Дисертацію присвячено можливості проведення перкутанної транслюмінальної коронарної ангіопластики (ПТКА) та її ефективності у хворих з ранньою постінфарктною та вперше виниклою нестабільною стенокардією. Визначено критерії для відбору хворих з метою проведення ефективної коронарної ангіопластики. Показано, що хворим з ранньою постінфарктною і вперше виниклою нестабільною стенокардією може бути успішно проведена перкутанна транслюмінальна коронарна ангіопластика, при цьому ефективність ПТКА має чітку залежність від кількості уражених коронарних артерій і типу стенозу. Найбільш ефективною коронарна ангіопластика була у хворих з переважним ураженням однієї чи двох коронарних судин, за відсутності оклюзій, домінуванні концентричних і ексцентричних I-го типу стенозів без ознак руйнування бляшок і тромбоутворень на них. Після успішно проведеної перкутанної транслюмінальної коронарної ангіопластики спостерігається значне поліпшення клінічного стану пацієнтів, що супроводжується достовірним збільшенням толерантності до фізичного навантаження та більш економне її гемодинамічне забезпечення вже до кінця першого тижня після ПТКА; досягнутий рівень фізичної активності зберігається у більшості хворих протягом двох років спостереження. При цьому визначено пряму залежність між ступенем реваскуляризації та рівнем толерантності до фізичного навантаження.

Досліджено актуальну проблему кардіології - доцільність застосування інтервенційного лікування ішемічної хвороби серця з використанням стентів та оцінювання ефективності планового коронарного стентування у порівнянні з коронарною ангіопластикою та медикаментозною терапією у пацієнтів зі стабільною стенокардією. Наведено структуру виживаності пацієнтів, для лікування яких застосовано інтервенційну методику в найближчий і віддалений період спостережння. Досліджено зміну толерантності до фізичного навантаження після відновлення антеградного коронарного кровотоку, визначено ефективність використання коронарного стентування у хворих з різними морфологічними характеристиками атеросклеротичного ураження (одно- та багатосудинними ураженнями коронарного русла, ураженнями в стовбурі лівої коронарної артерії, повними хронічними оклюзіями). Розроблено рекомендації щодо інтервенційного лікування пацієнтів з хронічними проявами ішемічної хвороби серця.