Проаналізовано результати лікування 97-ми пацієнток з різними тиреопатіями, що сполучаються з міомою матки. Диференційований підхід до вибору методу лікування цих пацієнток довів доцільність проведення в них одночасних хірургічних втручань: резекції щитовидної залози та міомектомії.

Проаналізовано 134 спостереження виникнення онкологічного захворювання у жінок, яким раніше здійснено надпіхвову ампутацію матки (НАМ). Рак кукси шийки матки виник у 87-ми (64,9 %) пацієнток у строки від кількох місяців до 27-ми років після НАМ. Значна частота виникнення раку кукси шийки матки в строк до 3-х років (у 23,5 % спостережень) та раку ендометрія та саркоми матки (у 8,2 %) свідчить про неадекватне передопераційне обстеження хворих. У 26-ти (19,4 %) жінок рак виник у залишених під час виконання НАМ яєчниках в строк від 1,5 року до 17-ти років. З метою профілактики виникнення раку кукси шийки матки та раку яєчників слід застосовувати стандартизоване передопераційне обстеження хворих, а також переважне виконання оперативного втручання з приводу міоми матки в обсязі її екстирпації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-59

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - удосконалення технічних етапів трансвагінальної гістеректомії та їх клінічна апробація за доброякісних пухлин матки. Запропонований етап інтраопераційного введення розчину адреналіну в підслизову оболонку вагінальної частини шийки матки суттєво знижує тривалість оперативного втручання, об'єм крововтрати, термін перебування хворих у стаціонарі, зменшує частоту операційних та післяопераційних ускладнень, що обумовлює доцільність його застосування в практичній оперативній гінекології у процесі виконання операції трансвагінальної гістеректомії.

Представлены результаты клинического исследования эффективности применения агонистов ГнРГ с целью реабилитации после консервативной миомэктомии. Агонисты ГнРГ достоверно повышают качество жизни, способствуют лучшему контролю симптомов лейомиомы тела матки и ее размеров.

Представлены результаты исследования по применению препарата "Мастодинон" с целью профилактики возникновения патологии молочных желез в реабилитационном периоде среди пациенток, прооперированных по поводу миомы матки. В течение 9-ти месяцев непрерывного мониторинга установлено достоверное снижение частоты возникновения патологии молочных желез у женщин, перенесших такую операцию. Показано, что Мастодинон хорошо переносится пациентками и не имеет побочных эффектов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-59

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-59

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены различные методы лечения миомы матки у женщин. Показаны преимущества вагинальной миомэктомии, так как она является привлекательным вариантом терапии данной патологии, поскольку позволяет избежать травм передней брюшной стенки, характерных для лапаротомии, а также неудобств лапароскопии и ограничений гистероскопии.

Проанализировано 98 лапароскопических и комбинированных лапароскопически-вагинальных вмешательств в различных модификациях у больных лейомиомой матки, выполненных в 2006 г. в Дорожной клинической больнице на ст. Днепропетровск. Выбирая методы хирургического лечения лейомиомы матки, следует начинать с миомэктомии, если диаметр опухоли не превышает 3 - 4 см. При наличии болевого синдрома, маточных кровотечений или синдрома роста опухоли миомэктомия может быть методом выбора только в случае бесплодия. В других случаях эффективным лечением доброкачественной опухоли матки являются лапароскопическая или вагинальная гистерэктомия без овариоэктомии (при отсутствии заболеваний яичников). Необходимо проводить профилактику и своевременное лечение вегетососудистых и психопатологических нарушений как проявлений синдрома истощения яичников после гистерэктомии для сохранения работоспособности и психического здоровья этой категории женщин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-59

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-59

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описаны показания и стратегия проведения лапароскопической миомэктомии у женщин репродуктивного и преклимактерического периодов. Показано, что к преимуществам лапароскопической миомэктомии можно отнести тот факт, что эта процедура относительно безопасна, характеризуется меньшей выраженностью послеоперационного болевого синдрома, незначительной кровопотерей, меньшей вероятностью развития спаечного процесса и различных осложнений, небольшим количеством дней, проведенных в стенах стационара, быстрой реабилитацией и восстановлением организма.

Розглянуто клініко-патогенетичні особливості захворювання міомою матки на базі поглибленого дослідження хворих в доопераційному періоді. На підставі вивчення особливостей клінічного перебігу післяопераційного періоду, змін гормонального гомеостазу після оперативного втручання, оцінки анатомо-функціональних характеристик збережених яєчників та їх кровообігу за даними ультразвукової допплерометрії, змін вмісту простагландинів (простацикліну та тромбоксану), оцінки параметрів якості життя та сексуальної функції, запропоновано індивідуалізовані програми моніторингу та реабілітації хворих з доброякісними пухлинами матки в післяопераційному періоді, що дозволили підвищити якість життя пацієнток, прооперованих у об'ємі гістеректомії. Розроблено й впроваджено у межах регіону та запропоновано для широкого використання "Карту прооперованої хворої" з метою поліпшення спостереження за даним контингентом хворих.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-59

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: РА326659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність диференційованого застосування лапароскопічного та лапаротомного методів консервативної міомектомії для оптимізації результатів оперативного лікування міоми матки. Проаналізовано 180 міомектомій, виконаних з використанням лапароскопічної техніки та 60 випадків лапаротомної міомектомії. Розроблено новий спосіб малоінвазивної органозберігальної операції у разі міоми матки - лапароскопічну асистенцію вагінальної міомектомії (ЛАВМ). Виявлено, що даний метод дозволяє якісно, зручно та швидко усунути дефект міометрія після міомектомії інтрамурального міоматозного вузла за лапароскопічного оперативного втручання. Розроблено та впроваджено у практику алгорим диференційованого використання лапаротомного та лапароскопічного доступів під час хірургічного органозберігального лікування хворих з одиничною та множинною міомою матки з субсерозною або інтрамуральною локалізацією міоматозних вузлів. Обгрунтовано можливість використання як методу вибору лапароскопічної міомектомії, виконаної за лігатурною або безлігатурною методикою, залежно від репродуктивних намірів пацієнтки, кількості, типу та розмірів міоматозних вузлів. Встановлено ефективність застосування ЛАВМ для видалення одиничного інтрамурального або субсерозного міоматозного вузла діаметром від 40 до 70 мм, розташованого в задній стінці або в ділянці дна матки. Показано доцільність використання міомектомії відкритим доступом для видалення інтрамуральних і субсерозних вузлів діаметром більше 70 мм.

Розглянуто проблему оптимізації хірургічного лікування ранніх стадій раку ендометрія (РЕ) шляхом розробки диференційованого підходу до вибору оперативного доступу. Проведено порівняльне дослідження результатів абдомінальних гістеректомій у хворих на РЕ з нормальною масою та з ожирінням. Встановлено, що хворі з ожирінням мають вірогідно більшу кількість ускладнень за імовірно кращого онкологічного прогнозу. Розроблено та впроваджено у практику алгоритм комплексного обстеження та вибору оперативного доступу (абдомінального, вагінального, лапароскопії) у хворих на ранній стадії РЕ з супровідним ожирінням. Показано, що застосування алгоритму у 150-ти жінок з атиповою гіперплазією та РЕ I стадії забезпечило збіг діагнозу на I стадії захворювання у 100 % випадків, вірогідне зниження кількості ускладнень і поліпшення якості життя пацієнток.

  Скачати повний текст

З застосуванням сучасних методів досліджень проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження жінок з синдромом хірургічної менопаузи в репродуктивному та перименопаузальному віковому періоді. Доведено можливість підвищення ефективності діагностики доброякісних утворень молочної залози у жінок з доброякісними пухлинами матки шляхом застосування комплексного ультразвукового дослідження, що об'єднує традиційне ультразвукове, кольорове та енергетичне картування патологічних утворень молочної залози та лімфатичних вузлів і надає можливість контролювати ефективність застосування замісної гормональної терапії та її влив на молочну залозу. Вперше в гінекології проведено комплексне ультразвукове дослідження нирок і верхніх сечових шляхів у хворих з доброякісними пухлинами матки без медикаментозної поліурії. На основі біфункціонального 24-добового моніторингу (артеріального тиску (АТ), електрокардіограми) оцінено добовий профіль АТ, його середнє значення та варіабельність і доведено зміни вегетативної регуляції серцевого ритму, які дають змогу прогнозувати виникнення АГ у разі виявленої симпатикотонії у пацієнток з синдромом хірургічної менопаузи. За допомогою урофлоуметрії встановлено уродинамічні порушення у жінок з доброякісними пухлинами матки, а також вплив гістер- та гістероваріоектомії на характер і вираженість уретровезикальних функцій. Розроблено й апробовано патогенетично обгрунтований комплекс профілактичних і лікувальних заходів щодо корекції системних змін у жінок з хірургічною менопаузою після гістероваріо- та гістеректомії.