Теоретично обгрунтовано та розроблено математичні моделі, методи та алгоритми просторово-часового аналізу магнітних полів, які базуються на аналітичних методах розв'язання оберненої задачі магнітостатики та забезпечують створення нових інформаційних технологій перетворення магнітометричної інформації у задачах діагностики та виявлення. Розроблено та досліджено схеми вимірювань параметрів магнітного поля об'єкта, запропоновано нові алгоритми аналізу їх просторової структури, які забезпечують підвищення точності під час розв'язання задач виявлення та локалізації джерела сигналу. Наведено методи й алгоритми перетворення й аналізу магнітокардіосигналу, реалізованих у системах діагностики найбільш поширених патологій серця людини, високу ефективність яких підтверджено експериментально.

Вперше на підставі дослідження існуючих медичних термінологічних систем визначено основні вимоги щодо їх формування. Виявлено фактори, що впливають на впровадження медичних термінологічних систем у лікувальні заклади України. Розроблено формальну модель клінічного діагнозу, описано її семантичну та синтаксичну складові з використанням формальної граматики та дескрипційної логіки. Вперше на базі сформованої моделі створено концептуальну модель класифікації клінічних діагнозів на підставі фреймового й об'єктивно-орієнтованого підходів до опису знань, а також її даталогічну модель для зберігання в реляційній базі даних. Розроблено механізм взаємодії даної класифікації зі стандартними термінологічними системами. З застосуванням метаінформаційного підходу на засадах шаблону захисту від варіацій удосконалено технологію проектування аналітичної підсистеми та підсистеми статистики госпітальної інформаційної систем. Вперше здійснено реалізацію нової технології класифікації клінічних діагнозів у госпітальну інформаційну систему.

Надано елементи математичного моделювання якості систем діагностування в медицині з урахуванням системи симптомів, непевностей, діагностичної ваги ознак і діагностичної цінності інформації, одержаної в результаті обстежень пацієнтів.

Для каждого заболевания существует определенный набор генов, мутации в которых увеличивают риск развития болезни. Массовое секвенирование ДНК больных и здоровых людей привело к определению генов, связанных с конкретными заболеваниями. Описаны эффективные процедуры определения мутаций и их месторасположения в последовательностях генов исследуемых пациентов. Предложено использовать оптимальную байесовскую процедуру определения групп рисков при конкретных заболеваниях, в том числе сопутствующих COVID-19.