Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-52

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: ДС41404 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-52

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: ДС41404 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-52

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: ДС41404 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-52

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: ДС41404 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-3

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: ДС49925 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.510.11-3 + Р514.16-3

Рубрики:

Гепатити

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: ДС50242 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16-3

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: ДС50081 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота містить порівняльну оцінку ефективності застосування фітотерапевтичного засобу трицинола і антагоніста кальцію корінфара, кожного зокрема і в поєднанні, при лікуванні хворих на середньоважку та важку форми вірусного гепатиту В. Встановлено, що застосування трицинола, корінфара при лікуванні пацієнтів із середньоважкою та поєднання цих препаратів в комплексній терапії хворих з важкою формою вірусного гепатиту, в порівнянні з традиційним лікуванням, дає виражений клінічний ефект, нормалізує біохімічні показники функції печінки, відновлює динамічну рівновагу між інтенсивністю процесів пероксидної оксидації ліпідів і антиоксидантною системою, сприяє нормалізації печінкового кровоплину.

Вивчено інтенсивність процесів окиснення ліпідів та білків у крові хворих на вірусні гепатити А і В, а також вплив на їх динаміку комбінованої антиоксидантної терапії (альфа-токоферолу ацетату та настоянки арніки гірської). Встановлено, що дії окиснювачів підлягають ліпіди і білки, а ступінь їх ураження відповідає тяжкості перебігу хвороби. Включення до комплексного лікування хворих на вірусні гепатити вищезазначених препаратів забезпечує компенсацію неконтрольованого посилення процесів окиснення ліпідів та білків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.16

Рубрики:

Вірусні гепатити. Епідемічний гепатит (хвороба Боткіна). Вірусні гепатити А, В, С та інші

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати клінічних, біохімічних, серологічних, імунологічних досліджень, дані ентерферогенезу у 217 хворих на гостру форму вірусного гепатиту В. Спостереження проводилися в динаміці - під час лікування у відділенні вірусних гепатитів, а після виписки з стаціонару - в диспансерно-поліклінічному відділенні Київського науково-дослідного інституту епідеміології та інфекційних хвороб. Застосування лаферону у комплексній терапії хворих на ГВ позитивно впливало на клінічні прояви та біохімічні показники. Під час використання лаферону швидше відбувалася елімінація HBsAg, нормалізувалися показники імунної відповіді за даними Т-клітинної реакції. Лаферон стимулює інтерфероногенез. Диспансерне спостереження виявило зменшення частоти носіння HBsAg, затяжних форм та хронізації процесу у хворих, які отримували лаферон.

Подано результати клініко-біохімічних, імунологічних і цитогенетичних досліджень хворих на гострі гепатити А і В із різними формами важкості та оцінку ефективності комплексного лікування із застосуванням літію карбонату - препарату, який володіє нормотимічними та імунотропними властивостями, в порівнянні із загальноприйнятою базисною терапією. Комплексне лікування з літієм карбонатом хворих на гострий гепатит А приводить до збільшення кількості великих гранулярних лімфоцитів в периферичній крові та зниження рівня циркулюючих імунних комплексів, покращання показників фагоцитозу і функціонального стану генотипу соматичних клітин, зменшення проявів астеновегетативного синдрому, але не впливає на тривалість жовтяничного періоду. Встановлено, що застосування літію карбонату в комплексному лікуванні хворих на гострий гепатит В із середньоважкою формою та хворих, які отримували преднізолон, дає виражений клінічний ефект, швидше нормалізуються показники білірубінового обміну і скорочується жовтяничний період. У пацієнтів відновлюється імунологічний статус організму, зберігається баланс між специфічними та неспецифічними чинниками клітинного імунітету, покращується фагоцитарна активність нейтрофільних гранулоцитів і функціональний стан генотипу соматичних клітин, які перебувають в інтерфазі.

Робота містить порівняльну оцінку ефективності поєднаного застосування нового препарату з антиоксидантними властивостями трекрезану та вуглецево-кремнієвого ентеросорбента карбосилану в комплексному лікуванні хворих на гострі гепатити А та В, а також експериментальні дані лікувальної дії різних доз трекрезану при гідразиновому гепатиті у білих щурів. Встановлено, що застосування трекрезану окремо і в поєднанні з карбосиланом у комплексному лікуванні хворих із середньоважким і важким перебігом гепатитів А та В, порівняно із традиційною терапією, дає кращий клінічний ефект, швидше нормалізує біохімічні показники функціонального стану печінки, позитивно впливає на відновлення рівноваги між процесами перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи.

Викладено результати серологічних та клініко-епідеміологічних досліджень поширеності гепатиту дельта у західному регіоні України серед 932 хворих на різні форми гепатиту В. На прикладі 94 випадків гепатиту дельта визначено особливості імунопатогенезу та клінічного перебігу хвороби при різних рівнях реплікативної активності вірусів та в залежності від специфічної реактивності лімфоцитів до антигенів вірусу гепатиту В (HBV) та вірусу гепатиту дельта (HDV). Встановлено, що за частотою виявлення HDVAb (11,3 %) Західноукраїнський регіон відноситься до зони низької ендемічності. Найбільш інфікованими є хворі з онкогематологічною патологією (17,5 %) та пацієнти гемодіалізу (16 %). Клінічному перебігу дельта коінфекції притаманні коротший інкубаційний період, висока частота загострень та часта незавершеність інфекційного процесу на 6-му місяці його перебігу. Для дельта коінфекції є характерним швидкий розвиток сенсибілізації лімфоцитів до антигенів HBV. Тяжкі варіанти гепатиту дельта, як правило, супроводжуються імунологічною толерантністю або пізньою реактивністю до HBsAg, HBeAg та HDAg. Одночасна реплікація HBV та HDV при гепатиті дельта супроводжується найбільш значним порушенням у субпопуляційному складі лімфоцитів.

Викладені результати епідеміологічних досліджень 284 хворих на гепатит С (ГС). Спостереження проводились в динаміці: при гострому гепатиті С (ГГС) - протягом року, при хронічному гепатиті С (ХГС) - більше 3 років. Найбільше значення в інфікуванні HCV мали лікувально-діагностичні парентеральні маніпуляції та внутрішньовенне введення наркотичних речовин. При ГГС відмічений поліморфізм клінічних проявів, у 81,1% - легка і безжовтянична форми, рецидиви, затяжний перебіг. У частини хворих ГГС через рік виявлялись деякі клінічні симптоми і при нормальній, і при підвищеній активності АлАТ, або тільки підвищена активність АлАТ. ХГС характеризувався латентним перебігом, помірно підвищеною і нормальною активністю АлАТ, відсутністю "ефекту розведення ", підвищенням концентрації "СМ" у крові. У хворих на ГС виявлена імунна недостатність по Т-клітинному типу.

Вивчено епідеміологічні особливості гепатиту А (ГА) серед різних контингентів Збройних Сил України. Встановлено визначальну роль впливу особливостей військово-професійної діяльності та матеріально-побутового забезпечення на інтенсивність розвитку епідемічного процесу серед особового складу окремих видів та родів військ. Визначено основні (проміжні та кінцеві) чинники та шляхи передачі збудника гепатиту А в військових колективах. Встановлено високу ефективність індуктора ендогенного інтерфероногенезу - мефенамінової кислоти та обгрунтовано можливість її застосування для екстренної профілактики гепатиту А серед особового складу ЗС України. Вдосконалено систему епідеміологічного нагляду за гепатитом А в ЗС України і запропоновано її структурно-функціональну схему, яка включає: впровадження методів специфічної лабораторної діагностики, моніторингу за циркуляцією збудника в навколишньому середовищі та на об'єктах ризику, масового скринінгу контингентів підвищеного ризику інфікування, використання імуноглобуліну спрямованої дії та індукторів ендогенного інтерферону (мефенамінової кислоти) як засобів екстренної профілактики, вакцинацію особового складу як контингентів підвищеного ризику інфікування. Реалізація цієї системи епідеміологічного нагляду дасть можливість підвищити ефективність профілактичних заходів при ГА в ЗС України.

Проведено порівняння ефективності застосування комбінованої антиоксидантної терапії - настоянки арніки гірської та альфа-токоферол ацетату при лікуванні хворих на вірусні гепатити А, В, С, Д, Е. Використано новий метод оцінки стану окисно-відновних процесів, який грунтується на визначенні ступеня окиснювальної модифікації білків. Встановлено, що залежно від тяжкості захворювання у пацієнтів підвищуються показники пероксидного окиснення ліпідів та окиснювальної модифікації білків, знижується антиоксидантний захист організму, детоксикаційна функція печінки. Застосування настоянки арніки гірської та альфа-токоферол ацетату у хворих на вірусні гепатити А, В, С, Д, Е відновлює динамічну рівновагу між інтенсивністю процесів окиснення ліпідів та білків і антиоксидантною системою, прискорює нормалізацію клініко-біохімічних порушень, зменшує частоту залишкових проявів.

На основі клінічного та лабораторного обстежень 126 хворих на гепатит В (ГВ) встановлено, що паралельне визначення показників ендотоксемії та ендотоксикозу дозволяє об'єктивно оцінити важкість ГВ і прогнозувати подальший його перебіг. Виявлено, що за легкого перебігу гепатиту інтоксикаційний синдром визначається ендотоксинами, які перебувають у кровоносному руслі, тобто рівнем ендотоксемії. Незначний ендотоксикоз суттєвого впливу на клінічний перебіг хвороби не зумовлює. За середньоважкого перебігу гепатиту зростає рівень ендотоксемії та ендотоксикозу, що спричиняє значніші суб'єктивні прояви інтоксикації та супроводжується наростанням функціональних розладів печінки. Дослідження ендогенної інтоксикації (ЕІ) організму за важкого перебігу ГВ дали змогу виявити характерні зміни показників ендотоксикозу, які допомагають передбачити можливий розвиток печінкової коми. Виявлена залежність між деякими показниками ЕІ та імунітету дозволяє розцінювати розлади в діяльності імунної системи як метаболічну імуносупресію. Застосування комбінованого ентеросорбенту полі-карайя у комплексному лікуванні хворих на ГВ сприяє клінічному одужанню, нормалізації біохімічних показників функціонального стану печінки, корекції імунного гомеостазу та підвищенню активності антиоксидантного захисту організму. В експерименті на тваринах доведено опосередкований модулюючий вплив полі-карайя на ферментативну антиоксидантну систему печінки та плазми крові при токсичному тетрахлорметановому гепатиті. Прийом полі-карайя у фазі жирової дистрофії скорочував терміни нормалізації активності каталази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази у плазмі крові та

Вивчено вплив ербісолу (гепатопротектора, імунокоректора) на пероксидне окиснення ліпідів у 35 хворих на вірусні гепатити (ВГ) А,В,С у ранній період реконвалесценції. Аналіз результатів показав вірогідність зменшення малонового альдегіду та збільшення вмісту глутатіонзалежних ферментів, зокрема, відновленого глутатіону. Запропоновано алгоритм лікування хворих на ВГ у період реконвалесценції залежно від важкості перебігу хвороби та віку.

Наведено результати ультразвукового обстеження пацієнтів (чоловіки віком від 20 до 35 років), хворих на хронічні вірусні гепатити (ХВГ). Встановлено збільшення лінійних розмірів селезінки у хворих порівняно з чоловіками контрольної групи. Не знайдено зміни ехогенності паренхіми селезінки у випадку ХВГ. Ультразвукове обстеження селезінки з використанням методу денситометрії селезінки у порівнянні з ехогенністю шкіри рекомендовано для впровадження у практичну діяльність.