Дисертацію присвячено морфо-функціональній оцінці печінки, жовчного міхура та магістральних жовчовивідних проток в умовах експериментального гострого холециститу, створеного на 60 собаках. В роботі використані загальні морфологічні, гістологічні, нейрогістологічні, гістохімічні та біохімічні дослідження печінки, жовчного міхура та магістральних жовчовивідних проток. Отримані результати свідчили про те, що при гострому холециститі відбуваються морфологічні і функціональні зміни в цих органах, у всіх відділах інтрамурального нервового апарату, створюючи умови для розладу кардинальних механізмів регуляції функції вищезгаданих органів. Своєчасно проведена холецистектомія сприяє відновленню цих змін.

Надано сучасні уявлення про морфофункціональний стан та іннервацію печінки, жовчного міхура та магістральних жовчовивідних проток за умов експериментального гострого холециститу. Розглянуто будову стінки жовчного міхура, розподіл у них судин, взаємозв'язки з суміжними органами. З'ясовано, що чим триваліше існує запальний процес у жовчному міхурі, тим частіше створюються умови для розвитку незворотних структурних змін у печінково-протоковій системі, а це нерідко призводить до подальшого ускладнення функціональних розладів з порушенням гомеостазу. Сучасна холецистектомія повинна розглядатися як патогенетично обумовлена ланка в комплексному лікуванні цієї складної патології. Тільки за умов ранньої холецистектомії можливе створення сприятливих умов для зменшення структурних змін у печінці, жовчному міхурі та магістральних жовчовивідних протоках, а також запобігання їх функціональній неспроможності.

Комплексом морфологічних і морфометричних методів проведено вивчення судинного русла жовчного міхура у 62-х морських свинок різної статі за умов експериментального холециститу. Встановлено, що змодельоване ураження жовчного міхура супроводжується значною структурною перебудовою артерій та всіх ланок мікроциркуляторного русла. Структурно-функціональні зміни вивчених судин та вираженість патологічних процесів досліджуваного органа переважали у самок.

Використання з лікувальною метою екстракту кореневищ з коренями гадючника шестипелюсткового у тварин з експериментальним панкреатитом обумовлювало протизапальну, антиферментну дію і регенераторний вплив на тканину підшлункової залози, що підтверджено морфогістологічними, біохімічними і гематологічними дослідженнями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.520.11-29 + Р413.51-52

Рубрики:

Холецистити і ангіохоліти

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.520.11-29

Рубрики:

Холецистити і ангіохоліти

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ