Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*333.89*694.6 + Р716.110.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Шифр НБУВ: ДС41892 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*333.89*694.6 + Р716.110.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Шифр НБУВ: ДС41892 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*333.89*694.6 + Р716.110.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Шифр НБУВ: ДС41892 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*333.89*694.6 + Р716.110.2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Шифр НБУВ: ДС41892 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.110.2 + Р731.96

Рубрики:

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Нервова система. Вища нервова діяльність. Органи відчуттів у дітей

Шифр НБУВ: ДС50068 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.110.2 + Р731.94

Рубрики:

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Сечостатева система у дітей

Шифр НБУВ: ДС49888 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертація присвячена вивченню гемомікроциркуляторного русла часточки вилочкової залози, зокрема, артеріол, капілярів та венул, у віковому аспекті. Дослідження проведено на 50 безпородних білих щурах, яких було поділено на 5 вікових груп: 15-та доба ембріонального розвитку, новонароджені, статевонезрілі (3,5 міс.), статевозрілі (6 міс.), "старі" (більше 1,5 року). Визначено в тимусі білих щурів у 5 вікових групах щільність та діаметр артеріол, капілярів та венул на площі 992,25 мкм2. Досліджено процеси ангіогенезу у тимусі білих щурів. Вивчено ультрамікроскопічні особливості будови судин гемомікроциркуляторного русла та будови гематотимусного бар'єру у кірковій та мозковій речовині часточки вилочкової залози. Встановлені закономірності зміни морфологічних параметрів судин гемомікроциркуляторного русла тимусу в процесі онтогенезу.

На 138 трупах зародків, передплодів, плодів та новонароджених людини вивчено в динаміці особливості розвитку та становлення топографії нижньої порожнистої вени протягом пренатального періоду онтогенезу людини. Встановлено, що нижня порожниста вена розвивається в результаті складних перетворень системи жовтково-брижових вен і системи анастомозів між посткардинальними, субкардинальними та супракардинальними венами. Закладка стовбура нижньої порожнистої вени починається у зародків 5,0-6,5 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД) на 4 тижні внутрішньоутробного періоду розвитку із формуванням її краніальної частини. Протягом 5-6 тижнів відбувається формування відділів нижньої порожнистої вени, а наприкінці зародкового періоду (кінець 6 тижня) у ембріонів 10,5-13,5 мм ТКД стовбур вени вже повністю сформований. Протягом передплодового періоду онтогенезу людини проходить процес становлення топографії нижньої порожнистої вени, який починається у зародковому періоді і супроводжується формуванням порожнини перикарда та органокомплексів заочеревинного простору, а також розвитком її притоків. Протягом плодового періоду онтогенезу людини та у новонароджених спостерігається остаточне формування відділів нижньої порожнистої вени та їх топографія.

Проведено макроскопічні та серійні гістологічні дослідження, які включають звичайне та тонке препарування, виготовлення графічних реконструкцій, ін'єкцію судин зафарбованим протакрилом, фарбування гістологічних зрізів гематоксилін-еозином. Використано метод статистичної обробки. Встановлено, що наприкінці шостого тижня внутрішньоутробного розвитку (зародки 13,0 - 13,5 мм тім'яно-куприкової довжини (ТКД)) в тілі ембріона відбуваються зміни в системі кардинальних вен, які призводять до появи непарної та напівнепарної вен. Розміри непарної та напівнепарної вен змінюються не однаково у різні періоди пренатального онтогенезу і мають тенденцію до збільшення. Найбільш інтенсивно ростуть непарна та напівнепарна вени на восьмому тижні передплодового періоду та на сьомому-восьмому місяці плодового періоду. Впродовж пренатального періоду онтогенезу відбувається поступове зміщення устєвого відділу непарної та напівнепарної вен відносно хребта в каудальному напрямку. Схожі до дефінітивних топографо-анатомічні взаємовідносини непарної та напівнепарної вен з оточуючими органами та структурами встановлюються наприкінці плодового періоду та у новонароджених. Варіабельність непарної та напівнепарної вен протягом передплодового та плодового періодів, а також у новонароджених зумовлена особливостями розвитку кардинальних вен впродовж перших двох місяців ембріонального розвитку.

Дисертацію присвячено вивченню ультраструктурних механізмів первинного і вторинного ангіогенезу жовчного міхура людини в пренатальному періоді онтогенезу. Методами світлової та електронної мікроскопії встановлено, що судини гемомікроциркуляторного русла жовчного міхура людини в пренатальному періоді онтогенезу утворюються за рахунок первинного та вторинного ангіогенезу. Первинний ангіогенез проходить в мезенхімі зачатка жовчного міхура людини тільки в ембріональному періоді. Протягом пренатального періоду онтогенезу людини виділені такі етапи розвитку ендотелію судин гемомікроциркуляторного русла жовчного міхура: мезенхімні "берегові" клітини - ендотеліоцити протокапілярів (примордіальні ендотеліоцити) - ендотелій соматичного типу кровоносних капілярів, артеріол та венул. Вторинний ангіогенез проходить в стінці жовчного міхура плодів людини на протязі 3 - 9 місяців і полягає в утворенні з "бруньок росту" передіснуючих мікросудин вторинних (знову народжених) кровоносних капілярів, розвитку м'язової оболонки артеріол, що формуються, розвитку посткапілярних і збиральних венул. Капілярно-тканинні співвідношення в жовчному міхурі ембріонів і плодів людини опосередковані певною формою організації мікросудинних сіток, регламентуючих шлях тканинної гемомікроциркуляції. В свою чергу, організація і функціональна геометрія гемомікроциркуляторного русла жовчного міхура, топологічні зв'язки і гістотопографічні взаємовідносини його ланок визначаються особливостями структурних механізмів ангіогенезу.

Дисертацію присвячено вивченню морфофункціональних особливостей гемомікроциркуляторного русла ембріонів і плодів людини. Встановлено наявність в міокарді людини двох типів первинних кровоносних мікросудин, які суттєво розрізняються за будовою стінки. Виявлено гетерохронність утворення первинних кровоносних мікросудин в різних відділах передсердь людини. Визначено для міокарда людини строки заміщення первинного кровоносного мікрорусла вторинним гемомікроциркуляторним руслом. Описано ультраструктурні особливості кровоносних мікросудин в різні строки пренатального онтогенезу. Виявлено та описано внутрішньоендотеліальний та міжендотеліальний способи утворення бруньок росту кровоносних мікросудин в міокарді ембріонів та плодів людини.

Комплексом морфологічних методів дослідження вивчено 160 препаратів носової ділянки людей різних вікових груп. Визначено розвиток, синтопічні особливості та морфологічні зміни верхньощелепних пазух і суміжних з ними структур.

Вивчено розвиток, становлення і топографоанатомічні особливості носової перегородки у внутрішньоутробному періоді розвитку та новонароджених людини. Вона утворюється внаслідок злиття середніх носових відростків і представлена хрящовою тканиною хряща носової перегородки, перпендикулярної пластинки решітчастої кістки та кістковою тканиною леміша, які покриті слизовою оболонкою. Викривлення або відхилення у розвитку носової перегородки у плодів і новонароджених людини не виявлено.

На основі вивчення серійних зрізів 40 ембріонів, передплодів та плодів людини простежено процес закладки підшлункової залози, динаміку росту і формування її екзокринної та ендокринної частин. Показано, що після 16 тижня ембріогенезу, острівцевий апарат набуває чіткої структурно-функціональної організації, а темпи росту основних органів і систем та організму в цілому різко зростають. Сформульовано висновок про суттєве значення інсуліну та соматостатину в регуляції темпів ембріогенезу.

В дисертації вивчені особливості розвитку та становлення топографії надниркових залоз протягом пренатального періоду онтогенозу людини та у новонароджених. Уточнено час і джерела закладки надниркових залоз, досліджено динаміку зміни їх форми, розмірів та особливості кровопостачання. Виявлено корелятивні взаємовідношення надниркових залоз із суміжними органами, а також морфологічні передумови виникнення деяких їх природжених вад.

Дисертацію присвячено структурним механізмам ангіогенезу кровоносних і лімфоносних судин мікроциркуляторного русла червоподібного відростка людини в пренатальному періоді онтогенезу. Методами світлової та електронної мікроскопії встановлено, що органоспецифічне гемо- і лімфомікроциркуляторне русло червоподібного відростку людини в пренатальному періоді онтогенезу розвивається за рахунок вторинного ангіогенезу. Вторинний ангіогенез включає: 1) розвиток артеріол з м'язовою оболонкою; 2) розвиток посткапілярних і збиральних венул, в тому числі і специфічних посткапілярних венул з високим ендотелієм; 3) формування "бруньок росту", з яких розвиваються вторинні кровоносні капіляри; 4) формування "бруньок росту", з яких розвиваються вторинні лімфатичні капіляри. Найбільш характерним проявом вторинного ангіогенезу в червоподібному відростку людини в пренатальному періоді онтогенеза являється: 1) брунькування; 2) анастомозування; 3) ремоделювання капілярної петлі і формування капілярної сітки.

У дисертації висвітлено структурні механізми розвитку первинних і вторинних кровоносних мікросудин стінки сечового міхура людини в пренатальному періоді онтогенезу. Методами світлової та електронної мікроскопії встановлено, що судини гемомікроциркуляторного русла сечового міхура утворені за рахунок первинного та вторинного ангіогенезу. Первинний ангіогенез відбувається тільки в плодному періоді і полягає в розвитку первинних мікросудин типу протокапілярів із клітин мезенхіми та утворенні замкнутого первинного протокапілярного русла. Розвиток вторинного органоспецифічного гемомікроциркуляторного русла сечового міхура зумовлений диференціацією на його основні ланки первинного протокапілярного русла та новоутворених мікросудин. Органоспецифічними рисами розвитку мікросудин сечового міхура є порівняно рання поява базальної мембрани кровоносних капілярів та наявність в адвентиційній оболонці артеріол та збиральних венул великої кількості поздовжньоорієнтованих колагенових волокон.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.110.2

Рубрики:

Плід, плідні оболонки і їх розвиток

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено закладку, розвиток і становлення очного яблука та його м'язів у зародковому періоді онтогенезу людини. М'язи очного яблука на даній стадії розвитку представлено міобластами, розташованими позаду очних келихів. З'ясовано зв'язок закладки м'язів з окоруховими, відвідними та блоковими нервами. Відмічено одночасне становлення внутрішньоорганних судин. Зародковий період характеризується швидкими й якісними змінами розвитку структурних елементів органа зору та є одним із критичних періодів органогенезу людини.

Використовуючи методи гістологічного дослідження, пластичної та графічної реконструкцій, макро- та мікроскопії простежено динаміку розвитку і становлення топографії гангліїв грудного симпатичного стовбура в пренатальному періоді онтогенезу людини.