Відображено шляхи розробки принципів індивідуалізованого підходу до переривання вагітності в ранніх термінах на основі більш детального вивчення психоемоційного стану жінок. Важливу роль відіграє перед- та післяабортне консультування, яке є складовою профілактики можливих ускладнень медикаментозного переривання вагітності. Важливим у даному дослідженні стало покращання системи профілактичних заходів шляхом розробки методів профілактики можливих ускладнень, які допоможуть відновити порушення репродуктивного здоров'я жінок.

Вивчено вплив медикаментозних і фізичних факторів на стан організму жінок у випадку переривання вагітності пізніх термінів. Розроблено новий ефективний метод штучного аборту за умов використання факторів охолодження. Установлено, що традиційні методи за допомою медикаментозних речовин, мають ряд серйозних недоліків. Доведено, що використання локального охолодження гіпогастральної ділянки (ЛОГД) для переривання вагітності в пізні терміни є найбільш фізіологічним методом, який добре переноситься жінками, практично не має побічних ефектів, не змінює імунологічний стан вагітної, не викликає порушень у згортувальній системі крові. Показано, що механізм дії ЛОГД є рефлекторною реакцією матки у відповідь на подразнення механо- та терморецепторів передньої черевної стінки за участю гіпоталамо-гіпофізарної системи, наднирників, яєчників та фетоплацентарного комплексу з утягненням клітинних та гуморальних ланок імунорегуляції, змінами маткового кровотоку. З'ясовано, що запропонований метод дозволить з мінімальними негативними наслідками для організму жінок переривати вагітність пізніх термінів за медичними або соціальними показаннями, тим самим знизивши материнську захворюваність та смертність.

Встановлено, що в динаміці вагітності у юних жінок виникає імунодефіцитний стан переважно за рахунок хелперної та супресорної ланок Т-лімфоцитів, який за неускладненим перебігом вагітності можна вважати варіантом норми, еволюційно закріпленої й спрямованої на забезпечення толерантності до плода-аллотрансплантата, проте знижує резистентність вагітної за умов контамінації. Обгрунтовано доцільність вибору консервативно-хірургічних заходів за умов високого ризику інфекційних ускладнень після аборту, опрацьовано та впроваджено у клінічну практику метод малого екстраперитонеального кесаревого розтину (Патент України N 98041956), а токаж викладено клінічні, імунологічні, бактеріологічні та економічні докази корисності методу малого екстраперитонеального кесаревого розтину, особливо у юних жінок.

Искусственное прерывание беременности при неосложненном течении операции и послеоперационного периода даже у практически здоровых женщин, имевших в анамнезе роды, может вызвать изменения гипофизарно-яичниковых взаимоотношений. Комбинированные оральные контрацептивы (КОК) являются одним из безопасных и самых эффективных методов при условии правильного и длительного их применения после аборта; имеют множество неконтрацептивных преимуществ; обеспечивают быстрое восстановление фертильности. КОК, содержащий 20 мкг этинилэстрадиола и 3 мг дроспиренона (Джаз, компания Байер Шеринг Фарма), уже хорошо зарекомендовал себя на рынке Украины. Уникальность препарата заключается в режиме его приема: Джаз содержит 24 активных таблетки и 4 таблетки плацебо. Таким образом, имея схему 24 + 4, препарат обладает целым рядом преимуществ перед обычными контрацептивами с режимом 21 + 7.

Зазначено, що висока материнська та перинатальна смертність, невиношування, ускладнення вагітності та пологів, погіршення здоров'я нації в цілому - неповний перелік наслідків штучного аборту. На сучасному етапі особливу увагу необхідно звернути на профілактику саме запальних ускладнень, яка передбачає застосування нестероїдних протизапальних засобів та антибактеріальних препаратів широкого спектра дії, до яких належать хінолони.

Приведены результаты исследований, свидетельствующие об эффективности предложенной методики ведения послеоперационного периода у женщин после хирургического лечения прогрессирующей трубной беременности лапароскопическим доступом. Предложенная методика позволила снизить риск развития послеоперационных инфекционных осложнений и вероятность возникновения спаечного процесса, что способствовало сохранению репродуктивной функции женщин.