Проведено ехобіометричне дослідження на 116-ти очах з гіперволемічним і 93-х очах з гіповолемічним типом первинної відкритокутової глаукоми, а також на 148-ми очах без глаукоми з різними видами рефракції з вивченням анатомічних параметрів очей і розрахунком коефіцієнтів співвідношення внутрішньоочних структур передня камера - передньо-задня вісь і передня камера - задній відділ. Біометричні коефіцієнти співвідношення внутрішньоочних структур є достатньо інформативними показниками положення іридокришталикової діафрагми в оці та можуть бути додатковим критерієм диференційованої діагностики клінічного типу первинної відкритокутової глаукоми, а запропоновані номограми полегшують процес цієї діагностики.

Проведено эхобиометрическое исследование на 116-ти глазах с гиперволемическим и на 93-х глазах с гиповолемическим типом первичной открытоугольной глаукомы, а также на 148-ми глазах без глаукомы с разными видами рефракции с изучением анатомических параметров глаз и рассчетом коэффициентов соотношения внутриглазных структур передняя камера - передне-задняя ось и передняя камера - задний отдел. Биометрические коэффициенты соотношения внутриглазных структур являются достаточно информативными показателями положения иридохрусталиковой диафрагмы в глазу и могут быть добавочным критерием дифференциальной диагностики клинического типа первичной открытоугольной глаукомы, а предложенные номограммы облегчают процесс этой диагностики.

Визначено фактори впливу на розвиток реактивної офтальмогіпертензії після діодної лазерної трабекулопластики. Висвітлено сучасні аспекти ранньої діагностики первинної глаукоми, досвід комп'ютерної периметрії в діагностиці глаукоми. Розглянуто питання діагностики первинної відкритокутової глаукоми на основі індивідуального підходу до гіпотензивної терапії. Проаналізовано особливості рогівкових змін залежно від ступеню компенсації цукрового діабету, ускладнення травматичних ушкоджень рогівки з наявністю залізовмісних сторонніх тіл залежно від їх розмірів та строків їх видалення від моменту травми. Описано метод профілактики дислокації штучного кристалика у хворих з псевдоексфоліативним синдромом. Наведено віддалені результати застосування лаферону в лікуванні препроліферативної діабетичної ретинопатії.

Определены факторы влияния на развитие реактивной офтальмогипертензии после диодной лазерной трабекулопластики. Освещены современные аспекты ранней диагностики первичной глаукомы, опыт компьютерной периметрии в диагностике глаукомы. Рассмотрены вопросы диагностики первичной открытоугловой глаукомы на основе индивидуального подхода к гипотензивной терапии. Проанализированы особенности роговцевых изменений в зависимости от степени компенсации сахарного диабета, осложнения травматических повреждений роговицы с наличием железосодержащих посторонних тел в зависимости от их размеров и сроков их удаления от момента травмы. Описан метод профилактики дислокации искусственного хрусталика у больных с псевдоэксфолиативным синдромом. Приведены отдаленные результаты применения лаферона в лечении препролиферативной диабетической ретинопатии.

Досліджено зорові викликані потенціали мозку (ЗВП), що виникали у відповідь на пред'явлення реверсивного шахового патерну, у хворих на глаукому та в контрольній групі. Проаналізовано амплітуди, латентні періоди, міжпікові інтервали та розмахи амплітуд основних кортикальних компонентів ЗВП (N75, Р100 та N145). Проведено спектральний аналіз усереднених викликаних потенціалів. У хворих на глаукому латентні періоди компонентів N75 і Р100 були більшими, а значення міжпікових інтервалів P100-N145 і N75-N145 - меншими, ніж у контрольній групі. Виявлено зміну спектральних характеристик ЗВП в разі глаукоми, зокрема, значне, у порівнянні з нормою, зниження спектральної потужності осциляцій у діапазоні альфа-ритму.

Проаналізовано основні сучасні методи діагностики глаукоми, які широко використовуються на сьогоднішній день в медицині. Одними з прогресивних розглянуто оптичні методи та системи, які дозволяють проведення діагностики глаукоми безконтактно та швидко. Визначено подальші шляхи розвитку оптичних методів для експрес-діагностики глаукоми.

Разработана база данных информационной системы диагностики глаукомы, которая предназначена для хранения и обработки диагностической информации при определении глаукоматозного процесса с использованием средств автоматизации, а также сопровождение наблюдения за пациентами. Разработана физическая модель схемы данных, основанная на реляционной СУБД SQLite, не использующая парадигму клиент-сервер, что позволяет в качестве протокола обмена использовать вызовы функций (API) библиотеки SQLite. Такой подход уменьшает накладные расходы, время отклика системы и упрощает программу.

Разработан метод уточняющей диагностики первичной открытоугольной глаукомы на основе метода анализа сетей, учитывающего взаимозависимости между признаками и обратные связи. Разработана структура сетевой модели для определения стадии первичной открытоугольной глаукомы, которая позволит повысить достоверность и обоснованность решения на этапе диагностики. Получен вектор предельных приоритетов стадий первичной открытоугольной глаукомы, которые затем можно использовать для выбора соответствующего метода лечения наиболее вероятной стадии заболевания с наблюдаемыми признаками.

Увагу приділено підвищенню ефективності діагностики та моніторингу пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою (ПВКГ) на основі виявлення особливостей структурно-функціональних змін сітківки та зорового нерва залежно від стану гемодинаміки ока. Вивчено зміни товщини шару нервових волокон, параметри екскавації диска зорового нерва (ДЗН) та порогової диференційної світлочутливості, а також особливості перебігу ішемічного та неішемічного типів ПВКГ протягом одного року спостереження, на підставі чого визначено верхній рівень допустимого тонометричного внутрішньоочного тиску. Розроблено спосіб диференційної діагностики клінічного типу ПВКГ на основі оцінки форми екскавації за допомогою показника співвідношення об'єму екскавації ДЗН до її площі за даними оптичної когерентної томографії. Розроблено спосіб діагностики далекозайденої стадії ПВКГ на підставі аналізу локалізації абсолютних скотом.

Вперше одержано математичні моделі для оцінювання біомедичних зображень з використанням методів нечітких множин, які базуються на використанні експертних баз знань, що дозволило проводити комплексне якісне діагностування та підвищити достовірність діагностування та більш повно оцінювати рівень захворювання на глаукому. Набув подальшого розвитку метод формування масиву препаратів еталону на основі W-спектру просторової зв'язності шляхом побудови послідовності процедур аналізу сусідніх відліків зображень, формування їх масок і порівняння тільки тих відліків, які є заповненими, що забезпечило підвищення достовірності оцінювання стану очного дна. Набув подальшого розвитку метод оброблення біометричних зображень очного дна в частині врахування кореляційних зв'язків еталонного зображення, які визначаються авто та сумарною кореляційними функціями, що покращує умови кореляційного виявлення еталонного зображення та його збіг з фоновим. Вдосконалено експертну оптико-електронну систему для діагностування глаукоми ока, яка відрізняється тим, що в ній разом зі знаннями експертів, додатково створено базу даних кількісних ознак зображень, одержаних після їх автоматизованого оброблення, що дозволяє формувати висновки щодо ймовірності належності одержаного зображення до одного із можливих типів глаукоми.

За допомогою багатофакторного аналізу встановлені клінічні нейрофункціональні критерії ранньої діагностики та прогнозування перебігу первинної відкритокутової глаукоми: збільшення різниці між латентними періодами простої та складної зорових сенсомоторних реакцій перевищує нормативне значення 145 мс на 20 %; зменшення лабільності нервової системи (на синій колір) від 31,01 Гц за зменшення об'єму нейроретинального обідка від 0,36 мм³.

При помощи многофакторного анализа установлены клинические нейрофункциональные критерии ранней диагностики и прогнозирования течения первичной открытоугольной глаукомы: увеличение разницы между латентными периодами простой и сложной зрительных сенсомоторных реакций превышает нормативное значение 145 мс на 20 %; уменьшение лабильности нервной системы (на синий цвет) от 31,01 Гц при уменьшении объема нейроретинального ободка от 0,36 мм³.

Дослідження проведено на базі офтальмологічних відділень стаціонарів 3-х центральних районних лікарень Івано-Франківської області. Опитано репрезентативну групу - 515 осіб, яких за тяжкістю глаукоматозного ураження було розподілено на 2 основні групи: 347 хворих з I - II стадіями первинної глаукоми та 168 хворих з III - IV стадіями захворювання. З метою покращання ранньої діагностики та запобігання прогресуванню первинної глаукоми розроблено відповідну медико-організаційну технологію для рівня первинної медичної допомоги. Її науковим обгрунтуванням стали доведені у дослідженні факти, що факторами ризику прогресування первинної глаукоми є такі медико-організаційні чинники інформаційно-деонтологічного генезу, як: низький комплаєнс до призначень лікаря (показник відношення шансів OR = 3,73), у т.ч. щодо проходження періодичних обстежень (2,56) та режиму закапування гіпотензивних крапель (2,42), а також недовіра до свого лікаря загальної практики - сімейного лікаря (2,79). Корекція цих чинників вимагає відповідних управлінських рішень на рівні служб системи охорони здоровія. Запропоновано алгоритм, який надає змогу конкретизувати функції лікарів первинної медичної допомоги щодо раннього виявлення захворювання і співпраці з лікарями-офтальмологами у напрямі покращання диспансерного спостереження та реабілітації хворих з метою запобігання прогресуванню первинної глаукоми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р670.91-4

Рубрики:

Глаукома

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - обгрунтування необхідності організації впровадження заходів своєчасного виявлення офтальмогіпертензії у практиці сімейного лікаря для своєчасного встановлення діагнозу глаукоми, запобігання розвитку її термінальної стадії. Науковою базою дослідження стали амбулаторно-поліклінічні відділення 5-ти закладів охорони здоров'я м. Київ, в яких надається первинна допомога на засадах загальної практики - сімейної медицини. Первинним матеріалом були звітні форми № 12 "Звіт про захворювання, зареєстровані у хворих, які мешкають у районі обслуговування лікувально-профілактичного закладу" та анкети соціологічного дослідження факторів ризику глаукоми (820 анкет). Для досягнення мети дослідження було використано бібліосемантичний, соціологічний, медико-статистичний методи. Поширеність глаукоми продовжує зростати досить швидкими темпами (на 14,9 % за 2010 - 2014 р.), що свідчить про актуальність проблеми запобігання сліпоті та слабобаченню внаслідок глаукоми в найближчі роки. Володіючи знаннями про сучасні фактори ризику стосовно формування офтальмогіпертензії і глаукоми, медики первинного контакту з пацієнтом можуть активно формувати групи ризику з глаукоми. Це надасть змогу уніфікувати і водночас індивідуалізувати профілактично-оздоровчу, лікувально-діагностичну та медичну допомогу в кожному конкретному випадку та об'єктивізувати оцінювання її результатів у динаміці. Заключення: взаємодія у формі співпраці сімейного лікаря та офтальмолога у межах своїх компетенцій надає змогу здійснювати ефективний тривалий нагляд за пацієнтом, попереджаючи втрату ним зорових функцій за рахунок своєчасної діагностики захворювання (на ранній стадії), можливу корекцію наявних факторів ризику виникнення та прогресування глаукоми.

Роботу присвячено проблемі підвищення ефективності діагностики та прогнозування розвитку та прогресування первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ) шляхом визначення діагностичної значимості поліморфізму Pro72Arg гена ТР53 у пацієнтів в українській популяції. У пацієнтів на ПВКГ серед гомозиготних генотипів Рго72Рго зустрічався в 1,9 раза частіше ніж у контролі, а генотип Arg72Arg у 1,6 рідше; поліморфізм Pro72 Arg був асоційований із її розвитком. У чоловіків з ПВКГ підвищувалася частота алелі 72Рго та генотипу Рго72Рго гена ТР53; алель 72Рго у чоловіків і жінок була асоційована з розвитком ПВКГ, а ризик її розвитку був підвищений. Проапоптозна алель 72Агя мала патогенетичну роль у розвитку ПВКГ у жінок до 60 років, предкова алель 72Рго - у чоловіків старше 60 років. Для оцінки прогресування ПВКГ розроблено та розраховано нові індекси (ІДС, ІПС та ІДВОТ). У 3,5 % хворих с нормотензивною ПОУГ був предковий генотип Рго72Рго; у носіїв генотипів Pro72Arg і Arg72Arg був вищий рівень ВОТ і стрімкіше його збільшення (за величиною ІДВОТ) по мірі прогресування ПВКГ; у носіїв генотипу Рго72Рго ІДВОТ був мінімальним та не залежав від статі. Найбільше значення для прогнозування ІПС мав ВОТ, далі (за зменшенням коефіцієнтів регресії (3) - стадія ПВКГ на початку дослідження, тривалість захворювання та вік. До групи ризику входили носії генотипу Рго72Рго та алелі 72Рго поліморфізму Рго72Ате гена ТР53. Визначено індивідуальний ризик прогресування ПВКГ: мають жінки віком молодше 60 років за наявності генотипу Arg72Arg (у 2.7 раза), алелі 72Аге (у 1,9 раза) порівняно з жінками старшого віку; жінки віком до 60 років, носії генотипу Arg72Arg мають порівняно з чоловіками того самого віку; чоловіки старше 60 років за наявності генотипу Рго72Рго (у 3,3 раза) та алелі 72Рго (у 1,9 раза) порівняноі з жінками того самого віку; чоловіки старше 60 років, носії генотипу Рго72Рго (у 7,0 раза) та алелі 72Рго (у 3,6 раза) порівняно з чоловіками молодшого віку. Розроблено і впроваджено в практику оригінальна модель множинної регресії визначення ІПС, яка має високу прогностичну цінність.

Досліджено проблеми підвищення ефективності діагностики прогресування первинної відкритокутової глаукоми (ПВКГ) шляхом вивчення апоптозу та міто-хондріальної дисфункції мононуклеарних клітин крові (МНК) і розроблено на підставі одержаних результатів нові крітерії в прогнозувані перебігу захворювання. У хворих на ПВКГ виявлено зниження функціонального резерву клітин організму (встановлено зниження рівня індукованого апоптозу МНК та збільшення індексу індукції апоптозу). Виявлено особливості перебігу ПВКГ, а саме поліпшення деяких показників у хворих з II стадією захворювання (зниження рівня спонтанного апоптозу й індексу індукції апоптозу (ІІА). Підтверджено зниження мітохондріальної функції у хворих на ПВКГ (виявлено збільшення кількості лейкоцитів із зниженим мітохондріальним мембранним потенціалом (ММП) у хворих з IV стадією ПВКГ і зниження кількості МНК з підвищеним вмістом гіперполяризованих мітохондрій). Доведено прогресуюче зниження кількості клітин з підвищеним вмістом гіперполяризованих мітохондрій з розвитком захворювання. Між стадією ПВКГ та показниками вмісту клітин з гіперполяризованими мітохондріями виявлено кореляційний зв'язок. Це означає на зниження адаптаційних можливостей клітин у хворих на первинну відкритокутову глаукому. На базі одержаних результатів дослідження розроблено багатофакторну математичну модель прогнозу розвитку ПВКГ та спосіб прогнозування перебігу первинної відкритокутової глаукоми.

Дисертація присвячена актуальній проблемі клінічної офтальмології - розробці нової системи діагностики та моніторингу лікування хворих на судинну та дегенеративну офтальмопатологію (діабетична ретинопатія, вторинна неоваскулярна глаукома, відшарування сітківки внаслідок розриву) шляхом використання даних про особливості теплообміну (температура та тепловий потік). Експеримент виконано на 67 кроликах (134 ока). Було розроблено нові термоелектричні пристрої для реєстрації внутрішньоочної температури та густини теплового потоку на поверхні ока. Було вивчено динаміку внутрішньоочної температури в умовах гіпотермії та побудовано математичну модель теплових процесів ока. Для клінічного фрагменту використано результати досліджень 32 здорових осіб (64 ока) та 127 хворих (253 ока) на діабетичну ретинопатію, відшарування сітківки внаслідок розриву, вторинну неоваскулярну глаукому. Вперше було вивчено зв'язок температури та густини теплового потоку ока з віком людини, кровонаповненням ока, внутрішньоочним тиском, стадією патологічного процесу, проведеним оперативним лікуванням. Було створено нову систему діагностики та моніторингу лікування хворих на основі вивчення теплообміну ока

Представлено новий розв'язок наукового завдання підвищення ефективності моніторингу стану хворих на глаукому за рахунок розроблення моделей, методу та інформаційного забезпечення системи визначення рівня внутрішньоочного тиску за поляризаційно-оптичними та геометричними характеристиками рогівки ока. Вперше розроблено метод параметризації зображення інтерференційних картин, метод визначення рівня внутрішньоочного тиску без механічного впливу на рогівку або на око. Описано ці методи. Вперше розроблено та реалізовано у програмному модулі інформаційне забезпечення оцінювання рівня ВОТ, яке включає розроблені методи параметризації зображення інтерференційних картин та визначення рівня внутрішньо очного тиску з використанням геометричних та поляризаційно-оптичних параметрів рогівки ока та запропоновану систему дворівневої класифікації ВОТ, що забезпечило його визначення без механічного впливу на рогівку або око та надало можливість покращити результати лікування глаукоми у 17% хворих за рахунок своєчасного виявлення підвищеного рівня ВОТ.