Вивчено особливості клітинного імунітету у хворих на аутоімунний тиреоїдит (АІТ), поєднаний з ішемічною хворобою серця (ІХС). Зроблено висновок, що у цієї категорії хворих мають місце більш значні патологічні зрушення у стані клітинного імунітету, ніж у хворих на АІТ без ІХС. Застосування низькоінтенсивної лазеротерапії у складі комплексного комбінованого лікування хворих на АІТ з супутньою ІХС дає позитивні результати, найбільш помітні через три місяці після початку лікування.

Вивчено особливості імунної відповіді проти тропонінового комплексу, виділеного з міокарда шлуночків серця, у хворих з дилатаційною кардіоміопатією (ДКМП) і пацієнтів з кардіомегалією ішемічного генезу (ІКМП). Виявлено, що в сироватках хворих з ДКМП титри антитіл проти антигенів тропонінового комплексу вірогідно вищі, ніж у хворих з ІКМП і в групі здорових донорів. Найімуногеннішим з вивчених антигенів є тропоніновий комплекс, виділений з міокарда хворого з ДКМП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-25

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості змін імунологічної реактивності у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) залежно від виду проведеного лікування. Зміни неспецифічної резистентності та клітинного імунітету виявляються пригніченням функціональної, метаболічної та бактерицидної активності, а також зниженням функціонально-метаболічного резерву нейтрофілів у хворих після проведення хірургічного або медикаментозного лікування на фоні збереженого функціонально-метаболічного резерву нейтрофілів у хворих після проведення інтервенційного лікування. У хворих всіх досліджених груп стан Т-клітинного імунодефіциту утримується впродовж всього періоду дослідження. Високий рівень концентрації ендотоксину зберігався у всіх групах хворих, тоді як титри антитіл до гліколіпідів і до загального антигену ентеробактерій змінювалися різнонаправлено, що свідчить про різний ступінь виразності ендотоксинової агресії. В процесі дослідження у хворих на ІХС виявлено шість варіантів імунологічної реактивності, кожен з яких залежить від лікування, що проводилось. Показано взаємозв'язок між виявленими на доопераційному етапі типами порушень імунологічної реактивності і подальшим, ускладненим або неускладненим перебігом захворювання. Одержані результати дозволили обгрунтувати прогноз перебігу захворювання після проведених лікувальних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-25

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: ДС40372 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-25

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: ДС40372 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-25

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: ДС40372 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.11-25

Рубрики:

Ішемічна хвороба серця

Шифр НБУВ: ДС40372 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - виявити можливий зв'язок раннього розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) з рівнем клітинних та гуморальних показників адаптивного і вродженого імунітету, імунним запаленням для уточнення впливу імунної системи на ранній розвиток атеросклерозу. Хворі на ІХС зі стабільною стенокардією були розділені на дві групи: до першої групи (n = 112) увійшли пацієнти з розвитком клінічних ознак ІХС у віці понад 60 років ((65,7 +- 4,3) року), до другої групи (n = 108) - пацієнти з розвитком клінічних ознак ІХС у віці менше 45 років ((43,7 +- 4,8) року). Матеріалом імунологічного дослідження була периферична венозна кров. Для визначення показників клітинного і гуморального вродженого та адаптивного імунітету в сироватці крові й супернатантах мононуклеарних клітин використовували імуноферментний аналіз. Висновки: ранній розвиток клінічних ознак ІХС (у віці менше 45 років) порівняно з їх розвитком у віці понад 60 років пов'язаний з активністю імунної системи, а саме з високим рівнем активованих В-лімфоцитів та антитіл до тканин судинної стінки, активним синтезом прозапального ІЛ-2, низьким рівнем протизапального ІЛ-10. Одночасне підвищення рівнів С-РБ, антитіл до компонентів артерій та функціонально-метаболічної активності моноцитів прямо пов?язане з раннім розвитком клінічних ознак ІХС. Ранній розвиток ІХС супроводжується наявністю спадковості щодо ІХС, високою активністю вільнорадикального окиснення білків та виразним порушенням функції ендотелію.