Визначено особливості репродуктивного та соматичного анамнезу у хворих з сальпінгоофоритами. Вивчено показники мікробіоценозу піхви у хворих з запальними захворюваннями малого тазу. Досліджено стан системи гемостазу в пацієнток з гострими сальпінгоофоритами. Визначено частоту трапляння ультразвукових і доплерометричних маркерів сальпінгоофориту. Досліджено клінічні, мікробіологічні, гемостазіологічні, ультразвукові та доплерометричні показники в обстеженнях хворих після загальноприйнятої та запропонованої терапії. Удосконалено методи діагностики та лікування гострих і підгострих сальпінгітів, впроваджено в клініку й оцінено ефективність запропонованих підходів.

Представлены результаты исследований эффективности базовой терапии рецидивирующих сальпингоофоритов в амбулаторных условиях с применением препаратов Ципролет и Найз.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.510.11

Рубрики:

Сальпінгіт

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты многокомпонентного исследования гомеостаза у женщин с обострением хронического сальпингоофорита. На основании проведенных лабораторных и функциональных методов исследования разработан комплексный дифференцированный лечебно-профилактический метод лечения воспалительных заболеваний придатков матки и профилактики репродуктивных осложнений.

Зазначено, що у пацієнток із хронічним рецидивним неспецифічним сальпінгоофоритом розвивається гіперкоагуляція на тлі зниження антикоагулянтного потенціалу крові та пригнічення фібринолізу. Виявлені зміни гемостазу перебігають за типом хронічної форми ДВС-синдрому. Метод комплексної терапії сприяє ефективному видаленню циркулюючих автоантитіл вовчаночного типу, що відіграють значну роль у порушенні мікроциркуляції, виникненні ускладнень, пов'язаних з внутрішньосудинним мікротромбозом.

У 22 хворих основної групи, які тривалий час перебували під впливом малих доз радіації та в 11 хворих контрольної групи, які не проживали в зоні радіаційного забруднення, у комплексному лікуванні гнійно-запальних захворювань придатків матки було використано місцеву параметральну імунотерапію. Застосування місцевої імуномодулюючої терапії шляхом введення в параметральну клітковину Т-активіну методом прицільних пункцій під контролем ультразвуку дало можливість покращити результати комплексного лікування та запобігти виникненню гнійних ускладнень у хворих на запальні захворювання придатків матки, які тривалий час перебували під впливом малих доз радіації.

У ході патогістологічного дослідження препаратів маткових труб 15-ти жінок із неплідністю встановлено, що персистувальна хламідійна інфекція викликає хронічний сальпінгіт з неухильно прогресуючим перебігом, помірно вираженими запальними реакціями, фіброзом і гіпорегенераторною атрофією всіх шарів стінки маткової труби.

Мета дослідження - виявлення впливу кріоконсервованих експлантів плаценти на відновлення яєчників та матки після перенесеного інфекційного процесу. Запалення моделювали на нелінійних мишах за допомогою методу пункції та лігування сліпої кишки, проводили антибіотикотерапію. Для реабілітації застосовували кріоконсервовані експланти плаценти по 10 мг на тварину внутрішньом'язово. Досліджували кількість генеративних елементів яєчників, структуру матки, вираженість злукового процесу, репродуктивні показники у експериментальних тварин. Виявлено, що моделювання інфекційного процесу призводить до підвищеного злукоутворення, зниження кількості примордіальних, первинних фолікулів, пригніченню фолікулогенезу, зниженню кількості вагітних тварин і кількості плодів. Застосування як реабілітації експлантів плаценти не впливає на злуковий процес, призводить до підвищення кількості всіх фолікулів, окрім примордіальних, збільшення кількості плодів, але не кількості тварин, що завагітніли. Висновок: застосування кріоконсервованих експлантів плаценти після санованого інфекційного процесу не впливає на злукоутворення, призводить до стимуляції фолікулогенезу, гіпертрофії матки та покращання репродуктивних показників за рахунок збільшення кількості плодів.

Мета дослідження - виявлення впливу кріоконсервованих експлантів плаценти на відновлення яєчників та матки після перенесеного інфекційного процесу. Запалення моделювали на нелінійних мишах за допомогою методу пункції та лігування сліпої кишки, проводили антибіотикотерапію. Для реабілітації застосовували кріоконсервовані експланти плаценти по 10 мг на тварину внутрішньом'язово. Досліджували кількість генеративних елементів яєчників, структуру матки, вираженість злукового процесу, репродуктивні показники у експериментальних тварин. Виявлено, що моделювання інфекційного процесу призводить до підвищеного злукоутворення, зниження кількості примордіальних, первинних фолікулів, пригніченню фолікулогенезу, зниженню кількості вагітних тварин і кількості плодів. Застосування як реабілітації експлантів плаценти не впливає на злуковий процес, призводить до підвищення кількості всіх фолікулів, окрім примордіальних, збільшення кількості плодів, але не кількості тварин, що завагітніли. Висновок: застосування кріоконсервованих експлантів плаценти після санованого інфекційного процесу не впливає на злукоутворення, призводить до стимуляції фолікулогенезу, гіпертрофії матки та покращання репродуктивних показників за рахунок збільшення кількості плодів.