Вперше на підставі вивчення результатів комплексного клініко-параклінічного обстеження хворих встановлено особливості перебігу алгокольної полінейропатії, зокрема, в динаміці лікування із застосуванням лазеро-пунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням (ЛП ІЧЛП) та призначенням препарату Нуклео ЦМФ Форте. Вперше вивчено особливості динаміки змін вібраційної чутливості у хворих на полінейропатію алкогольного генезу. Оцінено стан особистісної та реактивної тривожності у хворих на алкогольну полінейропатію та досліджено його зміни під дією запропонованого комплексного лікування. Вивчено особливості стану електроміографічних показників у осіб молодого та середнього віку, хворих на алкогольну полінейропатію, зокрема, залежно від статі пацієнтів і тривалості захворювання. Обгрунтовано доцільність проведення електроміографічного дослідження в динаміці комплексної терапії з метою визначення ефективності лікування. Вперше досліджено функціональний стан постгангліонарних симпатичних волокон у динаміці комплексного лікування із застосуванням ЛП ІЧЛП і призначенням препарату "Нуклео ЦМФ Форте" у хворих на алкогольну полінейропатію. Вперше розроблено режим стимуляції точок акупунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням у разі алкогольної полінейропатії залежно від клінічної форми захворювання.

Наведено аналіз клініко-нейрофізіологічних особливостей стану хворих на алкогольну полінейропатію (АПН). Мета роботи - виявити нейрофізіологічні маркери, які надають змогу диференціювати клініко-патогенетичні форми АПН. Обстежено 36 хворих на АПН та 12 практично здорових пацієнтів клінічно, з використанням шкали NIS LL та опитувальника painDETECT, а також проведено стимуляційну та голкову електроміографію. Під час вивчення одержаних результатів виявлено клінічні зміни (шкала NIS LL) та деякі показники стимуляційної електроміографії, що достовірно різняться в різних клініко-патогенетичних групах хворих на АПН. Запропоновано використовувати їх як маркери цих клініко-патогенетичних варіантів перебігу захворювання. Висновки: стимуляційна електроміографія є чутливим методом визначення клініко-патогенетичного варіанту перебігу АПН. Такі показники як амплітуда M-відповіді у проксимальних точках, швидкість розповсюдження збудження, резидуальна латентність під час стимуляції n. Tibialis, n. Peroneus, n. Medianus і швидкість розповсюдження збудження по сенсорним нервам (n. Suralis, n. Safenus), а також показники шкали NIS LL, можуть бути використані для покращання діагностики варіанту перебігу та у перспективі підходів до лікування АПН.