Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.230.112-52

Рубрики:

Глосалгія

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.230.112-1

Рубрики:

Глосалгія

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено обстеження і лікування 250 хворих на глосалгію, серед яких переважно особи жіночої статі (78 %) віком біля 60 років (68 %). Встановлено значні відхилення в нервово-судинному комплексі, що призводять до виникнення парестетично-больового синдрому переважно спастичного типу. Розроблено і апробовано схему патогенетичного лікування глосалгії, яка враховує нормалізацію функції кори головного мозку, надсегментарних, сегментарних та периферійних вегетативних структур. Результат позитивного ефекту лікування складає біля 96 %.

Проведено изучение гемодинамики тканей лица и органов полости рта методом реографии, термометрии и капилляроскопии, а также вкусовой и дискриминационной чувствительности у лиц, страдающих глосалгией, хроническим гипоацидным гастритом, гипертонической болезнью и атеросклерозом. Контрольная группа - клинически здоровые лица. Установлено снижение кровенаполнения и чувствительности этих тканей у всех больных, но с более выраженной степенью у больных с глосалгией. Доказана причастность нарушений вегетативной регуляции у обследованных больных.

Проведено поглиблене дослідження особливостей клінічного прояву десквамативного глоситу в хворих з патологією органів травлення. Розроблено клінічні критерії діагностики патології органів травлення за змінами в ротовій порожнині. Доведено інформативність нового методу діагностики - модифікованої електропунктури за методом Фолля на програмно-апаратному комплексі "Мєдісса" щодо виявлення причини виникнення симптоматичного десквамативного глоситу. Доведено роль у патогенезі розвитку зазначеної хвороби підвищення процесів перекисного окиснення ліпідів, зміни показників системи гемостазу та біологічного віку людини. Розроблено та запропоновано до лікувальної практики стоматології новий спосіб комплексного лікування хворих на десквамативний глосит у випадку патології органів травлення з використанням біологічно активної домішки "Спіруліна "Кримська", яка майже вдвічі скорочує термін лікування, має регенеративні, антиоксидантні, нормалізуючі метаболізм властивості, сприяє розвиткові тривалої ремісії.

Встановлено особливості будови та кровопостачання язика білих щурів-самців лінії "Вістар" репродуктивного віку у нормі та у разі експериментального ЦД з використанням морфологічних (гістологічних, електронно-мікроскопічних, морфометричних), рентгенологічних, біохімічних і статистичних методів дослідження. Вперше встановлено та проведено порівняльне вивчення особливостей будови гемомікроциркуляторного русла білих щурів-самців лінії "Вістар" у нормі та за умов стрептозотоциніндукованого ЦД. Проведено комплексний аналіз динаміки змін гемомікроциркуляторного русла язика білих щурів у разі експериментальної форми стрептозотоциніндукованого ЦД протягом восьми тижнів його перебігу. Проведено порівняльний аналіз одержаних результатів з особливостями кровопостачання язика здорових щурів. Уперше проведено морфометричний аналіз ангіоархітектоніки язика щурів на ін'єкованих і просвітлених препаратах. За допомогою створеної експериментальної моделі ЦД вперше досліджено морфологічні зміни у гемомікроциркуляторному руслі язика щурів, зокрема, динаміку перебудови його ланок (артеріол, гемокапілярів, венул).

Вивчено особливості будови піднижньощелепної слинної залози (ПЗС) і слизової оболонки ротової порожнини (СОРП) у досліді на 113-ти щурах під дією цисплатину та їх корекції ентеросгелем. Застосовано гістологічний, електронно-мікроскопічний, морфометричний, біохімічний і статичний методи дослідження. У розвитку цисплатин-індукованої токсичності в ПЗС і СОРП виявлено динамічні реактивні, альтеративні та компенсаторні процеси в сероцитах та епітеліоцитах вивідних проток, порушення системи ліпопероксидації та системи антиоксидантного захисту. Одержано результати, що доводять позитивний вплив ентеросгелю на структури ПСЗ і СОРП, виявлено ослаблення проявів цитотоксичності та відновлення їх функціональної здатності, покращання стану антиоксидантної системи, що може сприяти запобіганню ксеростомії та цитостатичних мукозитів у хворих зі злоякісними пухлинами.

Исследована мобильность вкусовой чувствительности у 120 больных глоссалгией, 30 больных с различной соматической патологией и 33 здоровых лиц. Установлено, что при глоссалгии 82 % лиц имеют сниженную, а 11 % - даже извращенную вкусовую чувствительность, как свидетельство нарушения гастролингвального рефлекса. Существенной связи с клиническими признаками глоссалгии и фоновыми внутренними заболеваниями нарушенной вкусовой рецепции не установлено. Подобные изменения рецептурной функции в полости рта во многом зависят от вегетативной нервной системы, ответственной за работу рецепторного аппарата.

Для оценки сенсорных явлений в покровных тканях полости рта и лица методом эстезиометрии изучено состояние дискриминационной чувствительности у 120 больных глоссалгией и 33 здоровых людей контрольной группы. Установлено, что у 90 % больных имеет место отчетливое снижение такой чувствительности, а у остальных она нормальная или извращена. Существенного влияния на глубину изменений дискриминационной чувствительности покровных тканей интенсивность и длительность парестезий не оказывает. В комплексное лечение глоссалгии рекомендуется включать нейротропные средства.

В результате обследования больных с глоссагией установлено, что подавляющее число заболевших составляют женщины в возрасте 40 - 60 лет. При этом глоссалгия возникает у лиц с патологией основных систем организма, нередко при их сочетании. Отчетливые изменения в калликреин-кининовой системе в сторону ее сниженной функции позволяет предположить участие ее в патогенезе болевого синдрома покровных тканей через чрезмерный вазоспазм капиллярного русла, особенно в слизистой оболочке полости рта.

Обследовано 180 больных с глоссалгией и 40 здоровых лиц соответствующего возраста и пола. Клинически заболевание имело типичные признаки. Для изучения состояния симпатоадреналовой системы изучен характер суточной экскреции ДОФА, ДА, НА, А и ВМК с мочой. Проанализированны коэффициенты взаимоотношения метаболитов и предшественников моноаминов катехоламинового ряда. Доказано, что имеет место нарушение синтеза моноаминов из-за несовершенства функционирования ферментной системы на большинстве этапов метаболизма. Следует считать, что существенные изменения в обмене катехоламинов есть патогенетически связанными с развитием болевого и парестетического синдрома при глоссалгии.

Обследовано 150 больных с глоссалгией и глоссодинией с использованием реовазографии в бассейне внутренней и наружной сонной артерии. Доказано, что у 90 % больных имеет место гипертонический тип реографической кривой, а у 10 % - дистонический или гипотонический. Нарушение кровоснабжения тканей головного мозга при нейростоматических патологических состояниях из-за проблем в магистральных церебральных артериях сопровождается гипоксией, что вызывает поломки в метаболизме катехоламиновой системы и провоцирует возникновение депрессивного состояния у больных.

Вивчено морфофункціональні та рентгенангіографічні зміни, просторової характеристики судинного русла язика за його опіків різного генезу. В експерименті на 60 білих щурах під час моделювання термічного та хімічних опіків язика 45 % сірчаною кислотою та 50 % розчином гідроксиду натрію з використанням методу рентгенконтрастної агіографії встановлено, що розвиток відчутних розладів гемодинаміки, які відповідним чином проявлялися у групах тварин у вигляді просторової переорієнтації судинного русла, залежить від характеру опікового ураження. Ці зміни однотипні за характером, але різні за часовою динамікою та виникають в результаті посилення гідродинамічного навантаження на них і які спрямовані на зниження пропускної здатності артеріального відділу кровоносного русла.

Уперше за допомогою комплексу морфологічних методик та статистичного дослідження виділено та описано особливості васкуляризації тканин язика щурів у нормі та у разі експериментального хронічного опіоїдного впливу впродовж 12-ти тижнів. Виконано рентгеноанатомічне дослідження артеріального русла язика щурів, яке дозволило одержати нові дані щодо особливостей структури артеріального русла язика в нормі. Уперше на основі ін'єкційної методики (50 % водним розчином туші) винайдено просвітлені препарати язика щурів з ін'єкованим гемомікроциркуляторним руслом з подальшим проведенням морфометричного дослідження. На основі відтвореної експериментальної моделі хронічного опіоїдного впливу вперше завдяки порівняльному аналізу встановлено морфометричні дані судин гемомікроциркуляторного русла язика щурів у нормі та через 2, 4, 6, 8, 10 та 12 тижнів перебігу експериментального хронічного опіоїдного впливу. Одержано нові дані про динаміку мікро- та ультраструктурних змін, які виникають у тканинах язика щурів у результаті 12-ти тижневого опіоїдого впливу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.220.17 + Р661.23 + Р661.24

Рубрики:

Кандидамікози та інші паразитарні хвороби слизової оболонки рота

Хвороби язика

Хвороби губ

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено поширеність захворювань язика у пацієнтів з паразитозами, обтяженими хронічним генералізованим пародонтитом (ХГП) I - II ступеня тяжкості на тлі паразитарних інвазій (ентеробіоз, токсокароз, лямбліоз). Одержані результати свідчать про високу частоту зустрічальності десквамативного глоситу та глосодинії у цієї категорії хворих. Показано, що паразитози є фактором ризику розвитку не тільки хронічного генералізованого пародонтиту, але і захворювань язика. Розкрито деякі сторони взаємозв'язку та взаємовпливів ХГП, захворювань язика і паразитозів. Є відомості, що підтверджують роль ХГП у розвитку захворювань язика - десквамативного глоситу і глосодиніі. Також встановлено, що наявність захворювань язика змінює характер перебігу ХГП, обтяжуючи його.

Изучена распространенность заболеваний языка у пациентов с хроническим генерализованным пародонтитом (ХГП) I - II степени тяжести на фоне паразитарных инвазий (энтеробиоз, токсокароз, лямблиоз). Полученные результаты свидетельствуют о высокой частоте встречаемости десквамативного глоссита и глоссодинии у этой категории больных. Показано, что паразитозы являются фактором риска развития не только хронического генерализованного пародонтита, но и заболеваний языка. Раскрыты некоторые аспекты взаимосвязи и взаимовлияний ХГП, заболеваний языка и паразитозов. Имеются сведения, подтверждающие роль ХГП в развитии заболеваний языка - десквамативного глоссита и глоссодинии. Также установлено, что наличие заболеваний языка изменяет характер течения ХГП, утяжеляя его.

Вивчено психологічні особливості 49-ти хворих на глосодинію у порівнянні з 42-ма здоровими особами віком від 46-ти до 65-ти років за показниками тестування: клінічно орієнтованого Міні-мульт - СМОЛ, PEN Ганса та Сибілли Айзенк і Ч.Д. Спілбергера. Встановлено, що характер порушень психологічних поліструктурних особливостей хворих на глосодинію відображає проблему хронічної дезадаптації на тлі тривалого перебігу захворювання і характеризується такими показниками: наявністю різноспрямованих провідних шкал реагування, "змішаного", "сильного" і "слабкого" регістру (3-тя, 4-та, 7-ма) та їх поєднання (3-4, 3-7, 4-7), підвищеним нейротизмом, особистісною та реактивною тривожністю.

Проведено ультразвукове дослідження гемодинаміки артерій язика в В-режимі, в поєднанні з кольоровим допплеровським картуванням і допплерометрію у 42-х здорових осіб молодого віку. Встановлено ехокардіографічні критерії кровотоку в а. profunda linguae, її якісні та кількісні характеристики.

Проведено ультразвуковое исследование гемодинамики артерий языка в В-режиме, в сочетании с цветным допплеровским картированием и допплерометрией у 42-х здоровых лиц молодого возраста. Установленны эхокардиографические критерии кровотока в а. profunda linguae, ее качественные и количественные характеристики.

Констатовано, що через 28 діб після відміни опоїда, який вводили у терапевтичних дозах протягом 70 діб, у слизовій оболонці та м`язовому тілі язика щурів патологічні зміни були менш вираженими, ніж на першу добу після відміни опіоїда, це свідчить, що структури язика здатні частково самостійно відновлюватись.

За умов експерименту на щурах проведено вивчення динаміки морфометричних показників судин язика після моделювання опіків кислотою, лугом та високою температурою. Встановлено поглиблення морфофункціональних змін, а також поступове часткове відновлення структурної організації судин у різні терміни після опіків залежно від виду опікового ураження.