Наведено результати медикаментозного лікування позаматкової вагітності шляхом трансвагінального сальпінгоценезу із застосуванням диференційованої дози метотрексату. Показана ефективність запропонованої терапії за незначних побічних ефектів.

Необходимость своевременной диагностики внематочной беременности в практике семейного врача объясняется тем, что данная патология в определенной стадии развития сопряжена с риском для жизни женщины и требует оказания неотложной медицинской помощи.

Представлено результати проведеної реабілітаційної терапії за альтернативними схемами з відновлення репродуктивної функції в жінок після консервативного лікування позаматкової вагітності (метотрексатом).

Наведено аналіз результатів консервативного лікування ектопічної вагітності для відновлення репродуктивного здоров'я жінки.

Вирішено проблему удосконалення діагностики, лікування, профілактики позаматкової вагітності у жінок фертильного віку. Виділено фактори ризику настання даної патології та запропоновано метод прогнозування розвитку захворювання. Одержано дані про закономірність гормонального профілю та наведено ультразвукові діагностичні критерії для прогресуючої трубної вагітності (ПТВ), а також алгоритм обстеження хворих із підозрою на ектопічну вагітність. Розроблено медикаментозне лікування ПТВ, шляхом трансвагінального сальпінгоцентезу з використанням індивідуальної дози метотрексату, що сприяє збереженню репродуктивного здоров'я жінок фертильного віку. Визначено критерії відбору пацієнток для консервативного лікування.

Установлено взаємозв'язок між особливостями клінічного перебігу післяопераційного періоду, станом мікроценозу та системного імунітету в жінок з трубною вагітністю. Одержано дані про адаптаційні реакції організму у післяопераційному періоді та науково обгрунтовано необхідність удосконалення заходів щодо реабілітації репродуктивої функції у цих хворих. З метою вдосконалення техніки лапароскопічної тубектомії використано методику пошарового розсічення труби електродом-голкою з попередньою медикаментозною підготовкою ложа хоріона. Установлено, що протефлазид сприяє нормалізації системної імунної відповіді після лапароскопічних операцій, а раннє використання допоміжних репродуктивних технологій, на відміну від вичікувальної тактики та традиційного відновного лікування, значною мірою підвищує ефективність реабілітації репродуктивної функції після трубної вагітності в жінок з безпліддям в анамнезі.

Наведено результати вивчення факторів ризику і причин виникнення позаматкової вагітності: порушень менструальної функції (57,6 %), абортів (54,1 %), запальних захворювань жіночої статевої сфери (51,6 %), пізнього та раннього початку менархе (50,2 %). Встановлено зниження рівнів естрогенів, прогестерону та фолієвої кислоти до та після консервативного лікування (метотрексатом). У запропонованій програмі реабілітаційних заходів препаратами вибору були антигомотоксичні засоби, дія яких базується на зворотному ефекті. Антигомотоксична терапія призначалась за індивідуальною програмою, що забезпечило поступове відновлення функції репродуктивних органів жінок. Проаналізовано ефективність відновлення репродуктивної функції. Ребілітаційна програма після консервативного лікування прогресуючої трубної вагітності з урахуванням патогенетичного чинника дозволила налагодити регулярний менструальний цикл у 82,8 % пацієнток, стабілізувати рівень стероїдних гормонів у 74,2 %, досягти овуляторних циклів у 68,5 % пацієнток, відновити прохідність труби у 78,2 %, сприяти фертильності (наступила вагітність) 51,4 % жінок. За результатами аналізу психічної складової здоров'я встановлено, що рівень тривожності виявився значно нижчий у групі жінок, яким проводили реабілітаційне лікування за запропонованими схемами.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что прерывание трубной беременности в 66,7 % случаев происходит по типу трубного аборта и в 33,3 % - разрыва маточной трубы. Первая беременность, явившаяся трубной, установлена у 20 %, повторная - у 13,3 % женщин. Условия, способствующие формированию типа прерывания беременности, различны. Женщины с трубным абортом в 1,6 раза чаще, чем с разрывом маточной трубы, страдают хроническими воспалительными заболеваниями органов малого таза, в 2 раза чаще имеют бактериальный вагиноз, в 1,7 раза - инфекцию мочевых путей, в 4,4 раза - бесплодие. У женщин с разрывом маточной трубы в анамнезе отмечено большое число родов - 73,3 % и абортов - 70 %, а также низкий показатель бесплодия - 13,3 %. Полученные результаты необходимо учитывать при разработке комплекса диагностических и лечебно-профилактических мероприятий.

У результаті оперативного лікування лапароскопічним методом 270 жінок з підозрою на позаматкову вагітність зроблено висновок, що ця методика має значні переваги для своєчасної діагностики ектопічної вагітності і дає задовільні віддалені результати репродуктивної функції, особливо у жінок з безпліддям. Органозберігаючі операції (туботомія з аквапуацією, видалення плідного яйця) були виконані у 58 % жінок, тубектомія - 42 %, резекція яєчника - 0,7 % випадків. Протягом року у 24 % жінок діагностована маткова вагітність, у 8,5 % - повторна позаматкова вагітність.

Досліджено особливості репродуктивної функції жінок після ендохірургічного лікування ектопічної вагітності з урахуванням клінічної та лапароскопічної картини, супутніх чинників, об'єму виконуваного втручання та післяопераційної реабілітації пацієнток. Розширено наявні дані щодо тактики ведення жінок з ектопічною вагітністю, оптимізовано алгоритм надання допомоги та одержано можливість покращення віддалених наслідків для їх фертильного здоров'я. Науково обгрунтовано необхідність розробки та впровадження комплексного диференційованого алгоритму ведення жінок з ектопічною вагітністю. Виявлено характерні порушення гормонального статусу у таких жінок, запропоновано й обгрунтовано схему їх корекції. Виконано інфекційний моніторинг жінок з досліджуваною патологією, надано рекомендації щодо оптимізації методів діагностики та раціоналізації антибактеріальної терапії з урахуванням ідентифікованих збудників. Запропонована методика достовірно відновлює репродуктивний потенціал жінок, знижує ризик повторних ектопічних вагітностей і безплідних шлюбів.

Розглянуто особливості застосування фізичної реабілітації після перенесеної трубної позаматкової вагітності (ТПМВ) і проведеного хірургічного лікування цієї важкої гінекологічної патології, що вимагає невідкладної допомоги. Актуальність застосування методів і засобів фізичної реабілітації після хірургічного лікування за допомогою лапароскопічного методу ТПМВ обумовлена тим, що ця операція проводиться в жінок у репродуктивному віці та кількість проведених операцій щорічно зростає. Достовірно встановлено численними вітчизняними та зарубіжними дослідженнями, що перенесена трубна вагітність, її оперативне лікування та численні післяопераційні ускладнення є в майбутньому для багатьох жінок причиною трубно-перитонеального безпліддя. Мета роботи - під час дослідження в групі пацієнток після перенесеної ТПМВ розробити комплексну програму фізичної реабілітації з практичним її застосуванням у ранньому та пізньому післяопераційному періодах. У методиці проведення дослідження запропоновано авторську програму фізичної реабілітації в ранньому та пізньому післяопераційному періодах, у якій застосовано методи та засоби фізичної реабілітації, такі як різні методики ЛФК і спеціальних вправ, рефлексотерапію, гінекологічний масаж і фітбол, спрямовані на відновлення репродуктивної функції в пацієнток після проведеного оперативного лікування трубного варіанта позаматкової вагітності та сприяють профілактиці та альтернативному лікуванню запальних, больових і спайкових процесів у порожнині малого таза в пацієнток після їх оперативного лікування. Результати, одержані в результаті практичного впровадження в практику цього комплексу методів і засобів фізичної реабілітації, призвели до значного покращання стану репродуктивного здоров'я жінок, які взяли участь у дослідженні. У 41,67 % жінок досліджуваної групи репродуктивну функцію відновлено, 18 (50 %) пацієнток в подальшому завагітніли та народили. Крім того, залучення до проведення дослідження та реабілітаційних дій психолога із проведенням анкетування та корекцією психологічного стану пацієнток сприяло значному покращанню стану їх психічного здоров'я. Зроблено такі практичні висновки, що проведення реабілітаційних заходів у пацієнток після перенесеного оперативного лікування ТПМВ вимагає застосування комплексу методів і засобів фізичної та психологічної реабілітації пацієнток. Запропонований метод є досить нескладним у разі його практичного застосування, не вимагає значних фінансових і матеріально-технічних витрат і його можна рекомендувати для практичного впровадження в діяльність лікувально-профілактичних установ, що спеціалізуються на реабілітації гінекологічних пацієнток.

Обстежено 128 пацієнток з приводу прогресуючої та порушеної трубної вагітності (ТВ), фізіологічного перебігу вагітності та загрози невиношування. За непорушеної ТВ та чіткої візуалізації маткової труби і плідного яйця в ній запропоноване консервативне лікування з використанням метотрексату. При позаматковій вагітності під час проведення лапароскопії рекомендовано виконувати органозберігальні операції, після яких частота настання маткової вагітності більша, ніж після екстракорпорального запліднення. Підтверджено ефективність застосування як лапароскопічного, так і консервативного лікування за умови правильної оцінки показань до кожного методу.

Медикаментозне лікування трубної вагітності метотрексатом на сучасному етапі є реальною альтернативою ендоскопічній сальпінготомії в пацієнток, які не реалізували свою репродуктивну функцію. Представлено статистичний аналіз клінічних даних, заснованих на історіях хвороби пацієнток із позаматковою вагітністю, які проходили лікування у Тернопільській міській лікарні No2 у період 2010 - 2017 рр. Мета дослідження - визначення рівня гомоцистеїну, фолієвої кислоти, лужної фосфатази, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази і загального білірубіну у хворих із прогресуючою ектопічною вагітністю, які отримували різні дози метотрексату. До I групи (30 жінок) увійшли пацієнтки з позаматковою вагітністю, яких лікували внутрішньом'язово метотрексатом (100 - 75 мг) одноразово, а пацієнтки II групи (30 жінок) отримували додатково 100 - 75 мг метотрексату через 7 днів. Контрольну групу склали 30 здорових жінок. Результати дослідження. Подвійне введення метотрексату на 7-й день зумовило значне транзиторне збільшення активності ферментів аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази і лужної фосфатази. Прийом метотрексату одноразово не мав цитолітичної дії на клітини печінки, не змінював рівня цитозольних ферментів лужної фосфатази та загального білірубіну, тоді як концентрація гомоцистеїну в плазмі крові протягом 7 і 30 днів збільшувалася, а рівень фолієвої кислоти на фоні застосування метотрексату достовірно знижувався. Висновки: хворим із прогресуючою позаматковою вагітністю при точній її діагностиці слід запропонувати консервативне медикаментозне лікування, що дозволить зберегти репродуктивну функцію жінки в майбутньому. Жінкам, які пройшли медикаментозне лікування цитостатиком, рекомендується обов'язковий контроль за біохімічними показниками крові та визначенням рівня гомоцистеїну і фолієвої кислоти як факторів, що є клінічно значущими і можуть свідчити про порушення фолатного обміну. Призначення фолієвої кислоти є доцільним протягом всього періоду підготовки до наступної вагітності з метою нормалізації лабораторних показників.

Досліджено ефективності відновлення репродуктивного здоров’я у жінок із трубною вагітністю після її лапароскопічного лікування шляхом визначення в експерименті та клініці особливостей впливу різних видів хірургічних енергій, протиспайкових бар’єрів, біотехнологічного препарату та допоміжних репродуктивних технологій на відновлення фертильності вищевказаних пацієнток. На підставі проведених експериментальних досліджень на самках щурів лінії Вістар зі створення моделі оперованої маткової труби визначений ступінь спайкоутворення та деструкції стінки маткової труби при застосуванні під час оперативного втручання розрізу скальпеля, діатермічної та радіохвильової енергії. Визначений вплив різних протиспайкових засобів та вперше застосованого біотехнологічного препарату плаценти на відновлення функціональної спроможності оперованої маткової труби. Вперше доведено вплив біотехнологічного препарату на відновлення морфофункціонального стану та функції репродуктивних органів мишей з моделлю синдрому недостатності яєчників. Проаналізовано ступінь виникнення трубно-перитонеального безпліддя в післяопераційному періоді у пацієнток з трубною вагітністю. Встановлено, що найефективнішим методом профілактики розвитку спайкового процесу є застосування лапароскопічної радіохвильової туботомії з інтраопераційним введенням РЕО з CMC та гіалуронату натрію, а також використанням у післяопераційному періоді стрептокінази із стрептодорназою та біотехнологічного препарату. Науково обгрунтований вплив гіалуроната натрію, біотехнологічного препарату, стрептокінази зі стрептодорназою та фізіотерапевтичної реабілітації на збільшення частоти настання маткової вагітності.