Дисертацію присвячено питанням обгрунтування та впровадження в клініку методу лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням для лікування хворих з невритом лицевого нерва. Показано, що застосування лазеропунктури при невриті лицевого нерва впливає на певні ланки його патогенезу і є методом патогенетичної терапії цього захворювання. Доведено, що методи акупунктурної діагностики Накатані та Акабане - інформативні допоможні критерії визначення функціонального стану меридіанів акупунктури у хворих з невритом лицевого нерва. Встановлені ефективні точки акупунктури для впливу інфрачервоним лазерним випромінюванням, оптимальні режими впливу, кількість сеансів та курсів лікування при різних варіантах перебігу невриту лицевого нерва. Показана перевага лазеропунктури інфрачервоним лазерним випромінюванням в комплексному лікуванні хворих з невритом лицевого нерва над іншими видами консервативного лікування.

Отражены результаты обследования и лечения 37 больных с наиболее тяжелой формой лицевой боли - невропатией тройничного нерва с различной длительностью заболевания.

З'ясовано стуктуру нейросоматичних захворювань у клініці хірургічної стоматології. Розроблено критерії диференційної діагностики нейросоматичних захворювань із переважним больовим синдромом. Доведено діагностичну інформативність і розроблено діагностичні критерії різних причин болю в обличчі за допомогою модифікованої електропунктури за методом Фолля. Запропоновано методи лікування гострого одонтогенного болю в обличчі месулідом і хронічного лицевого болю після нейродеструктивних стоматологічних втручань методом фармакопунктури. Позитивний анальгетичний ефект фармакопунктури доведено динамікою активності перекисного окиснення ліпідів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.820.62-58

Рубрики:

Невралгія і неврити лицьового нерва

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.82-5

Рубрики:

Хвороби лицьового нерва

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо епідеміології ураження лицьового нерва в Луганському регіоні, сучасні уявлення про етіологію, патогенез та лікування патології. Проаналізовано критерії оцінки міри поразки та можливостей компенсації лицьового нерва. Значну увагу приділено тактиці лікування невропатій лицьового нерва залежно від рівня його поразки, етіологічних чинників, особливостей клінічної течії, наявності післяневритичних ускладнень.

Приведены данные, отображающие эпидемиологию поражения лицевого нерва в Луганском регионе, современные представления об этиологии, патогенезе и лечении патологии. Проанализированы критерии оценки меры поражения и возможностей компенсации лицевого нерва. Значительное внимание уделено тактике лечения невропатий лицевого нерва в зависимости от уровня его поражения, этиологических факторов, особенностей клинического течения, наличия посленевротических усложнений.

Встановлено індивідуальні особливості топографії, зв'язків і внутрішньої будови вушного вузла у людей зрілого та похилого віку. На підставі результатів макроскопічного та гістологічного досліджень вперше встановлено наявність двох крайніх форм вушного вузла залежно від форми черепа. За зовнішньою будовою виділено два типи: компактні вузли (98 % випадків) і дисперсні (не більше 2 %), які є сукупністю декількох дрібних вузликів, а за сумарною величиною відповідають розмірам вузлів компактного типу. Зазначено, що залежно від форми мозкового та лицьового відділів черепа існує два положення вушного вузла щодо зовнішньої основи черепа відносно овального отвору і нижньощелепного нерва: для осіб з брахіцефалічною формою голови і хемопрозопічною формою лиця вушний вузол займає задньо-верхнє положення (37,74 %), а у доліхоцефалів з лептопрозонічною формою лиця - передньо-нижнє положення (35,7 %). На підставі аналізу цифрових даних встановлено корелятивну залежність розмірів вушного вузла від форми черепа. Виявлено специфічні риси просторової будови кровоносного мікроциркуляторного русла вушного вузла в осіб зрілого та похилого віку. Досліджено особливості його структурної перебудови, що проявляється у зменшенні кількості нейроцитів, визначено її роль у виникненні вікового зниження слуху.

На підставі аналізу результатів комплексного клініко-нейроміографічного дослідження встановлено клініко-електронейроміографічні (ЕНМГ) особливості невропатій лицевого нерва (ЛН) різного генезису та оптимізовано методичні підходи щодо діагностики їх перебігу, визначено діагностичну інформативність електронейроміографічних показників на етапах лікування. Запропоновано новий метод комплексної клініко-ЕНМГ оцінки стану системи лицевий нерв - мімічні м'язи, розроблено алгоритм діагностичного дослідження хворих на невропатію лицевого нерва. Встановлено значимість вивчення потенціалу дії мімічних м'язів та мигального рефлексу для оцінки ступеня ураження ЛН. Визначено клініко-ЕНМГ критерії для обгрунтування показань щодо хірургічного лікування невропатії ЛН та оцінки його ефективності.

Висвітлено особливості клініки невропатії лицевого нерва з урахуванням його анатомо-фізіологічних особливостей, основних напрямків традиційної терапії та ускладнень. Наведено патогенетичне обгрунтування акупунктурного лікування хворих з невропатією лицевого нерва, статистичні дані про ефективність застосування методів рефлексо- та лазеротерапії у комплексному лікуванні невропатії лицевого нерва за електрофізіологічними та акупунктурними методами дослідження.

Освещены особенности клиники невропатии лицевого нерва с учётом его анатомо-физиологических особенностей, основных направлений традиционной терапии и осложнений. Приведены патогенетическое обоснование акупунктурного лечения больных с невропатией лицевого нерва, статистические данные об эффективности применения методов рефлексо- и лазеротерапии в комплексном лечении невропатии лицевого нерва по электрофизиологическим и акупунктурным методам исследования.

Представлено сучасні дані літератури та власний досвід з діагностики та лікування таких нейроваскулярно-компресійних синдромів, як невралгія трійчастого та язикоглоткового нервів, гемілицьовий спазм, синдром Меньєра, есенційна артеріальна гіпертензія, спастична кривошия. Викладено дані хірургічного лікування 178-ми пацієнтів з цими синдромами. Основним етіологічним фактором є судинна компресія зони виходу/входження корінців черепно-мозкових нервів з/в стовбур мозку. Позитивні результати хірургічного лікування (операція мікросудинної декомпресії) отримані в 92,3 % спостережень.

Представлены современные данные литературы и собственный опыт по диагностике и лечению таких нейроваскулярно-компрессионных синдромов, как невралгия тройничного и языкоглоточного нервов, гемилицевой спазм, синдром Меньера, эссенциальная артериальная гипертензия, спастическая кривошея. Изложены результаты хирургического лечения 178-ми пациентов с указанными синдромами. Основным этиологическим фактором является сосудистая компрессия зоны выхода/вхождения корешков черепно-мозговых нервов из/в ствол мозга. Положительные результаты хирургического лечения (операции микрососудистой декомпрессии) получены в 92,3 % наблюдений.

Досліджено проблему лікування невралгії трійчастого нерва периферійного генезу шляхом ін'єкційного введення біологічно активного препарату "Кріоцелл-кріоцеребрум" самостійно та у поєднанні з кріоекстрактом плаценти. Запропоновано комплексне обстеження хворих на невралгію трійчастого нерва, яке передбачає застосування стоматологічних, клінічних і неврологічних методів дослідження, рентгенологічні (ортопантомографію), спеціальні методи (магнітно-резонансну томографію), електрофізіологічні (термовізіографію, реоенцефалографію, електроенцефалографію), імунологічні, що дозволяє проводити діагностику та виключити центральний генез захворювання. Розроблено технологію ін'єкційного введення біологічно активного препарату "Кріоцелл-кріоцеребрум" окремо та за поєднання з кріоекстрактом плаценти за умов невралгії трійчастого нерва периферійного генезу залежно від зони ураження. Здійснено порівняльну оцінку ефективності лікування невралгії трійчастого нерва периферійного генезу. Виявлено, що найоптимальнішим методом є застосування біологічно активного препарату "Кріоцелл-кріоцеребрум" за умови поєднання з кріоекстрактом плаценти.

Проведено порівняльну оцінку ефективності різних методів лікування хворих з синдромом лицьового нерва отогенної етіології. Хворі були розподілені на 2 групи: в 1-й застосовано традиційну терапію антибактеріальними, противірусними препаратами; в 2-й (осовній) додатково до традицйних призначалися блокади лицьового нерву в області шило-соскоподібного отвору скроневої кістки. Одержані дані свідчать про можливість застосування у вигляді комплексної терапії у разі даної патології блокад лицьового нерва в області шило-соскоподібного отвору, парамеатальних блокад з тауфоном, препаратів "Дерінат", "Вессел Дуэ F", глаутиліну, а у разі вірусних отитах - віферону.

Проведена сравнительная оценка эффективности различных методов лечения больных с синдромом лицевого нерва отогенной этиологии. Больные были разделены на 2 группы: в 1-й применена традиционная терапия антибактериальными, противовирусными преператами; во 2-й (основной) дополнительно к традиционным методам назначались блокады лицевого нерва в области шило-сосцевидного отверстия височной кости. Полученные данные свидетельствуют о возможности применения в качестве комплексной терапии при данной патологии блокад лицевого нерва в области шило-сосцевидного отверстия, парамеатальных блокад с тауфоном, препаратов "Деринат", "Вессел Дуэ F", глуатилина, а при вирусных отитах - виферона.

Проведены клинико-лабораторные и электрофизиологические обследования 398-ми больных с вторичными неврогенными нарушениями II ветви тройничного нерва при неопухолевых заболеваниях верхнечелюстной кости. Предложена классификация вторичных неврогенных неопухолевых поражений верхнечелюстной ветви тройничного нерва по патогенезу, по остроте проявления клинических симптомов, по срокам обращаемости за медицинской помощью после появления первых неврологических симптомов и по степени повреждения нерва. Показано, что данная систематизация способствует ранней дифференциальной диагностике вторичных неврогенных поражений периферических ветвей тройничного нерва у больных, поможет правильно оценить степень повреждения нерва и своевременно назначить адекватное лечение, что значительно повысит его эффективность.

Обстежено 72-х хворих з невропатією лицьового нерва за допомогою клінічних методів та електронейроміографії (ЕНМГ). Знайдено у 38,7 % випадків постневритичні ускладнення у вигляді контрактури мімічних м'язів обличчя. Виділено клінічні ознаки постневритичної контрактури у субклінічну стадію захворювання. Розроблено ЕНМГ-критерії діагностики різного ступеня ураження та відновлювання функції лицьового нерва.

Показано можливість підвищення ефективності лікування хворих на крилопіднебінний гангліоніт шляхом ін'єкційного введення імунобіологічного препарату "Кріоцелл-кріоцеребрум" та кріоекстракту плаценти окремо і в поєднанні. Запропоновано комплексну систему обстеження хворих на крилопіднебінний гангліоніт, яка включає клінічне, сіалометричне, термовізіографічне, реофаціографічне, реоенцефалографічне й імунологічне обстеження, з застосуванням якої виділено ступені тяжкості захворювання: легкий, середній і тяжкий. Розроблено методику ін'єкційного введення імунобіологічного препарату "Кріоцелл-кріоцеребрум" окремо та в поєднанні з кріоекстрактом плаценти з урахуванням анатомічної форми будови черепа та припустимого розташування крилопіднебінного вузла в крилоподібнопіднебінній ямці. Наведено порівняльну оцінку ефективності лікування крилопіднебінного гангліоніту залежно від ступеня тяжкості захворювання. Встановлено, що за легкого ступеня тяжкості достатньо вводити кріоекстракт плаценти, за середнього - препарат "Кріоцелл-кріоцеребрум", а у випадку тяжкого перебігу крилопіднебінного гангліоніту оптимальним є поєднане застосування імунобіологічних препаратів.

Приведены основные сведения о строении, функциях, топической диагностике поражений черепно-мозговых нервов (ЧМН) в области неврологии. Описаны обонятельный, зрительный, глазодвигательный, блоковый, отводящий, тройничный, лицевой, промежуточный, слуховой и вестибулярный, языково-глоточный, блуждающий, добавочный, подъязычный нервы. Определены физиологические и патологические рефлексы ЧМН, локализация выхода ЧМН из мозга и черепа.

З використанням методів Більшовського-Гросс, на 90-а кролях вивчено стан нервово-м'язових закінчень лицьового нерва за умов його холодової нейропатії. Відзначено розвиток артеріальної, а пізніше венозної гіперемії в термінальних відділах лицьового нерва, що підтверджується збільшенням кількості та діаметра капілярів, артеріол і венул. За цього відбувається поступове зменшення площі термінальних розгалужень аксонів лицьового нерва та їх деструктивні зміни, що відображається зменшенням рухової активності мімічних м'язів.

Досліджено проблему ремієлінізації корінця трійчастого нерва у разі невралгії цього нерва. Вивчено можливість аплікації розчину прогестерону на його корінець у лабораторних тварин під час мікрохірургічного втручання. Проаналізовано морфологічні зміни мієлонової оболонки за місцевого використання цього гормону. Для проведення дослідження вдосконалено мікрохірургічний доступ до корінця трійчастого нерва морської свинки, на основі якого розроблено експериментальну модель сегментарної токсичної демієлінізації зони входу цього нерва. З використанням морфологічних і гістохімічних методів установлено, що аплікація 2,5 %-го розчину прогестерону на демієлінізовану частину корінця трійчастого нерва під час мікрохірургічного втручання покращує відновлення мієлонової оболонки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.82 + Р661.2

Рубрики:

Хвороби лицьового нерва

Хвороби порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р625.8-3 + Р661.2

Рубрики:

Хвороби черепномозкових нервів

Хвороби порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ