Вивчено вплив внутрішньовенних імуноглобулінів на перебіг оптичного невриту у хворих з ремітувальним типом розсіяного склерозу. З використанням даних експериментальних досліджень установлено протекторну функцію імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення та імуноглобуліну щура на центральний та периферичний відділи зорового аналізатора щурів з експериментальним алергічним енцефаломієлітом. Це мало прояв у зменшенні структурних змін судин гемоциркуляторного русла нервової тканини потиличної частин кори головного мозку тварин, зменшенні структурних змін мієлінової оболонки й осьових циліндрів нервових волокон зорових нервів щурів. На підставі результатів клінічних досліджень доведено, що використання імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення у лікуванні оптичного невриту за ремітувального типу розсіяного склерозу покращує відновлення зорових функцій хворих у період загострення захворювання, стабілізує стан хворих і запобігає повторним загостренням оптичного невриту до двох років. Розроблено новий метод лікування цієї патології за ремітувального типу розсіяного склерозу, який передбачає застосування окрім метаболічної терапії патогенетичного лікування, а саме - імуноглобуліну людини нормального для внутрішньовенного введення, що покращує відновлення та стабілізує зорові функції хворих.

Проаналізовано дані офтальмологічних методів обстеження пацієнтів з двома формами легкої черепно-мозкової травми. Виявлено спільні та відмінні ознаки пошкоджень елементів зорового шляху, прояви яких змінювались залежно від часу, який пройшов з моменту травми. Показано, що застосування функціональних, окорухових і зіничних ознак є важливим у системі комплексної діагностики сумнівних випадків і оптимізує ранню діагностику у разі струсу і забою головного мозку у динаміці гострого періоду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р67-376.2

Рубрики:

Офтальмологія

Шифр НБУВ: Ж101097 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - проаналізувати неврологічні, нейропсихологічні й офтальмологічні прояви та їх кореляції у пацієнтів із дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕП). У дослідження залучено 120 пацієнтів (67 жінок та 53 чоловіки) iз ДЕП I та II стадії. Проведено клініко-неврологічне, нейропсихологічне, офтальмологічне дослідження, а також застосовано низку параклінічних методів (магнітно-резонансна томографія (МРТ), транскраніальна допплерографія (ТКД), електроенцефалографія). При неврологічному обстеженнi виявлено ознаки вестибулоцеребелярного, пірамідного та екстрапірамідного синдромів, що дозволило підтвердити II стадію ДЕП. У 21,5 % хворих віком до 60 років при нейропсихологічному дослiдженнi діагностовано синдром помірних когнітивних розладів. У хворих iз ДЕП (I стадія) значних порушень з боку зорового аналізатора не було виявлено, змінилися лише електрофізіологічні параметри. Пацієнти з ДЕП II стадії мали ознаки хронічної нейропатії зорового нерва, виявленої в 74 (61,7 %) випадках. Неспецифічні результати використання додаткових методів, що при ДЕП треба оцінювати комплексно, підтвердили мікроангіопатичне походження виявлених порушень. За умови виникнення зорових симптомів і синдромів МРТ головного мозку, ТКД судин голови та шиї дозволяють виявити порушення у вертебробазилярному басейні. Висновки: визначено, що ознаки хронічного порушення мозкового кровообігу за результатами використання клініко-неврологічного, нейропсихологічного та додаткових методів дослідження можуть зумовлювати офтальмологічні синдроми та ступінь їх тяжкості. У свою чергу, зорові порушення, а також зміни електрофізіологічних показників зорового аналізатора можуть виступати предикторами хронічної ішемії мозку.

Розсіяний склероз (РС) - це набуте хронічне демієлінізуюче захворювання, що призводить до ураження центральної нервової системи. Варіабельність клінічних проявів РС пов'язана з різною локалізацією вогнищ, а саме: зоровий нерв, стовбур мозку, мозочок, спинний мозок. Нейроофтальмологічні симптоми є найбільш поширеними при РС. Найчастіше уражається зоровий нерв. Клінічно ізольований оптичний неврит може бути дебютом РС у 20 % пацієнтів і під час перебігу захворювання зустрічається майже у 50 % пацієнтів. Типовий оптичний неврит зустрічається в пацієнтів молодого віку, частіше в жінок, у 2/3 випадків у вигляді ретробульбарного невриту, 1/3 - папіліту, наявні больовий синдром та дисхроматопсія, центральні дефекти в полі зору. Нерідко в пацієнтів із РС виявляються окорухові порушення - диплопія (12,5 %) та слабкість латеральних м'язів ока (3,1 %). РС може призводити також до розвитку переднього та заднього увеїтів та перифлебіту, рідко - зорової форми агнозії. Офтальмологу необхідно вчасно виявити ці нейроофтальмологічні симптоми та направити пацієнтів на додаткові обстеження та лікування до невролога.