Наведено результати дослідження використання специфічного антигіпоксанту мілдронату для профілактики фетоплацентарної недостатності у вагітних із гіпертензивним синдромом. Установлено, що застосування мілдронату протягом 12 днів спочатку по 5 мл 10 % розчину на 200 мл фізіологічного розчину, потім по 1 капсулі (0,25 г) двічі на день дає змогу істотно покращити перинатальні наслідки розродження згаданої категорії вагітних.

Исследовано влияние применения препаратов "Пирацетам" и "Тиотриазолин" на состояние беременных с хронической плацентарной недостаточностью и их новорожденных. Полученные результаты свидетельствуют, что применение указанных препаратов в комплексной терапии беременных с данной патологией позволяет улучшить катехоламиндепонирующую функцию эритроцитов и уменьшить напряжение в симпато-адреналовой системе, положительно влиять на изменения клеточных мембран и системы иммунитета, улучшать обмен веществ, что приводит к уменьшению проявлений эндотоксикоза. Включение в стандартное лечение беременных с хронической плацентарной недостаточностью пирацетама и тиотриазолина позволило несколько снизить удельный вес осложнений в родах и достоверно снизить частоту применения кесарева сечения в группах женщин, которые получали пирацетам, в сравнении с группой женщин, которые получали базовую терапию. В группе детей, матери которых получали одновременно пирацетам и тиотриазолин, были наилучшими показатели состояния здоровья и достоверно более низкой заболеваемость.

Обосновано назначение препарата "Легалон", который является эффективным методом коррекции нарушений маточно-плацентарного кровообращения и гормональной функции фетоплацентарного комплекса у женщин в химической промышленности.

Обгрунтовано шляхи зменшення частоти акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних жінок з хронічною плацентарною недостатністю та затримкою розвитку плода. Встановлено взаємозв'язок між біохімічними, імунологічними, морфологічними та доплерометричними порушеннями та розвитком плацентарної недостатності. Виявлено, що посилення процесів перекисного окиснення ліпідів і зниження активності антиоксидантного захисту, дисбаланс цитокінового профілю відбувались за наявності виражених гістологічних та електрономікроскопічних змін у плаценті, що призвело до підвищення резистентності судин фетоплацентарного комплексу та погіршення внутрішньоутробного стану плода. Обгрунтовано доцільність застосування препарату "Коензим композитум". Розроблено та впроваджено лікувально патогенетичний комплекс корекції виявлених порушень, застосування якого дозволило знизити частоту акушерських і перинатальних ускладнень у даної категорії вагітних.

  Скачати повний текст

У порівняльному аспекті уперше вивчено акушерську та перинатальну патологію у жінок віком понад 40 років (у першороділь та таких, що вже народжували). Установлено основні причини, частоту та структуру порушень функціонального стану фетаплацентарного комплексу у даних жінок. З'ясовано взаємозв'язок між клінічними, функціональними та ендокринологічними показниками стану цього комплексу. Визначено основні причини та структуру перинатальної патології у жінок старшої вікової групи, одержано дані щодо її патогенезу, науково обгрунтовано необхідність здійснення лікувально-профілактичних заходів.

Наведено дані про стан фетоплацентарного комплексу та нейроендокринної адаптації у вагітних з лейоміомою матки. Встановлено, що за даної патології мають місце порушення гемодинаміки в системі мати - плацента - плід, які призводять до формування плацентарної недостатності, внутрішньоутробної гіпоксії та затримки розвитку плода. Виявлено, що дані порушення значною мірою обумовлені наявністю лейоматозних вузлів на матці, їх кількістю та розташуванням, зміною рівня основних стрес-асоційованих гормонів і психічним напруженням. Розроблено лікувально-профілактичний комплекс для вагітних з лейоміомою матки, спрямований на корекцію порушень психоемоційного стану, нормалізацію гемодинаміки та підтримку компенсаторних процесів у системі мати - плацента - плід. Науково обгрунтовано доцільність застосування та експериментально підтверджено лікувальну ефективність запропонованих заходів.

Розроблено методику диференційованого підходу до профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності на підставі використання базисної (хофітолу, актовегіну, мілдронату) та допоміжної терапії (комплексів мінералів та вітамінів, антибактеріальної, противірусної та седативної терапії). Це дозволило суттєво поліпшити перинатальні наслідки розродження та знизити частоту плодових втрат.