Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.54-5 я431(4УКР) + Р698.024-5 я431(4УКР) + Р716.11 с13 я431(4УКР)

Рубрики:

Безпліддя. Стерилізація

Чоловіче безпліддя

Вагітність

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено етіопатогенетичні механізми виникнення синдрому слабкої відповіді яєчників (ССВЯ), способів його прогнозування та корекції. На підставі вивчення анамнестичних даних, загальноклінічних, лабораторних досліджень, даних ехографії та ендоскопії, генетичних досліджень визначено, що у патогенезі ССВЯ головну роль (70 % випадків) відіграють віковий фактор і наявність оперативних втручань на додатках матки. У частині випадків (близько 45 %) у цих пацієнток зустрічаються алелі високого ризику та премутації гена FMR1. На підставі результатів проведених досліджень (щодо фолікулостимулювального гормону (ФСГ), антимюлерового гормону (АМГ)), дво- та тривимірного ехографічного та доплерографічного обстеження визначено, що прогностичними ознаками ССВЯ слугують біохімічні маркери, а саме: концентрація ФСГ та АМГ у сироватці крові у ранній проліферативній фазі менструального циклу та тривимірні ехографічні та доплерографічні показники резерву яєчника: кількість антральних фолікулів, тривимірний об'єм яєчників, васкуляризаційний індекс. Залежно від етіопатогенетичного чинника виникнення ССВЯ розроблено диференційовану лікувальну тактику. У пацієнток з оперативними втручаннями в анамнезі було використано модифікований протокол контрольованої гіперстимуляції яєчників, зокрема короткий з застосуванням агоністів і антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормону, а для жінок без оперативних втручань в анамнезі - довгий лютеїновий протокол з агоністами гонадотропін-рилізинг-гормону. Для всіх категорій пацієнток з ССВЯ запропоновано використовувати екстракорпоральне запліднення у природному циклі, що

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено вивчення психічного статусу, гормонального балансу, особливостей перебігу та наслідків вагітності і пологів після екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Проаналізовано рівень стероїдних гормонів при різних методах ведення вагітності. Вперше для діагностики загрози передчасних пологів у вагітних після ЕКЗ запропоновано тест "фетальний фібронектин". Розроблено алгоритм ведення вагітних в залежності від результатів тесту. Проаналізовано психологічний статус жінок на етапі лікування неплідності та протягом вагітності. Розроблено принципи диференційованої психокорекції. На основі отриманих результатів запропоновано та впроваджено вдосконалену схему ведення вагітних після ЕКЗ, що дозволяє нормалізувати гормональний баланс, психічний статус, знижує частоту мимовільних абортів на 31,3%, передчасних пологів - на 29,6%, хронічної внутрішньоутробної гіпоксії плода - на 16,3%.

Досліджено питання зниження частоти невиношування вагітності (НВ) після екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) шляхом визначення факторів ризику, створення комплексного алгоритму діагностики та запобігання загрозі НВ у жінок після ЕКЗ на підставі вивчення функціонального стану імунної, нейроендокринної та гемокоагуляційної систем. Визначено лабораторні параметри, зміни яких є факторами ризику загрози НВ після ЕКЗ (рівні хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ), антитіла до ХГЛ, антифосфоліпідні антитіла, зміни Т-клітинного імунітету). Доведено доцільність визначення доклінічних змін імунологічних, ендокринних, гемокоагуляційних, ультразвукових показників для покращання діагностики загрози НВ після ЕКЗ. Уперше запропоновано методи корекції порушених показників для запобігання розвитку загрози НВ після ЕКЗ. Застосування запропонованого комплексу діагностики та запобігання загрози НВ дозволяє покращити перебіг вагітностей після ЕКЗ, знизити число ускладнень вагітності та пологів, зокрема, частоту загрози НВ після ЕКЗ до 35 %, частоту НВ після ЕКЗ - до 12,5 %.

Визначено чинники виникнення безпліддя, особливості репродуктивного та соматичного анамнезу у жінок, які звертаються до застосування методу екстракорпорального запліднення з донацією ооцитів (ЕКЗ-ДО). З'ясовано особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених після ЕКЗ-ДО. Виявлено істотні відмінності характеру порушень гормональної функції жовтого тіла та трофобласту в І триместрі у вагітних після ЕКЗ-ДО. Вперше показано, що повна чужорідність плоду в межах виду викликає додаткову активацію Тh2 і відносну вибіркову супресію Th1 типу імунної відповіді, що відповідає загальним сучасним уявленням про механізми розвитку та підтримки вагітності. Встановлено характер морфологічних та імуноморфологічних змін плаценти. Розроблено й обгрунтовано практичні рекомендації для медичних установ, які проводять спостереження вагітності після ЕКЗ-ДО.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11 с13

Рубрики:

Вагітність

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Установлено, что таблетки "Тиоцетам" при введении беременным самкам крыс с 1 по 6, с 6 по 16, с 16 по 20 день беременности в терапевтической и промежуточной дозе не оказывают тератогенного действия.

Установлено, что введение инъекционного раствора препарата "Тиоцетам" в терапевтической дозе беременным самкам крыс не оказывает эмбриотоксического действия.

Проведенный анализ параметров иммунного и цитокинового статуса на системном и местном уровне во взаимосвязи с количественными и функциональными показателями овариальной функции и клинической эффективностью вспомогательных репродуктивных технологий свидетельствует о важной роли иммунной системы в регуляции фолликуло- и эмбриогенеза.

Проведено доплерометричне дослідження кровообігу у низхідній аорті плода у 900 жінок із 22 - 42-тижневим терміном неускладненої вагітності. Установлено відносну стабільність гемодинаміки в низхідній аорті протягом II і III триместрів, підвищення резистентності кровотоку після 38 тиж вагітності. Представлено нормативні значення систоло-діастолічного співвідношення, індексу резистентності, пульсаційного індексу для низхідної аорти.

Проведен обобщающий анализ результатов собственных исследований метаболических, гормональных, иммунологических, морфологических особенностей у женщин, беременность у которых проходит на фоне курения их супруга.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.11 с13

Рубрики:

Вагітність

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результати проведених досліджень свідчать, що жінки з безплідністю різного генезу, вагітність в яких настала після застосування допоміжних репродуктивних технологій або без їх допомоги, належать до групи високого ризику з розвитку перинатальних ускладнень, причому в прямій залежності від генезу безплідності. Одержані дані дозволяють переглянути традиційну тактику ведення вагітності та розродження пацієнток із безплідністю різного генезу.

Проведено порівняльний аналіз структури, частоти природженої та спадкової патології плода при двійнях та одноплідній вагітності після використання допоміжних репродуктивних технологій та в разі спонтанної вагітності.

Изучена связь между проведением преимплантационного генетического скрининга (ПГС) и результативностью программ вспомогательных репродуктивных технологий (ВРТ). Выявлено, что применение ПГС показано в группе женщин старшего возраста, при осложненном репродуктивном анамнезе, отягощенной наследственности. Это позволяет повысить результативность программ ВРТ за счет снижения частоты самопроизвольных абортов. В группе женщин с низким риском хромосомной патологии и врожденных пороков развития (ВПР), с "хорошим" прогнозом для ВРТ применение ПГС не приводит к повышению результативности программ ВРТ, а отказ от ПГС не сопряжен с риском ВПР.

Описано основні морфологічні структури сперматозоїда, які мають головне значення для вдалого запліднення та подальшого розвитку ембріона. Проаналізовано ефективність екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з використанням методики інтрацитоплазматичної ін'єкції сперматозоїда в ооцит. Наголошено на необхідності поглибленого відбору сперматозоїдів для ЕКЗ.

Розглянуто проблему перебігу вагітності в жінок після екстракорпорального запліднення. Представлено дані про особливості перебігу та порушення, які виникають під час даних вагітностей, досліджено гормональні зміни та зміни імунної системи в таких жінок.

Наведено класифікацію методів математичного моделювання, що використовуються для підвищення ефективності екстракорпорального запліднення. Проаналізовано результати застосування подібних моделей.