Рассмотрены нейроаксиальные методы анестезии при абдоминальном родоразрешении в концепции современных перинатальных технологий. Представлен протокол анестезии, направленный на минимизацию осложнений, оптимизацию инфузионной и медикаментозной терапии.

Запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання оптимізації ведення вагітних, яке полягає у розробці методу комплексної профілактики гнійно-септичних ускладнень у разі абдомінального розродження у вагітних з потенційною інфекцією. Визначено основні фактори ризику виникнення гнійно-септичних ускладнень та запропоновано програму проспективного дослідження, результати якого дозволили розробити оригінальну методику профілактики післяпологових запальних процесів у породіль, розроджених оперативним шляхом. Запропоновано комплексний підхід до профілактики гнійно-септичних ускладнень у жінок з високим ризиком потенційної інфекції, а саме: підготовка до абдомінального розродження з застосуванням препаратів мірамістину, мератіну комбі та лактовіту, інтраопераційно - ушивання нижнього сегменту матки. Наведена методика є патогенетично обгрунтованою і дає змогу знизити частоту і тяжкість ускладнень.

На підставі клініко-лабораторних та функціональних методів дослідження розкрито основні причини перинатальних втрат у разі абдомінального розродження. Науково обгрунтовано та розроблено нову методику прогнозування перинатальних втрат у жінок, яким зроблено операцію кесарева розтину. Наведено практичні рекомендації щодо зниження перинатальних втрат у жінок, прооперованих з приводу рубця на матці та гострої гіпоксії плода на підставі використання нового антигіпоксанта - мілдроната, знижено частоту плодових втрат у жінок груп високого ризику.

Розглянуто питання діагностики, профілактики і лікування тромботичних ускладнень у 152 вагітних і породіль з груп ризику в зв'язку з абдомінальним розродженням. Вивчено показники плазмово-коагуляційної та судинно-тромбоцитарної ланок системи гемостазу до і після операції кесаревого розтину у вагітних з прееклампсією, варикозним розширенням вен нижніх кінцівок і повторним абдомінальним розродженням. Встановлено, що в післяопераційному періоді в організмі породіль активується тромбіно- і тромбопластиноутворення, які можуть стати причиною тромботичних ускладнень. Для підготовки вагітних до розродження запропоновано 1 % розчин кобальту хлориду (по 15 крапель всередину) та alpha-токоферолу ацетату (по 50 мг на добу всередину) та після операції - введення фраксипарину (по 0,3 мл двічі на добу). У вагітних з груп ризику і явищами тромбофілії крім базисної терапії доцільно застосування гепарину (по 2500 - 5000 ОД за 4 - 5 годин), трентал (5 мл внутрішньовенно крапельно), ацетилсаліцилову кислоту (0,5 г/добу всередину), alpha-токоферолу ацетат (50 мг/добу всередину) та 1 % розчин кобальту хлориду (15 крапель всередину). Ціленаправлена коригуюча терапія забезпечує сприятливий перебіг післяопераційного періоду, прискорює нормалізацію показників системи гемостазу.

Досліджено вплив різних методик ушивання матки після першого та повторного кесарева розтину у жінок з метаболічним синдромом на стан інволюції та шва на матці, а також на репаративні процеси в матці. Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, біохімічними імунологічними та морфологічними змінами за різних методик ушивання розрізу на матці під час першого та повторного кесарева розтину у жінок з метаболічним синдромом. Це дозволило розширити дані про патогенез післяопераційних ускладнень за абдомінального розродження, з урахуванням різного репродуктивного анамнезу у жінок з метаболічним синдромом. Одержані дані дозволили науково обгрунтувати необхідність розробки диференційованого підходу до ушивання розрізу на матці за першого та повторного кесаревого розтину у жінок з метаболічним синдромом. Встановлено особливості структури показань до першого та повторного кесарева розтину у жінок з метаболічним синдромом. Показано, що за вибору методики ушивання розрізу на матці під час першого та повторного кесарева розтину у жінок з метаболічним синдромом необхідно використовувати дворядний Роверденовський шов.

Преэклампсия является проявлением синдрома системного воспалительного ответа (ССВО) на фоне оксидативного стресса, эндотелиальной дисфункции, тромбофилии и нарушений метаболического гомеостаза. Изучено влияние препаратов "Тивортин" и "Гепа-Мерц" на состояние системы гемостаза, перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы защиты, обменные процессы у родильниц с преэклампсией тяжелой степени. Установлено, что предложенная схема лечения пациенток с преэклампсией, перенесших абдоминальное родоразрешение, препятствует реализации гиперергического варианта ССВО и развитию шокогенных реакций.

Мета дослідження - вивчити особливості перебігу післяопераційного періоду залежно від методу абдомінального розродження, категорії ургентності, наявності супутньої патології та оцінити їх результати. Для оцінювання перебігу вагітності та пологів, післяопераційного періоду, стану новонароджених проведено клініко-статистичний аналіз за 2010 - 2013 рр. за допомогою методу випадкового відбору статистичної вибірки у 300 жінок з акушерською патологією (пізні гестози, анемія вагітних, слабкість пологової діяльності, кровотеча, загроза переривання вагітності, передчасний розрив плодових оболонок, синдром плацентарної дисфункції) та екстрагенітальною патологією (захворювання серцево-судинної системи, органів дихання, нирок, гепатобіліарної системи, системні та ендокринні захворювання, нервової та опорно-рухової системи, захворювання очей) під час операції кесарева розтину, проведеного у плановому та ургентному порядку в лікувальних закладах Черкаської області.

Досліджено зміни формених елементів крові у 322 жінок з абдомінальною допомогою під час пологів залежно від методу відновлення крововтрати. Для 110 жінок (основної групи) використано метод аутогемотрансфузії, 110 жінкам перелито донорську кров і в 102 випадках апробовано метод гемодилюції. За наявності загальних тенденцій у зміні картини крові в післяопераційному періоді виявлено більш швидку нормалізацію морфологічного складу крові в основній групі.

Наведено огляд даних літератури щодо сучасних підходів та тенденцій до проблеми антибіотикопрофілактики у разі абдомінального розродження, розглянуто сучасний стан питання, проблеми та перспективи їх розв'язання.

Описан хирургический гемостаз при кровотечениях у беременных женщин, родоразрешенных путем операции кесарева сечения. В двух группах беременных проанализирован клинический подход при акушерских кровотечениях. Проведено ретроспективное исследование, выявленны особенности течения послеоперационного периода после хирургического гемостаза путем применения компрессионно-сшивных технологий.

Мета дослідження - аналіз частоти кесаревих розтинів (КР), їх структури за показаннями з боку матері; вивчення динаміки частоти КР за аномалій пологової діяльності (АПД) як показання до оперативного розродження на базі Київського міського пологового будинку N 1 за 2001 - 2011 рр. Під час проведення дослідження вивчено та проаналізовано частоту КР загалом, частоту ургентних КР, структуру КР за показаннями з боку матері, встановлено частоту КР за АПД, та вивчено динаміку частоти КР за АПД як одного з основних показань з боку матері. Використано історії пологів роділь, що завершилися абдомінальним шляхом. Відзначено підвищення рівня КР. Кількість ургентних КР поступово знижується. Спостерігається значне зниження частоти КР за аномалій пологової діяльності, що не піддаються медикаментозному лікуванню. Професійне ведення пологів, адекватне обгрунтоване застосування лікарських препаратів, використання у практиці сучасних медичних засобів, об'єктивне оцінювання акушерської ситуації, кардіотокографічний супровід, своєчасне й адекватне застосування епідуральної аналгезії позитивно вплинули на збільшення числа розроджень через природні пологові шляхи, що є пріоритетом у професійному мистецтві акушера-гінеколога.

Увагу приділено покращенню ефективності анестезіологічного забезпечення в періопераційному періоді операції кесарів розтин на підставі вивчення гемодинамічних змін, стресової реакції та рівня больового синдрому породіль, основних небажаних ефектів та ускладнень у періопераційному періоді. Розроблено та впроваджено метод профілактики розвитку артеріальної гіпотензії при проведенні операції кесарів розтин в умовах спінальної анестезії, що дозволяє знизити використання вазопресорів під час операції і частоту виникнення інтраопераційної нудоти та блювання. Для можливості оптимізації вибору методу анестезіологічного забезпечення, на підставі обчислювальних критеріїв розроблено мережну модель, яка створює можливість у короткий час обрати ефективний і безпечний метод анестезії для операції кесарів розтин, що сприяє покращенню показників якості анестезіологічного забезпечення та запобігає розвитку періопераційних небажаних ефектів та ускладнень.