Дисертацію присвячено питанням вивчення видового складу та імуносупресивних властивостей збудників гнійно-септичних захворювань у новонароджених. Серед причин неонатальної захворюваності і смертності гнійно-септичні захворювання займають перше місце. Однією з причин загибелі дітей у цьому віці є сепсис, питома вага якого складає 5-12 % в загальній структурі гнійно-септичних захворювань новонароджених. Летальність від сепсису складає 30-40 % у доношених і 50-70 % у недоношених новонароджених. У розвитку гнійно-септичних захворювань у новонароджених головна роль належить стафілококам, питома вага інших грампозитивних та грамнегативних бактерій в структурі збудників септичних захворювань новонароджених є менш значною. Розроблено раціональний метод комплексного лікування гнійно-септичних захворювань у новонароджених з використанням мазі "Батумін" на основі вивчення видового складу, чутливості до антибіотиків і імуносупресивних властивостей збудників. Вивчено клінічні особливості захворювань, імунний статус новонароджених, хворих на гнійно-септичні захворювання, а також вплив застосування мазі "Батумін" на перебіг хвороби.

Розглянуто питання діагностики декомпенсації та прогнозування перебігу синдрому гострого ендотоксикозу у дітей, який є ускладненням гнійно-запальних захворювань. Визначено діагностичну цінність клінічних симптомів та лабораторних змін, які є складовими симптомокомплексу ендотоксикозу, та проаналізовано їх значення для експрес-діагностики декомпенсації ендотоксикозу. Обгрунтовано необхідність динамічного температурного моніторингу з визначенням центрально-периферичного температурного градієнта для своєчасної діагностики декомпенсації ендотоксикозу. Вперше встановлено значення центрально-периферичного температурного градієнта та його динаміку, що виконують прогностичну функцію щодо можливого летального кінця для дитини з синдромом декомпенсованого ендотоксикозу.

Освещены современные представления об этиологии, эпидемиологии, клинической картине локализованных форм гнойно-септических заболеваний и сепсиса новорожденных детей. Уделено внимание иммунным сдвигам, проблеме внутриутробного инфицирования плода и новорожденного; факторам, предрасполагающим к генерализации процесса; вопросам лечения и профилактики гнойно-септических заболеваний новорожденных. Разработаны диагностические и прогностические алгоритмы. Предложен оригинальный способ экспресс-диагностики бактериемии и сепсиса.

Ключ. слова: стафилококки, новорожденные, гнойно-септические заболевания, "Диастаф", батумин, диагностика
Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.7-46

Рубрики:

Септичні захворювання новонароджених

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 275 новонароджених дітей, серед них 80 - здорових, 195 - з гнійно-септичними захворюваннями. Визначено основні збудники гнійно-септичних захворювань у немовлят в Луганську на сучасному етапі. Складено таблиці та розроблено комп'ютерні програми прогнозу ризику можливого розвитку гнійно-септичних захворювань, летального кінця сепсису у новонароджених дітей, запропоновано диференційно-діагностичну таблицю локальної та генералізованої інфекції. Модифікований метод експрес-діагностики бактеріємії у новонароджених дітей дозволяє одержати дані про наявність бактерій в крові та визначити грамприналежність збудника через 2 год. після забору крові. Розраховано імовірний рівень смертності та летальності від сепсису за умов повного та часткового усунення дії негативних керованих факторів.

Досліджено питання морфологічної діагностики гемостазіологічних порушень (коагулопатій) у разі сепсісу в новонароджених дітей залежно від етіології інфекційного процесу, особливостей його перебігу та стану тимуса. Показано домінуючу роль синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові з гіперкоагуляцією крові та швидким прогресуванням у коагулопатію споживання, у виникненні глибоких альтернативних змін в органах, що, в свою чергу, призводить до прогресування поліорганної недостатності та генералізації інфекційного процесу. Встановлено, що декомпенсація в системі гемостазу та імунітету, які є ланками єдиної захисної системи людини, наступає паралельно, зумовлює несприятливі наслідки.

Викладено результати клінічного, гематологічного та імунологічного обстежень 102 новонароджених, хворих на сепсис, використаних для діагностування пацієнтів залежно від перебігу та фази захворювання. Доведено, що несприятливий перебіг сепсису супроводжується схильністю до розвитку анемії, тромбоцитопенії, абсолютної нейтропенії, лімфопенії та анеозинофілії, пригніченням ланок клітинного та гуморального імунітету, порушенням фагоцитарної функції, метаболічної активності та станом мікробіоцидних інтралейкоцитарних систем. На підставі отриманих даних розроблено математичну модель прогнозування особливостей перебігу хвороби в недоношених дітей і відповідний комплекс лікувальних заходів, що сприяє зниженню рівня летальності у разі сепсису.

Вивчено клінічні, лабораторні та імунологічні параметри внутрішньоутробного інфікування, внутрішньоутробних інфекцій та гнійно-запальних захворювань новонароджених. Виявлено роль С-реактивного білка (СРБ) у випадку даних захворювань. Виконано дослідження CРБ в амніотичній рідині вагітних жінок. Оцінено його роль у діагностиці фетопатій та ембріопатій. Розроблено додаткові критерії ранньої діагностики та прогнозу перебігу захворювання в новонароджених з явищами внутрішньоутробного інфікування, внутрішньоутробних інфекцій та гнійно-запальною патологією. Встановлено, що СРБ з'являється на ранніх термінах гестації та визначається у всіх новонароджених у пуповинній та периферичній крові, в амніотичній рідині їх матерів. СРБ виконує функцію преімунітету, що зберігається в новонароджених після народження, особливо в недоношених, з їх ростом втрачається. У постнатальному періоді СРБ бере участь, в основному, в гострофазовій відповіді, корелює з різними показниками клітинного та гуморального імунітету, окремими чинниками неспецифічної резистентності організму.

Вивчено існуючі форми та умови перебування дитини з матір'ю у пологових будинках Києва та їх вплив на клінічний перебіг неонатального періоду, процеси формування кишкового біоценозу. Висвітлено переваги доглядання новонароджених за умов спільного перебування матері та дитини у пологовому будинку. З'ясовано, що у більшості здорових новонароджених, незалежно від форми перебування їх в акушерському стаціонарі, процес становлення кишкового мікробіоценозу проходить через фазу значного обсіменіння умовно патогенними ентеробактеріями (УПЕ), які можуть мати нозокоміальне або материнське походження, що обумовлює можливість існування їх подвійного значення для організму дитини як негативного (сприяють виникненню синдромів дезадаптації та гнійно-септичних інфекцій), так і фізіологічного. Умови спільного перебування забезпечує більш пізню появу УПЕ в значних рівнях висіву у складі КМБЦ дитини, на тлі уже сформованої біфідофлори, наслідком чого є менш напружений клінічний перебіг неонатального періоду. Доведено відсутність суттєвого негативного впливу бактеріального обсіменіння материнського молока на процес формування кишкової мікрофлори та клінічний стан дитини.

На підставі ретельного вивчення та аналізу соматичного й акушерсько-гінекологічного статусу 178-ми матерів, діти яких хворіли на гнійно-септичні захворювання у періоді новонародженості (90 - сепсисом, 88 - локальними формами) та клінічних проявів сепсису в перші дні захворювання, виділено чинники, які сприяють розвитку сепсису у новонародженої дитини та впливають на перебіг хвороби. Найбільшого впливу на розвиток сепсису надавали в порядку їх інформативності: низька маса тіла під час народження, первинна втрата маси тіла більше 10 %, тривалий безводний період у пологах, пізнє відпадання пуповинного залишку, аборти, недоношеність, гестоз, раннє штучне або змішане вигодовування. З ранніх клінічних ознак найбільше прогностичне значення мали підвищення ШОЕ більше 12 мм/год, метеоризм, парез кишечнику, часті випорожнення. Розроблено прогностичні алгоритми.

Показано, що застосування дексазону одноразово в першу добу лікування в стаціонарі в ранній фазі розвитку гострого токсикозу у дітей раннього віку призводить до значного клінічного покращання, особливо впродовж першого тижня лікування. Призначення цього препарату знижує атрибутивний і відносний ризики збереження важкості стану дитини з інфекційним токсикозом на 3-ю - 7-му добу захворювання.

Комплексно вивчено механізми формування та реалізації ендотоксикозу у дітей на рівні кров'яного русла у висхідному ієрархічному ряді: механізми продукції та розподіл токсинів у кров'яному руслі, їх накопичення та міцність зв'язків з токсиннесучими фракціями крові, стан антитоксичних адаптаційних систем плазми крові, клінічні прояви токсемії. Вивчено розмір молекул токсинів. Розроблено комп'ютерну експертну систему оцінки ендотоксикозу у дітей з поліорганною недостатністю, призначену для вибору методів еферентної детоксикації. Запропоновано способи діагностики та досліджено ефективність диференційованого використання методів еферентної терапії.

Розглянуто особливості первинного формування у новонароджених повноцінної екологічної мікробної екосистеми. Обгрунтовано доцільність застосування із зазначеною метою мультипробіотиків групи "Симбітер".

За останні роки спостережено ріст частоти TORCH-інфекцій. Припущено, що близько 10 % новонароджених інфікуються під час вагітності або проходження через родові шляхи матері. Інфікування людського організму в період максимальної імунної беззахисності (гестаційний період і перші 4 місяці життя) призводить до маніфестації захворювання в неонатальному чи малюковому періоді зі зниженням якості життя, високим ризиком інвалідизації та смерті. Одним з найбільш складних і дискутабельних у плані діагностики та лікування є токсоплазмоз. Незважаючи на обов'язкове обстеження вагітних, захворюваність на вроджений токсоплазмоз стійко залишається високою в Україні та світі. Розглянуто особливості перебігу акушерського анамнезу, гестаційного, неонатального та малюкового періодів у новонароджених немовлят з тяжким вродженим токсоплазмозом і результати специфічної терапії. Окремо виділено групу немовлят, причиною смерті яких був вроджений токсоплазмоз. Запропоновано алгоритм діагностики й етіотропного лікування новонароджених.

На основі даних, отриманих в результаті тривалого спостереження за колонізацією новонароджених умовно патогенними мікроорганізмами, збудниками гнійно-септичних захворювань, рівнями та профілями антибіотикорезистентності виділених мікроорганізмів, мікробною контамінацією об'єктів довкілля профільних стаціонарів, впливом екзогенних факторів ризику на виникнення внутрішньолікарняних інфекцій розроблено програму активного мікробіологічного моніторингу за внутрішньолікарняними інфекціями у новонароджених та її комп'ютерну версію. Доведено необхідність впровадження програми для попередження виникнення внутрішньолікарняних інфекцій. Розроблено новий лікарський засіб "Восурель" з високою антимікробною активністю, який може стати основою для створення різних лікарських форм, призначених для профілактики і лікування опортуністичних, в тому числі внутрішньолікарняних інфекцій.

Розглянуто питання антибактеріальної терапії (деескалаційної, цілеспрямованої, емпіричної) негоспітальних і госпітальних інфекцій у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії. Відображено сучасні уявлення про етіологію та антибіотикотерапію негоспітального сепсису у дітей, що вийшли з періоду новонародженості. Представлено перспективні рішення антибактеріальної терапії у разі інфекцій, викликаних полірезистентним пневмококом і менінгококом.

При бактериологическом исследовании, проведенном у детей раннего возраста по поводу генерализованного септического состояния в период септического шока (СШ), установлено преобладание грамотрицательных условно патогенных микроорганизмов. Исходно отмечено повышение интенсивности перекисного окисления липидов с супрессией факторов клеточного и гуморального иммунитета. Применение в комплексе лечения СШ метода лечебного плазмафереза и иммуноглобулина оказывает стимулирующее влияние на гомеостаз, способствует благоприятному течению заболевания, предупреждению осложнений.

Встановлено частоту і динаміку виявлення ротавірусів у новонароджених. Досліджено особливості клінічного перебігу ротавірусної інфекції (РВІ) у новонароджених з перинатальною патологією та у недоношених немовлят, у порівняльному аспекті вивчено специфіку моноротавірусної та асоційованих форм інфекції. Визначено провідні фактори ризику інфікування ротавірусами новонароджених. Удосконалено комплексний підхід щодо лікування новонароджених з РВІ шляхом застосування рекомбінантного інтерферону (лаферону), ентеросгелю та коригування порушень мікробіологічних біоценозів за допомогою використання мультипробіотика "Симбітер". Запропоновано ефективні заходи профілактики РВІ у новонароджених.

Здійснено спробу узагальнити найбільш актуальні дані, що стосуються сучасних аспектів діагностики та інтенсивної терапії сепсису у дітей, які вийшли з періоду новонародженості. Наведено критерії діагностики сепсису, важкого сепсису та септичного шоку з урахуванням анатомо-фізіологічних особливостей дитячого віку. Особливу увагу приділено деескалаційній концепції антибактеріальної терапії позалікарняного та госпітального сепсису. Представлено найбільш загальні аспекти інфузійної терапії септичного шоку у дітей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.302.7-3

Рубрики:

Септичні захворювання новонароджених

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ