Висвітлено засади раціонального збалансованого харчування, його вплив та стан здоров'я людини, а також біологічне значення деяких поживних речовин. Розглянуто проблеми забруднення продуктів, харчових отруєнь та їх профілактики. Викладено питання харчування дітей, зокрема особливості їх травної системи. Наведено інформацію щодо стандартизації, метрологічного забезпечення, санітарної експертизи, гігієнічного контролю за харчуванням в організованих колективах.

Освещены основы рационального сбалансированного питания, его влияние на состояние здоровья человека, а также биологическое значение некоторых питательных веществ. Рассмотрены проблемы загрязнения продуктов, пищевых отравлений и их профилактики. Изучены вопросы питания детей, в частности особенности их пищеварительной системы. Приведена информация о стандартизации, метрологическом обеспечении, санитарной экспертизе, гигиеническом контроле за питанием в организованных коллективах.

Отравления аманитальными грибами ежегодно становятся причиной летальных исходов в результате развития фульминантной печеночной недостаточности (ФПН). Проведено проспективное когортное нерандомизированное контролируемое исследование 82 пациентов с отравлением грибами тяжелой степени, осложненным развитием ФПН. Проанализированы клинические и биохимические показатели крови, отражающие степень системных дисфункций и морфологические изменения в органах умерших пациентов. Установлено, что смерть больного при ФПН может наступить при различных по степени тяжести структурных изменениях печени в результате тяжелого отека мозга. При успешном лечении отека мозга возможно восстановление нарушенных функций печени и выздоровление больного. Присоединение инфекции на фоне выраженной иммунодепрессии приводит к летальному исходу.

Досліджено динамічні ряди показників варіабельності серцевого ритму (ВРС) під час гіпербаричної оксигенації (ГБО) у порівнянні з клінічними та конституціональними характеристиками захворювань. Встановлено, що реактивніть до гіпероксії залежить від статі, віку, тяжкості загального стану та захворювання й дозволяє прогнозувати результат екзогенних отруєнь та ефективність лікування. Виявлено нові факти діагностичної значущості пікових значень спектральних потужностей частотних діапазонів ВРС і динамічних рядів першого значення автокореляційної функції кардіоінтервалограми. Для моніторингу ФСО під час ГБО визначено комплекс показників ВРС. Здійснено їх клінічну інтерпретацію та розроблено алгоритм підбору індивідуальної оптимальної дози ГБО.

Досліджено динамічні ряди показників варіабельності серцевого ритму (ВРС) у разі гіпербаричної оксигенації (ГБО) у порівнянні з клінічними та конституціональними характеристиками захворювань. Встановлено залежність реакцій на гіпероксію від статі, віку, тяжкості загального стану та захворювання, що дозволяє прогнозувати результат екзогенних отруєнь та ефективність лікування. Виявлено нові факти діагностичної значимості пікових значень спектральних потужностей частотних діапазонів ВРС і динамічних рядів першого значення автокореляційної функції кардіоінтервалограми. Для моніторингу функціонального стану організму хворого під час ГБО визначено набір показників ВРС, зроблено їх клінічну інтерпретацію й алгоритм підбору індивідуальної оптимальної дози ГБО.

Проведен обзор состояния фитохимического изучения плодовых тел базидиомицетов, что актуально в наше время по причине высоких процентов летальности при употреблении малоопределяемых видов грибов.

Наведено сучасні оригінальні уявлення про етіологію, патогенез, клінічні прояви харчової токсикоінфекції, лікування хворих, профілактичні заходи. Харчова токсикоінфекція розглядається як окреме нозологічно самостійне захворювання з унікальним патогенезом, тому не може бути ні харчовим отруєнням, ні кишковою інфекцією, ані будь-яким іншим захворюванням, крім харчової токсикоінфекції. Продемонстрована непридатність для захворювань, пов'язаних з їжею, Міжнародної статистичної класифікації хвороб 10-го перегляду. Запропоновано доповнити зазначену статистичну класифікацію клінічною класифікацією, щоб діагностика "захворювань, пов'язаних з їжею" відповідала сучасним науковим уявленням.

Приведены современные оригинальные представления об этиологии, патогенезе, клинических проявлениях пищевой токсикоинфекции, лечении больных, профилактических мероприятий. Пищевая токсикоинфекция рассматривается как отдельное нозологически самостоятельное заболевание с уникальным патогенезом, поэтому не может быть ни пищевым отравлением, ни кишечной инфекцией, ни каким-либо другим заболеванием, кроме пищевой токсикоинфекции. Продемонстрирована неприспособленность Международной статистической классификации болезней 10-го пересмотра для заболеваний, связанных с едой. Предложено дополнить названную статистическую классификацию клинической, чтобы диагностика "заболеваний, связанных с едой" соответствовала современным научным представлениям.

Харчові токсикоінфекції - це широка група гострих кишкових інфекцій, які розвиваються після вживання в їжу продуктів, інфікованих патогенними чи умовно-патогенними мікроорганізмами. Клінічно ці хвороби характеризуються раптовим початком, поєднанням синдромів інтоксикації, гастроентерита і обезводнення. Кампілобактеріоз (Сampylobacteriosis) - одна з найбільш актуальних задач гігієни харчування. Ця задача диктується необхідністю включення мікробіологічних досліджень в систему профілактики ГКІ, а також проведення моніторингу патогенних мікроорганізмів у харчових продуктах. У розвинених країнах світу пік захворюваності на Сampylobacter jejuni припадає на дитячий вік, але може спостерігатись у дорослішому віці. В організм людини кампілобактерії потрапляють частіше з контамінованими продуктами харчування тваринного походження. Забруднення води і їжі бактеріями роду Campylobacter, прямий контакт з інфікованими тваринами може бути причиною виникнення гострих кишкових інфекцій.

Досліджено біологічні властивості бактерій - збудників харчових зоонозів, охарактеризовано видові ознаки чутливості до антибактеріальних препаратів Salmonella spp., Listeria spp., Yersinia spp., P. multocida, Campylobacter spp. Описано зміни в культурально-морфологічних, ферментативних, антигенних, патогенних властивостях, чутливості до антибактеріальних препаратів за різних видів модифікацій Salmonella spp., Listeria spp., Y. enterocolitica, Y. pseudotuberculosis, P. multocida, Campylobacter spp. Охарактеризовано біологічні властивості ізолятів Salmonella spp та E. coli з набутою множинною резистентністю до антибактеріальних препаратів, встановлено, що 100 % досліджених ізолятів резистентні до нітрофуранів, до яких рідко розвивається лікарська стійкість. Встановлено збіг рівня чутливості до певних антибіотиків Salmonella spp. та Е. соli, виділених з одного об'єкту. Експериментально обґрунтовано необхідність удосконалення системи лабораторної діагностики бактеріальних зоонозів шляхом проведення комплексних досліджень із використанням мікробіологічних і молекулярно-генетичних методів. Встановлено, що вплив наночастинок ауруму та вісмуту на ростові властивості бактерій залежить від розміру наночастинок, їх концентрації у середовищі та біологічних властивостей мікроорганізму. Результати досліджень стали науковим підґрунтям для розроблення засобів діагностики: Набору антигенів для діагностики сальмонельозів тварин, Діагностичного набору для виявлення ДНК бактерій виду Yersinia enterocolitica методом полімеразної ланцюгової реакції "Yersinia enterocolitica - ПЛP-Тест", Діагностичного набору для виявлення ДНК бактерій виду Campylobacter spp. методом полімеразної ланцюгової реакції "Campylobacter spp. - ПЛP-Тест", Діагностичного набору для виявлення ДНК бактерій роду Listeria методом полімеразної ланцюгової реакції "Listeria spp - ПЛР-Тест", Набору тест-штамів Listeria spp. для проведення CAMP-test і контролю якості поживних середовищ, а також способів індикації Salmonella spp. методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі та ідентифікації шиготоксинутворюючих (stxl/stx2) Escherichia coli методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі.

Зауважено, що системою знань, заснованою на досягненнях природничих, соціальних та економічних наук є екотрофологія. Термін «екотрофологія» (грец. ойкос - місце проживання, трофей - харчування, логос - вчення) вперше був застосований у Німеччині в середині 1960-х рр., науковий напрям, який об’єднав науки про харчування людини і економіку домашнього господарства. В Україні він став розвиватися з 2003 р., коли у Білоцерківському державному аграрному університеті на екологічному факультеті була створена кафедра екотрофології. Специфіка екотрофології полягає у акцентуванні уваги на екологічному компоненті харчування людини. Екотрофологія вчить, як створити умови, які повністю забезпечують потреби різних верств населення у раціональному і збалансованому харчуванні, адекватному національним традиціям і звичкам, віку, професії, стану здоров’я, економічного становища та екологічної ситуації, відповідно до вимог сучасної медичної науки. Екотрофологія охоплює всю систему харчування, враховуючи її вплив на здоров’я, соціальні та економічні аспекти життя людини, тобто передбачає інтеграцію наук, пов'язаних з харчуванням людини. У навчальному посібнику розглянуто нагальні теоретичні та практичні аспекти екотрофології. Розкрито санітарно-гігієнічне значення їжі, наведено показники щодо харчової та біологічної цінності харчових продуктів, їхню збалансованість у харчовому раціоні, енергетичні потреби різних вікових і професійних груп населення з урахуванням стану здоров’я, економічного становища та екологічної ситуації, відповідно до вимог сучасної медичної науки. Розглянуто основи зберігання та ідентифікації харчової продукції.