З урахуванням особливостей дії свинцю та його сполук на організм працівників та своєрідні клінічні прояви свинцевої інтоксикації зроблено аналіз використання в клінічній практиці класифікацій отруєнь свинцем. Обгрунтовано необхідність їх перегляду. Запропоновано новий варіант класифікації інтоксикації свинцем та його сполуками.

С учетом особенностей воздействия свинца и его соединений на организм работающих, своеобразия клинического проявления свинцовой интоксикации дан анализ используемых в клинической практике классификаций отравлений свинцом. Обоснована необходимость их пересмотра. Предложен новый вариант классификации интоксикации свинцом и его соединениями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.441.4-29

Рубрики:

Отруєння оловом, свинцем та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.441.4-29

Рубрики:

Отруєння оловом, свинцем та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработана и апробирована методическая схема-алгоритм изучения динамики и оценки адаптационного процесса при комбинированном воздействии химических стресс-факторов на примере свинца и фтора на основании математического планирования эксперимента и последовательного изучения эффективности биопротекторов пектина, кальция и Триовита. Установлено, что оптимальный корригирующий (профилактический) эффект дезадаптационных состояний при комбинированном воздействии свинца и фтора оказывает комплекс изученных биопротекторов.

Досліджено вплив хронічної інтоксикації свинцем на морфогенез підшлункової залози (ПЗ) мишей-самців лінії BALB/c другого покоління. Вивчено морфогенез ПЗ з використанням світлової та електронної мікроскопії, гісторадіоавтографії, морфометрії та математичних методів. Установлено, що вплив солей свинцю призводить до виникнення морфологічних змін у ПЗ тварин усіх вікових груп. Виявлено атрофічні та дистрофічні зміни клітин паренхіми та строми підшлункової залози, зміни будови судин, стаз і сладж еритроцитів протягом експерименту (30-та, 60-та, 90-та доба експерименту). Ступінь і спрямованість цих змін залежать від віку тварин, тривалості впливу свинцю, а також умов, за яких знаходилися експериментальні тварини. Встановлено, що застосування альфа-токоферолу й ербісолу дозволяє суттєво зменшити негативний вплив ацетату свинцю на морфофункціональні зміни в екзокринній частині ПЗ. Найбільшу протекторну дію на структуру та функцію ПЗ забезпечує ербісол.

Доказана дозозависимая способность свинца нарушать функциональную активность щитовидной железы, инициировать процессы липопероксидации в сыворотке крови, тканях печени и миокарда, снижать активность ферментов антиоксидантной защиты, степень которых усиливается в условиях йодной недостаточности в организме. Применение профилактической дозы калия йодида для коррекции йододефицитного состояния оказалось неэффективным при поступлении в организм высоких доз свинца и недостаточно эффективным при влиянии меньших его доз.

Наведено результати дослідження впливу ацетату свинцю за умов його одноразового введення на інтенсивність гемопоезу та метаболізм у еритроцитах і лімфоцитах лабораторних щурів. З'ясовано можливість корекції порушень функціонального стану антиоксидантної системи цих клітин шляхом введення тваринам вітаміну E. За результатами досліджень показано, що у лабораторних щурів під впливом ацетату свинцю відбуваються порушення процесів еритропоезу та лімфопоезу, процесів синтезу гемоглобіну та його киснево-транспортної функції. Визначено, що під впливом катіонів свинцю порушуються деякі ланки процесів енергетичного метаболізу в еритроцитах і лімфоцитах крові щурів. Катіони свинцю активують процеси пероксидного окиснення ліпідів в еритроцитах і лімфоцитах крові щурів і здійснюють інгібуючий вплив на функціональний стан антиоксидантної системи у цих клітинах. З'ясовано, що вітамін E коригує процеси пероксидного окиснення ліпідів і впливає на активність ферментів-антиоксидантів у клітинах крові щурів, інтоксикованих катіонами свинцю.

  Скачати повний текст

В експерименті встановлено, що хронічна свинцева інтоксикація супроводжується тяжким ураженням товстої кишки, що проявляється альтеративними, інфільтративними і атрофічними процесами. На білих щурах з хронічним токсичним колітом виявлено негативний вплив ацетату свинцю на структуру гладких м'язових клітин товстої кишки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р419.441.4-5

Рубрики:

Отруєння оловом, свинцем та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж23985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.63 + Р665.830.882 + Р419.441.4

Рубрики:

Хірургічна патологія щелепно-лицьової ділянки

Переломи нижньої щелепи

Отруєння оловом, свинцем та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив свинцю та кадмію на імунну систему організму працівників, експонованих даними металами. На підставі одержаних даних вдосконалено методичні підходи щодо оцінювання імунного статусу осіб, які за умов виробництва зазнають впливу важких металів. Визначено особливості та механізми імунотоксичної дії свинцю та кадмію. Встановлено, що великі дози свинцю ацетату та кадмію сульфату викликають пригнічення клітинних і гуморальних показників імунологічної реактивності, тоді як низькі дози даних металів чинять імуностимулювальну дію. Застосування препаратів глутаргін і кверцетин у разі свинцевої та кадмієвої інтоксикацій сприяє зменшенню проявів токсичних ефектів даних металів на організм щурів.

Вивчено динаміку стану обміну ліпідів у щурів за умови гострого отруєння (ГО) етанолом в процесі 30-денного введення кадмій хлориду (КХ) та плюмбум ацетату (ПА) у субтоксичних дозах і корекції даних змін за допомогою карнітину та альгінату натрію. Встановлено, що ГО тварин етанолом у процесі тривалої дії КХ і ПА у субтоксичних дозах супроводжується порушенням ліпідотвірної функції печінки та розвитком дисліпідемії, підвищенням зростання атерогенних чинників у плазмі крові та печінці тварин, активацією процесів ліпідної пероксидації. Використання карнітину та альгінату натрію (АН) для корекції зазначених біохімічних порушень суттєво покращує показники обміну ліпідів в уражених тварин; одержані результати - експериментальна основа для подальшого вивчення і застосування карнітину та АН за умов токсичного ураження ксенобіотиками.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*732.2*725-641.1 + Р419.441.4-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Отруєння оловом, свинцем та їх сполуками

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив препарату Глутаргін на вміст вільних амінокислот крові щурів за умови свинцевої інтоксикації, яку моделювали пероральним уведенням свинцю ацетату в дозі 70 мг/кг маси тіла тварини (макродисперсна форма) та наночастинок свинцю (наноформа) в аналогічній дозі. Глутаргін піддослідним щурам давали per os з першого дня експозиції з розрахунку 100 мг/кг маси тіла. Інтактним тваринам протягом експерименту перорально вводили 0,9 % NaCl. Уміст вільних амінокислот у крові щурів визначали після 14 днів експозиції. Введення Глутаргіну у разі свинцевої інтоксикації зменшувало токсичний вплив свинцю на пул амінокислот, що сприяло нормалізації синтезу білка в уражених органах та тканинах.

Введение крысам свинца как в макродисперсной, так и в наноформе, приводит к повышению активности ферментов АлАТ, АсАТ, ГГТП, ЛДГ, ЩФ в крови. Предварительное действие глутаргина нормализует эти показатели в крови крыс, отравленных различными дисперсными формами свинца.

Мета роботи - дослідження впливу препарату глутаргін на зміст білкових фракцій крові щурів за свинцевої інтоксикації, яку моделювали пероральним введенням свинцю ацетату в дозі 70 мг/кг маси тіла тварини (макродисперсна форма) і наночасток свинцю (наноформа) в аналогічній дозі. Глутаргін піддослідним щурам вводили per os з першого дня експозиції з розрахунку 100 мг/кг маси тіла. Інтактним тваринам впродовж експерименту перорально вводили 0,9 acl. Зміст білкових фракцій в крові щурів визначали після 14-ти днів експозиції. Лекрофоретичним дослідженням білків крові щурів знайдено 16 білкових фракцій. За введення щурам макродисперсної і наноформи свинцю в дозі 7 мг/кг було виявлено зміни 9- і 11-ти білкових фракцій відповідно, в порівнянні з інтактними щурами. Попереднє введення препарату глутаргін щурам, отруєним різними дисперсними формами свинцю, викликало підвищення рівня фібриногену, преальбуміну молекулярною масою 20-15 кД, зниження рівня Ig G1, церулоплазміну, преальбуміну молекулярною масою 45 кД в крові щурів обох дослідницьких груп.

Цель работы - исследование влияния препарата глутаргин на содержание белковых фракций крови крыс при свинцовой интоксикации, которую моделировали пероральным введением свинца ацетата в дозе 70 мг/кг массы тела животных (макродисперсная форма) и наночастиц свинца (наноформа) в аналогичной дозе. Глутаргин подопытным крысам вводили per os с первого дня экспозиции из расчета 100 мг/кг массы тела. Интактным животным в течение эксперимента перорально вводили 0,9 acl. Содержание белковых фракций в крови крыс определяли после 14-ти дней экспозиции. Лекрофоретическим исследованием белков крови крыс найдены 16 белковых фракций. При введении крысам макродисперсной и наноформы свинца в дозе 7 мг/кг були виявлены изменения 9- и 11-ти белковых фракций соответственно, в сравнении с интактными крысами. Предварительное введение препарата глутаргин крысам, отравленным разными дисперсными формами свинца, вызвало повышение уровня фибриногена, преальбумина молекулярной массой 20-15 кД, снижение уровня Ig G1, церулоплазмина, преальбумина молекулярной массой 45 кД в крови крыс обеих опытных груп.

Серед чисельних методів діагностики, що використовують для визначення ендогенної інтоксикації, найпоширенішими в клінічній практиці є розрахункові індекси: лейкоцитарний (ЛII), гематологічний (ГII), ядерний (ЯII). Вивчення інформативності розрахункових методів для верифікації ендогенної інтоксикації у працівників експонованих свинцем залежно від умісту свинцю в їхній крові. У 146 електромонтерів кабельних мереж, які зазнавали виробничого впливу свинцю, концентрації якого в повітрі робочої зони перевищували ГДК у 1,4 - 1,8 разу (основна група) та в 57 працівників контрольної групи проводили дослідження ендотоксемії за допомогою розрахунків індексів інтоксикації (ядерного, гематологічного та лейкоцитарних) та визначення рівнів токсин-індукованих автоімунних реакцій (ТІАР), токсин-індукованих цитолітичних реакцій (ТІЦР) плазми крові та концентрації свинцю в їх крові (РЬ - К). Разом з цим для оцінки стану антитоксичних адаптогенних систем у всіх працівників визначали індекс реакції системної відповіді (ІР), індекс сенсибілізації (ІС), індекс співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів (ІСНЛ) та індекс співвідношення лімфоцитів і еозинофілів (ІСЛЕ). Результати проведених досліджень показали, що збільшення Pb-K у працівників, експонованих свинцем, супроводжується статистично значимим збільшенням розрахункових індексів ендогенної інтоксикації, а також показників, що визначають збільшення активності ТІАР та ТІЦР плазми крові. Висновки: у працівників, експонованих свинцем, прояви ендогенної інтоксикації характеризуються змінами розрахункових індексних показників: ЛII, ГII, ЯII, а також ТІАР і ТІЦР. При цьому, розвиток ендогенної інтоксикації у працівників визначається формуванням вірогідних кореляційних зв'язків між концентрацією копропорфірину в сечі з показниками ТІАР альбумінів, а також ТІЦР вільноциркулюючих токсинів.

Розкрито особливості формування ендотоксикозу при експозиції свинцем. Наведено результати ретроспективного дослідження токсин-індукованих цитолітичних реакцій та їхньої ролі у формуванні токсемії залежно від рівня свинцю у крові. Досліджено механізми продукції токсинів та потенціал пошкоджувальної активності, розміри молекул токсинів і параметрів їх розподілу та нагромадження у кров'яному руслі, міцність зв'язку з токсиннесучими фракціями залежно від вмісту свинцю у крові.

Представлены особенности формирования эндотоксикоза при экспозиции свинцом. Приведены результаты ретроспективного исследования токсин-индуцированных цитолитических реакций и их роли в формировании токсемии в зависимости от уровня свинца в крови. Исследованы механизмы продукции токсинов и потенциал повреждающей активности, размеры молекул токсинов и параметров их распределения и накопления в кровяном русле, прочность связи с токсиннесущими фракциями в зависимости от содержания свинца в крови.

Вивчено зміни вмісту прозапальних цитокінів (інтерлейкіну 1, 2, 6, 8, ФНП-J) залежно від вмісту свинцю у крові. У пацієнтів з мікросатурнізмом виявлено зміни в системі цитокінової кооперації. Для пацієнтів II групи характерне достовірне зниження ФНП-J, ІЛ 1,2 і підвищення вмісту ІЛ 6,8. Для II групи характерне зниження вмісту ФНП-J, ІЛ 2 і збільшення вмісту ІЛ 1,6,8. У III групі пацієнтів виявлено підвищення рівня ФНП-J, ІЛ 1,2,8 за незмінного вмісту ІЛ 6. Комплексні дослідження прозапальних цитокінів дозволяють виділити основні ланки дисбалансу, що розвивається в системі цитокінів і вказують на їх залежність від рівня свинцю у крові.

Изучены изменения содержания провоспалительных цитокинов (интерлейкина 1,2,6,8, ФНП-J) в зависимости от содержания свинца в крови. У пациентов с микросатурнизмом выявлены изменения в системе цитокиновой кооперации. Для пациентов I группы характерно достоверное снижение ФНП-J, ИЛ 1,2 и повышение содержания ИЛ 6,8. Для II группы характерно снижение содержания ФНП-J, ИЛ 2 и увеличение содержания ИЛ 1,6,8. У III группы пациентов выявлено повышение уровня ФНП-J, ИЛ 1,2,8 при неизменном содержании ИЛ 6. Комплексные исследования провоспалительных цитокинов позволяют выделить основные звенья развивающегося дисбаланса в системе цитокинов и указывают на их зависимость от уровня свинца в крови.