних отрут основного характеру щодо нормілу та розроблено метод ізолювання донормілу з біоматеріалу. Обгрунтовано схему хіміко-токсикологічного аналізу біоматеріалу стосовно донормілу та доповнення до загальної схеми ТШХ-скринінгу органічних отрут, що дозволяють не втратити донорміл під час проведення неспрямованого дослідження.

  Скачати повний текст

Приведено экспертное изучение изъятых из незаконного оборота психоактивных веществ согласно статей 307 и 309 УК Украины. Показано, что судебная медицина, судебная наркология и судебная фармация являются составными элементами защиты прав наркопациентов.

Приведены особенности полинаркомании среди молодежи. С позиции судебной фармации установлены наиболее распространенные комбинации сочетательного употребления психоактивных веществ с лекарственными средствами разных классификационно-правовых групп. С позиции доказательной фармации показана взаимосвязь номенклатурно-правовой, классификационно-правовой и клинико-фармакологической групп лекарственных средств с выраженными психоактивными свойствами.

Проведен судебно-фармацевтический мониторинг незаконного оборота особо опасных наркотических средств в следственно-судебной практике. Предложены меры государственного контроля на пути с целью противодействия наркотизации населения и предупреждения наркопреступлений.

Здійснено хіміко-токсикологічне дослідження зопіклону. Розроблено методики його ідентифікації з використанням кольорових реакцій, методів ультра-фіолетової спектроскопії, хроматографії у тонких шарах сорбенту (ТШХ) і високоефективної рідинної хроматографії. Запропоновано дві тест-системи для якісного визначення естерів і специфічного визначення зопіклону, методики кількісного визначення зопіклону та його "маркера" - 2-аміно-5-хлорпіридину. Порівняно ефективність загальних методів ізолювання органічних отрут основного характеру щодо зопіклону та розроблено метод його ізолювання з біоматеріалу. Обгрунтовано схему хіміко-токсикологічного аналізу біоматеріалу щодо зопіклону та здійснено доповнення до загальних схем ШХ-скринінгу органічних отрут, що дозволяють не втратити зопіклон під час проведення неспрямованого дослідження.

Для многокомпонентных лекарственных средств (ЛС) с фенилпропаноламином систематизирована АТС классификация, изучена номенклатурно-правовая классификация (безрецептурная, рецептурная), выкопированы ЛС, которые подлежат предметно-количественному учёту в учреждениях здравоохранения, установлены особенности выписывания рецептов на ЛС с фенилпропаноламином.