Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.830.882-586

Рубрики:

Переломи нижньої щелепи

Шифр НБУВ: ДС50759 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертаційну роботу присвячено розробці нового компресійного методу остеосинтезу при зламах нижньої щелепи, який включає його фізико-механічну модель функціонування разом з спеціальним пристроєм типу металевого фіксатора та їх клінічну апробацію. На основі числових розрахунків розроблено X- та Y-подібні накістні фіксатори та загинаючо-ущільнюючі щипці для компресійного остеосинтезу нижньої щелепи. Визначено оптимальну товщину поперечного перерізу накістних фіксаторів виходячи з розрахунку фіксаторного вузла на міцність. Подано методичні рекомендації для заглиблення лапок металевого фіксатора в кісткову тканину та підбору кута їх нахилу. Проведено порівняльну оцінку результатів лікування хворих з переломами нижньої щелепи остеосинтезом запропонованими фіксаторами та швом кістки поліамідною ниткою.

Подано порівняльну характеристику консервативних та хірургічних методів лікування хворих з пошкодженнями нижньої щелепи відповідно до матеріалу, що використовується для виготовлення назубних шин та металевих фіксаторів, застосованих для остеосинтезу. З метою визначення ефективності проведеного лікування, а також прогнозу розвитку посттравматичних ускладнень у хворих з переломами нижньої щелепи, запропоновано патогномонічні клініко-лабораторні тести для використання у повсякденній медичній практиці. Запропоновано найбільш оптимальний спосіб хірургічного лікування переломів нижньої щелепи.

Розроблено метод лікування переломів нижньої щелепи у межах зубного ряду та пристрій для його здійснення, який не обмежує функціональної рухливості нижньої щелепи. З застосуванням методу голографічної спеклінтерферометрії вивчено точність репозиції та жорсткість фіксації відламків нижньої щелепи різними пристроями, що шинують. Використання оклюзійної шини дозволило виключити виникнення кругового моменту, від дії вестибулярних еластичних тяг, нейтралізувало дію жувального м'язу, який розвернув малий відламок назовні. Жорсткість фіксації відламків у ментальній області оклюзійною шиною перевищувала відповідні показники двощелепного шинування в трансверзальному напрямку в 3,8 рази, у сагітальному - 1,8, у вертикальному - 1,2 рази. За допомогою клінічних спостережень 60 хворих встановлено, що використання функціонального методу лікування забезпечує більш високі анатомічні та функціональні показники лікування.

Розроблено накісткову пластину нової конструкції, яка має поперечні пелюстки, що лежать у площині смуги та підгинаються під нижній край щелепи. Це забезпечує просторову підвищену жорсткість фіксації уламків. Під час досліджень на стенді переломів, зафіксованих пластинами нової конструкції, рухливість уламків з'явилася після кількості жувальних циклів і була на 15 - 25 % більшою, ніж з використанням звичайних пластин. Розроблено деталі проведення операції остеосинтезу з використанням пластин нової конструкції. За спостереженнями 42 хворих і даними клінічних, рентгенографічних та електрофізіологічних показників встановлено, що хірургічна травма не була більшою, ніж у випадках остеосинтезу переломів звичайними накістковими пластинами.

Описана методика репозиции фрагментов нижней челюсти, являющаяся усовершенствованием комбинированного метода лечения переломов нижней челюсти, предложенного В. В. Донским. Усовершенствование заключается в использовании ортодонтического замка в качестве устройства, обеспечивающего возможность дополнительной коррекции положения фрагментов челюсти.

Исследованы миграционная активность и дегрануляция нейтрофильных лейкоцитов в ротовой полости, а также показатели фагоцитоза нейтрофильных лейкоцитов периферической крови больных с переломами нижней челюсти в динамике консервативного лечения. Первую группу больных лечили с использованием алюминиевых двучелюстных шин; вторую - с применением стальных двучелюстных шин. В составе контрольной группы были практически здоровые люди. При использовании алюминиевых шин наблюдали интенсивную воспалительную реакцию, а затем достоверное снижение показателей состояния местной неспецифической резистентности. У пациентов со стальными шинами не происходило истощение системы неспецифической резистентности, а также чрезмерной интенсификации воспалительной реакции, поскольку показатели миграции и функциональной активности нейтрофильных лейкоцитов в конце лечения нормализовались до уровня таковых у здоровых лиц. Полученные результаты позволяют рекомендовать использование шин из нержавеющей стали, которые не имеют патологического влияния на местный иммунитет и в меньшей степени вызывают развитие посттравматических воспалительных осложнений. Определение коэффициента местного иммунитета может быть использовано как доступный неинвазивный метод быстрой оценки состояния иммунитета, в том числе, системы неспецифической резистентности.

Проаналізовано традиційний метод лікування хворих з переломами нижньої щелепи; вивчено склад мікрофлори посттравматичних кісткових дефектів щелеп, її антибіотикочутливість; запропоновано спосіб профілактики розвитку гнійно-запальних ускладнень та атрофії краю альвеолярного відростка шляхом використання вітчизняної остеотропної біокераміки для заповнення посттравматичних дефектів щелеп. Показано високу ефективність запропонованого методу лікування.

Досліджено особливості консервативного методу лікування хворих з переломами нижньої щелепи. Доведено, що динаміка зміни показника електрогальванічного потенціалу порожнини рота залежить від металу, з якого виготовлено назубну шину, і не залежить від виду застосованого лігатурного дроту. Високі негативні електрогальванічні потенціали алюмінієвих назубних шин і нерівномірний їх розподіл у порожнині рота викликає появу електрогальванічних мікрострумів, характеризується відповідною клінічною симптоматикою, знижує місцеву та загальну неспецифічну резистентність організму хворих з переломами нижньої щелепи. Зроблено висновок, шо електрогальванічні зміни призводять до розвитку посттравматичних запальних ускладнень і сприяють появі на слизовій оболонці плоскої форми лейкоплакії та ерозивно-виразкових ушкоджень. Найбільш оптимальний спосіб репозиції та фіксації відламків щелеп у разі переломів - застосування шин, виготовлених з нержавіючої сталі.

Запропоновано мініпластину для виконання остеосинтезу нижньої щелепи, яка має стрічки поздовжню з отворами для шурупів і проміжну без отворів, що виконує роль жорсткості, а також поперечні пелюстки вздовж однієї зі сторін для припасування їх під нижній край уламків щелепи. Завдяки цьому досягається надійна жорсткість фіксації уламків, зменшується кількість застосованих шурупів, що запобігає ускладненням - травматичному остеомієліту. Прооперовано 9 постраждалих зі складними зламами нижньої щелепи й одержано задовільні результати.

Установлено, що в посттравматичних кісткових дефектах нижньої щелепи найбільш часто мають прояв монокультури аеробних мікроорганізмів (золотавого чи епідермального стафілококу та стрептококу), рідше - дані мікроорганізми зустрічаються в асоціаціях. Визначено, що в ділянку перелому нижньої щелепи патогенна мікрофлора може проникати з зіву або порожнини носа та сприяти розвитку гнійно-запальних ускладнень; ліквідація персистенції мікроорганізмів у цих вогнищах є профілактикою інфікування кісткової рани у хворих з переломами нижньої щелепи. Виявлено, що в посттравматичних вогнищах, що виникають у разі видалення зуба з щілини перелому, мікрофлора малочутлива до традиційної антибіотикотерапії; чутливість виявлених мікроорганізмів у монокультурі та в асоціаціях до гентаміцину, ампіциліну, пеніциліну, тетрацикліну була меншою, ніж у 40 % випадків. Встановлено, що найбільш ефективними антибіотиками у хворих з переломами нижньої щелепи є препарати груп цефалоспорину та лінкоміцину. Запропоновано спосіб профілактики розвитку гнійно-запальних ускладнень та атрофії краю альвеолярного відростка шляхом використання для заповнення посттравматичних дефектів нижньої щелепи, що виникають у разі видалення зубів із щілини перелому, вітчизняної остеотропної біоактивної кераміки ("Кергап") у чистому виді та в суміші з лінкоміцином чи іонами срібла. Доведено, що об'єктивним тестом ефективності проведеного лікування та прогнозу перебігу пошкодження нижньої щелепи є контактна термометрія м'яких тканин патологічного вогнища (слизової оболонки альвеолярного відростка та шкіри). Дані ультразвукової та денситометрії є показником швидкості відновлення

Запропоновано пристрої для лікування переломів нижньої щелепи: однобічних і двобічних переломів нижньої щелепи в ділянці кута та в межах зубного ряду, які дають можливість післяопераційної додаткової корекції положення фрагментів щелепи. Визначено показання та протипоказання до використання розроблених пристроїв, що дозволяє створити оптимальні умови для загоєння кісткової рани. Досліджено результати їх застосування.

Досліджено проблему підвищення ефективності лікування відкритих переломів нижньої щелепи та зниження частоти посттравматичних ускладнень гнійно-запального характеру. На підставі ретроспективного вивчення архівних матеріалів та клініко-лабораторних досліджень проаналізовано причини та чинники ризику виникнення ускладнень з установленням рівнів їх значимості. Вивчено зміни імунної системи та перекисного окиснення ліпідів у хворих з зазначеними переломами, одержано нові дані про патогенетичні механізми, що створюють умови для уповільнення та якісної зміни регенераторного процесу. Розроблено та науково обгрунтовано спосіб лікування травматичних переломів нижньої щелепи з застосуванням озонотерапії. Експериментально показано, що застосування озону сприяє прискоренню перебігу репаративного остеогенезу та зниженню частоти травматичного остеомієліту. Доведено, що озон здатен ефективно впливати на основні ланки патогенезу ускладнень, сприяє покращанню показників клітинного та місцевого імунітету, а також викликає активацію антиоксидантної системи та знижує кількість мікроорганізмів порожнини рота у хворих з переломами нижньої щелепи. Показано, що включення озону до комплексного лікування зазначених хворих дозволяє прискорити динаміку клінічних симптомів, темпи консолідації уламків, а також вірогідно знизити частоту ускладнень у посттравматичному періоді.

Уперше за умов промислового мегаполіса України, м.Донецька, визначено рівень осіб, що зловживають алкоголем, серед постраждалих з травматичними ушкодженнями щелепно-лицевої ділянки, в тому числі з переломами нижньої щелепи. Одержано диференційовану клініко-статистичну інформацію, що комплексно характеризує соціально-демографічний статус постраждалих, особливості перебігу та лікування травматичних ушкоджень щелепно-лицевої ділянки в осіб, що зловживають алкоголем. Запропоновано нову схему лікування та функціональної реабілітації зазначених постраждалих. Запропоновано нову схему їх лікування та функціональної реабілітації, яка передбачає корекцію загальних і місцевих порушень, що виникають у випадку травми кісткової та м'язової тканини на фоні хронічної алкогольної інтоксикації. Застосовано новий підхід до кількісної оцінки ступеня функціональної реабілітації постраждалих з переломами нижньої щелепи, що зловживають алкоголем, який передбачає різносторонню оцінку біоелектричної активності м'язів обличчя за допомогою мультипараметрального комп'ютерного аналізу результатів електроміографічних досліджень. Установлено діагностичну та прогностичну цінність методів електроміографічних досліджень та інформативність окремих параметрів біоелектричної активності м'язів обличчя у разі переломів нижньої щелепи в осіб, що зловживають алкоголем.

Проаналізовано результати консервативного лікування 152-х хворих із травматичними переломами нижньої щелепи та значними дефектами зубних рядів віком від 35-ти до 74-х років. Їх було поділено на три групи залежно від локалізації, протяжності, співвідношення дефектів зубних рядів щелеп і характеру перелому. На підставі біомеханічних розрахунків розроблено методику та пристрій для визначення силового впливу на зуби, що збереглися у постраждалих із травматичними переломами нижньої щелепи та значними дефектами зубних рядів, які лікувалися за допомогою ортопедичних методів. Запропоновано спосіб репозиції, фіксації відламків та іммобілізації нижньої щелепи, а також комбіновану шину для його здійснення. Досліджено ефективність застосування розробленої конструкції в процесі лікування даних постраждалих різних вікових груп. Фізико-математичні розрахунки можливого силового впливу на зуби дозволили розширити показання щодо використання їх консервативного лікування. Позитивні результати одержано в 98,6 % випадках.

Приведены новые методы хирургического лечения переломов мыщелкового отростка нижней челюсти, устройства и технические приемы для их осуществления, разработанные сотрудниками кафедры хирургической стоматологии Донецкого медуниверситета. Точная репозиция отломков, анатомически правильное восстановление формы кости и стабильная фиксация костных отломков позволяют проводить раннее функциональное лечение, что позитивно сказывается на заживлении перелома. Образуя единую систему вместе с ортопедическими методами, оперативные методы лечения переломов мыщелкового отростка нижней челюсти подлежат широкому внедрению в практику и дальнейшему совершенствованию.

Розроблено назубний компресійно-дистракційний прилад (КДП) і консервативно-ортопедичний метод лікування хворих з одно- і двобічними переломами нижньої щелепи (НЩ) в ділянці тіла щелепи та виросткового відростка. Розглянуто особливості конструкції КДП для лікування хворих з переломами НЩ в ділянці зубного ряду, показання та протипоказання щодо його застосування. Описано методику лікування хворих з одно- і двобічними переломами НЩ в ділянці тіла щелепи та виросткового відростка. У цьому разі у ділянці тіла щелепи створюються умови для відновлення кістки з утворенням повноцінної мозолі за типом первинного загоєння. Компресійна дія пристрою є перешкодою для зсуву відламків у межах зубного ряду у разі застосування міжзубної прокладки, що дає сприятливі результати лікування.

Используя метод конечных элементов, произведена сравнительная оценка фиксирующих свойств минипластин. Результаты подтверждают, что предлагаемая пластина более жестко фиксирует отломки челюсти, при меньшей травматизации кости.

Наведено дані про характер впливу озону на стан системи імунітету у хворих з переломами нижньої щелепи. Показано, що у даної категорії хворих в ранні строки після травми виникає пригнічення імунної системи та місцевих факторів захисту. Доведено, що застосування озону дозволяє ефективно коригувати показники місцевого, а також певною мірою Т-клітинного імунітетів, досягти нормалізації вмісту циркулюючих імунних комплексів, що створює сприятливі умови для нормального перебігу посттравматичного періоду.

З використанням результатів досліджень розроблено, клінічно обгрунтовано та впроваджено до практики охорони здоров'я новий метод фізіотерапевтичного лікування переломів нижньої щелепи, що передбачає поєднаний вплив пелоїдо- та магнітотерапії на процеси репарації нижньої щелепи та функціональної реабілітації нейро-м'язового апарату щелепно-лицьової ділянки. Вперше з метою лікування переломів нижньої щелепи застосовано лікувальну грязь курорту Бердянськ у вигляді позакурортної локальної магніто-пелоїдотерапії. Встановлено відмінності в рівні функціональної реабілітації постраждалих, під час лікування яких було застосовано різні комплекси фізіотерапевтичного лікування, за допомогою комп'ютерної електроміографії з мультипараметральним аналізом.