Установлена выраженная бактерицидная активность экстрактов почек березы бородавчатой относительно клинических изолятов стафилококков с различными профилями и детерминантами антибиотикорезистентности. Максимальной противостафилококковой активностью обладают хлороформные и этилацетатные экстракты. С помощью методов математического анализа обосновано присутствие в экстрактах почек березы ингибиторов протонного эфлюксного насоса полирезистентности NorA, обеспечивающего устойчивость стафилококков к фторхинолонам и другим катионным соединениям.

Проведено фармакологічне вивчення субстанції та таблеток піфламіну, одержаних з трави гороху посівного. Встановлено, що піфламін у дозі 150 мг/кг має широкий спектр фармакологічної активності: антиоксидантну, мембрано- та судиностабілізувальну, протизапальну, за якими він перевершує препарат порівняння - рослинний гепатопротектор "Силібор". На моделях токсичних гепатитів з гострим, субхронічним і хронічним перебігом за допомогою біохімічних і гістологічних досліджень доведено терапевтичну ефективність піфламіну у дозі 150 мг/кг. Виявлено переваги піфламіну перед силібором за показниками інгібування вільнорадикальних процесів, активності антиоксидантної системи, нормалізації синтетичних і репаративних процесів у печінці. Досліджено, що гепатозахисна дія піфламіну забезпечується комплексом біологічно активних речовин трави гороху посівного, реалізується через антиоксидантний механізм, стабілізацію клітинних мембран, послаблення проявів цитолізу гепатоцитів і виявляється у відновленні функціонального стану печінки та нормалізації процесів обміну. Встановлено, що піфламін є відносно нешкідливим, не чинить ульцерогенної дії, посилює перистальтику кишечнику, не впливає на секрецію та кислотність шлункового соку. Піфламін рекомендовано як гепатопротекторний засіб для патогенетичного лікування уражень печінки токсичної етіології.

Проведено фармакологічне вивчення збору лікарських рослин "Фітоглюнор", до складу якого входять: лист брусниці, плоди розторопші плямистої, корінь цикорію, трава споришу, насіння льону звичайного, рильця кукурудзи. Встановлено, що збір "Фітоглюнор" виявляє антигіперглікемічні, антиоксидантні, мембраностабілізувальні та гепатопротекторні властивості, спроможність гальмувати розвиток постпрандіальної гіперглікемії, покращує чутливість тканин до дії інсуліну та підвищує толерантність до глюкози. Вказана фармакодинаміка забезпечує виражені антидіабетичні властивості збору "Фітоглюнор" у дозі 18 мл/кг за порушеної толерантності до глюкози й експериментальних моделях ЦД: дексаметазонового й алоксанового діабету у щурів. Збір "Фітоглюнор" відноситься до класу практично нетоксичних речовин за класифікацією К.К. Сидорова, не чинить ульцерогенної дії та не впливає на секреторну функцію шлунка. Збір "Фітоглюнор" є перспективним для подальшого доклінічного дослідження з метою впровадження його у клінічну практику як антидіабетичного засобу для корекції інсулінорезистентних станів і цукрового діабету у комплексі з антидіабетичними засобами.

Обгрунтовано доцільність створення лікарських препаратів, ефективних у разі виразкових уражень різної локалізації, на основі біологічно активних речовин аронії чорноплідної та формування комплексу фармакологічних досліджень для їх фармакологічного вивчення. Аналіз результатів всебічного експериментального вивчення субстанції аронії гідрофільної й олії аронії дозволив встановити наявність у них широкого спектра фармакологічних ефектів і з'ясувати основні ланки механізму їх дії, а також порівняти їх фармакологічні властивості між собою і з референс-препаратами. Встановлено умовно-терапевтичні дози гідрофільної і ліпофільної субстанцій аронії за противиразковою дією, які складають 2 мл/кг і 0,1 г/кг. Встановлено полівалентність фармакодинаміки субстанцій аронії, досліджено складові механізму їх дії. Обгрунтовано доцільність застосування ректальних свічок і мазі з олії аронії як засобів патогенетичної терапії у разі запально-деструктивних захворювань різної локалізації, зокрема, шкіри та прямої кишки. Доведено перспективність подальшого вивчення та цілеспрямованого створення нових лікарських препаратів, що містять сік аронії.

Проведено стандартизацію вихідної сировини та вдосконалено методики її якісного аналізу. Вперше розроблено методику кількісного визначення діючих речовин у сировині. Теоретично й експериментально обгрунтовано технологію одержання фенольного комплексу суцвіть липи (ФКСЛ). Досліджено вплив різних факторів на ефективність екстракції фенольних речовин із суцвіть липи, вивчено динаміку процесу екстракції. Розроблено технологію очистки фенольного комплексу від баластних речовин. Проведено дослідження технологічних властивостей та основних показників якості одержаної субстанцій. Встановлено склад і технологію сиропу з ФКСЛ Липофен. Досліджено основні показники якості препарату та його стабільність у разі зберігання. Розроблено проект АНД і технологічного регламенту.

Виділено в індивідуальному стані 137 речовин і встановлено структуру 68-ми сполук. Визначено кількісний вміст біологічно активних речовин в усіх об'єктах дослідження, динаміку накопичення фенольних сполук у траві та коренях кропиви дводомної та траві грінделії розчепіреної, встановлено оптимальний термін заготівлі сировини. Визначено технологічні параметри сировини. Розроблено технологію одержання фітозасобів (добавка дієтична - капсули "Зінартрин", збори "Гепафіт-1", "Уропростафіт", протиалергійний збір і збір для корекції ваги). Розроблено методики контролю якості на лікарську рослинну сировину та фітозасоби на їх основі. Подано методику ідентифікації та кількісного визначення стероїдів і поліфенолів. Доведено фармакологічну активність запропонованих фітозасобів.

Доведено, що екстракт з листя артишоку польового за токсикологічними дослідженнями у вагітних і не вагітних самок щурів належить до відносно нешкідливих речовин. За умов гострої тетрахлорметанової плацентарної дисфункції у вагітних самок щурів встановлено його yмовнoeфективну дозу, яка складає 50 мг/кг. На експериментальних моделях гестаційної патології встановлено гравідопротекторну дію препарату. Вона обумовлена його здатністю пригнічувати процеси перекисного окиснення ліпідів і відновлювати антиоксидантний захист у системі мати - плацента - плід, наявністю ендотелійпротекторної активності, здатністю нормалізувати морфоструктуру плаценти та гормонсинтезувальну функцію та позитивний вплив на ембріо- та фетогенез.

Розглянуто загальні проблеми антиейджингу та старіння, з'ясовано фактори, які його викликають. Наведено основні теорії та гіпотези старіння, висвітлено історію дослідження даного процесу. Узагальнено дані щодо розвитку антиейджинг-медицини на світовому рівні та на території України. Надано інформації з питань антиейджингової терапії. Висвітлено основи фітотерапії, подано узагальнені дані стосовно використання різноманітних біологічно-активних речовин, які входять до складу багатьох рослин. Увагу приділено відомим і популярним рослинним продуктам для протидії старінню.

Проаналізовано дані щодо деяких лікарських рослин світової флори із нефропротекторними властивостями, верифікованими за умов експерименту та/або за клінічних умов. Узагальнено відомості про діючі речовини цих рослин і механізми їх дії на різних рівнях. Висвітлено перспективи подальших досліджень і можливість застосування фітопрепаратів у випадку патології нирок.

Приведены результаты изучения 28-дневного влияния экстракта из травы люцерны посевной и экстракта из травы сои щетинистой в сравнении с референс-препаратом калия оротатом на обмен белка в организме здоровых половозрелых крыс. Установлено, что экстракт травы люцерны посевной в дозах 25, 50 и 100 мг/кг, экстракта из травы сои щетинистой в дозе 100 мг/кг и референс-препарат калия оротата в дозе 180 мг/кг способны корректировать белковый обмен путем индукции синтеза белка в органах и тканях, о чем свидетельствует стимуляция прироста массы тела, увеличения массы и массового коэффициента икроножной мышцы и печени опытных животных, по сравнению с интактными. Сравнительный анализ полученных результатов позволил сделать вывод о том, что перспективным как корректор белкового обмена для последующего изучения является экстракт из травы люцерны посевной в дозе 25 мг/кг, который по способности индуцировать накопление белка в организме имеет преимущество над препаратом сравнения калия оротатом в дозе 180 мг/кг в 1,1 - 3,75 раз.

Изучена аналгетическая активность комбинации "Фиталгин", состоящей из пропиленгликолевых экстрактов таких лекарственных растений как зверобой обыкновенный, мята перечная, ромашка лекарственная, календула лекарственная и хмель обыкновенный. Установлено, что композиция проявила выраженный антиноцицептивный эффект в дозе 250 мг/кг на трех моделях боли - "уксусно-кислые корчи", "горячей пластины" и "электрокожное раздражение хвоста крыс". Полученные данные свидетельствуют о перспективе применения нового лекарственного средства при умеренной боли различного генеза.

Проведена идентификация флавоноидов в лекарственном растительном сырье, экстракте и мягкой лекарственной форме методом ТСХ. В процессе анализа была разработана специальная пробоподготовка, позволяющая извлечь флавоноиды и избавиться от сопутствующих веществ, мешающих его проведению. Предложенный метод анализа позволяет идентифицировать флавоноиды в различных лекарственных препаратах.

В субхроническом эксперименте на неполовозрелых (1,5 мес) и половозрелых (5 мес) крысах-самцах выявлено нефропротекторное действие растительного препарата - фитокомпозиции из девяти лекарственных растений "Полифитола-1" при интоксикации животных кадмия хлоридом (0,03 мг/кг, 30 дней) с учетом показателей циркадианных хроноритмов экскреторной функции почек.

Проведено сравнительное изучение противоязвенной активности различных экстрактов липы: липофильного комплекса из соцветий липы, полифенольного комплекса из соцветий липы и полисахаридного комплекса из соцветий липы при экспериментальном поражении желудка на модели спирто-преднизолоновой язвы у крыс. Установлена противоязвенная активность исследуемых экстрактов. Доказано, что применение полифенольного комплекса из соцветий липы проявляет максимальное противоязвенное действие, которое превышает противоязвенные активности не только других изучаемых экстрактов из соцветий липы, но и показатели препаратов сравнения альтана и масла облепихи. Полученные результаты позволяют считать экстракты липы, в первую очередь, полифенольный экстракт из соцветий липы, перспективными средствами для лечения язвенной болезни, а создание лекарственных форм на их основании целесообразным.

В эксперименте на крысах изучено сахароснижающее действие настойки из листьев черной шелковицы. Установлено, что наиболее выраженное сахароснижающее действие при длительном в течение 14 суток введении проявляет 40 % спиртовая настойка шелковицы в дозе 0,2 мл/кг. Это дает возможность дальнейшего изучения ее фармакологических свойств с целью использования в клинике как сахароснижающего средства.

Определено, что препараты растительного происхождения астрагал шерстистоцветковый, кукуруза обыкновенная и морская капуста обладают гиполипидемическим, антиатероматозным и антиоксидантным действием.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.742-1 + Л663.11-1 с

Рубрики:

Сечогінні засоби рослинного походження

Мікстури, настоянки, відвари, екстракти та сиропи

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.742-1 + Л663.11-1 с

Рубрики:

Сечогінні засоби рослинного походження

Мікстури, настоянки, відвари, екстракти та сиропи

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.742-1 + Л663.11-1 с4

Рубрики:

Сечогінні засоби рослинного походження

Мікстури, настоянки, відвари, екстракти та сиропи

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено антибактеріальну та протигрибкову активність водних витягів певних видів лікарської рослинної сировини. На основі мікробіологічного скринінгу обгрунтовано якісний склад фітозасобу. Вивчено протимікробну дію настоїв модельних зборів із різним вмістом відібраних компонентів. Встановлено найбільш раціональні співвідношення рослинної сировини у зборах для подальшої розробки складу фітозасобу для застосування у терапії запальних стоматологічних захворювань.