Наведено результати дослідження використання специфічного антигіпоксанту мілдронату для профілактики фетоплацентарної недостатності у вагітних із гіпертензивним синдромом. Установлено, що застосування мілдронату протягом 12 днів спочатку по 5 мл 10 % розчину на 200 мл фізіологічного розчину, потім по 1 капсулі (0,25 г) двічі на день дає змогу істотно покращити перинатальні наслідки розродження згаданої категорії вагітних.

Исследовано влияние применения препаратов "Пирацетам" и "Тиотриазолин" на состояние беременных с хронической плацентарной недостаточностью и их новорожденных. Полученные результаты свидетельствуют, что применение указанных препаратов в комплексной терапии беременных с данной патологией позволяет улучшить катехоламиндепонирующую функцию эритроцитов и уменьшить напряжение в симпато-адреналовой системе, положительно влиять на изменения клеточных мембран и системы иммунитета, улучшать обмен веществ, что приводит к уменьшению проявлений эндотоксикоза. Включение в стандартное лечение беременных с хронической плацентарной недостаточностью пирацетама и тиотриазолина позволило несколько снизить удельный вес осложнений в родах и достоверно снизить частоту применения кесарева сечения в группах женщин, которые получали пирацетам, в сравнении с группой женщин, которые получали базовую терапию. В группе детей, матери которых получали одновременно пирацетам и тиотриазолин, были наилучшими показатели состояния здоровья и достоверно более низкой заболеваемость.

Обосновано назначение препарата "Легалон", который является эффективным методом коррекции нарушений маточно-плацентарного кровообращения и гормональной функции фетоплацентарного комплекса у женщин в химической промышленности.

Дисертацію присвячено проблемі профілактики порушень у фетоплацентарному комплексі в юних першороділь. Проведено комплексне дослідження гормонального статусу, показників коагулограми, морфологічних та біохімічних особливостей крові у системі "мати - новонароджений". Розглянуто морфологічні й ультразвукові особливості плаценти та біофізичний профіль плода. Одержані дані довели, що вагітність та пологи у юних першороділь ускладнені хронічною фетоплацентарною недостатністю на фоні анемії, гіпопротеінемії, порушень гемостазу з розвитком перинатальної дистрофії. З метою корекції порушень запропоновано комплекс лікувально-профілактичних заходів.

Охарактеризовано питання зниження частоти фетоплацентарної недостатності (ФПН) у вагітних з варикозною хворобою. Висвітлено деякі аспекти патогенезу ФПН у вагітних з варикозною хворобою та виявлено залежність стану фетоплацентарної системи (ФПС) від стадії та локалізації варикозного розширення вен на підставі визначення особливостей стану системи гемостазу, психоемоційного статусу вагітних у порівнянні з отриманими показниками гемодинаміки та ендокринної функції ФПС, стану плода та новонародженого, а також макро- та мікроструктури плацент. Створено математичну модель прогнозування стану новонароджених від матерів з варикозною хворобою залежно від показників коагулограми та гормонального профілю у ІІ триместрі вагітності. Розроблено схему лікувально-профілактичних заходів щодо покращання стану ФПС у вагітних з варикозною хворобою залежно від стадії захворювання та локалізації ураження судин, що дозволило ефективно знизити частоту ФПН та її ускладнень.

На основі клінічного, лабораторного та інструментального обстеження вагітних з хронічним токсоплазмозом встановлено, що процес гестації ускладнюється розвитком явищ загрози переривання у першому та другому триместрах, передчасними пологами. Доведено, що відбувається пригнічення ендокринної функції фетоплацентарної недостатності (ФПН) з наступним порушенням адаптаційно-компенсаторних реакцій, які забезпечують фізіологічний перебіг вагітності. Зазначено, що оцінка біофізичного профілю плоду свідчить про розвиток його хронічної гіпоксії, що проявляється зниженням реактивності його серцево-судинної системи, дихальної та рухової активності, м'язового тонусу. Показано, що у складі материнського фібриноїду плаценти, крім колагену IV типу, є інтерстиціальні колагени I і III типів. Досліджено, що включення до складу комплексної терапії препарату "Фансидар" та гіпербаричної оксигенації покращує трофічні процеси у плаценті, що проявляються нормалізацією васкуляризації, і, як наслідок, зменшується вираженість інволютивно-дистрофічних змін на фоні посилення компенсаторно-адаптаційних реакцій та підвищення ступеня зрілості ворсинчастого хоріона. Встановлено, що відбуваються зміни кількісних та якісних параметрів місцевих імунних реакцій, що проявляється зменшенням обсягів фібриноїдних перетворень і розповсюдженості лімфо-плазмоцитарно-макрофагальної реакції в усіх відділах плаценти та в оболонках, а також збільшенням у складі інфільтратів популяції CD4-лімфоцитів. Виявлено, що покращується функція ФПН, яка створює сприятливі умови для доношування вагітності та зменшення кількості ускладнень.

Розроблено методику використання нормобаричної гіпоксичної терапії (НГТ) у вагітних з хронічною плацентарною недостатністю з обліком впливу різних параметрів гіпоксії, яка поліпшує клінічний перебіг вагітності та фетоплацентарний кровообіг, що сприяє знеболенню, нормалізує артеріальний тиск, посилює антианемічний ефект (за умов комплексного лікування антианемічними препаратами). За даними доплерометричного дослідження встановлено, що НГТ сприятливо впливає на фетоплацентарний кровообіг у пупковій вені та аорті плода, нормалізує "кутонезалежні" індекси у пупкових артеріях. Вивчено вплив НГТ на фетометричні та плацентарні показники. Доведено, що сумісне використання НГТ з вазоактивними препаратами повністю нормалізує фетометричні показники у вагітних із синдромом затримки розвитку плода I ступеня.

Обгрунтовано шляхи зменшення частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних жінок з хронічною плацентарною недостатністю та затримкою розвитку плода. Встановлено взаємозв'язок між біохімічними, імунологічними, морфологічними та доплерометричними порушеннями та розвитком плацентарної недостатності. Виявлено, що посилення процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження активності антиоксидантного захисту, дисбаланс цитокінового профілю відбувались за наявності виражених гістологічних та електрономікроскопічних змін у плаценті, що призвело до підвищення резистентності судин фетоплацентарного комплексу та погіршення внутрішньоутробного стану плода. Обгрунтовано доцільність застосування препарату "Коензим композитум". Розроблено та впроваджено лікувально патогенетичний комплекс корекції виявлених порушень, застосування якого дозволило знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень у даної категорії вагітних.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті уперше вивчено акушерську та перинатальну патологію у жінок віком понад 40 років (у першороділь та таких, що вже народжували). Установлено основні причини, частоту та структуру порушень функціонального стану фетаплацентарного комплексу у даних жінок. З'ясовано взаємозв'язок між клінічними, функціональними та ендокринологічними показниками стану цього комплексу. Визначено основні причини та структуру перинатальної патології у жінок старшої вікової групи, одержано дані щодо її патогенезу, науково обгрунтовано необхідність здійснення лікувально-профілактичних заходів.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми оптимізації ведення вагітності у жінок, інфікованих вірусом звичайного герпесу (ВЗГ), що забезпечує профілактику та корекцію хронічної плацентарної недостатності (ХПН). Досліджено епідеміологічні особливості герпетичної інфекції (ГІ) серед популяції вагітних Східної України. Набула розвитку імунологічна концепція ХПН у ВЗГ-інфікованих жінок, на підставі якого розроблено алгоритм ведення і варіант терапії для даного контингенту. Доведено, що у ВЗГ-інфікованих жінок формується складний імунодефіцитний стан. За цих умов відбувається пошкодження фетоплацентарного комплексу антитілами з гемолітичними та лімфоцитотоксичними властивостями, що призводить до формування ХПН. У жінок з ГІ ураження плаценти розвивається за одним із двох напрямків: розвиток плацентиту або порушення ангіогенезу незапального характеру. Використання у вагітних з ГІ запропонованого алгоритму, що базується на комплексній оцінці клінічних, вірусологічних, імунологічних, ехографічних даних, включення до терапії ХПН імуномодулюючих засобів (лаферону, спленіну, імуналу або настойки ехінацеї) забезпечує нормалізацію функції плаценти, а, отже, сприяє оптимізації перинатальних виходів у ВЗГ-інфікованих жінок.

Наведено дані про стан фетоплацентарного комплексу та нейроендокринної адаптації у вагітних з лейоміомою матки. Встановлено, що за даної патології мають місце порушення гемодинаміки в системі мати - плацента - плід, які призводять до формування плацентарної недостатності, внутрішньоутробної гіпоксії та затримки розвитку плода. Виявлено, що дані порушення значною мірою обумовлені наявністю лейоматозних вузлів на матці, їх кількістю та розташуванням, зміною рівня основних стрес-асоційованих гормонів і психічним напруженням. Розроблено лікувально-профілактичний комплекс для вагітних з лейоміомою матки, спрямований на корекцію порушень психоемоційного стану, нормалізацію гемодинаміки та підтримку компенсаторних процесів у системі мати - плацента - плід. Науково обгрунтовано доцільність застосування та експериментально підтверджено лікувальну ефективність запропонованих заходів.

Встановлено, що основними патогенетичними аспектами розвитку ускладнень вагітності та пологів, порушень стану плода та новонародженого є інфекція (мікст-інфекція та вагінальна інфекція) та зниження імунологічної реактивності вагітних, особливо місцевого імунітету. Доведено, що існує взаємозв'язок між інфікуванням і станом плода й особливостями перебігу вагітності та пологів. Патогенетично обгрунтовано та практично апробовано лікувально-профілактичні заходи для вагітних з цитомегаловірусною інфекцією. На фоні зниження мікробного обсіменіння, нормалізації імунологічної реактивності організму, особливо місцевого імунітету, спостережено поліпшення функціонування фетоплацентарного комплексу та зменшення ускладнень у перебігу вагітності та пологів, покращання перинатальних показників.

На підставі проведення клініко-лабораторних і функціональних досліджень визначено функціональний стан фетоплацентарного комплексу та щитовидної залози, розглянуто рецепторний апарат Т-лімфоцитів та особливості центральної гемодинаміки у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторної астенії. Науково обгрунтовано впроваджені практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології в цій групі жінок на підставі використання комплексу лікувально-профілактичних заходів. Запропоновано методи контролю за станом фетоплацентарного комплексу у вагітних з тиреотоксикозом та нейроциркуляторною астенією.

Вивчено питання зниження частоти порушень у системі мати - плацента - плід у породіль віком до 18 та понад 30 років. На підставі клініко-функціональних та ендокринологічних методів дослідження встановлено особливості формування та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у віковому аспекті. Науково обгрунтовано, розроблено та впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти порушень у системі мати - плацента - плід у юних і вікових породіль на підставі використання нового специфічного антигіпоксанта мілдроната за розробленими схемами, що дозволило поліпшити результати розродження породіль віком до 18 та понад 30 років.

Розглянуто проблему комплексного лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних групи високого ризику (екстрагенітальна патологія, обтяжений акушерський анамнез), пролонгування вагітності, покращання стану плода та новонародженого у разі комплексного застосування озону у вагітних групи високого ризику. Покращання клінічних і лабораторних показників стану органів і систем матері сприяє пролонгуванню вагітності та зниженню ускладнень гестаційного періоду та більш сприятливому прогнозу для плода та новонародженого.

Розроблено методику диференційованого підходу до профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності на підставі використання базисної (хофітолу, актовегіну, мілдронату) та допоміжної терапії (комплексів мінералів та вітамінів, антибактеріальної, противірусної та седативної терапії). Це дозволило суттєво поліпшити перинатальні наслідки розродження та знизити частоту плодових втрат.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.1-5

Рубрики:

Патологія прикріплення і розвитку плідного яйця

Шифр НБУВ: ДС42651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.1-5

Рубрики:

Патологія прикріплення і розвитку плідного яйця

Шифр НБУВ: ДС42651 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено критерії діагностики первинної плацентарної дисфункції при розташуванні хоріону в нижніх відділах матки. Виділено групу ризику виникнення аномальної плацентації: жінки від 30 років, з порушенням менструальної функції, обтяженим репродуктивним анамнезом, гінекологічними та екстрагенітальними захворюваннями в анамнезі. Доведено доцільність визначення показників системи гемостазу, гормонів та білків зони вагітності при низькій плацентації в 1 триместрі гестації. Визначено діагностично-прогностичну цінність дослідження кровоплину та об’єму хоріону у вагітних із низькою плацентацією. На основі отриманих результатів розроблено, апробовано та впроваджено в практику пологодопоміжних закладів комплекс профілактики та лікування плацентарної дисфункції при низькій плацентації, що дозволило провести корекцію гормональної, білоксинтетичної функції, системи гемостазу, покращити допплерометричні показники у маткових та спіральних артеріях, а також знизити рівень ускладнень вагітності та пологів, передчасного відшарування плаценти, асфіксій новонароджених тощо.