Вивчено кінетичні особливості, ехоструктуру, відеоскопічну картину, гістоструктуру ендометрія, рівень гонадотропних і статевих гормонів сироватки периферичної крові, вміст ферментів нуклеотидного й вуглеводного обмінів у сироватці периферичної крові та тканині ендометрія в жінок з гіперпластичними процесами ендометрія (ГПЕ). Розроблено новий неінвазивний спосіб діагностики, клінічну та ферментативну прогностичні моделі рецидивування ГПЕ, ефективність яких обгрунтовано теоретично та підтверджено практично.

Наведено результати застосування гістероскопії в комплексній оцінці стану ендометрія у 56-ти жінок з гіперпластичними процесами. Крім клініко-анамнестичних даних, діагностичні заходи включали ультразвукове дослідження органів малого таза з акцентуванням уваги на стан ендометрія, діагностичне вишкрібання слизової оболонки матки з наступним морфологічним дослідженням ендометрія. В порівняльному аспекті проведено оцінку результатів діагностичних заходів із використанням гістеро(резекто)скопії. Наведено переваги застосування гістероскопії у жінок з гіперпластичними процесами ендометрія репродуктивного віку.

Приведены результаты использования гистероскопии в комплексной оценке состояния эндометрия у 56-ти женщин с гиперпластическими процессами. Кроме клинико-анамнестических данных, диагностические мероприятия включали ультразвуковое исследование органов малого таза с акцентированием внимания на состоянии эндометрия, диагностическое выскабливание слизистой оболочки матки с последующим морфологическим исследованием эндометрия. Проведена оценка результатов диагностических мероприятий с использованием гистероскопии. Показаны преимущества использования гистероскопии у женщин с гиперпластическими процессами эндометрия репродуктивного возраста.

Рассмотрены вопросы социального значения папилломавирусной инфекции. Изложены основные биологические механизмы функционирования вируса в организме человека. Обсуждены возможности современной лабораторной диагностики и диагностическая ценность методик исследования.

За допомогою методів порівняльного аналізу вивчено результати клінічного гінекологічного та лабораторного обстеження 545-ти жінок з онкопатологією на базі гінекологічного відділення онкодиспансеру. Цитологічне дослідження відіграє важливу роль в комплексному обстеженні онкопатології жіночих статевих органів. Підвищується ефективність розпізнавання важкої онкологічної патології матки та її додатків.

Вивчено точні критерії диференційної діагностики патологічних станів ендометрії зі стану шийки матки за допомогою експериментально розробленого та клінічно апробованого біофізичного методу лазерної поляриметрії гістологічних препаратів шийки матки, в порівнянні з гістохімічним вивченням стану шийки матки за фонової, передракової патології та раку ендометрія. Встановлено достовірні гістохімічні критерії діагностики патологічних процесів ендометрії залежно від особливостей екто- та ендоцервікса: стан волокнистого компонента (оптична щільність та питомий об'єм) сполучної тканини, окиснювальна модифікація білків в епітелії та волокнистому компоненті строми, що стало патогенетичним підгрунтям застосування методу лазерної поляриметрії. Запропоновано фотометричні та поляризаційні критерії лазерної діагностики патологічних станів ендометрії в залежності від стану шийки матки, які точно вказують на малігнізацію. Розроблено та впроваджено практичні рекомендації обстеження пацієнток з патологією ендометрії, що дозволяють з високою точністю проводити диференційну діагностику фонових, передракових процесів та початкового раку.

Клеточная атипия неясного значения, обнаруженная при цитологическом исследовании цервикальных мазков, всегда была проблемой и, вероятно, будет оставаться таковой в будущем. Цель работы - определить место атипии неясной этиологии в диагностике предрака и рака шейки матки. При проведении цитологических исследований цервикальных и влагалищных мазков цитологи могут столкнуться с трудностями, связанными с дифференциальной диагностикой атипических клеток неясной этиологии. Не существует единой тактики ведения таких пациенток. Дискуссии, посвященные этому вопросу, проводятся в разных странах мира. С момента принятия в 1988 г. термина ASCUS (клеточная атипия плоского эпителия неопределенной значимости), он остается проблематичным и противоречивым понятием. Наличие клеток неясного значения вызывает затруднение при диагностике, при назначении лечебных процедур, при избрании тактики ведения таких пациенток. Рассмотрены различные аспекты и проблемы ASCUS: противоречивость при диагностировании, воспроизводимости и лечении, а также обсуждены возможные дополнения и изменения этой категории в будущем. Выводы: в сложных диагностических случаях предлагаются несколько вариантов наблюдения за пациентками, включающие повторное цитологическое исследование, кольпоскопию, биопсию и тестирование на папилломавирусную инфекцию. В результате проведенного анализа литературных данных просматриваются 2 пути ведения пациенток. При обнаружении ASC-US приемлемой тактикой мониторинга является цитологическое наблюдение. Повторные цитологические мазки берутся каждые 4 - 6 мес в течение 2-х лет. При тенденции к ухудшению морфологических характеристик или стойкой пограничной аномалии, пациент должен быть направлен на кольпоскопическое исследование. Если же устанавливается ASC-H, то есть как минимум 2 пути дальнейшего обследования больных. В первом случае пациентка направляется на кольпоскопию с последующим проведением биопсии. В другом - при наличии морфологических признаков папилломавирусной инфекции проводится HPV DNA тестирование.

Мета дослідження - оцінювання стану маткового кровотоку за гіперплазії ендометрія (ГЕ) у жінок у репродуктивний період. Обстежено 130 пацієнток (n = 100 основна група; n = 30 контрольна група) віком 18 - 49 років. Усім жінкам проведено трансвагінальну ехографію у 2D-peжимі та кольорове доплерівське картування (КДК). Визначено кутнезалежні індекси (пульсаційний індекс (ПІ), індекс резистентності (ІР), систоло-діастолічне відношення (СДВ)) кровотоку маткових, аркуатних, радіальних, базальних і спіральних артерій. Не було виявлено достовірної різниці в індексах кровотоку правої маткової артерії, аркуатних, радіальних, базальних артерій у пацієнток основної та контрольної груп. У жінок із ГЕ ПІ у лівій матковій артерії становив 2,11, ІР - 0,88, а СДВ - 5,45, а у жінок контрольної групи - 2,34, 1,01 і 7,50 відповідно. Лише у пацієнток із ГЕ зареєстровано кровотік у спіральних артеріях. Зроблено висновки, що використання можливостей КДК є доцільним, бо реєстрація інтраендометріального кровотоку надає можливість з високим ступенем достовірності діагностувати гіперпластичний процес в ендометрії.

Удосконалено діагностику і прогнозування перебігу гіперпластичних процесів ендометрія у жінок репродуктивного віку шляхом оцінки імунної відповіді та проліферативного потенціалу. За даними ретроспективного дослідження, ефективність периопераційної діагностики у пацієнток з гіперпластичними процесами ендометрія становить 90,6%. Досліджено кореляційні взаємовідносини вмісту натуральних кілерів NK (CD56+) та рівнів естрогенів, лютеїнізуючого гормону та маркерів апоптозу залежно від клінічної форми гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ). Проведено оцінку діагностичної цінності визначення субпопуляцій дендритних клітин та маркерів апоптоза (ЬсІ-2 та ВАХ) у пацієнток з гіперпластичними процесами ендометрія. Констатовано, що впровадження розробленого діагностичного алгоритму в практику дає змогу знизити відносний ризик виникнення рецидивів ГПЕ на 0,17 порівняно з ретроспективним етапом (ЗВР=0,17 ДІ 95% 0,04-0,73). На основі контент-аналізу медичної документації 446-и пацієнток репродуктивного віку (констатувальний етап) і застосування розробленого алгоритму діагностики та вибору методу лікування (експериментальний етап) виявлено закономірність щодо уникнення рецидивування у кожної шостої хворої. Встановлено що кількість хворих, які потребують лікування (NNT), становить 5,89.

Висвітлено актуальну проблему - оптимізації морфологічної діагностики первинного раку маткових труб шляхом використання гістологічних, імуногістохімічних та статистичних методів дослідження. Вперше у клініко-морфологічному аспекті досліджена значна група хворих на пухлини маткових труб (71 випадок). Підвищення онкологічної настороженості, вдосконалення методів діагностики та запровадження імуногістохімічних методів дослідження в практику сприяли визначенню специфічного фенотипу неоплазії. Це надає важливу діагностичну та прогностичну інформацію про статус хвороби та її біологічні властивості Встановлено частоту виявлення та вивчено основні клініко-морфологічні параметри (вік, стадія захворювання, показники T і N, гістогенез, ступінь диференціювання) цієї неоплазії. Уперше вивчені основні молекулярно-біологічні характеристики пухлини (гормональний статус, проліферагивний потенціал, маркери апоптозу, неоангіогенез та запальне пухлинне мікрооточення) серозних пухлин маткових труб у взаємозв’язку з клініко-морфологічними параметрами. Установлено, що в переважній більшості випадків первинний рак маткових труб з гормональнозалежною пухлиною, це необхідно враховувати під час визначення лікувальної тактики. Шляхом використання комплексу сучасних імуногістохімічних методів установлено кореляційний зв'язок між експресією прогностично-несприятливих рецепторів раковими клітинами (Кі-67, р53, VEGF), якісним складом запального пухлинного мікрооточення та поширенням неоплазії, що негативно впливає на перебіг злоякісного процесу у матковій трубі. Незважаючи на виявлення пухлин маткових труб переважно на ранніх стадіях неопластичного процесу, багато хворих потребують призначення ад’ювантного лікування. Запропонований алгоритм лікування хворих на первинний рак маткових труб з урахуванням молекулярного профілю пухлини (використання антигормональної терапії при позитивному гормональному статусі хвороби, обов'язкове використання ад’ювантної хіміотерапії за високих показників проліферативної активності та позитивної експресії білка р53, застосування антиVEGF-терапії за високого ангіогенного потенціалу неоплазії). Це дозволить підвищити ефективність терапії та покращити результати загальної та безрецидивної виживаності пацієнток.

Увагу приділено підвищенню ефективності диференційної діагностики пухлин міометрія шляхом удосконалення існуючих і розробки нових діагностичних критеріїв тривимірної допплерографії. Дослідження засновано на аналізі результатів обстеження та лікування 382-ох жінок у віці від 18-ти до 75-ти років на базі ДУ "Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва" НАМН України, яких було розподілено на 2 групи: групу порівняння (Г) та основну групу, що складалася з трьох підгруп (А, Б, В). У підгрупу А увійшли 46 жінок з аденоміозом, що склало 12,04 % від загальної кількості хворих. У підгрупу Б включено 169 (44,24 %) пацієнток із лейоміомою матки. У підгрупу В увійшли 10 (2,61 %) жінок із лейоміосаркомою. Групу Г склали 157 (41,09 %) жінки без патології матки, у яких дослідження гемодинаміки матки методом тривимірної допплерографії дозволило розробити нові номограми шийки матки й удосконалити існуючі номограми показників об'ємного кровотоку (VI, FI, VFI) тіла матки. Використано клінічні, ультразвукові, морфологічні, гістохімічні та статистичні методи. Вперше розроблено номограми показників об'ємного кровотоку (VI, FI, VFI) шийки матки здорових жінок різного віку за допомогою 3D-реконструкції матки в ангіорежимі із застосуванням опції VOCAL й удосконалено номограми показників об'ємного кровотоку (VI, FI, VFI) тіла матки здорових жінок різного віку. Одержано дані закономірностей динаміки показників тривимірних індексів кровотоку в порівнянні з номограмами хворих на аденоміоз, лейоміому та лейоміосаркому залежно від вікового періоду хворих, об'єму тіла матки та ступеня її васкуляризації. Виявлені закономірності тривимірних допплерограм підтверджено морфологічними дослідженнями судинного русла хірургічно видалених маток із різними видами патології міометрія. На підставі даних тривимірної допплерографії та морфології судин одержано тривимірні ангіографічні диференціально-діагностичні критерії аденоміозу, лейоміом і лейоміосарком матки. Діагностична значущість тривимірних допплерографічних показників кровотоку щодо діагностики аденоміозу склала: чутливість методу 85,4 %, специфічність - 89,2 %, точність - 88,1 %; щодо діагностики лейоміом - 87,6 %, 88,2 %, 88,7 %, відповідно; щодо діагностики лейоміосарком матки: чутливість - 82,3 %, специфічність - 76,6 %, точність - 80,1 %.

Цель работы - выявить неопластические изменения шейки матки, используя объективные критерии цитологического исследования. Материал и методы. В исследование включены 100 женщин репродуктивного возраста (18 - 45 лет) в период 2015 - 2020 гг.: 20 женщин - в контрольную группу (I группа) и 80 - в группу высокого риска рака шейки матки (II группа - основная группа). Женщины II группы также разделены на 2 подгруппы: II A - с патологией шейки матки (n = 41); II B - без патологии шейки матки (n = 39). В исследование включены пациенты с положительным результатом ВПЧ 16/18, в том числе пациенты, в PAP мазках которых выявлены внутриклеточные повреждения. PAP мазки включены в исследование по следующим критериям. В мазках выявлено достаточное количество клеток плоского эпителия и сохранена их целостность. Эндоцервикальные клетки отслежены во всех PAP мазках. Обследование проведено по меньшей мере с 5 клетками в каждой, неполностью, и с 2 кластерами эндоцервикальных железистых или плоскоклеточных метапластических клеток. Клетки плоского эпителия покрывали не менее 10 % препарата. Кровянистые, технически артефактические препараты без клинических данных не изучались. Уровень дефицита не превышал 3 %, и высокие процентные ставки по артефактам не были включены в исследование. Несмотря на небольшое количество клеток при наличии аномальных клеток, это однозначно признано достаточным. Результаты. При интерпретации результатов PAP мазков выявлены 35 пациентов с ASCUS, 24 пациента с LSIL, 21 пациент с HSIL. Серотипы ВПЧ 16, 18 обнаружены у 24 из этих пациентов. У женщин II Б подгруппы при повторном взятии анализов не установлены патологические изменения шейки матки. Выводы: у женщин репродуктивного возраста с позитивным ВПЧ 16, 18 для диагностики предраковых заболеваний шейки матки взятие PAP мазков является неотъемлемой частью исследования. В результате исследования выявлено, что, несмотря на отсутствие клинической картины, выявляются патологические изменения на уровне клеток.