Проведено клініко-теоретичне обгрунтування та запропоновано нове розв'язання найважливішої проблеми гінекологічної ендокринології шляхом створення патогенетично обгрунтованого інтегрованого підходу для збереження якості життя жінки, зниження частоти та ступеня тяжкості клімактеричного синдрому за природної та хірургічної менопаузи у пацієнток з безплідністю, невиношуванням вагітності в анамнезі, розробки алгоритмів діагностики, принципів диференційованого лікування, профілактики тромбоемболічних ускладнень на підставі результатів вивчення системних змін (нейрогормональних взаємовідносин, ролі монооксиду азоту, антифосфоліпідного синдрому). За результатами дослідження у жінок з природною або хірургічною менопаузою доведено, що виникаюча патологія є, незважаючи на спільність клінічної симптоматики, проявом ранніх за патогенезом гінекологічних захворювань, що ускладнюють перебіг перименопаузи.

Вперше встановлено подібності та розбіжності кліматекричних порушень (КП) у пери- та постменопаузальному періодах у пацієнток з аутоімунним тироїдитом, гіпо- та гіперфункцією щитовидної залози. Висвітлено нові аспекти психоневрологічних проявів КП за доброякісної тироїдної патології (ТП) у різні періоди менопаузи. Вперше розроблено методику прогнозування КП у жінок з доброякісною ТП на підставі використання комп'ютерного нейросіткового моделювання. Розроблено алгоритм прогностичних і лікувально-профілактичних заходів у хворих з КП у різні періоди менопаузи на тлі доброякісної патології щитовидної залози, що дозволяє знизити частоту та ступінь тяжкості клінічних і психоневрологічних проявів, а також покращити якість життя пацієнток.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*669.372*725.2 + Р418.11 + Р712.59-2

Рубрики:

Біологія людини

Хвороби кісток

Клімактеричний період. Менопауза

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены особенности иммунореактивности и характер иммунных расстройств у 52 женщин с нарушением опорно-двигательной системы в перименопаузальном периоде. Манифестация патологии опорно-двигательного аппарата тесно ассоциирована с дисфункцией иммунной системы, снижением эндокринной и иммунной функций тимуса.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59-29 + Р627.5

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Хвороби спинного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59-29 + Е60*739.13*715.3

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто результати експериментального вивчення ефективності лікувальної дії нового гелю комбінованого складу, що містить фітоестрогени густого екстракту шишок хмелю. Моделювання у щурів гіпоестрогенового стану, близького до такого у жінок у період менопаузи, відтворювали шляхом білатеральної оваріоектомії самок. Хибнооперованим тваринам проводили лапаротомію - ушивання рани без видалення яєчників. Встановлено, що 28-денне введення вагінального гелю призводить до збільшення вмісту естрогенів у сироватці крові, зменшення локальних морфофункціональних порушень у слизовій оболонці піхви і в матці щурів, які розвинулися внаслідок гіпоестрогенії. Одержані дані відкривають перспективи розробки вагінальних лікарських форм з екстрактом шишок хмелю для лікування урогенітальних порушень у разі клімактеричного синдрому.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59-29 + Р625.961-29

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Хвороби сідничного нерва

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити особливості впливу інтернейронних ланцюгів на активність мотонейронів передніх рогів спинного мозку в умовах експериментальної менопаузи. Дослідження провели на 51 статевозрілих щурах-самицях лінії Вістар. Менопаузу моделювали малоінвазивною оваріогістеректомією. Дорсальний корінець L5 стимулювали прямокутними поодинокими та парними імпульсами, відповідь реєстрували на дорсальній поверхні спинного мозку та вентральному корінці того самого рівня. Встановили підвищення порога збудження аферентних волокон спинного мозку на 102,14 % та латентного періоду на 94,12 % у тварин після оваріоектомії. За умов супрамаксимальної стимуляції дорсального корінця L5 виявили зростання амплітуди компонентів N1 на 10,14 %, N2 - на 11,82 %, N3 - на 48,28 %, Р-хвилі - на 31,58 % і збільшення тривалості N3-компонента на 26,54 % в дослідній групі. Стимулюючи парними імпульсами на часовому проміжку від 2 до 3 мс, спостерігали вірогідне збільшення, а з 6 до 100 мс - пригнічення N1-компонента другого ПДП у групі тварин з експериментальною менопаузою. Поріг збудження мотонейронів знизився до 54,17 %, латентний період - до 85,39 %, амплітуда відповіді - до 127,59 %. Наносячи парні подразнення, спостерігали запізнення відновлення амплітуди викликаної відповіді в тому самому діапазоні (2 - 100 мс), що і при дослідженні інтернейронного пулу, та збігається з тривалістю позитивного компонента потенціалу дорсальної поверхні спинного мозку. Висновки: сумарним ефектом тривало наявного дефіциту естрогенів є підвищення збудливості мотонейронів спинного мозку, полегшення нервової передачі у структурах заднього та переднього рогів на високих частотах стимуляції дорсальних корінців, виражене гальмування низькочастотної імпульсації внаслідок поглиблення процесів пресинаптичного гальмування з боку нейронів желатинової субстанції, активність яких суттєво збільшується.

Досліджено біоелектричну активність різних ділянок сегментарної рефлекторної дуги спинного мозку (СМ) за умови експериментальної менопаузи. Виявлено суттєве підвищення збудливості нервових волокон і нервово-м'язового комплексу на фоні зниження лабільності та посилення явища гомосинаптичної депресії, підвищення фонової активності нейронів задніх рогів СМ і полегшення нервового передавання високочастотних сигналів за одночасного збільшення гальмування первинних аферентів. Виявлено підвищення збудливості мотонейронів СМ і збільшенні їх біоелектричної активності з обмеженням викликаної моторної еферентації на частотах понад 10 Гц. Використання метаболічного препарату Цитофлавін нормалізує збудливість нервово-м'язового апарату, а також сприяє нормалізації часових параметрів викликаних відповідей еферентних волокон сідничного нерва.