Описані предмет і задачі сучасної перинатології, пренатальне тестування і моніторування, діагностика генетичних захворювань. Окремі питання присвячені оцінці новонароджених за шкалою Апгар, первинній реанімації новонароджених, оцінці гестаційного віку, температурному контролю, годуванню новонароджених тощо. Наведена характеристика основних лікарських засобів, які використовують в перинатологічній практиці, та відомості про основні біохімічні показники.

Комплексно оцінено медико-соціальні та екологічні фактори ризику, які сприяють ранньому пригніченню лактаційної функції жінок-годувальниць і переведенню немовлят на штучне вигодовування (ШВ). За клініко-експериментальних умов показано, що одним з важливих факторів ризику зниження лактаційної функії в жінок-годувальниць є хронічна нітратна інтоксикація. Це підверджується морфофункціональними змінами гіпофізу, які визначаються зниженням активності секреторних гранул на тлі зменшення білоксинтезувальної та енергопродукуючої функцій клітин даної залози. Встановлено високий рівень аліментарнозалежної патології та дисбіотичних порушень у дітей першого року життя, пов'язаний з пізнім початком природного вигодовування (ПВ), раннім введенням напівадаптованих замінників материнського молока та продуктів додаткового харчування. Виявлено, що в дітей за умов ШВ втрачається впорядкованість добового ритму функціонування вегетативної нервової системи, властива дітям, які вигодовуються жіночим молоком, а саме, подовжується часова зона підвищеної активності симпатичного відділу. Доведено, що в дітей за умов ШВ підвищується рівень глікозоаміногліканів у сироватці крові, що може призвести до напруги компенсаторних систем цитопротекції слизової оболонки гастродуоденальної зони. Науково обгрунтовано доцільність включення до комплексу заходів для покращання лактаційної функції в жінок-годувальниць з групи ризику стосовно розвитку гіпогалактії харчової домішки "Еламін".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732.4

Рубрики:

Догляд за недоношеними дітьми

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі клініко-лабораторного оцінювання ефективності ентерального харчування (ЕХ) за умов інтенсивної терапії новонароджених і дітей першого року життя доведено, що розвиток критичних станів у немовлят супроводжується порушенням функціональних можливостей шлунково-кишкового тракту, дисимілятивною направленістю білкового обміну, проявами холестазу, напруженням захисних механізмів цитопротективної системи слизової оболонки гастродуоденальної зони (ГДЗ). Уперше визначено наявність зв'язків між рівнем збереження білкового синтезу на початку ЕХ і тривалістю природного вигодовування та парентерального харчування, а також між рівнем сироваткових тригліцеридів і тривалістю хвороби та парентерального харчування. Доведено більшу ефективність впливів напівелементних гідролізатів (НГ) на стан білкового та ліпідного обмінів, зниження виразності холестазу та напруження цитопротективної системи слизової оболонки ГДЗ у немовлят у критичних станах у порівнянні з сумішами на основі коров'ячого молока. Уперше встановлено, що зниження функціонального навантаження захисних механізмів цитопротективної системи слизової оболонки ГДЗ із застосуванням НГ у даного контингенту дітей призводить до зменшення проявів холестазу, що реалізується через зміни тонусу симпатичної нервової системи. Із урахуванням виявлених метаболічних змін та функціональних порушень ШКТ і гепатобіліарної системи, на підставі клініко-математичного аналізу вперше визначено ознаки ефективності ЕХ за умов ІТ новонароджених і дітей першого року життя.

Проведено наблюдение за двумя группами недоношенных детей в условиях интенсивной терапии. Одна группа детей получала наряду с инфузионной терапией раннее энтеральное питание смесью "Алфаре" через назогастральный зонд. Показано, что раннее энтеральное питание способствует более раннему началу восстановления массы тела, улучшает белоксинтетическую функцию печени, сокращает катаболическую фазу адаптации новорожденного ребенка, а также ведет к стабилизации коагуляционного потенциала крови.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732.4

Рубрики:

Догляд за недоношеними дітьми

Шифр НБУВ: Ж22335/Дод. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены современные принципы профилактического и лечебного питания детей с проявлениями пищевой аллергии и риском ее развития. Приведены результаты Львовского городского детского аллергологического центра по изучению эффективности смеси NAN 1 НА у 45-ти детей с аллергическим конституционным дерматитом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р732

Рубрики:

Вигодовування і догляд за новонародженими дітьми

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено стан фагоцитозу у новонароджених з затримкою внутрішньоутробного розвитку. Доведено, що у новонароджених з групи спостереження мали місце порушення різних ланцюгів фагоцитозу, які розрізняють залежно від клінічного варіанта патології. Проаналізовано вплив вигодовування новонароджених сумішами "NAN", які містять нуклеотиди, фірми "NESTLE" та стандартної суміші на фагоцитарну активність нейтрофілів. За результатами досліджень зроблено висновки, згідно з якими суміш "NAN" рекомендовано в комплексі реабілітаційних заходів дітям з затримкою внутрішньоутробного розвитку у випадку відсутності можливості забезпечення дитини грудним молоком.

Изучено состояние фагоцитоза у новорожденных с задержкой внутриутробного развития. Доказано, что у новорожденных из группы наблюдения имели место нарушения разных звеньев фагоцитоза, которые различаются в зависимости от клинического варианта патологии. Проведен анализ влияния вскармливания новорожденных смесями "NAN", которые содержат нуклеотиды, фирмы "NESTLE" и стандартной смеси на фагоцитарную активность нейтрофилов. По результатам проведенных исследований сделаны выводы о том, что смесь "NAN" можно рекомендовать в комплексе реабилитационных мероприятий детям с задержкой внутриутробного развития при невозможности обеспечения ребенка грудным молоком.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.216.591-52 + Р732

Рубрики:

Сіфіліс і вагітність

Вигодовування і догляд за новонародженими дітьми

Шифр НБУВ: Ж15288 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании многолетнего опыта отделения сердечно-сосудистой патологии беременных Института педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины, а также данных литературы представлены сведения о противопоказаниях к грудному вскармливанию у женщин с гипертонической болезнью, особенностях терапии родильниц с артериальной гипертензией. Детально освещен вопрос об антигипертензивной терапии, а также даны рекомендации по профилактике нарушений лактационной функции у этой категории больных.

Приведены данные о кашах промышленного производства, в том числе первых отечественных (ТМ "Детолакт"), как одного из видов питания детей грудного возраста. Показано, что они являются полноценным источником белка и углеводов, витаминов, минеральных веществ, микроэлементов. Широкий ассортимент каш позволяет использовать их как профилактические продукты, а также в лечебном питании при различной патологии (пищевая аллергия, целиакия, лактазная недостаточность и др.).

Представлена информация по одному из важных аспектов профилактики и диетотерапии пищевой аллергии у детей раннего возраста - введению прикорма.

Проведенное исследование показало эффективность и безопасность приема кормящими матерями с профилактической целью поливитаминного препарата "Прегнавит" с предварительным назначением энтеросорбента пектина, что является методом биопрофилактики и важно в условиях экологического неблагополучия. Систематическое профилактическое применение витаминных препаратов для кормящих матерей в комбинации с употреблением энтеросорбентов позволяет снизить заболеваемость детей раннего возраста в условиях крупного промышленного центра.

Рассмотрена проблема сбалансированного питания детей первого года жизни. Представлена сравнительная характеристика состояния кишечной микрофлоры и показателей иммунитета у детей на разных видах вскармливания, подчеркнута исключительная роль грудного молока в развитии иммунитета ребенка. Показаны факторы, способствующие росту бифидобактерий, - основного вида кишечной микрофлоры здорового ребенка. Отдельно рассмотрены микронутриенты, которые влияют на состояние иммунитета (цинк, железо, селен, длинноцепочечные полиненасыщенные жирные кислоты). Многолетние разработки ученых и технологов научно-исследовательского центра компании "Нестле" позволили создать смеси нового поколения, в состав которых включен комплекс нутриентов, способствующих росту бифидобактерий ("NAN 1"), и введены пробиотики (бифидо- и лактобактерии в "NAN 2"), обеспечивающие не только питание, но и благоприятное влияние на иммунные функции здорового ребенка на протяжении первого года жизни.

Висвітлено актуальні питання становлення біоценозу кишок у дітей першого року життя залежно від характеру харчування. Показано клінічну та мікробіологічну ефективність вигодовування дітей раннього віку молочними сумішами "Nutrilon" і "Nutrilon Комфорт", які містять пробіотики (олігосахариди). Проведено порівняльну оцінку застосування молочних сумішей з різною концентрацією олігосахаридів.

Обгрунтовано безпечність грудного вигодовування немовлят від матерів, в яких встановлено сифіліс до або під час вагітності, а після відповідного специфічного та профілактичного протисифілітичного лікування визначено позитивні специфічні серологічної реакції на сифіліс під час досліджуваної вагітності. Обстежено 90 матерів, які одержали протисифілітичне лікування під час вагітності та 90 їх немовлят, які перебували на природному вигодовуванні не менше 6-ти місяців. За результатами дослідження встановлено, що провідним критерієм безпечності природного вигодовування немовлят групи ризику є закінчення курсу специфічного та профілактичного лікування сифілісу в їх матерів під час вагітності. Закінчення протисифілітичного лікування матерів після 28-го тижня вагітності не дозволяє оцінити якість проведеної терапії під час пологів і новонароджені немовлята цих матерів мають підлягати профілактичному лікуванню.

На підставі результатів детального моніторингу та багаточисленних клініко-епідеміологічних досліджень вперше в Україні на прикладі м.Львова та Львівської області доведено ефективність впровадження комплексної системи принципів успішного грудного вигодовування (УГВ) у лікувально-профілактичних закладах (ЛПЗ) охорони здоров'я матері та дитини та її вплив на тривалість грудного вигодовування (ГВ) та на показники здоров'я дітей. Виявлено, що з усіх принципів (УГВ найбільший вплив на тривалість виключно грудного вигодовування (ВГВ) та ГВ в цілому має годування за вимогою та відмова від використання у пологовому відділенні іншої їжі, крім грудного молока. З'ясовано, що основними чинниками, які визначають тривалість ГВ, є допологове навчання жінок відповідно підготовленим медичним персоналом, дотримання принципів ГВ як у пологовому будинку, так і надалі на етапі дитячої поліклініки. Встановлено, що тривале ВГВ (6 місяців) та тривале ГВ (12 місяців та більше) позитивно впливає на нервово-психологічний розвиток і зменшення рівня захворюваності дітей. Доведено необхідність впровадження в ЛПЗ охорони здоров'я матері та дитини ініціативної програми "Лікарня, доброзичлива до дитини" з метою збільшення частоти та тривалості ГВ, що сприятиме зменшенню захворюваності немовлят та дітей раннього віку. Запропоновано створити систему кабінетів підтримки грудного вигодовування та лактації на базі жіночих консультацій, пологових будинків і дитячих поліклінік.

Изучена эффективность применения адаптированных смесей с пребиотиками "Nutrilon Комфорт 1" при вскармливании детей первого полугодия жизни и "Nutrilon Комфорт 2" при вскармливании детей второго полугодия жизни с функциональными расстройствами пищеварения. Установлено, что вскармливание этими смесями обеспечивает положительный эмоциональный тонус и динамику физического и нервно-психического развития, способствует нормализации микроэкологического состояния в толстом кишечнике, что подтверждается комплексом клинических, иммунологических и бактериологических исследований. Проведенные исследования позволяют рекомендовать данные смеси для вскармливания детей с функциональными нарушениями пищеварения и дисбиозом кишечника.

Запропоновано огляд іноземної літератури з проблеми застосування пробіотичних препаратів. Показано, що, попри наявний ефект від застосування пробіотиків у профілактиці і лікуванні дисбіотичних порушень у дітей і дорослих, необхідні подальші дослідження у цьому напрямку.