В условиях внутривенного наркоза проведена хирургическая коррекция отдаленных последствий травматического повреждения тканей с использованием микрохирургической техники. В качестве критериев адекватности анестезии использованы целевое значение систолического артериального давления, органопротективная доставка и органопротективное использование кислорода.

Описаны изменения центральной гемодинамики, кислородного режима и метаболизма во время оперативных вмешательств с использованием микрохирургической техники в условиях регионарной анестезии с упреждающим введением нестероидных противовоспалительных средств.

Освещены итоги исследований молекулярно-клеточных механизмов внутристентового рестеноза, рассмотрены современные возможности и перспективы использования эндопротезассоциированных медицинских технологий его локальной биотерапии.

З'ясовано вплив певних компонентів хірургічної травми (анестезії, операційної травми, психоемоційного стресу) на стан окиснювально-антиоксидантної системи організму. За умов експериментальних та клінічних досліджень установлено різний ступінь вираженості активації вільнорадикальних процесів і зниження антиоксидантного захисту під впливом анестетиків: ефіру, топенталу натрію, кетаміну, пропофолу. Показано, що хірургічне втручання радикально не змінює процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидатний потенціал. Виявлено, що рівень кінцевих продуктів ПОЛ і активність антиоксидантних ферментів корелюють з вираженістю гемодинамічних змін у разі хірургічної травми за різних видів знеболювання. Виявлено порушення окиснювально-антиоксидантного гомеостазу на всіх етапах розвитку хірургічної травми, а саме: на доопераційному етапі, під час операції та у післяопераційний період. На підставі одержаних результатів експериментальних і клінічних досліджень обгрунтовано доцільність антиоксидантної терапії. Уперше показано ефективність застосування препарату рексод для відновлення окиснювально-антиоксидантного балансу у разі хірургічної травми та різних видів знеболювання.

Освещены история и современное состояние лапаро-, торакоскопической хирургии и лапароскопической гинекологии. Описана техника лапаро-, торако-, эндоскопических и гинекологических операций. Рассмотрены показания и противопоказания к их проведению, особенности предоперационного обследования, а также возможные осложнения. Охарактеризованы оборудование и инструментарий для данных операций. Раскрыты вопросы лапароскопической холецист-, сплен-, адреналэктомии, лапароскопических антирефлюксных операций, лапароскопических операций на толстой кишке, желудке, при ахалазии пищевода. Уделено внимание технике наиболее распространенных видеоторакоскопических операций, эндоскопическим вмешательствам на коммуникативных венах, эндоскопическомму дренированию псевдокист, эндоскопической ретроградной холангиопанкреатографии.

У результаті клініко-епідеміологічних і соціологічних досліджень щодо сучасних новітніх технологій (лапароскопічних методів) визначено високу ефективність лапароскопічної хірургії як новітньої технології для збереження репродуктивного здоров'я та підвищення рівня народжуваності в Україні.

Проанализированы данные литературы относительно хирургических вмешательств из единого лапароскопического доступа, которые в последние годы начали широко внедрять в клиническую практику хирургических клиник мира. Описаны преимущества и недостатки данного метода. Представлены основные виды устройств и инструментов, используемых при таких вмешательствах. Приведены особенности техники операций, а также результаты клинического применения единого лапароскопического доступа при различных хирургических вмешательствах.

Описан способ построения интактной поверхности хирургических доступов и ее визуализация. Отличие представленного способа заключается в учете, на этапе предоперационного планирования, положения стереотаксической цели при реконструкции интактной поверхности. Данное отображение позволяет совместить расчетные данные о рисках хирургического вмешательства с геометрией черепа пациента, тем самым обеспечивая осмысленный выбор хирургического доступа хирургом-специалистом.

Освоєння і впровадження в широку практику ендоскопічних технологій стало новим етапом розвитку хірургії, проте використання малоінвазивних методик в експериментальних роботах на тваринах обмежено через високу вартість ендоскопічного і, зокрема, лапароскопічного обладнання. Нами створений макет ендоскопічної установки, що включає в себе основні апарати та системи. Детально представлено етапи створення робочих модулів системи інсуфляції, аспірації/іригації, візуалізації та освітлення. Цей макет дає змогу проводити малоінвазивні ендоскопічні операції на експериментальних тваринах із мінімальною травматизацією, скороченням часу оперативного втручання і термінів реабілітації тварин.