Diffuse astrocytoma (DA) is a rare low-grade astrocytoma with high cellular differentiation, slow growth, and extensive infiltration of neighbouring brain areas. Despite being classified as grade II diffuse astrocytoma by the World Health Organization, these neoplasms in children are clinically and molecularly differ from those in adults. They seldom proceed to higher grade lesions and infrequently have an IDH mutation. DA is most common in young people, although it can also occur in youngsters and the elderly. They can be found everywhere in the brain, but they are most frequent in the cerebral hemispheres - the "thinking" section. The margins of a diffuse astrocytoma tend to expand into surrounding normal brain tissue, as the term indicates. Seizures and migraines are frequently the first symptoms of this tumor, as well as paralysis on one side of the body (hemiparesis). Here, we discuss the clinical, histologic, and molecular characteristics of grade II diffuse astrocytoma, stressing its diagnostic criteria, prevalence across brain sites, most prevalent molecular characteristics, how to screen for it, and the influence of surgical resection of DA on the treatment.

The peak age for the development of pilocytic astrocytomas (PA), a type of benign cerebellar tumor, is between the ages of 10 and 20. The tumor known as adult pilocytic astrocytoma is extremely rare. Consequently, very little is understood about the characteristics of these tumors. We retrospectively reviewed the records of patients older than 18 years with pathologically proven pilocytic astrocytoma who had surgery to remove the tumor between January 2010 and January 2020 and were followed until January 2022. Although 32 cases were initially recognized as PA, we only ended up including 4 patients (2 male and 2 female) with adult pilocytic astrocytoma, their mean age was 26,75 years. The mean age of male patients at diagnosis was 28 years, and there were no mortality or recurrences. The mean age of female patients at diagnosis was 25,5 years. One female was still living after the follow-up period ended. The cause of death of another female patient was unrelated to tumor. Women had a median follow-up of 36 months, and their mean overall survival was 42 months. Pilocytic astrocytoma in adults acts differently than in children. The extent of surgical resection and the location of the tumor were shown to influence the prognosis. When possible, total resection should be the primary treatment. Good survival rates and little recurrence are seen.

Мета роботи - визначення існуючих шляхів колатерального мозкового кровообігу при парасагітальних менінгіомах (ПМ), що викликають оклюзію верхнього сагітального синусу (ВСС) на підставі проведення огляду літератури та аналізу власних клінічних спостережень. Проведено ретроспективний та проспективний аналіз результатів клінічного та інструментального обстеження 221 пацієнта, які знаходились на лікуванні в КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова" ДОР у період з 2000 до 2021 рр. включно. Критерії включення хворих до дослідження: вік пацієнтів 18 років і старше, парасагітальна локалізація позамозкової пухлини за результатами спіральної комп'ютерної томографії (СКТ) / магнітно-резонансної томографії (МРТ) дослідження, гістологічна верифікація діагнозу менінгіоми, наявність оклюзії ВСС (V - VI тип за класифікацією M.P. Sindou and J.E. Alvernia) за результатами селективної церебральної ангіографії (ЦАГ). В основу цієї роботи покладено аналіз результатів обстеження 43 пацієнтів, які відповідали критеріям включення в дослідження. Серед відібраних пацієнтів проведено аналіз демографічних даних (стать, вік), результатів СКТ/МРТ головного мозку до та після внутрішньовенного підсилення, даних СКТ-ангіографії та ЦАГ. Проаналізовано трансформовані шляхи венозного відтоку залежно від ділянки оклюзії верхнього сагітального синуса парасагітальною менінгіомою: передня, середня та задня третини ВСС. Визначено, що доопераційна діагностика ПМ, які за даними СКТ/МРТ головного мозку мають ознаки інвазії ВСС за градацією M. P. Sindou and J. E. Alvernia V - VI, обов'язково повинна включати селективну церебральну ангіографію, оскільки динамічні зображення селективної церебральної ангіографії у венозній фазі надають змогу повноцінно оцінити сформовані шляхи колатерального кровотоку та напрямок руху крові. Інформація про дані колатерального венозного кровообігу при оклюзії ВСС парасагітальною менінгіомою вкрай важлива при плануванні хірургічного втручання. Вона допомагає уникнути ятрогенного ушкодження функціонально важливих вен, що збільшує радикальність видалення новоутворення зі збереженням/покращенням функціонального стану хворого вже в ранньому післяопераційному періоді та покращення віддалених результатів лікування.

Розглянуто застосування Баєсових процедур розпізнавання щодо вивчення процесів при гліомах. Проаналізовано показники білкових структур плазми крові при гліомах, метастазах і черепно-мозковому струсі, отриманих за допомогою лазерного спектрографу. Зроблено порівняльний аналіз результатів розпізнавання на базі білкових структур за показниками поверхневого плазмового резонансу та модифікованої швидкості осідання еритроцитів при гліомах.

Розглянуто застосування Баєсових процедур розпізнавання на моделі ланцюгів Маркова до вивчення запальних процесів при гліомах. Проаналізовано показники білкових структур плазми крові при гліомах, метастазах і черепно-мозковому струсі, отримані за допомогою лазерного спектрографа. Зроблено порівняльний аналіз результатів розпізнавання на базі білкових структур за показниками поверхневого плазмового резонансу та модифікованої швидкості осідання еритроцитів при гліомах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-436

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-59

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Glioblastoma is the most aggressive type of brain tumor classified as type 4 astrocytoma according to 5th edition of the World Health Organization сlassification of tumors of the central nervous system. It is a cancer that begins in the glial cells, which are the supporting cells of the brain. Glioblastoma is a rare type of brain tumor and accounts for about 15 % of all brain tumors. It is most commonly found in adults over the age of 50, and men are more likely to develop it than women. The symptoms of glioblastoma can vary depending on the location of the tumor in the brain. Common symptoms include headaches, nausea, vomiting, and changes in vision. Other symptoms can include seizures, changes in behavior or personality, and difficulty with speech or movement. The standard treatment for glioblastoma is a combination of surgery, radiation therapy, and chemotherapy. Surgery is usually the first step in treatment, with the goal of removing as much of the tumor as possible. Radiation therapy and chemotherapy are typically used to kill any remaining cancer cells. However, despite these treatments, the prognosis for glioblastoma is generally poor, with most patients surviving for less than two years after diagnosis. Overall, glioblastoma is a highly aggressive brain tumor with poor prognosis. The standard treatment is a combination of surgery, radiation therapy and chemotherapy. Recent research has focused on developing new treatments, such as targeted therapies and immunotherapies, which have shown promising results in clinical trials.

Висвітлено особливості лікування пацієнта з травматичним ураженням головного мозку після променевої терапії. Продемонстровано необхідність вибору поетапного лікування пацієнта з комбінованою патологією (онкологічне захворювання шкіри, травматичне ушкодження головного мозку, особливості загоювання рани після курсу променевої терапії). Значний дефект шкіри, променеве ураження тканин цієї ділянки та наявна інфекція не надали змогу одномоментно вирішити проблему, тому за методом вибору було проведено етапне лікування. Показано роль психоемоційного стану пацієнта у лікувальному процесі. Наявність супутньої патології, вік хворого, неодноразові хірургічні втручання протягом відносно невеликого періоду та інфекційні ускладнення на попередніх етапах призвели до пригніченого психоемоційного стану пацієнта, що значно вплинуло на кінцевий результат і спричинило відмову пацієнта від пластики дефекту черепа. Автори наголошують на необхідності залучення у відновний процес психотерапевта для поліпшення психоемоційного стану пацієнта за комбінованої патології та можливості проведення завершального етапу лікування основної патології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7 + Р627.709.2

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Епілепсія

Шифр НБУВ: РА449065 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Brain tumors are the growth of abnormal cells or a mass in a brain. Numerous kinds of brain tumors were discovered, which need accurate and early detection techniques. Currently, most diagnosis and detection methods rely on the decision of neuro-specialists and radiologists to evaluate brain images, which may be time-consuming and cause human errors. This paper proposes a robust U-Net deep learning Convolutional Neural Network (CNN) model that can classify if the subject has a tumor or not based on Brain Magnetic resonance imaging (MRI) with acceptable accuracy for medical-grade application. The study built and trained the 3D U-Net CNN including encoding/decoding relationship architecture to perform the brain tumor segmentation because it requires fewer training images and provides more precise segmentation. The algorithm consists of three parts; the first part, the downsampling part, the bottleneck part, and the optimum part. The resultant semantic maps are inserted into the decoder fraction to obtain the full-resolution probability maps. The developed U-Net architecture has been applied on the MRI scan brain tumor segmentation dataset in MICCAI BraTS 2017. The results using Matlab-based toolbox indicate that the proposed architecture has been successfully evaluated and experienced for MRI datasets of brain tumor segmentation including 336 images as training data and 125 images for validation. This work demonstrated comparative performance and successful feasibility of implementing U-Net CNN architecture in an automated framework of brain tumor segmentations in Fluid-attenuated inversion recovery (FLAIR) MR Slices. The developed U-Net CNN model succeeded in performing the brain tumor segmentation task to classify the input brain images into a tumor or not based on the MRI dataset.

Цель работы - улучшить качество лечения больных с глиомами головного мозга супратенториальной локализации путем определения оптимальной хирургической тактики и показаний к разным видам оперативных вмешательств. Ретроспективно проанализированы результаты хирургического лечения 103 больных с глиомами супратенториальной локализации. Изучен катамнез больных. В динамике оценивали компьютерные и магнитно-резонансные томограммы. При операциях с воздействием на функциональные зоны головного мозга использовали метод "awake craniotomy". Проведены следующие операции с разным объемом удаления опухоли: биопсия, part resection (PR), subtotal resection (SR), near total resection (NTR), gross total resection (GTR). При проведении биопсии выявлены осложнения: кровоизлияния в структуру опухоли, увеличение отека, незначительные пластинчатые кровоизлияния. Гистологическая характеристика тканей при биопсии и открытом удалении не всегда совпадала. PR выполняли при росте опухоли в двигательных и речевых структурах головного мозга, для устранения дислокации и создания резервной полости, что целесообразно при медленнорастущих доброкачественных новообразованиях. NTR и STR являются методом выбора, если глиомы частично располагаются в функционально значимых зонах. GTR использовали преимущественно при локализации опухоли в области полюсов лобной и височнойі долей, теменной области, чаще - справа. Срок жизни у 12,8 % больных после выполнения GTR превышал среднестатистические (более 5 лет). Выводы. "Условно" радикальное удаление (STR, NTR, GTR) глиом головного мозга является оптимальным, поскольку увеличивает срок жизни больных даже при злокачественном характере заболевания. Применение метода "awake craniotomy" расширяет возможности при всех видах хирургического лечения, позволяя сохранить функционально значимые участки мозга. Использование биопсии не всегда оправдано, поскольку имеют место осложнения, а гистологическая характеристика структуры опухоли не всегда корректна.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7 + Р64-324

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Психіатрія

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-59

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: РА450102 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - виділення клінічних проявів окремих ланок патогенезу застійного диска зорового нерва як основи вдосконалення їх діагностики. Робота грунтована на аналізі нейроофтальмологічної симптоматики у 169 хворих з об'ємним утворенням головного мозку, оперованих в клініці нейрохірургії національного госпіталю мінохоронздоров'я Кіргізской Республіки з 2014 по 2019 рр. Вік пацієнтів - 14 - 67 років, сердний вік - 34 роки. Чоловіків було 63, жінок - 106. Усім пацієнтам проведено неврологічне обстеження, МРТ головного мозку до операції, МРТ/КТ головного мозку після операції. Доброякісні пухлини були виявлені у 56 хворих, злоякісні - у 50. Найбільшу кількість склали пухлини гліального ряду (49 хворих). З 169 хворих із застійним диском зорового нерву, обумовленим наявністю об'ємного утворення головного мозку, зорові функції вдалося досліджувати у 55 пацієнтів (93 %). Зниження гостроти зору, обумовлене наявністю застійного диску зорового нерву було виявлене у 46 (27,4 %) хворих. У 22 (13,1%) пацієнтів гострота зору на обидва очі рівнялася 0,1; у 6 (3,3 %) сліпим або практично сліпим було одне око зі зніженням гостроти зору на іншому оці; 7 (4 %) пацієнтів були сліпими або практично сліпими на обидва ока. Висновок: частота і міра вираженості зорових порушень при застійном диске зорових нервів залежать від стадії застою дисків зорових нервів. Прогностично несприятливими для зорових функцій у пацієнтів із застійними дисками зорових нервів являються стадія виражених застійних дисків зорових нервів і наявність зорових порушень. Терміни регресу застою дисків зорових нервів залежать від методів лікування: при медикаментозній терапії у пацієнтів з доброякісною внутрішньочерепною гіпертензією регрес застійних дисків зорових нервів відбувається повільно (від 1 міс до 3 років), при хірургічному видаленні об'ємного утворення або шунтуючої операції на лікворній системі регрес застою дисків зорових нервів відбувається значно швидше (від 1 до 1,5 міс).

Паралельне виникнення первинних пухлин головного мозку і розсіяного склерозу зустрічається досить рідко. Описано всього декілька десятків випадків подібної коморбідності. Однак, з огляду на той факт, що такі патології характеризуються схожими клінічними проявами і подібними нейровізуалізаційними знахідками, часто виникають питання про діагностику і диференціальну діагностику таких станів, що робить проблему актуальною. Проведено огляд літератури за допомогою бази даних Pubmed, вибрано статті, присвячені поєднанню розсіяного склерозу і пухлин головного мозку, зокрема пухлин гліального походження, за останні 20 років (з 1989 по 2019 рр.). Пошук виконувався англійською, російською, українською мовою з використанням таких пошукових слів і термінів: коморбідність, поєднання, розсіяний склероз, пухлина головного мозку, гліома, астроцитома, гліобластома. В аналіз були включені всі статті з інформацією про етіологію, патогенез, клініку, діагностику, диференціальну діагностику, нейровізуалізаційну і патоморфологічну оцінку. Після ідентифікації всіх статей, які задовольняли критеріям включення і видалення повторюваних даних було відібрано 35 джерел літератури, що стосуються поєднання первинних пухлин головного мозку і розсіяного склерозу. Тривають дискусії з приводу того, чи є поєднання первинних пухлин головного мозку і розсіяного склерозу випадковим або має спільні патофізіологічні механізми. Факторами, залученими в патогенез обох захворювань, можуть бути вірусна інфекція, хронічне запалення, неопластична трансформація і участь нейротропних факторів судинних та клітинних факторів росту. Ніколи не слід недооцінювати ймовірність того, що два процеси, демієлінізуючий і пухлинний, можуть розвиватися паралельно. У подібних випадках атипова клінічна картина у вигляді агресивної і швидко наростаючої неврологічної симптоматики, такої, як афазія, спастичний геміпарез, епілептичні напади, ознаки внутрішньочерепної гіпертензії зумовлюють високий рівень клінічної настороженості. При МРТ-діагностиці виявлення нетипових даних у вигляді одиночного вогнища, площею понад 2 см; мас-ефекту, наявність набряку, посилення сигналу у вигляді "кільцеподібної тіні" також є приводами для більш ретельного обстеження і підключення інших методів діагностики: КТ, МР-спектроскопії, ПЕТ, дослідження ліквору на наявність олігоклональних антитіл й інших маркерів, а також церебральної біопсії. За даними літератури, поєднання первинних пухлин головного мозку і розсіяного склерозу є рідкісною, але описаною патологією. Допомогою для точної діагностики в такому випадку є атипові клінічні прояви, нейровізуалізаційні дані, а також церебральна біопсія, яка на цей момент є єдиним методом для встановлення точного діагнозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Пухлина мозку є доволі тяжкою формою захворювання людини. Його своєчасне виявлення, а також визначення конкретного типу пухлини, є актуальною задачею в сучасній медицині. Для визначення пухлини останнім часом використовують методи сегментації на тривимірних зображеннях мозку, таких як комп'ютерна чи магнітно-резонансна томографія (МРТ). Однак, зазвичай сегментацію проводять вручну, через що тратиться немала кількість часу, до того ж все залежить від досвіду лікаря. Розглянуто можливість створення методу для автоматичної сегментації зображень. Як навчальну вибірку взято медичну базу МРТ мозку з трьома типами пухлин: менінгіома, гліома та пухлина гіпофізу. З урахуванням різних зрізів база мала в наявності: 708 прикладів менінгіоми, 1426 прикладів гліоми та 930 прикладів пухлини гіпофізу. Були розмічені області інтересу на кожному знімку, що було використано в якості вчителя для моделі автоматичної сегментації. Перед тим як створювати модель проаналізовано існуючи на даний момент популярні методи сегментації. Як найбільш підходящий для поставленої в дослідженні задачі методу автоматичної сегментації взято архітектуру глибокої згорткової нейронної мережі U-Net. В результаті її використання отримано модель, яка на тестовій вибірці з 600 знімків зуміла в 74 % випадків правильно відсегментувати зображення. Після отримання моделі автоматичної сегментації, для класифікації пухлин мозку побудовано моделі "випадкового лісу" для трьох задач "один проти всіх", а також для мультикласової задачі. Перед побудовою моделей загальні вибірки були поділені на навчальну (70 %), тестову (20 %) та екзаменаційну (10 %). На екзаменаційній вибірці точність моделей варіюється від 84 до 94 %. Для побудови класифікаційних моделей використано ознаки, отримані за методами текстурного аналізу, та які були розроблені співавторами з кафедри Біомедичної кібернетики в задачі класифікації ультразвукових досліджень печінки. Вони були порівняні з загальновідомими текстурними ознаками Хараліка. Порівняння показало, що кращий спосіб домогтися точної моделі класифікації, це об'єднати всі ознаки в один стек.

Дослідження останніх десятиліть показали, що імунні клітини є важливими учасниками онкопроцесу та запалення, пов'язаного з раком. Зусилля були зосереджені на розумінні того, як імунні клітини впливають на результат розвитку пухлини на різних стадіях захворювання: рання неопластична трансформація, клінічно виявлені пухлини, метастатичне поширення та на етапах хірургічного та променевого лікування. Мета роботи - оцінити стан імунної системи у хворих із пухлинами головного мозку (ПГМ) перед початком променевої терапії та радіохірургії та порівняти особливості імунітету при метастатичних і гліальних ПГМ. У дослідженні наведено результати імунограм 61 пацієнта. З них 18 пацієнтів із первинними гліальними пухлинами та 23 пацієнти зі вторинними метастатичними пухлинами в головний мозок. Як контрольна група наведено результати 20 умовно здорових пацієнтів, які не мали онкозахворювань. Вік пацієнтів склав 24 - 75 років. Усі пацієнти мають гістологічне підтвердження діагнозу пухлини. Оперативне втручання проводилось за 1,0 - 3,0 роки до обстеження. Оцінку стану імунної системи у хворих на пухлини мозку проведено з урахуванням клітинної, гуморальної та фагоцитарної ланки імунітету. Для оцінки клітинного імунітету визначено відносну та абсолютну кількість основних субпопуляцій лімфоцитів, таких як CD3+ - загальні T-лімфоцити, CD4+ - T-лімфоцити-хелпери, CD8+ - цитотоксичні лімфоцити, CD16+ - натуральні кілерні лімфоцити, CD19+ - B-лімфоцити. Визначення гуморальних показників включало оцінку кількісних показників IgG, IgM та IgA. Кількісна оцінка фагоцитарної ланки імунітету включала фагоцитарну активність нейтрофілів (а саме: НСТ-тест, індукуюча (зимозан) та спонтанна активність мієлопероксидази нейтрофілів). У ході порівняння імунних показників кількості T- і B-субпопуляцій лімфоцитів у хворих із первинними злоякісними пухлинами мозку та зі вторинними метастатичними пухлинами не виявлено статистичної вірогідної відмінності між цими показниками. При гліобластомах виявляються найвищі рівні СD4+- і CD8+-лімфоцитів у порівнянні з іншими групами пухлин, а також більш високі рівні IgG і IgA, ніж за інших пухлин, тоді як концентрація IgM знаходиться практично на одному рівні у всіх трьох групах хворих. Спостерігається тенденція до зниження рівня IgG і IgM у крові хворих із метастатичними пухлинами. В обох досліджуваних групах онкологічних хворих спостерігається гальмування мієлопероксидазної активності нейтрофілів на тлі збереження функції НСТ активності клітин. За результатами дослідження імунологічних показників ПГМ (як метастатичних, так і первинних злоякісних гліальних) виявляються часткові зміни в різних ланках імунітету - клітинній, гуморальній і фагоцитарній активності. Однак не виявлено статистично значущої відмінності між показниками імунного статусу, що потребує подальшого дослідження даної теми. У хворих із пухлинами мозку на етапі підготовки до променевої терапії не спостерігаються суттєві зміни в імунній системі, які б унеможливили проведення такого лікування і були одним із протипоказань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7

Рубрики:

Пухлини головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж101336 Пошук видання у каталогах НБУВ