Скачати повний текст

Мета роботи - вивчити вплив трансплантації ембріональної нервової тканини (мозочка) (ТЕНТ), одержаної у 18-денних зародків (Е-18) щурів, і тканини нюхової цибулини (ТТНЦ), одержаної у статевозрілих щурів, на перебіг процесу регенерації ЦНС після травматичного пошкодження півкулі мозочка в експерименті. Травму моделювали шляхом локального твердомеханічного забиття поверхні півкулі мозочка щурів-самок віком 5,5 міс після виконання трепанації у ділянці задньої черепної ямки. ТЕНТ та ТТНЦ проводили на 7-му добу після моделювання травми в очищене від некротичних мас ложе тканини мозочка. Сформували 3 групи порівняння: моделювання травми мозочка, моделювання травми мозочка з очищенням ложа забиття на 7-му добу, моделювання травми мозочка з очищенням ложа забиття на 7-му добу і трансплантацією тканини ембріональної нирки (Е-18). Результати оцінювали за допомогою тесту "ходьби по бруску" (beam-walking test - BWT) щотридоби до 60-ї доби включно. ТЕНТ сприяє максимальному серед досліджуваних груп позитивному впливу на регенераційний процес. Відновлення функції стато-координаторної сфери у разі виконання ТТНЦ виявляється рівновеликим її приростом протягом першого і другого місяців експерименту, у разі виконання ТЕНТ - протягом 3 і 4 тижнів. Протягом першого тижня після ТТНЦ спостерігали більш інтенсивний приріст показника функції, ніж у разі ТЕНТ. Висновки: ТЕНТ посилює інтенсивність, однак не приводить до зміни якісних характеристик процесу відновлення функції стато-координаторної сфери. ТТНЦ спричиняє появу нехарактерної для ТЕНТ ранньої фази посттрансплантаційного позитивного ефекту. ТТНЦ, на відміну від ТЕНТ, може розглядатися як метод

вибору для відновного лікування експериментального пошкодження мозочка лише на ранніх етапах травматичного процесу.