Вперше на підставі результатів проведених гістопатологічних досліджень встановлено неоднакову будову субепітеліальної сполучної тканини шийки матки за її різних передпухлинних станів за показниками оптичної щільності та питомої площі сполучних волокон. Визначено достовірність сучасних діагностичних методів дослідження патологічних процесів епітелію шийки матки на етапі малігнізації, виявлено перевагу нового біофізичного методу діагностики - лазерної поляриметрії. З її використанням вперше проведено порівняння гістопрепаратів фонових, передракових процесів і початкового раку шийки матки та виявлено важливі достовірні відмінності, які можна використовувати як критерій диференціальної діагностики патології шийки матки. Вперше встановлено клінічну ефективність застосування лазерної поляриметрії в диференційованому діагностичному алгоритмі доброякісної та злоякісної патології шийки матки.

Наведено результати застосування гістероскопії в комплексній оцінці стану ендометрія у 56-ти жінок з гіперпластичними процесами. Крім клініко-анамнестичних даних, діагностичні заходи включали ультразвукове дослідження органів малого таза з акцентуванням уваги на стан ендометрія, діагностичне вишкрібання слизової оболонки матки з наступним морфологічним дослідженням ендометрія. В порівняльному аспекті проведено оцінку результатів діагностичних заходів із використанням гістеро(резекто)скопії. Наведено переваги застосування гістероскопії у жінок з гіперпластичними процесами ендометрія репродуктивного віку.

Приведены результаты использования гистероскопии в комплексной оценке состояния эндометрия у 56-ти женщин с гиперпластическими процессами. Кроме клинико-анамнестических данных, диагностические мероприятия включали ультразвуковое исследование органов малого таза с акцентированием внимания на состоянии эндометрия, диагностическое выскабливание слизистой оболочки матки с последующим морфологическим исследованием эндометрия. Проведена оценка результатов диагностических мероприятий с использованием гистероскопии. Показаны преимущества использования гистероскопии у женщин с гиперпластическими процессами эндометрия репродуктивного возраста.

Висвітлено оптимізацію підходів до діагностики передракових захворювань шийки матки та профілактики раку шийки матки. Показано динамічність змін диспластичного епітелію. Обгрунтовано необхідність первинної та вторинної профілактики раку шийки матки з використанням вакцини Гардасил на сучасному рівні, спираючись на власні дослідження.

Проведено прижизненное морфологическое исследование биоптатов шейки матки 110 пациенток с подозрением на цервикальную интраэпителиальную неоплазию (дисплазию), используя иммуногистохимический метод с маркером p16ink4a. Данный метод подтвердил диагноз дисплазии, выставленный при гистологическом исследовании, только у 56 % пациенток. Для более точной оценки наличия и степени дисплазии эпителия шейки матки целесообразно включать в диагностический алгоритм определение ингибитора циклиновых киназ p16ink4a.

Висвітлено нові підходи до ДНК-діагностики папіломавірусної інфекції у жінок репродуктивного віку у разі запальної та незапальної хвороби шийки матки. Виявлено різні типи вірусів папіломи людини, які вражають генітальний тракт, одночасне контамінування декількома типами вірусів при патології шийки матки та залежність клінічної картини від кількісного навантаження вірусу папіломи. Встановлено, що за допомогою системи Квант 21 в режимі реального часу можна проводити не лише якісну ДНК-діагностику, а й кількісне визначення 21-го типу папіломавірусів, що вражають генітальний тракт, та проконтролювати правильність забору матеріалу. Доведено, що запропонований новий підхід до ДНК-діагностики папіломавірусної інфекції в режимі реального часу можна використовувати у разі запальної та незапальної хвороби шийки матки, а враховуючи одержані результати можна правильно розробити тактику лікування та диспансерного спостереження хворих.

Проведено комплексне обстеження 90 жінок репродуктивного віку, інфікованих вірусом папіломи людини з використанням полімеразної ланцюгової реакції, рідинної цитології, імуноцитохімічного методу визначення капсидного білка L1 в цервікальних мазках і кольпоскопічного дослідження. Одержані результати надають можливість оцінити ризик прогресування визначених диспластичних змін епітелію шийки матки.

Метод Стокс-поляриметрії зображень тканини шийки матки можна використовувати для класифікації та діагностики оптико-геометричної структури її фізіологічно нормальних та патологічно змінених архітектонічних сіток. Даний метод надає змогу одержання вичерпно повної інформації про поляризаційну структуру полів лазерного випромінювання, перетвореного тканиною шийки матки.

Тема даного дослідження була зумовлена трудністю діагностики передпухлинних і пухлинних процесів. Викладено результати гінекологічного обстеження жінок з рецидивуючими фоновими захворюваннями шийки матки (ШМ) і проаналізовано особливості стану ШМ. Зібрано та проаналізовано дані щодо самопочуття, гінекологічних скарг, тривалості фонових захворювань, візуального, пальпаторного та кольпоскопічного досліджень ШМ.

Зазначено, що віруси папіломи людини (ВПЛ) 6,11,16,18-го серотипів є найбільш поширеними причинами доброякісної та злоякісної патології аногенітальної ділянки жіночого населення репродуктивного віку на території України. Тому необхідно проводити їх визначення у випадку патології шийки матки запального та незапального генезу. Квант 4 є новаційним сучасним методом ДНК-діагностики даних серотипів ВПЛ в режимі реального часу. За допомогою методики Квант 4 можливо проконтролювати правильність забору біологічного матеріалу для дослідження медичним персоналом та оцінити клінічно значущий рівень вірусного навантаження на організм жінки, а це своєю чергою надає змогу розробляти індивідуальний підхід до лікування та проконтролювати якість лікувального процесу.

Наведено результати достовірності цитологічної діагностики патологічних процесів каналу шийки матки у жінок з трубно-перитонеальним фактором безпліддя залежно від методу та інструменту забору діагностичного матеріалу.

Проаналізовано амбулаторні та стаціонарні карти 250 жінок із розладами репродуктивної функції, що знаходились на лікуванні в Прикарпатському центрі репродукції людини. У всіх пацієнток під час гістологічного дослідження верифіковано цервікальну інтраепітеліальну неоплазію (ЦІН). У ході аналізу амбулаторних і стаціонарних карт хворих враховано чинники, що могли призвести до розвитку ЦІН: вік пацієнтки, соціально-економічний статус, характер репродуктивної функції (дітородна функція, сексуальна функція, менструальна функція), гінекологічний статус, супутні сексуально-трансмісивні генітальні інфекції, наявність цервікальної патології в минулому та методи їх лікування. Встановлено певну закономірність між факторами ризику розвитку ЦІН і ступенем диспластичного процесу.

Надано результати статистичного аналізу даних виникнення патологічних змін епітелію шийки матки, пов'язаних з папіломавірусною інфекцією в Україні та світі залежно від генотипу вірусу, віку пацієнток і місця їх проживання. Зокрема, по Україні встановлено наступне: рівень вперше виявлених високоонкогенних генотипів вірусу папіломи людини (ВПЛ) є вищийм у порівнянні з рівнем низькоонкогенних генотипів; підтверджено найвищу поширеність ВПЛ 16-го типу в різних містах України незалежно від віку; друге рангове місце займають 31; 33; 53; 68 генотипи ВПЛ; найвища поширеність високоонкогенних генотипів ВПЛ (до 52%) у жінок, яким ще не виповнилося 25 років; є зворотна кореляція поширеності високоонкогенних генотипів ВПЛ залежно від віку.

Приведены современные лабораторные аспекты цервикального скрининга, включающие оценку инфицирования вирусом папилломы человека высокого канцерогенного риска.

Наведено дані аналізу результатів цитологічного дослідження зскрібків з шийки матки у безплідних жінок з цервікальною інтраепітеліальною неоплазією. Забір матеріалу проводили у середній фолікулярній фазі оваріально-менструального циклу (8 - 13-й день циклу) перед проведенням розширеного кольпоскопічного дослідження. Аналіз одержаних результатів цитоморфологічного дослідження свідчить про існування певного зв'язку між цитологічною, клінічною та гістологічною картинами диспластичного процесу. Проте кореляція не завжди була адекватною. За допомогою цитоморфологічного методу диспластичні зміни (III клас) епітеліальних клітин встановлені у 146 випадках, що складає 58,4 %. Цитограми іноді відображали незмінений епітелій та запальний процес (18,4 %), за наявності дисплазії, яка діагностована шляхом гістологічного дослідження біопсійного матеріалу.

Проведено цитологічні та кольпоскопічні дослідження щодо стану слизової оболонки шийки матки у жінок фертильного віку з порушеннями вегетативного гомеостазу та змінами репродуктивного здоров'я. Визначено ефективність лікування мікрогландулярної гіперплазії.

Мета дослідження - з'ясування макро-мікробудови шийки матки впродовж онтогенезу людини, використовуючи вивчення та аналіз матеріалів вітчизняної та зарубіжної літератури. Різноманітні ураження шийки матки спостерігаються в усіх вікових періодах і потребують ретельного комплексного дослідження епітелію шийки матки з метою раннього виявлення, діагностики і чіткого диференціювання передракових захворювань даної ділянки. Розвиток сучасних методів дослідження внутрішніх органів плода вимагають більш детальних відомостей про їх анатомію та топографію на всіх етапах онтогенезу. Незважаючи на важливе функціональне значення шийки матки, вона не стала об'єктом всебічних морфологічних досліджень. У літературі недостатньо простежена динаміка становлення форми і розмірів, індивідуальна анатомічна мінливість шийки матки упродовж онтогенезу людини. Детальне вивчення нормального морфогенезу, анатомічних особливостей шийки матки в пре- і постнатальному періоді онтогенезу людини має важливе як теоретичне, так і практичне значення для з'ясування механізмів можливого виникнення уражень, варіантів та вад розвитку. Незважаючи на те, що будова покривного епітелію піхвової частини шийки матки у жінок є детально вивченою на світлооптичному та ультраструктурному рівнях, питання про анатомічні особливості внутрішніх жіночих стагевих органів, зокрема шийки матки в різні вікові періоди життя людини, за допомогою як класичних, так і сучасних методів дослідження за умов норми, на сьогоднішній день є недостатньо дослідженою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.42-43

Рубрики:

Хвороби шийки матки

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання діагностики захворювання шийки матки (ШМ) на базі проведення послідовного комплексу обстежень: кольпоскопії, цитології, HPV-тестування, а також капсидного тесту. Сформовано власний алгоритм дій лікаря-гінеколога та ведення пацієнток з дисплазіями ШМ і захворювань, асоційованих з папіломавірусною інфекцією. Він надасть можливість достовірно оцінювати потенціал дисплазії відносно розвитку раку ШМ і відповідно вибирати більш консервативну чи агресивну тактику лікування.

Изучено множество публикаций, рассмотрены новейшие молекулярные маркеры и их роль в прогнозировании течения неопластического процесса шейки матки (ШМ). В настоящее время активно изучаются микро-РНК как мощные посттранскрипционные регуляторы экспрессии генов, способные одновременно моделировать ряд генов-мишеней. В литературе выделены микро-РНК, экспрессия которых изменяется при вирусе папилломы человека, ассоциированных с заболеваниями ШМ. В публикациях делается акцент, что нарушение регуляции микро-РНК в тканях может играть важную роль в онкогенезе рака ШМ, потому исследователи информируют, что микро-РНК в качестве как прогностического фактора, так и терапевтической опции рака ШМ, остается чрезвычайно актуальными.

Приведены современные лабораторные аспекты цервикального скрининга, включающие оценку инфицирования вирусом папилломы человека высокого канцерогенного риска.