Semiempirical calculations (AM1) were carried out for the first time to investigate the protonation and deprotoriation energies of all atoms and atomic groups in an isolated quercetin molecule. It is shown that quercetin is a rather strong acid (the strongest acidic properties are possessed by a hydroxylic group at site 7) and a relatively weak base (the most protophilic groups are carbonil and hydroxylic groups at sites 4 and 5, respectively).

Проведено фармакологічне вивчення субстанції та таблеток піфламіну, одержаних з трави гороху посівного. Встановлено, що піфламін у дозі 150 мг/кг має широкий спектр фармакологічної активності: антиоксидантну, мембрано- та судиностабілізувальну, протизапальну, за якими він перевершує препарат порівняння - рослинний гепатопротектор "Силібор". На моделях токсичних гепатитів з гострим, субхронічним і хронічним перебігом за допомогою біохімічних і гістологічних досліджень доведено терапевтичну ефективність піфламіну у дозі 150 мг/кг. Виявлено переваги піфламіну перед силібором за показниками інгібування вільнорадикальних процесів, активності антиоксидантної системи, нормалізації синтетичних і репаративних процесів у печінці. Досліджено, що гепатозахисна дія піфламіну забезпечується комплексом біологічно активних речовин трави гороху посівного, реалізується через антиоксидантний механізм, стабілізацію клітинних мембран, послаблення проявів цитолізу гепатоцитів і виявляється у відновленні функціонального стану печінки та нормалізації процесів обміну. Встановлено, що піфламін є відносно нешкідливим, не чинить ульцерогенної дії, посилює перистальтику кишечнику, не впливає на секрецію та кислотність шлункового соку. Піфламін рекомендовано як гепатопротекторний засіб для патогенетичного лікування уражень печінки токсичної етіології.

Установлена выраженная бактерицидная активность экстрактов почек березы бородавчатой относительно клинических изолятов стафилококков с различными профилями и детерминантами антибиотикорезистентности. Максимальной противостафилококковой активностью обладают хлороформные и этилацетатные экстракты. С помощью методов математического анализа обосновано присутствие в экстрактах почек березы ингибиторов протонного эфлюксного насоса полирезистентности NorA, обеспечивающего устойчивость стафилококков к фторхинолонам и другим катионным соединениям.

Проведено сравнительное изучение противоязвенной активности различных экстрактов липы: липофильного комплекса из соцветий липы, полифенольного комплекса из соцветий липы и полисахаридного комплекса из соцветий липы при экспериментальном поражении желудка на модели спирто-преднизолоновой язвы у крыс. Установлена противоязвенная активность исследуемых экстрактов. Доказано, что применение полифенольного комплекса из соцветий липы проявляет максимальное противоязвенное действие, которое превышает противоязвенные активности не только других изучаемых экстрактов из соцветий липы, но и показатели препаратов сравнения альтана и масла облепихи. Полученные результаты позволяют считать экстракты липы, в первую очередь, полифенольный экстракт из соцветий липы, перспективными средствами для лечения язвенной болезни, а создание лекарственных форм на их основании целесообразным.

Проведена идентификация флавоноидов в лекарственном растительном сырье, экстракте и мягкой лекарственной форме методом ТСХ. В процессе анализа была разработана специальная пробоподготовка, позволяющая извлечь флавоноиды и избавиться от сопутствующих веществ, мешающих его проведению. Предложенный метод анализа позволяет идентифицировать флавоноиды в различных лекарственных препаратах.

Изучена аналгетическая активность комбинации "Фиталгин", состоящей из пропиленгликолевых экстрактов таких лекарственных растений как зверобой обыкновенный, мята перечная, ромашка лекарственная, календула лекарственная и хмель обыкновенный. Установлено, что композиция проявила выраженный антиноцицептивный эффект в дозе 250 мг/кг на трех моделях боли - "уксусно-кислые корчи", "горячей пластины" и "электрокожное раздражение хвоста крыс". Полученные данные свидетельствуют о перспективе применения нового лекарственного средства при умеренной боли различного генеза.

Разработаны методики испытания на микробиологическую чистоту препаратов на основе расторопши; проверено их соответствие требованиям ГФУ.

В субхроническом эксперименте на неполовозрелых (1,5 мес) и половозрелых (5 мес) крысах-самцах выявлено нефропротекторное действие растительного препарата - фитокомпозиции из девяти лекарственных растений "Полифитола-1" при интоксикации животных кадмия хлоридом (0,03 мг/кг, 30 дней) с учетом показателей циркадианных хроноритмов экскреторной функции почек.

Проаналізовано дані щодо деяких лікарських рослин світової флори із нефропротекторними властивостями, верифікованими за умов експерименту та/або за клінічних умов. Узагальнено відомості про діючі речовини цих рослин і механізми їх дії на різних рівнях. Висвітлено перспективи подальших досліджень і можливість застосування фітопрепаратів у випадку патології нирок.

Проведено стандартизацію вихідної сировини та вдосконалено методики її якісного аналізу. Вперше розроблено методику кількісного визначення діючих речовин у сировині. Теоретично й експериментально обгрунтовано технологію одержання фенольного комплексу суцвіть липи (ФКСЛ). Досліджено вплив різних факторів на ефективність екстракції фенольних речовин із суцвіть липи, вивчено динаміку процесу екстракції. Розроблено технологію очистки фенольного комплексу від баластних речовин. Проведено дослідження технологічних властивостей та основних показників якості одержаної субстанцій. Встановлено склад і технологію сиропу з ФКСЛ Липофен. Досліджено основні показники якості препарату та його стабільність у разі зберігання. Розроблено проект АНД і технологічного регламенту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.742

Рубрики:

Сечогінні засоби рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты изучения возможности определения количественного показателя степени ненасыщенности жирних растительных масел и рыбьего жира с помощью реакции эпоксидирования пероксидекановой кислоты. Значения йодних чисел, полученные путем пересчета из кислородных, были незначимо занижены по сравнению с такими значениями, найденными фармакопейным методом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.742

Рубрики:

Сечогінні засоби рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты изучения кристаллографических характеристик и фракционного состава сублимированных порошков артишока. Изучены их некоторые технологические свойства и установлено, что они изменяются в зависимости от природы структурообразователя. Экспериментальными исследованиями доказана целесообразность введения структурообразователя при получении сублимированных порошков артишока посевного.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.742

Рубрики:

Сечогінні засоби рослинного походження

Шифр НБУВ: Ж69485 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено фармакологічне вивчення збору лікарських рослин "Фітоглюнор", до складу якого входять: лист брусниці, плоди розторопші плямистої, корінь цикорію, трава споришу, насіння льону звичайного, рильця кукурудзи. Встановлено, що збір "Фітоглюнор" виявляє антигіперглікемічні, антиоксидантні, мембраностабілізувальні та гепатопротекторні властивості, спроможність гальмувати розвиток постпрандіальної гіперглікемії, покращує чутливість тканин до дії інсуліну та підвищує толерантність до глюкози. Вказана фармакодинаміка забезпечує виражені антидіабетичні властивості збору "Фітоглюнор" у дозі 18 мл/кг за порушеної толерантності до глюкози й експериментальних моделях ЦД: дексаметазонового й алоксанового діабету у щурів. Збір "Фітоглюнор" відноситься до класу практично нетоксичних речовин за класифікацією К.К. Сидорова, не чинить ульцерогенної дії та не впливає на секреторну функцію шлунка. Збір "Фітоглюнор" є перспективним для подальшого доклінічного дослідження з метою впровадження його у клінічну практику як антидіабетичного засобу для корекції інсулінорезистентних станів і цукрового діабету у комплексі з антидіабетичними засобами.

Приведены результаты исследования влияния вспомогательных веществ на свойства масс для таблетирования и основные показатели таблеток, содержащих экстракты валерианы, мелиссы и глицин. Для дальнейших исследований отобраны те вспомогательные вещества, которые обеспечивают наилучшие результаты изученных показателей.

Розглянуто загальні проблеми антиейджингу та старіння, з'ясовано фактори, які його викликають. Наведено основні теорії та гіпотези старіння, висвітлено історію дослідження даного процесу. Узагальнено дані щодо розвитку антиейджинг-медицини на світовому рівні та на території України. Надано інформації з питань антиейджингової терапії. Висвітлено основи фітотерапії, подано узагальнені дані стосовно використання різноманітних біологічно-активних речовин, які входять до складу багатьох рослин. Увагу приділено відомим і популярним рослинним продуктам для протидії старінню.

Приведены результаты изучения 28-дневного влияния экстракта из травы люцерны посевной и экстракта из травы сои щетинистой в сравнении с референс-препаратом калия оротатом на обмен белка в организме здоровых половозрелых крыс. Установлено, что экстракт травы люцерны посевной в дозах 25, 50 и 100 мг/кг, экстракта из травы сои щетинистой в дозе 100 мг/кг и референс-препарат калия оротата в дозе 180 мг/кг способны корректировать белковый обмен путем индукции синтеза белка в органах и тканях, о чем свидетельствует стимуляция прироста массы тела, увеличения массы и массового коэффициента икроножной мышцы и печени опытных животных, по сравнению с интактными. Сравнительный анализ полученных результатов позволил сделать вывод о том, что перспективным как корректор белкового обмена для последующего изучения является экстракт из травы люцерны посевной в дозе 25 мг/кг, который по способности индуцировать накопление белка в организме имеет преимущество над препаратом сравнения калия оротатом в дозе 180 мг/кг в 1,1 - 3,75 раз.

Виділено в індивідуальному стані 137 речовин і встановлено структуру 68-ми сполук. Визначено кількісний вміст біологічно активних речовин в усіх об'єктах дослідження, динаміку накопичення фенольних сполук у траві та коренях кропиви дводомної та траві грінделії розчепіреної, встановлено оптимальний термін заготівлі сировини. Визначено технологічні параметри сировини. Розроблено технологію одержання фітозасобів (добавка дієтична - капсули "Зінартрин", збори "Гепафіт-1", "Уропростафіт", протиалергійний збір і збір для корекції ваги). Розроблено методики контролю якості на лікарську рослинну сировину та фітозасоби на їх основі. Подано методику ідентифікації та кількісного визначення стероїдів і поліфенолів. Доведено фармакологічну активність запропонованих фітозасобів.