Вивчено вплив кріоконсервованих клітин ембріональної печінки (ККЕП) на метаболічні показники у хворих на цукровий діабет з непроліферативною формою ретинопатії. Протягом 3-х років у динаміці досліджували основні метаболічні показники: рівень глікемії, ліпідний спектр крові, вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів - дієнових кон'югатів і малонового діальдегіду, а також активність основних антиоксидантних (АО) ферментів - каталази і супероксиддисмутази у крові. Показано високу ефективність введення ККЕП щодо нормалізації метаболізму: препарат виявляв гіпоглікемічну та гіполіпідемічну дію, а також АО властивості. Досягнута нормалізація метаболізму зберігалась у хворих з діабетичною ретинопатією протягом 3-х років після трансплантації.

Для визначення впливу трансплантації ембріональної нервової тканини на інтенсивність протеолізу в тканині зорового нерва під час метанолової інтоксикації у роботі використано 67 статевозрілих кроликів породи Шиншила. Моделювання ураження зорового нерва проведено шляхом внутрішньовенного введення метилового спирту в дозі 1,8 г на кг маси тіла. Трансплантацію ембріональної нервової тканини проведено інтракраніально, під оболонки уражених зорових нервів, що забезпечувало безпосередній контакт регіональних стовбурових клітин з ураженими ділянками n.opticus. Установлено, що на четверту добу після трансплантації ембріональної нервової тканини кроликам з інтоксикацією метиловим спиртом, відбувається значне підсилення протеолізу та пригнічення колагенолізу, що надалі впродовж тридцяти днів змінюється глибоким пригніченням протеолітичної активності на тлі нормалізації інтенсивності колагенолізу в ретробульбарній ділянці зорового нерва.

Ключ. слова: фібриновий клей, фібриноген, фібрин, тромбін, хірургія ока
Індекс рубрикатора НБУВ: Р675.434-99с03

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р675.4-86

Рубрики:

Прийоми і методи офтальмохірургічних операцій. Топографічна анатомія ока

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен ретроспективный анализ хирургического инструментария, применяемого в современной офтальмологической практике, и перспективы его развития в настоящее время. Приведена оценка соответствия материалов, используемых для изготовления инструментария в офтальмохирургии, современным требованиям к качеству инструментов. Проведено ранжирование специального микрохирургического инструментария по основным функциональным группам, применяемым для офтальмологических операционных. Определены основные правила заточки инструментов различных функциональных групп. Показано, что использование офтальмологического инструментария проводится в соответствии с последними научными достижениями в области офтальмохирургии. Установлено, что использование безупречно острых и хорошо отточенных инструментов позволит проводить хирургические операции на высоком профессиональном уровне соответственно стандартам лечения. Отмечена актуальность проблемы и необходимость дальнейшего развития современных технологий изготовления офтальмологических хирургических инструментов.

Проаналізовано ускладнення, які найчастіше виникають після пластичних операцій на повіках, проведених у різних косметичних клініках Києва. Визначено, що досить частим ускладненням даних втручань є синдром сухого ока, який може бути зумовлений надлишковим видаленням складок і зморшок на повіках, що призводить до неповного змикання очної щілини. Операції на нижніх повіках часто супроводжуються еверсією слізних точок через зміщення повіки та відставання її від очного яблука з розвитком цілого ряду інших ускладнень, що виникають в результаті порушення слізної плівки, сльозопродукції та сльозовідведення. Вивчено вплив різних способів відновлювального лікування після естетичної блефаропластики. Доведено ефективність застосування сльозозамінного препарату "Відісік" у лікуванні пацієнтів з синдромом сухого ока після пластичних операцій на повіках.

Проведен анализ осложнений, которые чаще всего возникают после пластических операций на веках, проведенных в разных косметических клиниках города Киева. Определено, что достаточно частым осложнением данных вмешательств является синдром сухого глаза который может быть обусловлен чрезмерным удалением складок и морщин на веках, что приводит к неполному смыканию глазной щели. Операции на нижних веках часто сопровождается эверсией слезных точек из-за смещения века и отставания его от глазного яблока с развитием целого ряда других осложнений, возникающих в результате нарушения слезной пленки, слезопродукции и слезоотведения. Изучено влияние разных способов восстанавливающего лечения после эстетической блефаропластики. Доказана эффективность применения слезозамещающего препарата "Видисик" в лечении пациентов с синдромом сухого глаза после пластических операций на веках.

The analysis of the most frequent complications after the eyelids plastic surgery conducted in different cosmetic clinics in Kiev has been carried out. It has been found that the dry eye syndrome is the frequent complication of the surgical operations. It may be conditioned by the excessive removal of the eyelid wrinkles that resulted in the eye fissure incomplete closure. The operations conducted on lower eyelids were often accompanied by the lacrimal punctum eversion because of the eyelid shifting and displacement from the eyeball with the development of a number of other complications appeared as a result of the tear pellicle disturbance, tear production and lacrimation. The influence of different restoring therapeutic methods after aesthetic blepharoplastic surgery has been studied. The efficiency of using a tear-substituted drug Vidisic (Bousch&Lomb) in the treatment of patients with the dry eye syndrome after the plastic surgery on eyelids has been proven.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р675.637.04 + Р675.437-387

Рубрики:

Хірургічне лікування катаракти

Шифр НБУВ: РА364688 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Подано результати спостереження за 7 паціоєнтами після десцеметорексису з ендотеліокератопластикою - DSEK. За весь період спостереження в 28% випадків виникла дислокація трансплантату, в 14 % випадків розвинулась дисфункція ендотелію на трансплантаті. Встановлено, що через шість місяців післяопераційного періоду рогівковий астигматизм практично не змінився в порівнянні з вихідним, товщина рогівки складала (773+-204) мкм, а втрата ендотеліальних клітин на трансплататі складала 23,52 %. Це дозволяє розглядати дане оперативне втручання достойною альтернативою наскрізній кератопластиці за дистрофій рогівки.

Представлены результати наблюдения за 7 пациентами после десцеметорексиса с эндотелиокератопластикой - DSEK. За весь период наблюдения в 28 % случаев возникла дислокация трансплантата, в 14 % случаев развилась дисфункция эндотелия на трансплантате. Установлено, что через шесть месяцев послеоперационного периода роговичный астигматизм практически не изменился в сравнении с исходным, толщина роговицы составляла (773+-204) мкм, а потеря эндотелиальных клеток трансплантата составляла 23,52 %. Это позволяет рассматривать данное оперативное вмешательство достойной альтернативой сквозной кератопластике при дистрофиях роговицы.

Розглянуто питання вдосконалення способу формування кісткового доступу при дакріоциститі шляхом раціональної зміни отвору, що дозволить збільшити операційне поле, поліпшити умови для хірургічних маніпуляцій, полегшити з'єднання слизової носа зі слизовою слізного мішка, і як результат, досягнути порівняно більшого діаметра соустя, що призведе до зменшення кількості рецидивів.

Представлен первый опыт устранения дефектов тканей век путем транспозиции слизисто-хрящевого лоскута латеральной поверхности носа с протезированием донорской зоны с использованием хряща ушной раковины у 3 пациентов. Отмечен хороший функциональный и косметический результат.

Изменения внутриносовых структур при хроническом дакриоцистите встречаются у 83,6 % больных. Наиболее часто поражаются гребни, шипы носовой перегородки и гипертрофируются нижние носовые раковины. Эта патология нарушает отток слезы через носослезный канал, аэродинамику полости носа и играет важную роль в патогенезе дакриоцистита. Эндоскопическую хирургическую коррекцию внутриносовых структур желательно выполнять одновременно с эндоназальной эндоскопической дакриоцисториностомией.

Вперше доведено можливість застосування методу лазерної кореляційної спектроскопії для діагностики, прогнозування, динамічного контролю та корекції післяопераційної запальної реакції ока. Встановлено, що у разі пошкодження райдужної оболонки відбуваються порушення гомеостазу плазми крові та сльозової рідини, які свідчать про аутоімунну сенсибілізацію організму на підставі дегенеративно-дистрофічних процесів. Вперше доведено, що застосування препаратів гемокорд і кріокорд призводить до значної корекції порушень гомеостазу у хворих з іридофакопротезуванням, зменшення ступеня післяопераційної запальної реакції та числа ускладнень у віддаленому періоді, а також сприяє значному підвищенню функціональних результатів операції.

Вивчено морфофункціональний стан рогівки свині в нормі та її зміни під час консервування і ліофілізації. Встановлено, що кріоконсервування з використанням кріопротектора забезпечує високий ступінь збереженості структурних компонентів рогівки на основі проведених комплексних морфологічних досліджень. Визначено морфометричні показники товщини рогівки, переднього епітелію, власної речовини, які достовірно не відрізняються у порівнянні з нормою. Встановлено, що локалізація після попереднього кріоконсервування з використанням кріопротектора зменшує ступінь пошкодження структурних компонентів рогівки, зберігає плазматичні, ядерні та органоїдні мембрани епітеліоцитів і кератоцитів; морфометричні показники незначно змінюються, на відміну від звичайної ліофілізації. Встановлено задовільне збереження концентрації біохімічних сполук (протеогліканів, глікозаміногліканів, хондроїтинсульфату, сіалових кислот) за кріоконсервування і ліофілізації з використанням кріопротектора. Визначено високий рівень нуклеїнових кислот за результатами проведеного люмінісцентного аналізу кріоконсервованої з кріопротектором і ліофілізованої ксенорогівки, що вказує на збереженість її регенераторного потенціалу.

Розроблено новий хірургічний спосіб формування опорно-рухової кукси у разі енуклеації з приводу увеальної меланоми. Наведено нову модель очного протеза для постійної фіксації та методику його імплантації. Вивчено характер змін в імунному стані хворих увеальною меланомою та за субатрофії очного яблука у разі формування опорно-рухової кукси з імплантацією алохряща. На підставі одержаних надано оцінку ефективності запропонованих способів формування опорно-рухової кукси у разі енуклеації й евісцерації та застосування нової фіксаційної моделі очного протеза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.68 + Р675.437 + Р675.637.088-59

Рубрики:

Електрохірургія

Вивихи і підвивихи кристалика

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена разработка измерительной системы, позволяющей оценить распределение давления между культей пациента и приемной гильзой протеза. Приведен обзор средств объективного контроля результатов протезирования, применяемых для исследований на базе УкрНИИпротезирования.

Уделено внимание правовому регулированию трансплантационного донорства, которое должно основываться на приоритете конституционного права перед позитивным. Этично-эстетические, религиозные и другие преимущества не могут служить основанием для утверждения той или другой модели трансплантационного донорства. Указано, что с точки зрения правового общества недопустимо, чтобы закон игнорировал интересы больных и ограничивал право, которое гарантируется Конституцией, на получение лечебной помощи.

Приділено увагу правовому регулюванню трансплантаційного донорства, яке повинно грунтуватися на пріорітеті конституційного права перед позитивним. Етично-естетичні, релігійні та інші переваги не можуть служити підставою для затвердження тієї або тієї моделі трансплантаційного донорства. Зазначено, що з погляду правового суспільства неприпустимо, щоб закон ігнорував інтереси хворих і обмежував право, що гарантується Конституцією, на одержання лікувальної допомоги.

Обследованы 234 пациента из персистирующими эпителиальными дефектами и торпидными язвами роговицы, а также 225 пациентов с нарушением регенерации роговицы после кератопластики. Все пациенты находились на стационарном лечении в отделении патологии и микрохирургии глаза ДУ "Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова НАМН Украины". Разработаны рабочие классификации исходного состояния глаза у больных из персистирующими эпителиальными дефектами и торпидными язвами и с нарушениями регенерации роговицы после кератопластики на основании использования модели "деревья классификации", которые позволяют стандартизировать описание патологического процесса и могут быть использованы для оценки качества проведенного лечения. Предложены диагностические модели определения тяжести поражения роговицы, которые позволяют с точностью до 95,4% определить степень тяжести нарушения регенерации роговицы.

Обстежено 234 пацієнта з персистувальними епітеліальними дефектами і торпідними виразками рогівки, а також 225 пацієнтів з порушенням регенерації рогівки після кератопластики. Всі пацієнти перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні патології і мікрохірургії ока ДУ "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України". Розроблено робочі класифікації вихідного стану ока у хворих з персистувальними епітеліальними дефектами і торпідними виразками та порушеннями регенерації рогівки після кератопластики на основі використання моделі "дерева класифікації", які дозволяють стандартизувати опис патологічного процесу та можуть бути використані для оцінювання якості проведеного лікування. Запропоновано діагностичні моделі визначення тяжкості ураження рогівки, що дозволяють з точністю до 95,4 % визначити ступінь тяжкості порушення регенерації рогівки.

Проаналізовано результати сучасних досліджень стовбурових клітин різних відділів очного яблука у дорослих. Розглянуто джерела, локалізація стволових ніш і маркери стовбурових клітин рогівки (епітелію та строми), склери, конъюктивы, мейбомієвих і слізних залоз, судинної оболонки, сітківки, кришталика. Висловлено думку учених про можливості одержання і використання стовбурових клітин тканин очного яблука для їх трансплантації з метою лікування захворювань органу зору.

Проанализированы результаты современных исследований стволовых клеток разных отделов глазного яблока у взрослых. Рассмотрены источники, локализация стволовых ниш и маркеры стволовых клеток роговицы (эпителия и стромы), склеры, конъюктивы, мейбомиевых и слезных желез, сосудистой оболочки, сетчатки, хрусталика. Высказано мнение ученых о возможностях получения и использования стволовых клеток тканей глазного яблока для их трансплантации с целью лечения заболеваний органа зрения.

Експериментальне дослідження проведено на 5 кроликах (10 очей) породи шиншила. У кожного з цих кроликів проводилися різні маніпуляції для з'єднання країв розітнутої кон'юктиви : Кролик № 1 - Шви, Кролик № 2 - Модифікований генератор ЕК-300М1 в режимі (від 14 до 16 В), Кролик № 3 - Модифікований генератор ЕК-300М1 в режимі (від 18 до 20 В), Кролик № 4 - Модифікований генератор ЕК-300М1 в режимі (від 20 до 22 В), Кролик № 5 - Серійний генератор ЕК-300М1 в режимі "сварка-100". Встановлено, що проведення високочастотного електрозварювання кон'юктиви модифікованим пристроєм ЕК-300М1 з використанням оригінального біполярного пінцету:напруга 20 - 22 В, сила струму до 0,2 А, експозиція - 1 - 2с, частота 66 кГц, дозволяє надійно з'єднати хірургічний розріз кон'юктиви.

Экспериментальное исследование проведено на 5 кроликах (10 глаз) породы шиншилла. У каждого из этих кроликов проводились разные манипуляции для соединения краев рассеченной конъюктивы: Кролик № 1 - Швы, Кролик № 2 - Модифициронный генератор ЕК-300М1 в режиме (от 14 до 16 В), Кролик № 3 - Модифициронный генератор ЕК-300М1 в режиме (от 18 до 20 В), Кролик № 4 - Модифициронный генератор ЕК-300М1 в режиме (от 20 до 22 В), Кролик № 5 - Серийный генератор ЕК-300М1 в режиме "сварка-100". Установлено, что проведение высокочастотной электросварки конъюктивы модифициронным устройством ЕК-300М1 с использованием оригинального биполярного пинцета:напряжение 20 - 22 В, сила тока до 0,2 А, экспозиция - 1 - 2с, частота 66 кГц, позволяет надежно соединить хирургический разрез конъюктивы.