На підставі вивчення осмотичної активності зразків мазей на різних основах експериментально встановлено, що зразки мазі на емульгелевій та емульсійній (типу олія/вода) основах у порівнянні з мазями на інших типах основ (ліпофільних і поліетиленоксидних) мають помірну тривалу та рівномірну осмотичну дію. Саме ці основи дозволяють уникати ушкоджуючої дії на гранулювальні тканини у другій фазі ранового процесу. Дані дослідження дозволяють створити м'яку лікарську форму комбінованого типу з антисептиками, що призначена для лікування інфекційних ускладнень і профілактики загоювання ран та опіків у фазі репарації.

Проведены исследования по изучению рифлана (40 % настойки из листьев смородины черной) на процессы регенерации при асептическом повреждении мягких тканей. В результате исследований установлено, что рифлан обладает репаративными свойствами и по активности не уступает препарату сравнения (настойке календулы). Полученные данные позволяют сделать вывод о перспективности дальнейшего фармакологического изучения рифлана в качестве лекарственного препарата с широким противовоспалительным действием.

Вивчено реологічні властивості комбінованої мазі антисептичної дії для лікування інфекційних ускладнень ран з урахуванням фазності ранового процесу на різних типах основ (емульгелевій та емульсійній). Визначено тиксотропні властивості мазевої композиції на різних типах основ. Доведено, що за реологічними властивостями зразки мазі на емульгелевій та емульсійній основах відповідають сучасним вимогам. За типом течії визначено перевагу емульгелевої основи перед емульсійною.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.1-52 + Р458.14-52

Рубрики:

Хірургічна інфекція

Механічні пошкодження

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено фармакологічне дослідження ліпофільного екстракту з сої (ЛЕС) і мазі гексафен, розробленої на основі ЛЕС. Виявлено виразну протизапальну дію ЛЕС на моделях карагенінового, зимозанового та фармалінового запалення. Доведено, що ЛЕС у дозі 4 мг/кг виявляє судиннозміцнювальну, мембраностабілізувальну й антиоксидантну дію. Експериментально доведено, що мазь гексафен, до складу якої входить ЛЕС, позитивно впливає на стан ранових процесів шкіри різного генезу (термічного, алергічного, опікового, різаного) та перевершує за виразністю терапевтичний ефект препарату порівняння мазі вундехіл у середньому вдвічі. За результатами токсикологічних досліджень доведено, що нова комбінована мазь гексафен є відносно нетоксичною та не виявляє місцево-подразнювальну, алергізувальну та шкірорезорбтивної дії.

Показано, що одноразове, внутрішньочеревинне введення препарату "Пентоксифіліну" з інтервалом в певному дозовому режимі (123,6 мг/кг), безпосередньо перед декомпресією задніх кінцівок забезпечує виражений протекторний ефект стосовно захисно-адаптаційних механізмів, реалізованих на етапі біотранспорту (за рахунок підвищення ємності й афінітету сироваткових білків до лігандів), а також посилення передачі внутрішньоклітинного сигналу (за рахунок збільшення концентрації ендогенного протектора гіпоксії цАМФ). Переддекомпресійне введення пеноксифіліну регулює прооксидантно-антиоксидантну рівновагу шляхом зниження інтенсивності ліпідпереокиснення та збільшення рівня компонентів антиокисної системи захисту організму, а також зниженням гіперферментемії, забезпеченням нефропротекторної дії за форми травматичної хвороби, що моделюється.

Вивчено вплив церебролізину та пропесу на перебіг ранового процесу, що довго не загоюється. За умов експерименту встановлено, що препарати мають виражені протизапальні та репаративні властивості, які мали прояв у нормалізації окиснювально-відновних процесів, зменшенні експресії прозапальних цитокінів, підсиленні епітелізації ранового дефекту, утилізації некротизованого та синтезі нового колагену, підвищенні ангіогенезу. На підставі порівняння ефективності досліджених препаратів з метилурациловою маззю з урахуванням місцевих проявів, біохімічних і морфологічних даних установлено, що препарати церебролізин і пропес за їх дією значно перевершують мазь. Доведено, що паравульнарне введення церебролізину та пропесу є значно ефективнішим, ніж внутрішньом'язове. За цього введення церебролізину або пропесу - ефективнішим, ніж застосування метилурацилової мазі.

За умов експерименту встановлено, що мазь "Метилурацилова" має ранозагоювальну дію, зумовлену проліферацією лише одного епітелію. Препарати церебролізин і пропес у дозі 1мл/кг виявилися більш ефективними у лікуванні ранового процесу з хронічним перебігом, ніж мазь "Метилурацилова", незалежно від способу введення. За паравульнарного введення обидва препарати показали набагато кращий, ніж за внутрішньом'язового, ранозагоювальний ефект, який виявлявся нормалізацією окиснювально-антиоксидантних процесів, зменшенням експресії прозапальних цитокінів, посиленням епітелізації ранового дефекту, утилізацією некротизованого й синтезом нового колагену, підвищенням ангіогенезу. Досліджувані препарати забезпечують перехід хронічного запалення у фізіологічне русло з подальшою проліферацією та репарацією.

Проведено дослідження раноочищувальної дії зразків нової мазі з протеолітичними ферментами на двох основах на моделі асептичної трафаретної рани у щурів. Встановлено швидке очищення ран у групі дослідних тварин у порівнянні з контролем. Дослідження морфоструктури дефектів шкіри щурів показало ефективність застосування зразків мазі на 5-у добу, при цьому за швидкістю загоєння ран та динамікою гематологічних показників перевагу мала мазь на ПЕО основі.

Вперше проведено вивчення ранозагоювальної активності нового гелю з наночастками срібла та глюкозаміном за умов лінійної різаної та площинної асептичної рани. При лікуванні лінійної різаної та площинної асептичної рани експериментальний гель сприяє підвищенню міцності рубцевої тканини, ліквідації процесів запалення, скороченню площі ранового дефекту. Міцність рубцевої тканини у тварин, яких лікували гелем з наночастками срібла та глюкозаміном, достовірно вища, ніж при використанні препарату порівняння - крему "Дермазин", а повне загоєння за вторинним натягом площинної рани відбувається на 2 доби раніше. Таким чином, властивості наночасток срібла відкривають перспективу створення місцевого засобу нового покоління для лікування ран, опіків, запальних інфекційних захворювань шкіри.