С 1995 по 2003 гг. оперированы 55 женщин по поводу различных форм миастении. У 20-ти из них миастения сочеталась с тимомой, у 35-ти - сопровождалась гиперплазией вилочковой железы (ВЖ). У всех больных выявлен гормональный дисбаланс, что зависело от изменений структуры ВЖ.

За результатами комплексного дослідження перебігу міастенії виявлено нові патогенетичні закономірності. Запропоновано способи профілактики міастенічних кризів. Реалізовано комплексний підхід до вивчення тяжкості міастенії як передумови для ефективного застосування хірургічного методу з поглибленим дослідженням клініко-функціонального стану хворих до тимектомії, у віддалені терміни після тимектомії й виконання імплантації плодового тимуса. Здійснено систематизоване вивчення клінічної феноменології тяжкості міастенії та визначено абсолютні та відносні показання до виконання тимектомії на базі багатофакторної клініко-синдромологічної оцінки з урахуванням специфічних і загальнопатологічних критеріїв. За даними ретроспективно-проспективного аналізу досліджено фактори, які впливають на хірургічну активність серед даних хворих. На підставі системного аналізу виявлено кількісні взаємовідносини ультраструктурно-органометричних показників тимуса залежно від тяжкості міастенії. На підставі аналізу інтегральних показників рівня основного обміну досліджено клінічну феноменологію тяжкості міастенії, яка пояснюється компенсаторними енерготратами. Обгрунтовано систему оцінки клініко-функціональної компенсації міастенії під впливом хірургічного лікування та з використанням комплексного підходу.

Рассмотрены основные этиологические факторы, клинические симптомы, методы лечения миастении и основные показания к оперативному лечению. Детально охарактеризованы цель, задачи, средства и формы проведения лечебной физической культуры с учетом раннего и позднего послеоперационных периодов и режима двигательной активности. Представлены основные подходы к назначению массажа и физиотерапии с учетом послеоперационного периода на стационарном этапе.