У дослідах на 44 білих щурах за допомогою модифікованої експериментальної моделі післяопераційного болю доведено, що післяопераційна гіпералгезія супроводжується зниженням больових порогів, підвищенням рівня мембранної фракції нейрональних молекул клітинної адгезії (НМКА), підвищенням рівня розчинної та зниженням рівня філаментної фракцій гліально-фібрилярних кислих білків (ГФКБ). Введення до операції морфіну не усуває змін НМКА і збільшує розлади експресії ГФКБ. Введення кетаміну до операції не впливає на нейрональну і частково нормалізує гліальну пластичність за рахунок філаментної фракції ГФКБ. Сполучене застосування морфіну та кетаміну усуває обидва види порушень і є більш перспективним, ніж використання цих препаратів окремо.

Розглянуто особливості клінічних проявів, перебігу, діагностики та лікування нейрофіброматозу. Розроблено робочу класифікацію захворювання, встановлено механізми його виникнення та діагностичні критерії виявлення. Одержано нові дані про структурні, імунологічні та генетичні особливості множинних пухлин за даної патології. Систематизовано клінічні прояви поліморфного полісистемного ураження, досліджено характер його перебігу та встановлено прогностичні критерії розвитку пухлин у хворих на фіброматоз. Показано доцільність застосування методу спостереження як альтернативного терапевтичного засобу. Розроблено тактику ведення та показання до хірургічного лікування пухлин нервової системи у хворих на нейрофіброматоз.

Рассмотрены особенности клинических проявлений, течения, диагностики и лечения нейрофиброматоза. Разработана рабочая классификация заболевания, установлены механизмы его возникновения и диагностические критерии выявления. Получены новые данные о структурных, имунологических и генетических особенностях множественных опухолей при данной патологии. Систематизированы клинические проявления полиморфного полисистемного поражения, исследован характер его течения и установлены прогностические критерии развития опухолей у больных с фиброматозом. Показана целесообразность применения метода наблюдения как альтернативного терапевтического средства. Разработана тактика ведения и показания к хирургическому лечению опухолей нервной системы у больных с нейрофиброматозом.

Узагальнено дані про патогенез, діагностику, клініку та лікування неврогенних пухлин грудної порожнини, а також 15-річного досвіду клініки торакальної хірургії Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського. Проаналізовано поширеність цієї патології та прогноз її кінця в залежності від типу пухлини та підходів до її лікування. Описано макро- та мікроскопічні особливості найбільш розповсюджених неврогенних пухлин. Проведено критичний аналіз традиційних схем та методик обстеження хворих з торакальними неврогенними пухлинами. Відображено актуальні проблеми діагностики та своєчасного вибору адекватних медичних заходів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.62-59

Рубрики:

Пухлини нервової системи (онконеврологія)

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.62-59

Рубрики:

Пухлини нервової системи (онконеврологія)

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання покращання результатів лікування хворих з ортопедичними проявами периферичного нейрофіброматозу (синоніми - хвороба Реклінгаузена, нейрофіброматоз I типу) (НФ1) шляхом вивчення структурно-функціонального стану кісткової тканини, удосконалення, розробки та провадження сучасних методів діагностики, а також консервативного й оперативного лікування. За результатами дослідження 156-ти хворих з ортопедичними проявами НФ1 одержано дані про частоту виникнення й інформативність діагностичних ознак НФ1, виявлено достовірні та можливі ознаки ураження опорно-рухового апарату, установлено клініко-рентгенологічні особливості захворювання. З'ясовано, що у 113-ти (72,4 %) пацієнтів ортопедичні прояви хвороби Реклінгаузена характеризувалися типовою клініко-рентгенологічною картиною хвороби, а саме: важкою коліотичною деформацією хребта з дисплазією тіл хребців: 26 (16,6 %) хворих, з них III - IV ступеня - 23 (88,5 %) пацієнти, деформаціями, патологічними переломами та несправжніми суглобами кісток, лізисом кісток: 87 (55,7 %) спостережень, 74 (85,0 %) з яких стосуються кісток гомілки. Одержано нові дані про структурно-функціональний стан кісткової тканини у разі НФ1, базуючись на рентген-денситометричних, біохімічних і гістоморфологічних показниках. Уперше шляхом скринінгового ультразвукового дослідження периферичних нервів установлено, що таке дослідження, як один з методів променевої діагностики, є інформативним для візуалізації клінічно безсимптомних нейрофібром та шванном, оцінки їх розмірів, топографічного розташування, моніторингу росту. За даними дуплексного ультразвукового дослідження судин і

Дисертація грунтується на аналізі 680 спостережень хворих з позамозковими пухлинами задньої черепної ями (невріноми, менінгіоми, холестеатоми, гломусні пухлини). Вивчено функціональні порушення каудальної групи черепних нервів на різних етапах хірургічного лікування. Встановлено особливості мікротопографічних взаємовідносин каудальної групи черепних нервів з парастовбуровими пухлинами задньої черепної ями, в залежності від яких розроблено методику видалення цих новоутворень з метою мінімального пошкодження ІХ-ХІІ нервів. Визначено групи хворих з різними варіантами функціональних порушень ІХ-ХІІ нервів. Встановлено, що дисфункція каудальних нервів в післяопераційному періоді залежить від особливостей взаємовідношень корінців ІХ-ХІІ нервів з пухлиною, травматизації нервово-судинних структур під час втручань, порушення артеріального та венозного кровообігу в стовбурових відділах мозку. Застосування спеціальної доопераційної підготовки у хворих з позамозковими пухлинами задньої черепної ями та видалення новоутворень з урахуванням їх взаємовідношень з каудальною групою нервів дозволило зменшити в 1,5 рази кількість хворих з післяопераційною дисфункцією IХ-ХІІ нервів, знизити післяопераційну летальність в 1,7 рази.