Изучены возможности магнитнорезонансной томографии (МРТ) в раннем выявлении метастатических поражений позвоночника. Установлено, что МРТ является методом ранней диагностики метастатических поражений позвоночника, позволяющим не только выявить изменения в рентгеннегативной стадии, но и оценить их распространенность и получить существенную информацию о состоянии позвоночного канала.

Вивчено стадії формування вентрального блоку у хворих, оперованих з приводу первинних і метастатичних пухлин хребта під час їх комбінованого лікування з використанням променевої та хіміотерапії й уточнення показань для комбінування даних методик. Темпи формування вентрального кісткового блоку порівнювали з таким у хворих з неускладненою травмою хребта (контрольна група), оперованих аналогічним способом. Кістковий блок сформувався у 26-ти (76,5 %) пацієнтів. У цьому разі темпи формування кісткового блоку у 16-ти (47,1 %) хворих відповідали таким у пацієнтів контрольної групи. Нерадикальне видалення пухлини та використання променевої терапії в найближчому післяопераційному періоді (до 3-х тижнів), найвірогідніше, було причиною відсутності формування кісткового блоку, його резорбції або інфільтрації пухлинною тканиною резорбції або інфільтрації пухлинною тканиною у 8-ми (23,5 %) пацієнтів.

Проанализированы результаты лечения 136-ти больных с первичной и метастатической опухолью, поражающей позвонки и сдавливающей спинной мозг или его корешки. Оценены вид и адекватность доступа, метод удаления опухоли позвоночника, объем резекции опухоли, тип использованной системы стабилизации позвоночника. Изучены и систематизированы гистологические особенности опухолей позвоночника.

Проаналізовано результати лікування 45-ти хворих з первинними та метастатичними пухлинами хребта, ускладненими паралічами і грубими парезами. Ранні декомпресивно-стабілізувальної операції переднім доступом у разі ураження шийних хребців забезпечують регрес неврологічних порушень, суттєво поліпшують якість життя хворих. У випадку локалізації пухлини у грудному відділі хребта виконано операцію декомпресивної ламінектомії з заднім металоспондилодезом. У більшості випадків (15 з 20-ти хворих) у ранньому післяопераційному періоді досягнуто позитивного результату. У порівнянні з операціями переднім доступом операція ламінектомії та переднього спондилодезу менш ефективна, оскільки низька імовірність регресу неврологічних ускладнень, тривалість та якість життя хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.5-5 + Р569.481.5-5

Рубрики:

Пухлини спинного мозку та його оболонок

Пухлини хребта

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что на сегодняшний день пункционная вертебропластика широко используется при агрессивных гемангиомах тел позвонков. Представлены литературные данные, описывающие методы лечения данной патологии позвоночника; приведены наблюдение редко встречаемой кавернозной агрессивной гемангиомы в шейном отделе позвоночника и результаты ее лечения с помощью пункционной вертебропластики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.481.5-5

Рубрики:

Пухлини хребта

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані огляду літератури та результати власних досліджень щодо значення використання різних методів променевої діагностики: рентгенографії, спіральної комп'ютерної томографії (СКТ) в комплексному обстеженні хребта у хворих на ММ, залежно від статі, тривалості хвороби, клінічних виявів ураження. Обстежено 126 хворих на МХ. Встановлено, що СКТ слід надавати перевагу під час виявлення патологічних змін хребта у хворих на ММ. За одночасної наявності на рентгенографії гіперпластичних процесів у кістках скелета проведення СКТ хребта є обов'язковим. На основі одержаних даних розроблено алгоритм обстеження хребта у хворих на ММ.

Метастатические компрессионные переломы позвоночника широко распространены во всем мире, в том числе и в Украине. Цель работы - по данным специализированной литературы оценить методические аспекты и современные модальности магнитно-резонансной томографии в диагностике метастатических поражений позвоночника. Недостаточная чувствительность и специфичность, а порой и сложности в практическом применении методов лучевой диагностики при данной патологии делает актуальной проблему поиска новых методов диагностики, таких как магнитно-резонансная томография. С критической точки зрения приведены и оценены импульсные последовательности (Т1-, Т2ВИ, STIR, Fat/sat) и новые модальности (DWI, Whole-body), которые применяются при МРТ-диагностике метастазов. Рассмотрены вопросы контрастного исследования при данной патологии. Внедрение современных технологий в диагностический процесс представляет большой научный интерес и существенную практическую значимость, а также будет способствовать повышению эффективности лечения таких больных.

Показано можливість підвищення ефективності діагностики остеопоротичних і метастатичних компресійних переломів хребта шляхом застосування магнітно-резонансної томографії. У разі застосування МРТ визначено морфологічні зміни тіл хребців поперекового відділу хребта (ПВХ) у разі порушення мінеральної щільності кісткової тканини, окремо у разі остеопенії та остеопорозу. Уточнено дані про інволютивні зміни кісткового мозку в ПВХ (V варіантів). Наведено МРТ семіотику - прихованих остеопоротичних переломів хребта, гострих остеопоротичних і метастатичних компресійних переломів хребта, запропоновано ознаки для їх диференційної діагностики. Запропоновано способи діагностики остеопорозу у пацієнтів похилого віку шляхом візуалізації вени Бреше в тілах хребців ПВХ, визначення строку загоєння остеопоротичних переломів, діагностики прихованих компресійних остеопоротичних переломів тіл хребців.

Мета роботи - оцінити ефективність застосування ендоваскулярного методу при лікуванні пухлин хребта та паравертебральної ділянки. Проаналізовано результати обстеження 9 пацієнтів та лікування 5 хворих з пухлинами хребта (4 випадки) та паравертебральної ділянки (1), в яких використовували внутрішньосудинну емболізацію. Вік хворих - від 24 до 65 років. Чоловіків було 5, жінок - 4. Встановлено, що в усіх хворих онкопатологія виявлялася болями по корінцевому типу, у п'яти випадках захворювання перебігало з нижнім парапарезом та порушенням функції тазових органів. Під час ангіографічного обстеження виявлено, що всі новоутворення були гіперваскуляризованими. У 5 із 9 хворих рентгеноанатомія живлячих судин давала змогу виконати катетеризацію та емболізацію пухлини. Метод стаціонарної балонної оклюзії використано у 3 хворих з пухлинами хребта, в 2 випадках емболізацію новоутворень виконано за допомогою клеючої композиції (один хворий з пухлиною хребта, один - з пухлиною паравертебральної ділянки). У хворого з пухлиною паравертебральної ділянки досягнуто тотальної деваскуляризації пухлини, у решти - субтотальної. В усіх випадках отримано позитивний ефект у післяопераційний період. Висновок: ендоваскулярну техніку можна застосовувати як самостійно, так і як один із етапів комбінованого лікування хворих з пухлинами хребта та паравертебральної ділянки.

Цель и задачи исследования - определение частоты метастатического поражения различных отделов позвоночника, оценка связей с другими клиническими признаками рака легкого (РЛ) (локализация, форма, гистологический вариант, степень дифференциации, стадийность, характер внекостного метастазирования), изучение влияния этих параметров на выживаемость больных. Под наблюдением находился 1071 больной раком легкого в возрасте от 24-х до 86-ти лет. Никто из обследованных лиц по поводу РЛ ранее не был прооперирован, а после установления диагноза все пациенты получали лучевую терапию, 73 % из них - комбинированную радиохимио-терапию. Метастазирование в тела позвонков и позвонковые сочленения происходило у 13 % от общего числа больных РЛ и у 61 % от числа пациентов с костной формой заболевания, в соотношении поражения грудного, крестцового, поясничного и шейного отделов позвоночника 6 : 4 : 2 : 1. Развитие метастазов в позвоночник преимущественно было связано с локализацией опухолевого процесса в верхней доле легкого, с периферической формой болезни, с немелкоклеточными гистологическими его вариантами (аденокарциномой и плоскоклеточной карциномой). Количество метастазов в позвоночнике прямо коррелировало со степенью метастатического поражения паховых лимфатических узлов, брюшной стенки и печени, влияло на прорастание опухоли легкого в пищевод и трахею. Продолжительность жизни умерших лиц с метастазами в позвоночник была меньше, чем у остальных пациентов, страдающих РЛ, но общая выживаемость этих групп больных мало отличалась между собой. Выводы: особенности течения РЛ с метастазами в позвоночник диктуют необходимость разработки медицинской технологии рациональной радиохимиотерапии таких больных.

Цель исследования - разработка и внедрение нейрохирургических вмешательств, направленных на удаление опухолей крестца (ОК), декомпрессию нервных структур и фиксацию позвоночника. Изучены диагностика, оперативная тактика и результаты лечения у 138-ми больных с ОК, оперированными в институте нейрохирургии с 2000 по 2015 гг. Среди них у 60-ти были большие опухоли с поражением всего крестца (S1 - S5 позвонков), у 48-ми были поражены верхние крестцовые позвонки (КП) (S1 - S3 позвонки), и у 30-ти - нижние КП (S3 - S5). У 36-ти больных после удаления опухоли выполнена пельволюмбарная фиксация. Из 60-ти больных с большими опухолями с поражением всего крестца (S1 - S5 позвонков) у 36-ти больных опухоли удалены тотально, у остальных частично. Из 48-ти больных с опухолью верхних КП (S1 - S3 позвонки) тотально удалены опухоли у 36-ти больных, у 12-ти - они удалены частично. У всех 30-ти больных с поражением нижних КП (S3 - S5) проведено тотальное удаление опухоли. Удаление блоком удалось выполнить только у 24-х больных с поражением нижних КП (S3-S5). У всех остальных больных опухоли удалялись кускованием. Патогистологическим исследованием хордомы обнаружены у 12-ти больных, остеосаркомы - у 6-ти, хондросаркомы - у 18-ти, остеобластокластоммы - у 36-ти, аневризматические костные кисты - у 24-х, гигантоклеточные опухоли - у 12-ти, гемангиоэндотелиомы - у 6-ти, ангиосаркомы - у 6-ти, плазмоцитомы - у 12-ти, метастазы рака - у 6-ти. Сведения об отдаленном периоде получены у 69-ти больных. Периодотдаленного наблюдения в среднем составил 27,2 мес.; наибольший период - 8,6 лет. 51-му больному в отдаленном периоде выполнены контрольные МРТ исследования. Среди больных, обследованных в отдаленном периоде, рецидивы обнаружены у 36-ти. Этим больным повторно проведено только облучение. Рецидивы опухолей обнаружены от 6-ти до 27-ми мес после операции, в среднем составляя 12 мес. Рецидивы обнаружены у 6-ти больных с хордомой, 6-ти - с остеосаркомой, 12-ти - с хондросаркомой, 6-ти - с ангиосаркомой, 6-ти - сплазмоцитомой.

Мета роботи - вивчення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) поперекового відділу хребта у хворих на рак передміхурової залози (РПЗ) з метастазами та без метастазів у поперековий відділ хребта до початку андроген-супресивної терапії (АСТ). Досліджено 30 хворих на РПЗ, у яких за допомогою сцинтиграфії та комп'ютерної томографії діагностовано метастази поперекового відділу хребта (I група). Значення МЩКТ поперекового відділу хребта пацієнтів I групи порівняно зі значеннями 30 хворих на РПЗ без метастаз (II група) та 20 здорових чоловіків (контрольна група). МЩКТ визначено у всіх хворих на рівні L1 - L4, використовуючи двоенергетичний рентгенівський ад-сорбціометр "Prodigy" GE фірми Lunar. Середня МЩКТ поперекового відділу хребта була вищою в пацієнтів з метастазами у поперековий відділ хребта, у порівнянні з хворими без метастаз у поперековий відділ хребта та контрольною групою. Середня МЩКТ проксимальних відділів обох стегнових кісток у всіх трьох групах майже не відрізнялася. Зроблено висновки, що хворі на РПЗ з метастазами у поперековому відділі хребта, які не отримували АСТ, мають підвищену МЩКТ у поперекових хребцях у порівнянні з хворими на РПЗ без метастаз. Підвищена МЩКТ з ураженими метастазами поперековими хребцями може бути пов'язана з остеобластичним характером кісткових метастаз РПЗ.

В обзоре описаны основные методы лучевой диагностики, которые применяются для выявления гемангиомы позвонка. Рассмотрены основные признаки заболевания при традиционной рентгенографии, компьютерной томографии, магнитно-резонансной томографии; приведены лучевые диагностические признаки заболеваний, с которыми дифференцируют симптоматическую гемангиому позвонка.

Мета роботи - проаналізувати ранні та віддалені результати хірургічного лікування пухлин спинномозкових нервів шийного відділу хребта (ПСМНШВХ) з паравертебральним поширенням залежно від терміну діагностики захворювання, Проаналізовано перебіг захворювання у 58-ми хворих з ПСМНШВХ. Пацієнтів було прооперовано у період з 2006 до 2016 рр., на базі ДУ "Інститут нейрохірургії ім. А. П. Ромоданова НАМН України". Оцінка стану хворого передбачала загальне і неврологічне обстеження, лабораторні й інструментальні дослідження до і після хірургічного лікування. На підставі результатів комп'ютерно-томографічного та магнітно-резонансного дослідження, даних рентгенографії хребта у двох проекціях до операції встановлювали напрямок росту пухлини, поширення пухлини у хребтовому каналі, наявність компресії та мієломаляції спинного мозку, визначали тактику проведення операції та обирали хірургічний доступ, Використовували передній, бічний, задній та задньобічний доступи. Увагу приділяли стабілізації хребта. Визначення тактики проведення операції та вибір хірургічного доступу залежать від локалізації та розмірів пухлини, поширення її паравертебрально, які корелювали з вираженістю сегментарних і провідникових порушень. Ступінь деструкції кісткових структур і ризик нестабільності зумовили використання під час операції стабілізувальних систем у 50-ти (93 %) хворих. Тотальне видалення пухлин проведено в усіх хворих. Відзначено регрес неврологічної симптоматики. Висновки: рання діагностика ПСМНШВХ на підставі адекватної оцінки неврологічної картини захворювання та даних комп'ютерно-томографічного та магнітно-резонансного досліджень сприяє раціональному визначенню тактики хірургічного лікування, вибору хірургічного доступу, що надає змогу тотально видалити пухлину, зменшити тривалість втручання, об'єм крововтрати, травматизацію нервових структур, післяопераційні ускладнення та термін відновлення хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.481.5

Рубрики:

Пухлини хребта

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Пункційна вертебропластика повинна мати чіткі показання до застосування, щоб не було ускладнень. Так, для пацієнтів у тяжкому стані з метастатичними пухлинами в тілах хребців вертебропластика із застосуванням цементу - одна з ефективних методик, що сприяє зменшенню болю, а також відновленню опорності хребта, можливості активізації хворого.

Цель работы - улучшить результаты хирургического лечения больных с агрессивными гемангиомами грудного отдела позвоночника и выраженными неврологическими нарушениями за счет оптимизации этапов оперативного лечения. Проведен анализ хирургического лечения 4 пациентов с агрессивнымигемангиомами грудного отдела позвоночника с выраженной нейрокомпрессией. Во всех случаях выполнены расширенная ламинэктомия, парциальная педикулотомия, удаление мягкотканного эпидурального компонента опухоли с открытой вертебропластикой, задний аутокостный инструментальный спондилодез. В неврологическом статусе в первые 2 нед после операции отмечено улучшение на одну степень по шкале ASIA, в 1 (25 %) случае - полное восстановление. Средняя длительность оперативного вмешательства составила (210 +- 34) мин, средний объем кровопотери - (350 +- 8) мл. Во время контрольных исследований (магнитно-резонансная томография) через 3 и 12 мес рецидива нейрокомпрессии и продолженного роста новообразований не выявлено. Вывод: задняя расширенная декомпрессия с инструментальным спондилодезом и открытой вертебропластикой позволяет контролировать рост, способствует адекватной декомпрессии спинного мозга и регрессу неврологической симптоматики на фоне незначительных хирургических рисков (малая кровопотеря, cредняя длительность оперативного вмешательства, протекание раневого процесса без особенностей).

Патологічні переломи хребців є найбільшим ускладненням пухлинного процесу. Застосування додаткової внутрішньої фіксації металевими імплантатами значно покращує результати лікування й скорочує строки реабілітації хворих. Використання транспедикулярних пристроїв забезпечує стабільну фіксацію і стабільність сегментів хребта навіть за максимального ступеня його нестабільності. Мета роботи - визначення оптимального варіанта протяжності заднього спондилодезу у разі паліативного та радикального хірургічного лікування пухлин хребта. Для вивчення можливостей стабілізації за допомогою транспедикулярної фіксації під час резекції одного-трьох хребців провели експериментальні випробування на препаратах хребта свині. Використовували препарати сегментів грудного відділу хребта від Th3 до Th12 хребців. Вивчали 3 групи моделей: з одним резектованим хребцем Th6, з двома - Th5 - Th6 і з трьома - Th5 - Th7. Виявлено, що у разі резекції одного хребця в грудному відділі хребта транс-педикулярна фіксація за схемами 111х111, 101х101 та 011х110 має однакову ефективність. У разі резекції двох хребців найкращі стабілізуючі можливості мала конструкція за схемою 111хх111, схеми 101хх101 та 011хх110 показали доволі непогану фіксуючу здатність. У разі резекції трьох хребців грудного відділу хребта найбільш стабільну фіксацію показала схема 111ххх111. Схема фіксації 001ххх100 виявилась нестабільною за всіх видів резекції хребців. Висновки: експериментальні дослідження транспедикулярної фіксації у разі радикального хірургічного лікування пухлин хребта, який включає резекцію одного - трьох хребців, показали, що конструкція відповідає вимогам фіксації, коли кріплення відбувається не менше ніж за два верхніх та два нижніх хребці (можна через один), у разі резекції трьох хребців найбільш стабільною є конструкція з кріпленням за три верхні та три нижні хребці (без пропусків). Система кріплення за один хребець виявилася неспроможною майже за всіх видів резекції.