Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054

Рубрики:

Грижі

Шифр НБУВ: ДС50261 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено питанням етіопатогенезу, особливостям клінічного перебігу післяопераційних вентральних гриж великих розмірів у хворих із ожирінням і розробці на цій основі найбільш раціональної тактики їх хірургічного лікування. Особливу увагу приділено передопераційній підготовці, що починається з амбулаторного режиму, включає комплекс дієтичного харчування, вправи з лікувально-фізичного комплексу. Запропоновано новий спосіб профілактики нагноєння рани у хворих із ожирінням. Впроваджено використання розширених оперативних розрізів, що передбачають абдомінопластику. У хворих із ожирінням 2-4 ст. герніопластика поєднується з видаленням основного депо жиру (висячого "фартуха" великого сальника). Розроблено модифікований спосіб вентропластики місцевими тканинами, новий спосіб аутодермальної пластики, що дозволяють ефективно укріплювати слабкі місця апоневроза в зоні пластики, зменшують навантаження на основний шов.

Наведено результати оперативного лікування 57 хворих похилого та старечого віку з післяопераційними грижами великих і гігантських розмірів у поєднанні з хірургічними захворюваннями інших органів черевної порожнини. Автори дійшли висновку, що герніопластика під час виконання симультанних операцій у таких хворих повинна виконуватись без зменшення об'єму черевної порожнини, з використанням допоміжного пластичного матеріалу.

Досліджено особливості патогенезу гриж черевної стінки у пацієнтів похилого і старечого віку, розроблено патогенетично обгрунтовані способи герніопластики та профілактики рецидиву грижі. З'ясовано, що основною ланкою патогенезу гриж живота у пацієнтів даної вікової категорії є механічна слабкість м'язово-апоневротичних тканин черевної стінки, яка призводить до грижеутворення навіть на тлі помірно підвищеного внутрішньочеревного тиску. Удосконалено передопераційну підготовку у випадках гриж живота великого і гігантського розмірів шляхом доповнення традиційних заходів електростимуляцією дихальних м'язів та медикаментозною терапією, що забезпечило зниження операційного ризику та післяопераційної летальності (до 1,1 % проти 7 - 20 % за літературними даними). Розроблено нові способи авто- й алопластичних операцій, що забезпечують механічно міцне і безнатяжне закриття грижових дефектів. Запропоновано спосіб профілактики рецидиву грижі з використанням короткохвильової терапії на ділянці післяопераційної рани, яка сприяє стимуляції синтезу колагену в опорних тканинах черевної стінки, знижує ймовірність нагноєння рани і зменшує частоту рецидиву грижі. Розроблено комплексний підхід до хірургічного лікування гриж черевної стінки у пацієнтів похилого та старечого віку, який забезпечує зниження загальної частоти рецидивів грижі (до 2,7 % проти 30 - 45 % за літературними даними).

Обгрунтовано можливість застосування в операційній герніології багатошарової м'язово-апоневротичної пластики та ретромускулярної аутодермопластики з лазерною деепітелізацією шкірного шматка. Встановлено, що багатошарова м'язово-апоневротична пластика та ретромускулярна аутодермопластика створюють багатошаровий міцний каркас черевної стінки та супроводжуються низьким рівнем післяопераційних ускладнень.

Описаны самые распространенные широко применяемые методы грыжесечений, в частности, традиционный открытый и видео-эндоскопический способы. Представлены общие сведения о грыжах передней брюшной стенки с ее хирургической анатомией. Рассмотрена техника оперативных вмешательств при бедренных, апоневротических, ущемленных, рубцовых грыжах, паховых грыжах у детей, парастомальных грыжах брюшной стенки.

Вивчено наслідки хірургічного лікування 456 хворих на післяопераційну вентральну грижу (ПОВГ) різної локалізації. Вік хворих був у межах від 16 і до понад 80 років. Жінки становили більшість (73,7 %). Застововано поетапне лікування 21 хворого на ПОВГ. Хворих було поділено на три групи: у 1-й групі на першому етапі виконували корекцію супровідної абдомінальної хірургічної патології, на другому - герніопластику (11); у 2-й -спочатку виконували герніопластику ПОВГ, що мала менші розміри грижового дефекту (ГД), потім - герніопластику ПОВГ з більшим ГД, що локалізувався в іншій анатомічній ділянці живота (3); у 3-й - на першому етапі виконували герніопластику нижніх 2/3 ГД,- другому - герніопластику третини ГД гігантської ПОВГ(7), що залишився. Проміжок часу між етапами лікування становив один - шість місяців. Хворих після поетапного лікування ПОВГ оглянуто у строки від 1 до 5 років, рецидиву грижі не виявлено.

Наведено порівняльну характеристику 48 герніотомій за методом Ніхуса з 805 операціями, виконаними за традиційними методиками хірургічного лікування пахвинних і стегнових гриж у хірургічному відділенні Ромненської ЦРЛ Сумської області протягом 1992 - 1998 рр. На основі аналізу післяопераційних ускладнень та віддалених наслідків лікування доведено доцільність та обгрунтовано переваги широкого застосування методики герніотомії за методом Ніхуса у разі защемлених пахвинних та стегнових гриж, у тому числі у хворих похилого та старечого віку.

В експерименті на щурах вивчено реакцію сполучної тканини на поліпропіленову сітку. Доведено, що низькоінтенсивне магнітолазерне опромінення в оптимальних дозах знижує запальну реакцію оточуючих тканин на імплантант, сприяє оптимізації процесів дозрівання сполучної тканин, а також утворенню міцного сполучнотканинного рубця. Встановлено, що найчастішими ускладненнями у разі імплантації зазначеної сітки є гематоми та сероми у ділянці розміщення протеза.

Висвітлено результати застосування короткохвильової терапії (КХТ) в післяопераційному періоді з використанням апарата "Політон" (Україна) у 136-ти хворих на грижу живота різної локалізації та розмірів. Застосування КХТ в післяопераційному періоді стимулює місцевий синтез колагену та сприяє формуванню механічно міцного післяопераційного рубця, що є ефективним профілактичним заходом рецидиву грижі.

Досліджено питання етіопатогенезу, клінічного перебігу, діагностики, а також запропоновано підхід до лікування хворих на рецидивні (РПГ) та багаторазово-рецидивуючі пахвинні грижі (БРПГ) з розробкою раціонального застосування трансплантатів для пластики пахвинного каналу. Особливе місце приділено вивченню анатомо-морфологічних змін структур у пахвинній ділянці та каналі. Досліджено 182 хворих. Вивчено особливості хірургічної анатомії пахвинного каналу залежно від раніше застосовуваного методу герніопластики. Розглянуто питання вибору методу повторної операції залежно від ступеня морфологічних змін у пахвинній ділянці, наявності або відсутності елементів "дрімаючої інфекції". Крім суб'єктивних методів вивчення клініки РПГ і БРПГ використано додаткові методи діагностики з використанням розроблених методик ультразвукового дослідження та комп'ютерної томографії. Отримані результати досліджень дають змогу визначити характер раніше виконаної операції, вид грижі, дані про грижовий вміст, розташування насінного канатика, а також робити вимірювання не тільки дефекту в задній стінці пахвинного каналу, але пахвинного проміжку. За результатами вивчення хірургічної анатомії пахвинного каналу у разі РПГ і БРПГ розроблено техніку операції, основою якої є принцип строгої поетапної послідовності у ході операції з урахуванням об'єму грижі та топографоанатомічних змін. Експериментально розроблено та впроваджено до клінічної практики найбільш раціональний спосіб застосування трансплантатів для пластики грижових дефектів у разі РПГ і БРПГ у тих випадках, коли цілком зруйновано пупаратове зв'язування та відсутні ділянки

Проанализированы результаты лечения 124-х пациентов с паховой грыжей, которым произведена эндоскопическая герниопластика (ГП). Трансабдоминальная ГП (ТАГП) осуществлена у 96-ти из них, преперитонеальная (ППГП) - у 28-ми. Рецидив грыжи возник у 2-х больных. Особенно эффективно применение метода при наличии рецидивной и двусторонней паховой грыжи. Недостатками метода являются: высокая стоимость, необходимость применения наркоза, опасность повреждения органов брюшной полости.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054-52

Рубрики:

Грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано новий спосіб лікування пахвинних гриж із передочеревинного доступу, який виключає травму сім'яного канатика та яєчка і забезпечує надійний результат у чоловіків молодого, середнього та похилого віку за різних форм гриж. За допомогою даного способу ліквідовано грижові ворота, не торкаючись сім'яного канатика та його елементів, зберігаючи фізіологічну роль пахвинного каналу. Доведено, що мінімальна травматичність сім'яного канатика та його елементів досягається залишенням грижового мішка (у разі косих гриж), що роз'єднується з черевною порожниною в області шийки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054-99

Рубрики:

Грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054.3

Рубрики:

Пахові грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено досвід виконання симультанних операцій (СО) у 113-ти хворих на ожиріння, поєднане з післяопераційною грижею черевної стінки (ПОГЧС). У плановому порядку оперовано 108 хворих, за невідкладними показаннями - 5. Запропоновано підхід до вибору методу й обсягу оперативного втручання. Обгрунтоване виконання СО з приводу ПОГЧС у пацієнтів з ожирінням та іншими захворюваннями органів черевної порожнини є перспективним напрямком хірургії, забезпечує високу медико-соціальну й економічну ефективність.

Піддано хірургічному лікуванню за розробленою методикою 80 хворих з дефектом апоневроза передньої черевної стінки, який супроводжувався післяопераційною вентральною грижею. У всіх хворих спостережено стабільне загоєння пластики воріт грижі, що сприяло покращанню якості життя та відновленню працездатності. У контрольній групі (32 хворих) рецидив зафіксовано у 5-ти (15 %).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054.8

Рубрики:

Післяопераційні грижі

Шифр НБУВ: Ж26828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054-52

Рубрики:

Грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ