Дисертація присвячена розробці і апробуванню методів лікування хворих на рак гортані серединної локалізації (хірургічний і метод інтраопераційної фотодинамічної терапії) для підвищення ефективності лікування хворих на злоякісні пухлини гортані. У роботі проаналізовано результати спостережень у період лікування 146 онкологічних хворих, з яких 50 пацієнтам було виконано різні модифікації вертикальних резекцій гортані, 49 - операції за методом КНДІО-1, 47 - новий спосіб функціональної резекції гортані - геміларингектомія за методом КНДІО-2. Порівняно результати спостережень за хворими основної та контрольних груп через 2 та 5 років.На основі застосування апаратно-програмного комплексу дано оцінку порушень фонаторної функції у всіх групах спостережень з метою визначення оптимального способу резекції гортані у хворих на рак гортані складкової локалізації для досягнення повної медичної та соціальної реабілітації. Встановлено, що функціональні та онкологічні результати кращі при застосуванні нового способу геміларингектомії (дворічна виживаємість - 89,4%, п'ятирічна - 72,3%; деканюляцію проведено у 85,1% хворих, фонацію збережено в 93,6%, роздільної функції та дихання - у 89,4% випадків). Встановлено, що інтраопераційна фотодинамічна терапія підвищує якість протирецидивного лікування у хворих на рак гортані складкової локалізації і є альтернативою променевого методу лікування.

Дисертація присвячена питанням мікроларингоскопії та ендоларингеальної мікрохірургії передракових станів та ранніх стадій раку гортані. Методом флюоресцентної мікроларингоскопії вивчений стан епітеліально-судинних змін у осіб з різною патологією гортані. Продемонстровано, що відсутність судинного малюнка на фоні дифузно гіперплазованого епітелію при хронічному гіперпластичному ларингіті, при дискератозі, а нерідко і при папіломатозі стало підставою для застосування флюоресцентної мікроларингоскопії. Показано, що злоякісні пухлини у протилежність доброякісним станам мають здатність не тільки швидко та інтенсивно накопичувати флюоресцеїн, але й довго (протягом доби) утримувати його. Ендоларингеальна мікрохірургія показана хворим з мікрокарциномою, внутрішньоепітеліальним раком та раком І стадії. Пацієнтам останньої групи в післяопераційному періоді проводилась променева терапія. Розроблений та впроваджений в практику новий мікрохірургічний інструмент.

Цель работы: Уточнить принципы диагностического подхода с целью объективной оценки распространенности злокачественных опухолей гортани. Выводы: Для объективной оценки распространенности новообразований гортани необходимо включать в план обследования, помимо обычной рентгеновской томографии, термографию и АКТ.

Робота присвячена питанням підвищення ефективності лікування хворих злоякісними пухлинами ротоглотки. Проведено дослідження захворюваності, смертності і особливостей протікання хвороби при ракові ротоглотки. Вивчена ефективність хірургічних втручань як етапу комбінованого методу лікування, у хворих раком ротоглотки в залежності від стадії, локалізації і гістологічної структури пухлини. Розроблений новий топографо-анатомічно обгрунтований спосіб проведення хірургічного втручання, що забезпечує оптимальний доступ до ротоглотки, радикальне видалення пухлини, зберігання функції глотки і успішну реабілітацію хворих в післяопераційному періоді. Показано значення м'язів бокової стінки глотки при її резекції, як важливого компенсаторного фактора, що дозволяє відновлювати функцію ковтання. Розроблені також нові способи пластики дефектів бокової стінки ротоглотки і м'якого піднебіння. Встановлено, що серед тих, що використовуються за теперішнього часу модифікованих способів променевої терапії, найбільш ефективні методики гіперфракціонування доз опромінення і локальної НВЧ - гіпертермії. Розроблена методика комбінованого лікування дозволила покращити віддалені результати лікування на 16%, знизити число рецидивів пухлин на 10% і досягати п'ятирічного виживання у 50 і 58% хворих с ІІІ і ІV стадіями раку ротоглотки.

Цель работы: Уточнить возможности аксиальной компьютерной томографии (АКТ) при оценке распространенности злокачественных опухолей глотки. Выводы: Компьютерная томография является необходимым диагностическим методом при опухолях глотки. Диагностическая эффективность метода КТ позволяет не только объективно оценивать опухоль, но и выявлять деструкцию даже минимальную, прилежащей костной ткани.

Обстежено 214 хворих з поширеними доброякісними і злоякісними пухлинами порожнини носа, навколоносових пазух, орбіти й основи черепа. Вивчено 15 варіантів діагностичних алгоритмів із застосуванням рентгенівської комп'ютерної томографії (РКТ), спіральної РКТ і магнітно-резонансної томографії (МРТ). Оптимальна структура інтегративного алгоритму діагностики хворих на поширені новоутворення з гіпоцентром у порожнині носа і навколоносових пазухах: клініко-рентгенологічне обстеження (КРО) + РКТ / спіральна РКТ + МРТ; з гіпоцентром в орбіті чи основі черепа: КРО + МРТ + РКТ / спіральна РКТ. На основі вивченої семіотики РКТ дозволяє встановити тканинний генез пухлин у 1,4% спостережень, доброякісний чи злоякісний характер новоутворення - в 71%, МРТ - в 7,4% і 75% відповідно. Відповідність даних топографо-анатомічної РКТ-діагностики до результатів інтраопераційної візуальної верифікації: для новоутворень порожнини носа і навколоносових пазух - у 90,3%, основи черепа - в 86,1%, орбіти - 87,5% спостережень; для МРТ - новоутворень порожнини носа і навколоносових пазух - у 85%, основи черепа - в 92,8%, орбіти - 80,9%; для спіральної РКТ - пухлин порожнини носа і навколоносових пазух - в 95%, основи черепа - в 90,9%.

Дисертацію присвячено проблемі розробки й оптимізації методів хірургічного лікування хворих на рак гортані, із максимальним використанням усього спектра діагностичних методів досліджень і визначення їхнього місця у виборі раціональних засобів реконструктивно-відновлювальних операцій у хворих при різних стадіях раку гортані. Використано систему комплексної діагностики поширеності пухлинного процесу: комп'ютерна томографія, безконтактне теплобачення, ехотомоскопія, радіоізотопна сцинтиграфія і методика визначення ознак регіонарного метастазування по реологічних показниках стану судин шиї. Описано розроблені хірургічні способи відновлення основних функцій гортані з застосуванням різноманітних аутотрансплантаційних матеріалів, об'єктивно доведена їхня ефективність. Показано можливості аутотрансплантації й удосконалені операції при раку гортані I - II стадій. Доведено, що гарним функціональним результатам реконструктивних операцій сприяє правильний вибір аутотрансплантата. Так для реконструкції при I - II стадіях раку гортані цілком придатні м'якотканинні трансплантати, в яких при застосуванні немає обмежень у площі матеріалу для пластики і тому з їх допомогою можливо закривати великі дефекти слизової гортані в перебігу оперативних втручань. Для реконструктивних операцій з приводу раку гортані III стадії, після видалення пухлини й утворення значного дефекту гортані, рекомендовано жорсткотканинні або комбіновані трансплантати (тіло під'язикової кістки в комбінації зі шматком апоневрозу прямого м'яза живота або зі шматком із широкої фасції стегна). Це особливо стосується серединної локалізації пухлини і серединної з

Дисертація присвячена проблемі вирішення складного завдання - покращанню результатів діагностики та лікування у хворих на рак гортанної частини глотки. Розроблено діагностично лікувальний комплекс, який містить в собі МР-томографію та імунологічні тести - визначення кількості незрілих лімфоцитів у крові, IgA, IgM в сироватці крові, кількості Т-лімфоцитів, активності ПК-клітин, а також вміст раково-ембріонального антигена (РЕА), що покращує ранню діагностику первинних і рецидивних пухлин у хворих на рак гортанної частини глотки, підвищуючи їх виявлення на 29,3% та може виступати в якості прогностичного критерію перебігу онкологічної хвороби у хворих на рак гортанної частини глотки. Комплексне лікування хворих на рак гортанної частини глотки III-IV стадій повинно складатися з проведення первинної хіміотерапії, хірургічного втручання на первинному осередку та шляхах регіонарного метастазування, інтраопераційної фотодинамічної терапії і післяопераційного курсу променевого лікування. Модифікована нами геміларингофарингектомія значно покращує функціональну та соціальну реабілітацію хворих на злоякісні новоутворення гортанної частини глотки, забезпечує задовільні онкологічні результати та розширює діапазон використання органозберігаючих операцій у цього контингенту хворих з 19,6 до 28,7%. Розроблено спосіб пластики післяопераційних фарингоезофагостом, який є операцією вибору у виснажених хворих на рак гортанної частини глотки з післяпроменевими та післяопераційними змінами в місцевих тканинах. При цьому скорочуються етапи хірургічних втручань та строки відновлення глоточно-стравохідного дефекту в середньому на 21-28 днів.

Изложены теоретическое и практическое обоснование необходимости построения адекватной реабилитационной программы; изучение личностно-мотивационного спектра у больных раком гортани еще на начальном этапе установления диагноза и разработки тактики радикального лечения. В качестве основного метода определения психологических особенностей пациента предлагается использование методики определения внутренней картины болезни, разработанной Ленинградским психоневрологическим институтом.

Дисертацію присвячено питанням підвищення клінічної ефективності хірургічного лікування хворих на рак гортані III стадії шляхом розробки нових ефективних способів реконструктивно-відновлювальних операцій із трансплантацією та показань до них. Розвинуто новий напрямок у реконструктивній хірургії гортані, який засновано на застосуванні трансплантатів. Використано та систематизовано методи діагностики поширеності пухлинного процесу, а саме: комп'ютерну томографію, безконтактне теплобачення, ехотомоскопію. Визначено показання та описано розроблені хірургічні способи відновлення основних функцій гортані із застосуванням різноманітних ауто- і алотрансплантаційних матеріалів (тіло під'язикової кістки, зовнішнє охрястя щитовидного хряща, консервована тверда мозкова оболонка плоду). Наведено переваги і недоліки різноманітних трансплантаційних матеріалів. Розроблено показання щодо застосування трансплантаційного матеріалу під час хірургічного лікування хворих на рак гортані III стадії. Розглянуто питання щодо застосування променевої терапії хворим, з даним діагнозом та позитивні і негативні сторони променевої терапії у комбінованому лікуванні хворих на рак гортані з застосуванням трансплантаційного метеріалу. Запропоновано критерії деканюляції хворих на рак гортані III стадії після лікування за даними комп'ютерної томографії. Досліджено дихальну, фонаторну та розділювальну функції гортані хворих. Проведено високий ступінь ефективності реабілітації основних функцій гортані після виконання реконструктивно-відновлювальних операцій. Подано рекомендації з питань практичного застосування описаних методів обстеження і способів

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.682.6-436.1

Рубрики:

Пухлини гортані та трахеї

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто дві концепції підвищення ефективності медичної реабілітації хворих на рак гортані: поліпшення лікувально-діагностичних заходів на кожному етапі призводить до підвищення ефективності медичної реабілітації у цілому, а також визначення психологічних факторів, що впливають на самооцінку результата медичної реабілітації. З метою підтвердження даних концепцій було обстежено 1256 хворих на рак гортані. На всіх етапах діагностики та лікування використано традиційні методи дослідження та лікування, а також розроблені автором. Встановлено, що це підвищило ефективність медичної реабілітації на кожному етапі. Психологічний статус пацієнтів досліджено за допомогою тесту визначення внутрішньої картини хвороби, тесту Дембо - Рубінштейна, оцінки соціального статусу, освіти, сімейного становища та ступеня алкоголізації. Доведено, що найбільш сприятливий прогноз щодо самооцінки кінцевого результату медичної реабілітації - у пацієнтів із гармонічним, ергопатичним та анозогнозичним типами особистого реагування на хворобу. Виявлено, що найбільш несприятливими типами є депресивно-іпохондричні типи. Зроблено висновок: подальший розвиток системи медичної реабілітації можливий завдяки поліпшенню лікувально-діагностичних заходів на всіх її етапах, а також плануванню етапів та методів медичної реабілітації, з урахуванням психологічного статусу пацієнта.

Клініку і діагностику раку ротоглотки представлено 315 випадками захворювань. Описано ряд нових симптомів раку. Проаналізовано ранні ознаки злоякісного росту.

  Скачати повний текст

Получены моноклональные антитела 1F3-2D4 (класса IgG) к мембранным антигенам клеток HEp-2 (карцинома гортани, HeLa-подобная). С помощью моноклональных антител методом иммуноблоттинга в лизатах нормальных и опухолевых тканей различной локализации обнаружено семейство белков с мол. массой 30, 34, 36, 37 - 38, 70, 180 и 240 кД. В 74 % (в 70 из 94) карцином различной локализации отмечена выраженная экспрессия p38, в 39 % - умеренная или интенсивная. По предварительным данным, выраженная экспрессия белка p38 в лизатах тканей у больных раком желудка, молочной железы, тела и шейки матки, почки и кишечника, сочетающаяся с экспрессией других белков (p33, p36, p70, p180, p240 кД), может иметь прогностическое значение, указывая на возможность раннего метастазирования. Моноклональные антитела, возможно, выявляют общий иммуно-доминантный карбогидрат-ассоциированный эпитоп.

  Скачати повний текст