Представлены данные литературы отечественных и зарубежных авторов об артериальной гипотензии у беременных. Проанализированы источники литературы о ее частоте, этиопатогенезе, клинических проявлениях, лечебно-профилактических мероприятиях.

У 22-х больных с артериальной гипотонией (АГ) в динамике беременности оценено состояние эндотелиальной системы по содержанию эндотелина-1, оксида азота и L-аргинина. Обсуждено возможное клиническое значение выявленных нарушений. Обосновано проведение дальнейших исследований показателей эндотелиальной системы у беременных с АГ.

Проведено доплерометрическое исследование у 109-ти женщин в динамике беременности, из них 83 - с артериальной гипотонией (АГ) и 26 - с нормальным уровнем артериального давления. При анализе показателей кровотока в системе мать - плацента - плод были выявлены особенности артериального кровообращения плода при АГ у матери, являющиеся причиной перинатальной заболеваемости и смертности. Полученные данные свидетельствуют об эффективности доплерометрии для прогнозирования перинатальных осложнений у беременных с АГ.

Проанализировано течение беременности и родов у 446-ти женщин с разными формами артериальной гипотензии. Отмечена большая частота осложнений беременности и родов и их зависимость от характера заболевания. Дифференцированный анализ этих осложнений необходим для выбора целенаправленной терапии.

Обследовано 49 беременных, из них 32 больных с гипотензией и 17 женщин - с нормальным уровнем артериального давления. Показаны результаты исследований психологического состояния беременных с гипотензией. Учитывая полученные данные, станет возможным адекватный выбор метода психологической адаптации больных с данной патологией.

Обследовано 97 беременных с артериальной гипотензией. Эффективность терапии, включающей комплекс санаторно-курортных методов лечения, изучена у 57 больных; группу сравнения составили 40 женщин, получавших традиционную терапию; контрольную группу составили 35 здоровых беременных. Доказано положительное влияние разработанного лечебно-профилактического комплекса на течение беременности, родов, состояние плода и новорожденного.

В динамике беременности обследовано 130 больных с гипотензией и 50 здоровых женщин. Состояние фетоплацентарной системы оценивали по содержанию эстриола, эстрадиола, прогестерона и плацентарного лактогена в сыворотке крови. Показано, что при артериальной гипотонии у беременных отмечается нарушение гормональной функции плаценты, что приводит к увеличению количества неблагоприятных исходов для плода и новорожденного.

Проведено обследование 114 женщин (из них 64 - с гипотензией и 50 здоровых беременных). При сравнительном анализе показателей кортизола и АКТГ отмечено значительное снижение активности гипофизарно-надпочечниковой системы у больных с гипотензией, что свидетельствует о нарушениях в эндокринной системе плода и угрозе его жизнеспособности.

Обследовано 42 беременных с артериальной гипотонией и 20 женщин с нормотонией. Установлено, что применение метода суточного мониторирования артериального давления у беременных с гипотонией может способствовать выявлению гемодинамических нарушений и позволит подобрать комплекс лечебно-профилактических мероприятий при данной патологии.

Для оценки состояния гипофизарно-тиреоидного комплекса определено содержание тиреотропного гормона, свободного трийодтиронина и свободного тироксина у 24-х больных с артериальной гипотензией в первой и во второй половинах беременности. Установлено, что в гестационном периоде при артериальной гипотензии имеют место нарушения функционального состояния тиреоидной системы, которые проявляются в снижении свободных фракций тиреоидных гормонов, повышении уровня тиреотропного гормона. Обсуждено возможное клиническое значение выявленных нарушений.

На підставі даних комплексного обстеження 253-х вагітних, хворих на гіпотонію, (128-ми - на хронічну, 83-х - гестаційну форму артеріальної гіпотензії і 42-х - з нейроциркуляторною астенією за гіпотонічним типом) одержано нові дані про особливості патогенезу артеріальної гіпотензії у вагітних і стан основних систем, що впливають на судинний тонус і формування процесів адаптації: гіпофізарно-наднирникової, симпато-адреналової, ренін-ангіотензин-альдостеронової, серотонінергічної, а також простациклін-тромбоксанової систем. Досліджено ендотеліальні фактори та встановлено наявність ендотеліальної дисфункції у вагітних, хворих на артеріальну гіпотензію, ознаки якої виявляються за 7 - 8 тижнів до клінічних проявів плацентарної недостатності за даними ультразвукового дослідження та доплерометрії. Проаналізовано якість життя, особливості психологічного стану, толерантності до фізичних навантажень таких вагітних, на підставі якого розроблено принципи психопрофілактики та фізичної реабілітації. Показано доцільність застосування методу добового моніторування артеріального тиску у аспекті діагностики з ранніх термінів гестації, що дозволяє своєчасно застосувати лікувально-профілактичні заходи. Зроблено комплексну оцінку стану фетоплацентарного комплексу у разі артеріальної гіпотензії у вагітних. Визначено особливості матково-плацентарно-плодової гемодинаміки, що свідчить про наявність значних порушень у кровообігу плода, зниження показників біофізичного стану плода, порушення гормональної функції (зниження рівня стероїдних гормонів). Створено систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів,

Запропоновано нове вирішення актуальної проблеми сучасного акушерства - зниження частоти ускладнень під час вагітності на пологів у жінок з артеріальною гіпотензією (АГ). Проведено комплексне обстеження жінок з АГ під час вагітності. Наведено результати дослідження гемодинамічних, гормональних, клініко-психологічних, морфофункціональних показників системи мати - плацента - плід у цієї категорії вагітних, що надало можливість розглядати АГ під час вагітності та її ускладнення як прояв дезадаптивних процесів. Доповнено дані про етіопатогенез АГ у вагітних, надано пояснення механізму виникнення плацентарної недостатності. Вперше представлено соматичний і психоемоційний портрет вагітних з АГ, розроблено та впроваджено патогенетично обгрунтований комплекс профілактичних і лікувальних заходів, що включає китайську гімнастику цигун, дихальну гімнастику, ізометричну гімнастику, пресопунктуру зон біологічно активних точок, програму психологічного супроводу вагітних, дотримання режиму дня та раціональне харчування. Доведено ефективність запропонованих заходів, які покращують діяльність системи мати - плацента - плід, зменшують ризик виникнення плацентарної недостатності, стабілізують психоемоційний стан вагітних, підвищують толерантність до фізичних навантажень і адаптаційні можливості матері, плода та новонародженого.

Отмечено, что проблема интенсивной терапии преэклампсии остается одной из центральных в акушерстве ввиду ее широкой распространенности, сложности этиопатогенеза, роста частоты встречаемости тяжелых форм. Изучению причин развития артериальной гипертензии у беременных и родильниц с преэклампсией посвящены многочисленные экспериментальные и клинические исследования, при этом целостной теории патогенеза гипертензивного синдрома при преэклампсии не существует. Отсутствие "идеального" гипотензивного препарата для беременных и родильниц с преэклампсией тяжелой степени требует включения новых гипотензивных препаратов в комплекс интенсивной терапии у данной категории пациенток, что является актуальной задачей современной анестезиологии и интенсивной терапии в акушерстве.