Рассмотрены важные проблемы хирургического лечения сочетанных митрально-аортальных потоков сердца в условиях искусственного кровообращения, к которым относятся клиническое течение формирования пороков сердца, диагностика, хирургическое лечение, ведение на госпитальном этапе и в отдаленный период. Предложена классификация осложнений госпитального периода, освещены особенности хирургической техники при клапаносохраняющих операциях и при сочетанном митрально-аортальном протезировании. Изложены вопросы анестезиологического ведения. Приведены отдаленные результаты хирургической коррекции, определены факторы риска.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця та судин

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: врожденные пороки сердца, двойное отхождение магистральных сосудов от правого желудочка, хирургическое лечение
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця та судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: врожденная недостаточность митрального клапана, клапаносохраняющие операции, непосредственные и отдаленные результаты
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.501

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця та судин

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.50

Рубрики:

Хірургічне лікування вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що оптимальним методом хірургічного лікування аномалій серця з функціонально єдиним шлуночком вважається відведення всієї крові, що притікає з порожнистих вен безпосередньо в легеневі артерії, оминаючи шлуночок. Анастомоз між верхньою порожнистою веною та правою легеневою артерією є частиною такої корекції. Кавапульмональний анастомоз можна з успіхом використовувати як постадійне лікування атрезії тристулкового клапана (АТК) та єдиним шлуночком серця (ЄШС) і як завершальний метод лікування хворих з підвищеним ризиком до повної корекції геодинаміки, а також бути елементом "півторашлуночкової корекції" синдрому гіпоплазії правого шлуночка. Серед хворих з АТК і ЄШС наслідки операції гірші у тих, у кого використовували додаткове джерело кровопостачання легень природним шляхом через легеневий стовбур, у порівнянні з тими, у яких легеневий кровоплин забезпечувався тільки через кавапульмональний співотвір.

Ключ. слова: узкое отверстие аорты, коррекция, сочетанное протезирование митрального клапана и клапана аорты
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.50

Рубрики:

Хірургічне лікування вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы результаты лечения 91-го пациента с ревматическим сочетанным митрально-аортальным пороком сердца, осложненным слипчивым перикардитом. У большинства больных осуществлена замена двух клапанов сердца. Особенностью коррекции является выделение сердца из спаек, что обеспечивает надежную защиту миокарда. После выделения из спаек только правых отделов сердца госпитальная летальность была более высокой, чем после выделения правых и левых отделов сердца. Методика подачи кардиоплегического раствора через венечный синус более адекватна, чем антеградная, обеспечивает более низкую госпитальную летальность за счет более равномерного распределения раствора по тканям при более низком давлении его подачи. Госпитальная летальность обусловлена в основном сердечно-сосудистой недостаточностью и поражением центральной нервной системы. В отдаленный период частота хороших результатов относительно невысокая.

Проанализированы результаты хирургического лечения 51-го пациента с тромбозом левого предсердия (ЛП), возникшим после выполнения вмешательства по поводу ревматического сочетанного митрально-аортального порока (РСМАП) сердца. Замена двух клапанов осуществлена у 37-ми пациентов, клапансохраняющие операции в сочетании с протезированием - у 14-ти. Массивный тромбоз ЛП (более 1/3 объема) возник у 16-ти (31 %) пациентов. На госпитальном этапе умерли 17 больных, в основном с осложненным течением и органическим пороком трехстворчатого клапана в сочетании со слипчивым перикардитом, кальцинозом клапанов, ранее произведенной операцией на сердце. Отдаленный (в сроки от 1 года до 12 лет) результат операции изучен у 33-х пациентов. Хороший результат отмечен у 20-ти (60,6 %) из них, удовлетворительный - у 5-ти (15,2 %), неудовлетворительный - у 1-го (9,1 %). Умерли 5 (15,2 %) больных, в основном от тромбоэмболических осложнений. У пациентов, которым проводили клапансохраняющие процедуры, тромбоэмболические осложнения не отмечены, в этой группе все пациенты живы.

Ключ. слова: искусственное кровообращение, хирургическая коррекция сочетанных митрально-аортальных пороков сердца, слипчивый перикардит, облитерация перикарда, хирургическое лечение
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.50

Рубрики:

Хірургічне лікування вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучена особенность структурно-функциональной перестройки левого желудочка, левого и правого предсердий у больных с митральным пороком сердца (МПС) после протезирования митрального клапана. Обследованы 24 больных с МПС до операции (1-я группа) и 24 больных после протезирования митрального клапана (2-я группа). В контрольную группу включены 36 лиц сопоставимого возраста без заболеваний сердечно-сосудистой системы. С помощью метода эхокардиографии в режимах M- и B-сканирования, постоянно-волновой и цветовой допплерэхокардиографии изучено структурно-функциональные показатели левого желудочка, левого и правого предсердий, на основе которых вычисляли расчетные показатели. В результате исследования сделан вывод: после протезирования митрального клапана происходит уменьшение объемных показателей левого желудочка и изменение геометрии сокращения левого предсердия, что обусловливает увеличение его сократительной способности (фракции выброса). При этом не происходит достоверно значимой структурно-функциональной перестройки и восстановления сократительной функции левого и правого предсердий.

Ключ. слова: врожденные пороки сердца, легочная гипертензия
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.501-38

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця та судин

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: врожденные пороки сердца, легочная гипертензия, азота оксид, искусственное кровообращение
Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.501 + Р410.22

Рубрики:

Хірургічне лікування вроджених вад серця та судин

Хвороби легеневих судин

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що останніми роками зростає частка хворих на мітральну недостатність (МН), яким проводять реконструктивні операції, та удосконалюється методика ЕхоКГ. Мета роботи - ретроспективне дослідження можливостей ЕхоКГ адекватно оцінити достовірність клапанозберігаючої операції у хворих на МН. Проведено аналіз 84-х послідовних випадків хірургічного лікування "чистої" МН за період з вересня 2000 р. до жовтня 2004 р. Всім хворим виконували ЕхоКГ з особливою увагою на виявлення механізму МН і можливості реконструктивного втручання, ймовірність якого оцінювали як високу, середню чи низьку. МН розцінили як функціональну у 6-ти випадках (7,2 %), органічну з гіпермобільністю стулок - у 60-ти випадках (71,4 %), органічну без гіпермобільності стулок - у 18-ти випадках (21,4 %). Пластичні втручання на клапані як первинну операцію виконали 34-ом хворим (40,5 %). Найчастіше проводили пластику клапана у випадках функціональної МН (83,3 %), за органічної

МН з гіпермобільністю стулок - у 41,7 % пацієнтів, переважно з відривом чи пролапсом середнього сегмента задньої стулки. За органічної МН без гіпермобільності стулок пластичні втручання провели лише у 22,2 % випадків. Доопераційно оцінена достовірність реконструктивної операції виявилася достатньо точною. З 29-ти випадків, де ймовірність визначено як високу, пластичне втручання виконали у 21-го (72,4 %), а у разі середньої достовірності - в 11 з 23-х випадків (47,8 %). Лише у 2 з 32 хворих (6,3 %) з низькою достовірністю таки вдалося здійснити пластичне втручання. Висновки. На підставі ретельно проведеного ЕхоКГ-обстеження вдається передбачити можливість реконструктивної операції за МН і достатньо точно класифікувати випадки за ймовірністю такого втручання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.50

Рубрики:

Хірургічне лікування вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что типичное трехпредсердное сердце представляет собой редкий врожденный порок сердца. Из 6 770-ти больных, последовательно прооперированных одним хирургом, у 15-ти (0,21 %) в возрасте от 7-ми мес. до 30-ти лет обнаружено трехпредсердное сердце. У всех пациентов осуществлена хирургическая коррекция порока в условиях искусственного кровообращения. Установлено, что ранняя диагностика и хирургическое лечение пациентов с трехпредсердным сердцем обеспечивают хорошие отдаленные результаты и качество жизни.

Зазначено, що тотальний аномальний дренаж легеневих вен (ТАДЛВ) належить до складних вроджених вад серця, що характеризуються дуже несприятливим природним перебігом. Незважаючи на значне покращання результатів лікування даної аномалії в Україні, що відбулося протягом останніх років, велика кількість лікувально-діагностичних проблем залишаються невирішеними. Описано основні проблеми діагностики та лікування ТАДЛВ, наведено можливі шляхи їх вирішення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.110.508

Рубрики:

Хірургічне лікування набутих вад серця і магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що атрезія легеневої артерії з дефектом міжшлуночкової перегородки (АЛА-ДМШП) - складна природжена вада серця (ПВС), яка характеризується відсутністю зв'язку між правим шлуночком (ПШ) і легеневою артерією (ЛА), аномалією будови легеневого артеріального русла з наявністю екстракардіальних джерел колатерального легеневого кровообігу у вигляді великих аорто-легеневих колатеральних артерій (ВАЛКА), відкритої артеріальної протоки, бронхіальних судин. ВАЛКА представлені судинами артеріального типу різної довжини та діаметра, що автономно кровопостачають один або кілька бронхолегеневих сегментів. Вони відходять переважно від низхідної частини грудної аорти, а їх кількість і розподіл між легенями надто мінливий. Тому згадана ПВС вирізняється великим поліморфізмом анатомо-гемодинамічних варіантів за рахунок змін легенево-артеріального басейну. У тактиці хірургічного лікування АЛА-ДМШП співіснують два головні підходи: рання одноетапна уніфокалізація з радикальним втручанням та поетапна корекція вади з однією або кількома паліативними процедурами і подальшою повною радикальною операцією. Методика одноетапної уніфокалізації з повною корекцією крізь трансстернальний доступ забезпечує одномоментне відокремлення ВАЛКА від аорти шляхом об'єднання всіх сегментів легені в систему неолегеневого кровообігу з закриттям ДМШП і імплантацією кондуїту між ПШ і ЛА. Її використовують у дітей грудного віку за умов штучного кровообігу. У разі другого підходу до хірургічного лікування вади виконують етапні торакотомії з метою уніфокалізації ВАЛКА та створення неолегеневої артерії за допомогою судинних протезів або перикардіальної трубки, в яку

імплантують модифікований анастомоз Блелок - Таусіг. На фінальному етапі лікування виконують пластику ДМШП, об'єднують центральні ЛА за допомогою перикардіальної трубки та з'єднують ПШ з ЛА клапанним кондуїтом за умов штучного кровообігу.

Зазначено, що одним із важливих напрямів кардіохірургії було та залишається хірургічне лікування поєднаної мітрально-аортальної вади серця, часто в комбінації з недостатністю тристулкового клапана. Описано досвід хірургічного лікування хворих із поєднаною мітрально-аортальною вадою серця, а також аналіз частоти та характеру ускладнень на госпітальному етапі та віддалених результатів.