Дисертацію присвячено питанням росту, будови та хімічного складу довгих трубчастих кісток при довготривалих фізичних навантаженнях динамічного та статичного характеру після перебування тварин в умовах гіпокінезії, а також при реадаптації. У дисертації вперше встановлено закономірність адаптаційно-реадаптаційних перетворень у довгих трубчастих кістках при фізичних навантаженнях після гіпокінезії. Встановлено, що розвиток і ступінь структурних змін у динаміці реадаптаційних перетворень кісток скелета після фізичних навантажень у тварин, які знаходились попередньо в умовах гіпокінезії, знаходяться у прямій залежності від виду, інтенсивності та тривалості відновного періоду. Помірні динамічні і статичні навантаження після гіпокінезії справляють позитивний вплив на процеси росту, формоутворення кісткової тканини, її будову, хімічний склад, підсилюючи при цьому апозиційні процеси. Тривале тренування тварин інтенсивними динамічними навантаженнями після гіпокінезії викликає у тварин стан помітної фізичної перевтоми, незначно активізуючи при цьому лише поздовжній ріст трубчастих кісток за вираженого зниження темпів росту цих кісток у товщину. Основні результати праці дають можливість пізнати механізми адаптаційних і репаративних перетворень в кістках скелета, визначити діапазон її компенсаторних резервів, прогнозувати у тренувальних процесах напрямок перебудови кісткової тканини в залежності від виду фізичного навантаження, його тривалості.

На основі нових даних про властивості біомінералів описано можливий механізм виносу кальцію з кісток під час космічних польотів. Встановлено, що винос кальцію пов'язаний з нанорозмірним п'єзоелектричним ефектом, який за умови невагомості зумовлює зміну електричного заряду та поверхневої енергії нанокристалів, якими представлено мінеральну компоненту кісток. Відсутність механічних навантажень призводить до зміни енергетичного стану нанокристалів, перерозподілу іонів і вакансій кальцію в їх об'ємі, а також до "виштовхування" іонів кальцію з нанокристалів електричними силами. Оскільки мінеральна компонента кісток являє собою кристалічні частинки , то процеси демінералізації кісток розглядаються з позицій фізики твердого тіла. Динаміку демінералізації кісток та їх анізотропні характеристики запропоновано вивчати за допомогою спеціальних парамагнітних маркерів, утворених з ростом кісток або за допомогою спеціальних процедур. Ці маркери можуть входити до всіх основних підсистем кісток і бути зареєстрованими методом електронного парамагнітного резонансу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.11-29

Рубрики:

Хвороби кісток

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В эксперименте на лабораторных животных в условиях моделирования физических нагрузок (бег в третбане) умеренного и интенсивного характера, гипокинезии и обезвоживания организма установлены три периода реадаптации (начальный, средний и заключительный), которые характеризуются специфическими изменениями в структурной организации и химическом составе длинных костей скелета.

В эксперименте на 30-ти крысах изучено влияние цинка (1 мг/кг живой массы) на плотность костной ткани и активность в ней протеаз на фоне низкокальциевой диеты (НКД). НКД снижает как массу кости, так и плотность при одновременном значительном увеличении активности эластазы и катепсина Д. Назначение с питьевой водой препарата цинка в течение 30-ти дней достоверно увеличивает массу кости и ее плотность, нормализует показатель эластазной активности, однако не влияет на активность катепсина Д. Общая протеолитическая активность, определенная по казеину при pH 7,6, сниженная при содержании крыс на НКД, достоверно повышается у крыс, получавших цинк.

За допомогою методів світлової мікроскопії досліджено стан кісткової тканини хребетних за умов зниженого опорного навантаження. Виявлено, що в кістковій тканині за умов зниженого опорного навантаження спостерігається тенденція до резорбтивних процесів, завдяки остеолітичній активності остеоцитів.

Проведено комплексное исследование вторичного костного неба (ВКН) млекопитающих в пренатальном онтогенезе и филогенезе позвоночных. Материалы исследования позволяют рассматривать ВКН млекопитающих как структуру полифункциональную и изменчивую. Обсужден вопрос о нарушениях нормального развития ВКП, значение и функции сошника в структуре ВКН.

Отмечено, что экстремальные осевые моменты инерции в постнатальном онтогенезе нарастают неравномерно. Более низкие скорости роста отмечены в костях грудной конечности, чем в костях тазовой. Показатель скорости роста в соотношении Imin/Imax имеет отрицательный знак, что свидетельствует про уменьшение отношения моментов инерции с нарастанием массы тела, причём в дистальных звеньях быстрее, чем в проксимальных.

Ключ. слова: регенерация кости, алиментарный дефицит кальция, культивированные клетки скелетогенной мезенхимы
Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.11-29

Рубрики:

Хвороби кісток

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано нові дані щодо морфогенезу кісток щурів залежно від функціонального стану вегетативного гомеостазу та за умови дії динамічних і статичних навантажень на організм експериментальних тварин. Встановлено, що за помірних динамічних навантажень у щурів з переважанням симпатичного або врівноваженого впливу обох відділів вегетативної нервової системи відбувається значна стимуляція проліферативної активності клітинних елементів епіфізарних хрящів, збільшення площі поперечного перетину компактного шару діафізу, підвищення рівня мінералізації. Зазначено, що інтенсивні динамічні навантаження пригнічують ріст довгих кісток та обумовлюють деструктивні зміни кісткової тканини. Виявлено, що дані процеси більш виразно проявляються у тварин з переважанням симпатичної нервової системи та у разі врівноважених впливів обох її відділів, ніж у випадку активізації парасимпатичного. Встановлено, що зміни вологості та співвідношення органічної та неорганічної складових довгих кісток, розвиток остеопеній різного ступеня та остеопорозу більш характерні для тварин з вираженою симпатикотонією до початку експерименту. Виявлено вплив вихідного функціонального стану вегетативної нервової системи на адаптаційно-пристосувальні зміни в довгих кістках щурів. Доведено, що тварини з вираженою симпатикотонією та з врівноваженим впливом відділів вегетативної нервової системи у вихідному стані краще переносять помірні динамічні фізичні навантаження, а з вираженою парасимпатикотонією - інтенсивні статичні.

Вивчено й оцінено симптоми захворювання, що розвиваються в результаті перевантаження. В кістках верхніх кінцівок, плоских і губчастих кістках, ребрах, кістках тазу та хребті симптоми функціональної патологічної перебудови (ФПП) виникають і виявляються рідко. Такі локалізації називають нетиповими або рідкими. Обстежено 112 пацієнтів з локалізацією симптомів ФПП у нетипових для цієї патології місцях скелета. Серед обстежених 76-ти жінок і 36-ти чоловіків. У 74-х (66 %) хворих виявлено зони перебудови, серед яких у 33-х (29,6 %) діагностовано зони резорбції, а у 41-го (36,4 %) - зони склерозу. Вогнища ФПП (фіброзні поля) виявлено у 33-х (29,6 %) та у 5-ти (4,4 %) хворих діагностовано симптоми реперкусії. Нетипова локалізація ФПП має свою особливість як у розвитку захворювання, так і в рентгенологічній інтерпретації, що необхідно враховувати в плані оцінки процесу й у проведенні диференціальної діагностики.

Описан новый методологический подход к морфологическим исследованиям анатомических объектов при помощи компьютерной программы "Morpholog", разработанной сотрудниками кафедры анатомии человека Луганского государственного медицинского университета. Детально изложены этапы морфометрического исследования губчатой кости.

Установлено, что при действии солей свинца происходит угнетение биосинтетических процессов, происходящих в остеогенных клетках. Также происходят структурные изменения остеопоротического характера.

За допомогою гістологічних методів досліджено характеристики ранніх стадій (1 - 7 доба) репаративного остеогенезу на фоні аліментарного дефіциту кальцію в експерименті на 42 щурах. Виявлено пролонгування фази запалення й уповільнення формування структур регенерату.

За допомогою методів авторадіографії та морфометрії встановлено, що у зонах зростання скелетних закладок порушуються метаболічні та структурні взаємодії епіфізарних хрящів з періостальною та енхондральною кістковою тканиною. Зокрема, в епіфізарних хрящах менш виразними є специфічні біосинтези, швидкість термінального диференціювання хондроцитів, зменшується розмір гіпертрофованих клітин. Наслідком цих змін є порушення структурної композиції гіалінового матриксу, на основі якого здійснюється енхондральний остеосинтез. В остеобластах пригноблюється біосинтез колагенового білка, зменшується маса періостально та енхондрально сформованої кістки. Такі зміни у зонах зростання кісток впливають на їх міцність за умов різних навантажень на скелет.

На основі проведених досліджень розглянуто формування кісткової тканини довгих кісток кінцівок безхвостих амфібій, рептилій та ссавців, котрі відрізняються способом життя, темпами та терміном росту кісткового скелета, масивністю кісткових ланок. Установлено головні фактори, котрі зазначають структурний стан кістки в різних хребетних, а також особливості її будови у різні періоди індивідуального життя. У амфібій щільний шар довгої кістки формується завдяки утворенню пластинчато-трабекулярної системи, у якій кісткові трабекули ще не з'єднані у комірки, на відміну від кісткової тканини рептилій. У рептилій компактний шар довгої кістки формується завдяки утворенню пластинчато-губчастої системи у вигляді комірок. Окрім того, у рептилій вперше паралельно з енхондральною осифікацією відзначено інтрамембранне утворення кісткової тканини. А у ссавців виявляється гарно розвинута гаверсова система, компакта пластинчатої кістки.

В експерименті на білих щурах-самках репродуктивного віку досліджено вплив препарату кальцію третього покоління "Кальцемін" на кристалічну структуру регенерату, що формується в ділянці метадіафізарного дефекту великогомілкової кістки. Встановлено, що під час перорального застосування кальцеміну створюються сприятливі умови для нуклеації та росту елементарних комірок кісткового гідроксилапатиту, його кристалічна решітка має більш впорядковану структуру, а процеси її перетворення починаються раніше.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.11-29

Рубрики:

Хвороби кісток

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Експеримент адаптації до клітинного зневоднення проведено на білих лабораторних щурах-самцях нормотонічного типу ВНС шляхом чергування періоду водної деривації (2 доби) та звичайного раціону віварію (1 доба) протягом 42-х діб. Після закінчення експерименту відзначено зменшення ростових показників довгих кісток і зміни мікроархітектоніки паросткового хряща та діафіза. Гістоморфометричні методи свідчать про зменшення проліферативної активності кісткової тканини, збільшення кістковомозкової порожнини та центральних каналів остеонів, зменшення площі компактної речовини кісток. Пристосувальні процеси на біохімічному рівні проявлялись збільшенням кількості остеотропних мікроелементів і зменшенням мінерального компонента кісткової тканини.

С позиций новых методических и методологических подходов рассмотрены причины становления и механизмы функционирования различных соединительнотканных и мышечных элементов конечностей как в онто-, так и в филогенезе позвоночных. Показано, что основной формообразующей функцией опорно-двигательного аппарата является функция напряжения растяжения.