Скачати повний текст

Вивчено біохімічні аспекти патогенезу сальмонельозу. Показано, що в розпалі хвороби значно збільшується концентрація серотоніну, гістаміну, кінінів, що призводить до порушення мікроциркуляції та розвитку гіпоксії. Цьому також сприяє зниження спроможностей еритроцитів (через зниження продукції АТФ і порушення консистенції мембран). Відзначено метаболічні зрушення в печінці, нирках, серці, про що свідчить виявлена зміна активності "органоспецифічних " ферментів у сироватці крові. Встановлено, що порушення метаболічних процесів у внутрішніх органах у разі середньотяжкого перебігу захворювання зберігається на 5-ту, 10-ту добу та у ряді випадків через місяць після клінічного видужання. З'ясовано, що завдяки використанню сорбогелю в терапії сальмонельозу прискорюється відновлення обмінних процесів в органах (на 5-ту добу), не відбуваються патологічні зміни метаболізму навіть у віддалений час (через місяць). Проведено експеримент на щурах, який довів, що через сальмонельоз у 2/3 випадків у дослідних тварин виник токсичний гепатит, у 1/3 випадків відбулися морфофункціональні зміни в нирках. Застосування сорбогелю зменшило токсичне навантаження на тканини щурів і ефект ендотоксемії, що ушкоджує мембрани, сприяло швидкому відновленню енергетичних процесів і фракційного складу ліпідів мембран, запобігло розвитку патологічних зрушень метаболічних процесів у тканинах.

  Скачати повний текст

Обстежено 58 хворих на сальмонельоз середнього ступеня тяжкості віком 17 - 58-ми років. З них 33 пацієнти одержували традиційне лікування, а 25-ти хворим додатково в комплексну терапію був включений бемітил. Показано, що бемітил сприяє скороченню курсу антибактерійної терапії, виявляє позитивний ефект на перебіг захворювання, про що свідчить швидша нормалізація показників пероксидації білків і ліпідів, регрес клінічних симптомів й зниження кількості ліжко-днів.

Обследованы 58 больных сальмонеллезом средней степени тяжести возрастом 17 - 58-ми лет. Из них 33 пациента получали традиционное лечение, а 25-ти больным дополнительно в комплексную терапию был включен бемитил. Показано, что бемитил способствует сокращению курса антибактериальной терапии, оказывает позитивный эффект на течение заболевания, о чем свидетельствует быстрая нормализация показателей пероксидации белков и липидов, регресс клинических симптомов и снижение количества койко-дней.

Обстежено 240 хворих на сальмонельоз. Для оцінки ефективності лікування застосовували цитохімічні показники нейтрофілів крові. Виявлено взаємозв'язок стану окиснювально-відновних процесів бактерицидного потенціалу нейтрофілів і способу лікування. Найбільший вплив на метаболізм нейтрофілів відзначено за використання ентеролу-250.

Обследованы 240 больных сальмонеллезом. Для оценки эффективности лечения применяли цитохимические показатели нейтрофилов крови. Выявлена взаимосвязь состояния окислительно-восстановительных процессов, бактерицидного потенциала нейтрофилов и способа лечения. Найбольшее влияние на метаболизм нейтрофилов отмечено при использовании энтерола 250.

Обстежено 82 хворих на сальмонельоз на тлі супутньої патології органів травлення (ССПОТ) і без неї. Вивчено клініко-функціональний стан печінки, вміст середньомолекулярних пептидів, малонового альдегіду. Виявлено, що у хворих на ССПОТ (хронічний холецистит, панкреатит, гастродуоденіт, виразкова хвороба) сальмонельоз проходить тяжче, частіше змінюються функціональні проби печінки, порушується функція антиоксидантної системи. Застосування препарату "Гранули кверцетину" у комплексному лікуванні хворих на сальмонельоз з супутньою патологією органів травлення підвищує ефективність терапії, знижує частоту ускладнень.

Обстежено 82 хворих на сальмонельоз на фоні супровідної патології органів травлення та без неї. Вивчено вміст цитокінів - ТНФ-б та ІЛ-4. У хворих на сальмонельоз із супровідною патологією травного тракту виявлено більш помітні зміни цитокінового профілю. Застосування препаратів кверцетину в комплексному лікуванні хворих на сальмонельоз із відповідною патологією органів шлунково-кишкового тракту підвищує ефективність терапії, знижує частоту загострень хронічних захворювань органів травлення, зменшує дисбаланс прозапальних і протизапальних цитокінів.

Обстежено 38 хворих на сальмонельоз. Проводили клінічне обстеження пацієнтів, дослідження кишкової мікрофлори, вивчали показники копрограми. Встановлено, що у всіх хворих на сальмонельоз розвивається дисбіоз різного ступеня. Більш помітні зміни мікробіоценозу кишечнику виявлено у пацієнтів із супутньою патологією органів травлення. Застосування активованих форм пробіотиків у комплексному лікуванні хворих на сальмонельоз підвищує ефективність терапії, сприяє швидшій нормалізації біоценозу кишечнику.