Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.514-3

Рубрики:

Інфекційні хвороби у вагітних

Шифр НБУВ: ДС48696 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.514-3

Рубрики:

Інфекційні хвороби у вагітних

Шифр НБУВ: ДС48696 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми оптимізації ведення вагітності у жінок, інфікованих вірусом звичайного герпесу (ВЗГ), що забезпечує профілактику та корекцію хронічної плацентарної недостатності (ХПН). Досліджено епідеміологічні особливості герпетичної інфекції (ГІ) серед популяції вагітних Східної України. Набула розвитку імунологічна концепція ХПН у ВЗГ-інфікованих жінок, на підставі якого розроблено алгоритм ведення і варіант терапії для даного контингенту. Доведено, що у ВЗГ-інфікованих жінок формується складний імунодефіцитний стан. За цих умов відбувається пошкодження фетоплацентарного комплексу антитілами з гемолітичними та лімфоцитотоксичними властивостями, що призводить до формування ХПН. У жінок з ГІ ураження плаценти розвивається за одним із двох напрямків: розвиток плацентиту або порушення ангіогенезу незапального характеру. Використання у вагітних з ГІ запропонованого алгоритму, що базується на комплексній оцінці клінічних, вірусологічних, імунологічних, ехографічних даних, включення до терапії ХПН імуномодулюючих засобів (лаферону, спленіну, імуналу або настойки ехінацеї) забезпечує нормалізацію функції плаценти, а, отже, сприяє оптимізації перинатальних виходів у ВЗГ-інфікованих жінок.

Висвітлено проблеми щодо ВІЛ-інфекції у вагітних і дітей, а також загальні питання епідеміології, етіології, патогенезу, діагностики і профілактики захворювання. Наведено сучасні класифікації ВІЛ-інфекції, методики лікування дітей та характеристику антиретровірусних препаратів. Розглянуто клініку захворювання у вагітних і дітей, профілактику перинатальної трансмісії ВІЛ, основні принципи диспансерного спостереження у разі ВІЛ-інфекції.

Вивчено та проаналізовано особливості перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду у жінок, які перенесли вірусний гепатит В, залежно від терміну перенесеного захворювання та терміну гестації, вплив вірусної інфекції на плід і новонародженого. Досліджено особливості калікреїн-кінінової системи та імунологічної реактивності у вагітних з вірусним гепатитом В. Встановлено наявність порушень імунологічної реактивності та калікреїн-кінінової системи, їх роль у виникненні акушерських і перинатальних ускладнень. Науково обгрунтовано та розроблено тактику ведення вагітності та пологів, комплексну диференційовану терапію гепатиту В у вагітних, що зменшило негативний вплив інфекції на материнсько-плодовий комплекс, знизило частоту акушерських і перинатальних ускладнень, сприяло корекції виявлених змін неспецифічної реактивності організму.

Вивчено частоту інтегративних і реплікативних форм гепатиту В у вагітних, досліджено гормональну функцію фетоплацентарного комплексу (ФПК) за цих варіантів інфекційного процесу. Встановлено, що особливості репродукції HBV виразно впливають на гормональну функцію ФПК, перебіг вагітності, родів, стан плода та новонародженого. Доведено, що у вагітних з НВ-вірусною інфекцією спостерігається велика кількість ранніх викиднів, у разі гострого гепатиту В (ГВ) перебіг і закінчення вагітності залежить від терміну вагітності, на який припадає хвороба, та від тяжкості й перебігу, за умов хронічного гепатиту В - від інтенсивності інфекційного процесу: у вагітних з реплікативною формою ГВ передчасне переривання вагітності спостережено в 7,1 разів частіше, ніж з інтегративною формою ГВ. Одержано нові дані про особливості сенсибілізації імуноцитів до HBsAg у вагітних у разі реплікативних та інтегративних форм ГВ з урахуванням наявності HBeAg та виявленням HBV ДНК. Показано зв'язок між інфекційним процесом і рівнем імуносупресивної активності крові вагітної жінки. Розроблено методику попередження пренатальної передачі вірусу гепатиту В від жінок з інтенсивною реплікацією HBV та обтяженим акушерсько-гінекологічним анамнезом з використанням інтерферонотерапії на репродукцію HBV під час підготовки до запланованої вагітності.

Досліджено вплив бактеріальних і вірусних збудників на перебіг гестаційного процесу, стан фетоплацентарного комплексу. Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження вагітних з різними видами інфекційної патології, визначено їх імунний статус, надано оцінку стану внутрішньоутробного плоду. Проведено комплексне морфологічне, імуноморфологічне обстеження послідів у післяпологовому періоді. Визначено чинники ризику розвитку перинатальних ускладнень з боку матері та плоду, виявлено особливості порушень в імунній системі організму, встановлено зміни у фетоплацентарному комплексі. Для поліпшення функціонального стану фетоплацентарного комлексу, зменшення перинатальних ускладнень розроблено комплексну терапію лікування вагітних з використанням імуномодулятора "Тимоген", який сприяє нормалізації імунного статусу.

Досліджено питання діагностики та лікування загрози передчасних пологів (ЗПП), обумовлених інфекційним процесом. Вивчено стан клітинної та гуморальної ланок імунної системи, стан систем перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, показники периферичної крові, значення лейкоцитарного індексу інтоксикації у разі ЗПП і нормального перебігу вагітності у різні строки гестації. Стан плідних оболонок у випадку ЗПП проілюстровано за допомогою діагностичного набору "Амнітест". Встановлено основні патогенетичні особливості ЗПП, обумовленої інфекційним процесом. На їх підставі доведено доцільність використання лаферону (в профілактичних дозах) у комплексній терапії ЗПП та використання даного препарату для лікування новонароджених з ознаками внутрішньочеревного інфікування. Досягнуто значне збільшення відсотка жінок із ЗПП (вилікуваних з використанням лаферону), які народили своєчасно, у порівнянні з жінками, вилікуваними без вживання лаферону. Запропоновано методику прогнозування закінчення вагітності за підрахуванням методом інформаційної ентропії лейкоформули крові у жінок із ЗПП.

Проведено клінічний аналіз особливостей перебігу цитомегаловірусної інфекції (ЦМВІ) у 50-ти жінок у різні терміни вагітності та 45-ти їх новонароджених. У 50 % спостережень ЦМВІ перебігання у вигляді синдрому інфекції верхніх дихальних шляхів. Високий ступінь акушерського та перинатального ризику вимагає вдосконалення загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів.

Розглянуто можливість застосування антибіотиків фторхінолонового ряду в акушерській практиці. Обстежено 58 вагітних групи ризику розвитку гнійно-запальних захворювань, яким проведено переривання вагітності в пізньому терміні відповідно до медичних показань. З них 30 жінок для профілактики гнійно-запальних захворювань одержували цефазолін (гентаміцин) + метронідазол, а 28 обстежених основної групи - фторхінолон II покоління Ципрофлоксацин + тинідазол (Цифран СТ, Ranbaxy). Зроблено висновок про вищу ефективність препарату "Цифран СТ" у профілактиці гнійно-запальних ускладнень у жінок із наявністю інфекції у порівнянні з традиційними схемами антибіотикопрофілактики.

Висвітлено проблеми інфікування плода. Одержано науково обгрунтовані результати, які вирішують важливу проблему акушерства. Встановлено гормональні та ехографічні порушення.

Установлено взаємозв'язок між клінічними, ендокринологічними, біохімічними та гемостазіологічними особливостями в жінок з вірусним гепатитом (ВГ) в анамнезі. Це дозволило виявити вплив перенесеного ВГ на їх ендокринний статус. Розроблено та впроваджено методику профілактики непланованої вагітності в жінок з ВГ в анамнезі на підставі застосування диференційованого підходу до використання різних методів контрацепції. Відзначено, що запропонована методика дає змогу запобігти непланованій вагітності та нормалізувати ендокринний статус у жінок в анамнезі.

Висвітлено основні аспекти поширення генітального герпесу в популяції, механізми впливу його на перебіг вагітності та пологів, шляхи інфікування та наслідки його для плода та новонародженого. Виникнення та перебіг неонатального герпесу залежить від клінічної форми і стадії герпетичного ураження матері, імунологічного статусу вагітних, способу та терміну інфікування плода і новонародженого. Усунення наслідків герпетичного інфікування жінок репродуктивного віку, плода та новонародженого досягається шляхом вибору оптимальних методів комплексної діагностики та заходів своєчасного раціонального лікування генітального герпесу, що сприятиме зниженню перинатальної захворюваності та смертності, покращанню демографічної ситуації на Україні.

Проведено обстеження 70-ти вагітних із ризиком перинатального інфікування для розробки шляхів оптимізації антенатального нагляду та акушерської тактики. Показано, що особливу увагу під час антенатального спостереження з огляду на можливість первинної герпетичної та цитомегаловірусної інфекції та внутрішньоутробного ураження плода необхідно приділяти вагітним, серонегативним до герпесвірусів.

Освещена актуальная проблема современного акушерства - течение беременности и родов у ВИЧ-инфицированных женщин. Рассмотрены вопросы этиологии, патогенеза, классификации и клиники ВИЧ-инфекции, влияния ВИЧ-инфекции на течение беременности и родов, а также беременности и родов на развитие ВИЧ-инфекции. Рассмотрены современные подходы к антиретровирусной терапии во время беременности, родов и в послеродовом периоде, а также к профилактике вертикального инфицирования ВИЧ. Рассмотрены подходы к тактике родоразрешения при ВИЧ-инфекции.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми інфікування вагітних жінок герпес-вірусами (HSV+ i SMV). Проаналізовано клінічні прояви активних форм інфекції з формуванням акушерської патології й уражень плоду вірусами простого герпесу (ВПГ-1, ВПГ-2 і ВПГ-5-цитомегаловірусу-ЦМВ). Запропоновано раціональну тактику нагляду та проведення пологів у жінок, яка заснована на причинно-наслідкових відношеннях між невиношуванням вагітності і герпетичною інфекцією (ГІ), герпесом новонародженого та генітальним герпесом (ГГ) у матері, в тому числі й у разі латентної герпес-вірусної інфекції.

Рассмотрены проблемы, связанные с инфицированием беременных женщин герпесвирусами (HSV+ и CMV). Приведены варианты клинических проявлений активных форм герпес-вирусной инфекции с формированием акушерской патологии и поражений плода, вызванными вирусами простого герпеса (ВПГ-1, ВПГ-2 и ВПГ-5-цитомегаловируса-ЦМВ). Предложена рациональная тактика наблюдения, ведения родов у женщин, которая основана на причинно-следственных отношениях между невынашиванием беременности и герпетической инфекцией (ГИ), герпесом новорожденного и генитальным герпесом (ГГ) у матери, в том числе и при бессимптомном течении герпес-вирусной инфекции.

Розглянуто проблему удосконалення лікувально-профілактичних заходів у разі залізодефіцитної анемії у вагітних, які перенесли вірусний гепатит. Доведено, що у даної категорії пацієнток перебіг вагітності, пологів, а також неонатальний період у новонароджених ускладнюються вірогідно частіше (перебіг вагітності та пологів вдвічі, а неонатальний період втричі), ніж у вагітних з анемією. За даної патології вагітних обгрунтовано доцільність застосування біопротектора та біокоректора системної дії "Спіруліна" та лікувально-профілактичного препарату "Мультисорб". Зазначено позитивний вплив даних засобів на поліпшення гематологічних показників, субфракційний склад плазми, показники системи ПОЛ та АОЗ і функціональний стан гепатобіліарної, а також стан плода, акушерські та перинатальні наслідки у вагітних з анемією, які перенесли вірусний гепатит.

У ході аналізу перебігу вагітності та пологів у 59-ти жінок з цитомегаловірусною інфекцією виявлено часті ускладнення під час гестації та пологів. Показано, що цитомегаловірус несприятливо впливає на функціональний стан плода за рахунок порушення функції фетоплацентарної системи, яка є однією з причин антенатальної патології та внутрішньоутробної смерті плода.

Проаналізовано біофізичний профіль плода у вагітних жінок з герпесвірусною інфекцією. Встановлено, що у вагітних жінок на тлі герпесвірусної інфекції розвивається фетоплацентарна недостатність, яка виникає внаслідок порушення матково-плацентарного кровообігу.