Зазначено, що результати досліджень свідчать про високу ефективність гетеротопічної трансплантації тканини кріоконсервованого фетального тимуса людини, яка підвищує імунологічні можливості організму і є дійовим засобом боротьби з післяпологовими інфекціями.

Обстежено 41-у породіллю з групи високого ризику післяпологових гнійно-септичних ускладнень. Установлено, що профілактична обробка стінок порожнини матки антисептиком Йодобак після пологів призводить до достовірного зниження бактеріального обсіменіння матки, сприяє найшвидшій інволюції матки та зменшенню частоти післяпологових гнійно-септичних захворювань.

Статья посвящена поиску новых методов нетрадиционной медицины в лечении критических состояний в акушерстве. Автор предлагает включить в комплексную терапию гнойно-воспалительных осложнений в послеродовом периоде один из эфферентных методов - трансфузию рентген-облученной вне организма аутокрови пациенток - и на конкретном примере доказывает ее эффективность, а также эффективность озонотерапии в случаях сочетания ГВЗ с преэклампсией, особенно тогда, когда традиционная терапия оказывается бессильной. Применение этих методов является патогенетически обусловленным, поскольку способствует активизации собственной иммунной системы организма, что приводит к более быстрому восстановлению гомеостаза и, соответственно, к выздоровлению пациенток.

Изучены особенности иммунного и цитокинового статуса (ИЦС) у рожениц с высоким риском септических осложнений (СО), которые находились на сочетанной энтеральной и аппликационной сорбции препаратом "Силлард-П". Разработана и внедрена новая методика профилактики СО после родоразрешения путем операции кесаревого сечения в группе высокого риска их развития. Показана эффективность предложенной методики на основании показателей ИЦС рожениц.

Приведен клинико-статистический анализ показателей, отражающих эффективность профилактики гнойно-воспалительных осложнений (ГВО) при кесаревом сечении (КС), двух крупных родовспомогательных учреждений Украины - Донецкого регионального центра охраны материнства и детства и Кременчугского городского родильного дома (Полтавская область). Приведены особенности схем профилактики ГВО при оперативном родоразрешении. Проанализированы основные показания к КС, особенности выполнения самой операции, периоперационной антибиотикопрофилактики и послеоперационного ведения родильниц. Сделан вывод о высокой эффективности предложенного комплекса профилактических мероприятий, а также об эффективности использования озонированного 0,9 %-ного раствора NaCl в профилактике ГВО при КС.

Рассмотрены применения эфферентных методов в лечении различных осложнений и заболеваний у беременных и родильниц отделения реанимации и интенсивной терапии Донецкого регионального центра охраны материнства и детства. На основании опыта выполнения 184-х лечебных плазмаферезов 114-ти больным сделан вывод о его эффективности при гнойно-воспалительных осложнениях, преэклампсии, раннем токсикозе, массивных кровотечениях, экстрагенитальной патологии, сопровождающихся синдромом эндогенной интоксикации, и о целесообразности более широкого применения с целью коррекции гомеостаза у неотложных больных.

Проведено комплексне клініко-лабораторне обстеження породіль із запальними захворюваннями сечовидільної системи з метою зниження післяпологових гнійно-септичних ускладнень (ГСУ). На підставі результатів гістоморфологічного дослідження встановлено, що морфологічні зміни в плацентах у жінок з даною патологією не є специфічними, найчастішими серед них є запальні. Зазначено, що використання препарату "Канефрон" під час вагітності сприяє зменшенню даних змін у два рази. У ході впровадження нового препарату "Йодобок" встановлено, що профілактична санація даним препаратом після пологів сечового міхура й порожнини матки сприяє зниженню бактеріального засівання останніх, підвищенню темпів інволюції матки та зменшенню кількості ГСУ. Розроблено та впроваджено новий метод профілактики та лікування післяпологових ГСУ у жінок з запальними захворюваннями сечовидільної системи. Доведено, що застосування даної методики дозволило знизити частоту післяпологових гнійно-септичних ускладнень у три рази.

Розглянуто чинники післяпологових інфекційних ускладнень. Розроблено та проведено диференційовану метроінстиляцію (гравітаційну - 27-ми хворим, гравітаційно-аспіраційну за термінових ситуацій - 23-м жінкам, проточне дренування матки - 21-й породілі, гідровіброкюретаж стінок порожнини матки - 26-ти жінкам), яка має ціленаправлену мету зберігання матки у породіль. Доведено показання ранньої діагностики цих ускладнень лізосомальними ферментами у метроаспіраті, експрес-діагностики анаеробних, неклостридіальних ендометритів у лохіях матки. Розроблено метод слідкування за сеансом метроінстиляції, показання та протипоказання. Рекомендовано застосування розробленої метроінстилювальної суміші. Зазначено, що завдяки запропонованій органозберігальній терапії (консервативно-хірургічній та хірургічній) залежно від клінічно-морфологічної форми ендометриту терміни лікування скорочено на 5 - 6 днів, зменшено інвалідизацію у 2,5 рази, а летальність - на 12 %.

Показано позитивний вплив методу лактаційної аменореї (МЛА) на темпи інволюції зовнішніх ті внутрішніх розмірів матки після пологів per vias naturalis, а також після операції кесаревого розтину. Доведено позитивний вплив використання МЛА на інтенсивність грудного вигодовування, кількість виробленого грудного молока та тривалість вигодовування немовлят виключно груддю. Проаналізовано особливості становлення лактаційної функції у породіль. Досліджено рівень пролактину в крові обстежених жінок протягом всього періоду грудного вигодовування. Обгрунтовано позитивний вплив МЛА на зменшення кількості післяпологових гнійно-септичних ускладнень. Розвинуто концепцію щодо запобігання вагітності шляхом застосування МЛА. Встановлено, що МЛА є найбільш фізіологічно обгрунтованим методом планування сім'ї у післяпологовому періоді.

Із використанням клінічних, мікробіологічних, біофізичних, біохімічних та імунологічних методів дослідження показано, що у жінок з факторами інфекційного ризику після операції кесаревого розтину спостерігаються висока частота засівання слизової піхви умовно-патогенною флорою з переважанням асоціативних форм і суттєвий дефіцит лактобацил, порушення імунного статусу організму, різкий дисбаланс між активністю вільнорадикальних реакцій і функціонуванням системи антиоксидантного захисту плазми крові. Профілактичне застосування флуренізиду й антибіотика зинацефу сприяє частковій нормалізації вищеназваних показників. Особливо ефективним є поєднане застосування даних препаратів, що призводить до зменшення частоти виникнення гнійно-запальних захворювань і скорочення термінів перебування породіль у стаціонарі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З використанням клініко-лабораторних, мікробіологічних і функціональних методів дослідження вивчено особливості клінічного перебігу вагітності та пологів у жінок, хворих на бактеріальний вагіноз (БВ). Встановлено роль порушень мікробіоценозу піхви та місцевого імунітету в розвитку післяопераційних гнійно-запальних ускладнень. Запропоновано методи контролю за клінічним перебігом післяопераційного періоду у жінок, хворих на БВ. Розроблено та впроваджено рекомендації щодо зниження частоти системного та місцевого використання комплексних біологічних препаратів, методики операції з "Stark".

На підставі проведеного комплексного мікробіологічного дослідження вагінального біоценозу у вагітних у нормі та за умов невиношування, а також післяпологовому періоді обгрунтовано необхідність проведення профілактики післяпологових гнійно-септичних захворювань у жінок з невиношуванням вагітності. Вперше у вагітних жінок з дизбіозом статевих шляхів проведено профілактику післяпологових гнійно-септичних захворювань комбінованим біокомплексом, що включає штами Lacobacillus plantarum, які активовано на фітосередовищі та фіксовано на кремнійорганічному сорбенті. Комплексне бактеріологічне обстеження, проведене після санації, а також у післяпологовому періоді свідчить, що комбінований біокомплекс є ефективним засобом профілактики гнійно-септичних захворювань та має перевагу у порівнянні з фурациліном та далацином.

Дисертація присвячена питанням профілактики гнійно-септичних ускладнень операції кесарева розтину методом комбінованого застосування декаметоксину для обробки родових шляхів у перед- й інтраопераційному періоді та ентеросорбції в доопераційній підготовці. Клінічне випробування, вивчення особливостей мікрофлори родових шляхів при застосуванні вказаного методу, перебіг післяопераційного періоду, дослідження імунологічного статусу доводять ефективність і доцільність розробленого методу, медичну та економічну ефективність.

Роботу присвячено розробці ефективного, патогенетично обгрунтованого методу профілактики післяпологових гнійно-запальних ускладнень у породіль з гестаційним пієлонефритом. Встановлено, що у породіль, які під час вагітності перенесли гестаційний пієлонефрит, у пуерперії відмічається наявність синдрому ендогенної інтоксикації, який супроводжується дисфункцією клітинної та гуморальної ланок імунітету та деструкцією нейтрофільних лейкоцитів на ультраструктурному рівні. Ці зміни є передумовою для розвитку у даного контингенту жінок післяпологової захворюваності. Запропоновано комплексний метод профілактики пуерперальної захворюваності породіль з гестаційним пієлонефритом в анамнезі із використанням у післяпологовому періоді ентеросорбенту Силард-П та імуномодулятора ехінацеї пурпурової, висока ефективність якого обгрунтована теоретично та підтверджена практично.

Дисертація присвячена питанням профілактики і оптимізації лікування ГСУ в акушерстві. На першому етапі дослідження методом ретроспективного епідеміологічного аналізу визначена поширеність ГСУ пуерперію в Чернівецькій області на протязі 1992-1996 рр., їх структура і динаміка, популяційні фактори ризику ГСУ. Показана залежність рівня септичних післяпологових станів від частоти оперативного родорозв'язання, кореляція захворюваності на акушерський сепсис і венеричні захворювання. Виявлені можливі резерви зниження рівня ГСУ після пологів: призначення УЗД матки, цитоскопії маткових лохій, місцеве використання антибактеріальних засобів. На другому етапі дослідження на основі вибіркового методу показана ефективність розроблених автором методик профілактичного використання декаметоксину як основного антисептика в пологах, з метою санації вагіни вагітним групи ризику ГСУ. Вперше доведена ефективність включення внутрішньоматкового лаважу декаметоксину в комплекс лікувальних заходів при післяпологових ендометритах.

На підставі результатів клініко-статистичного аналізу обстеження 207 жінок, що грунтується на патоморфологічних, лектиногістохімічних, електронномікроскопічних методах дослідження децидуальної оболонки та плаценти, встановлено патогенетичні фактори ризику виникнення післяродових гнійно-септичних захворювань у породіль з ускладненим перебігом вагітності - випадки пізніх гестозів, залізодефіцитної анемії. На фоні плацентарної недостатності діагностовано базальний та парієтальний децидуїт, інтервільозит, хоріоамніоніт. Запропоновано метод профілактики (операція видалення децидуальної оболонки у ранньому післяродовому періоді) та ранньої діагностики післяродових гнійно-септичних ускладнень у породілей з ускладненим перебігом вагітності. Відзначено, що внаслідок застосування зазначеного методу профілактики післяродовий період у обстежених породіль тривав без ускладнень, швидше зникали симптоми прееклампсії, скорочувався термін перебування породіль у стаціонарі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.254.3-82 + Р716.230.166

Рубрики:

Розроджувальні операції

Післяпологові септичні захворювання

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 60 породіль, хворих на післяпологовий ендометрит. Розвиток патологічного процесу обумовлено асоціацією різних видів мікроорганізмів. Монокультуру виявлено лише у 3-х породіль. Встановлено позитивний вплив промивання порожнини матки розчином мірамістину.