Висвітлено проблему сезонної алергії, етіологічним чинником якої є пилок та спори пліснявих грибів. Встановлено зв'язок між сезонною симптоматикою та рівнем пилку/спор у повітрі.

Проведена оценка клинической эффективности и безопасности применения диоксида кремния в форме порошка для приготовления суспензии ("Атоксил") в комплексной терапии пищевой аллергии у детей в возрасте от 1 до 5 лет. Высокая эффективность и отсутствие побочных эффектов позволяют рекомендовать включение Атоксила в стандартную терапию клинических проявлений пищевой аллергии у детей, начиная со второго года жизни.

Представлен алгоритм диагностики и лечения больных с пищевой аллергией. Алгоритм составлен на основе рекомендаций Национального института аллергии и инфекционных заболеваний США (NIAID, 2010), рекомендаций Всемирной Организации Аллергологов DRACMA (Diagnosis and Rationale for Action against Cow's Milk Allergy, 2010) и с учетом собственного опыта авторов.

Проведено порівняльне дослідження клініко-анамнестичних особливостей перебігу алергічних захворювань (АЗ) у дітей м. Запоріжжя та районів Запорізької області (Приморський, Бердянський). Установлено, що реалізація "атопічного маршу" з розвитком бронхіальної астми більш притаманна міським дітям, матері яких частіше мали патологію вагітності та пологів. Для дітей з АЗ характерний великий поліморфізм скарг і, як мінімум, два супутні захворювання. Комплексна оцінка клініко-анамнестичних особливостей АЗ у дітей дозволяє виявити фактори ризику розвитку алергійної патології для розробки індивідуалізованих профілактичних і лікувальних заходів, диференційованого підходу до прогнозування соціальної адаптації дитини та її здоров'я в цілому.

Представлены результаты обследования и лечения 175 детей (93 мальчика и 82 девочки) в возрасте от 3 до 18 лет с аллергической патологией. У 66 % детей с аллергическими заболеваниями в патологический процесс вовлекался желудочно-кишечный тракт. Выявленные изменения поджелудочной железы и печени при аллергических состояниях обратимы и могут трактоваться как реактивные изменения. В комплексную терапию детей основной группы (56 мальчиков и 44 девочки) был включен тиотриазолин. Результаты исследования свидетельствуют о целесообразности включения данного препарата в комплексную терапию аллергических заболеваний у детей.

Проведено порівняльний аналіз лабораторних маркерів алергічного запалення (загального IgE та еозинофільного катіонного білка) у 287 дітей з алергічними захворюваннями віком від 6 до 17 років. 171 хворий мешкав за умов великого промислового м. Запоріжжя, 116 дітей - у відносно екологічно чистих районах Запорізької області (Приморський, Бердянський). Результати порівнювались з показниками 56 практично здорових дітей, що склали контрольну групу. Встановлено, що підвищений рівень загального IgE можна розцінювати як маркер респіраторних форм алергії (алергічного риніту та бронхіальної астми), причому його показники були вищими у хворих з м. Запоріжжя. Підвищений рівень еозинофільного катіонного протеїну, що свідчить про еозинофільне запалення в тканинах, був характерним для дітей з бронхіальною астмою, які мешкають за екологічно несприятливих умов, що дозволяє припустити залежність його високих показників від наявності контакту з причинними алергенами, якими у великому промисловому місті є екологічні забруднювачі.

Наведено останні дані щодо актуальності дотримання дієти за наявності проявів алергії на шкірі. Наголошено на важливості екологічної безпечності їжі для дітей.

Цель исследования - изучение клинической эффективности и безопасности препарата "Триметабол" в лечении детей с атопическим дерматитом (АД) в сочетании с бронхиальной астмой (БА). Под наблюдением находились 12 детей в возрасте от 7 - 8 лет, страдающие АД в сочетании с БА, у которых был снижен аппетит. Среднетяжелое течение БА имели 83,3 % детей, тяжелое - 16,6 %, на момент начала исследования больные находились в состоянии ремиссии БА. Течение АД соответствовало легкому в 66,6 % случаев, среднетяжелому - в 33,3 %. Комплекс лечения включал диетотерапию (с исключением причинно значимых пищевых аллергенов), противовоспалительную ингаляционную базисную терапию (сальметерол, флутиказон) в дозах 100 - 250 мкг/сутки соответственно степени тяжести течения БА, а также применение Триметабола, пробиотиков и наружной терапии средством ухода за атопической кожей (гидратирующий крем). Триметабол назначался по 10 мл 3 раза в день до приема пищи в течение одного месяца. Включение Триметабола в комплексную терапию в 100 % случаев имело положительное влияние на аппетит. Улучшение аппетита отмечалось у 2/3 детей со 2 - 3 дня от начала лечения. У 1/3 детей, главным образом при АД средней тяжести, этот эффект наблюдался на 6 - 7 день от начала лечения. Наряду с улучшением аппетита отмечены уменьшение астенизации организма, активная прибавка массы тела у 75 % детей, нормализация показателей гемоглобина, улучшение сна за счет уменьшения зуда и эмоционального состояния за счет уменьшения возбудимости и раздражительности.

Проанализирована динамика показателей клинической симптоматики у детей в возрасте от 6 до 18 лет, больных поллинозом, при использовании подкожного и перорального методов аллерген-специфической иммунотерапии (АСИТ) и стандартной терапии фармакологическими преапаратами. Установлена эффективность предложенных в исследовании анкет оценки эффективности лечения для больных детей и их родителей. Показано положительное влияние обоих методов АСИТ на состояние клинических показателей как по отдельным месяцам обострения (август, сентябрь, октябрь), так и за сезон поллинации причиннозначимых растений в целом. Выявлено усиление корреляционных взаимосвязей между маркерами аллергического воспаления при поллинозе - интерлейкинами IL-4, IL-5, IL-10 и их основным антагонистом - IL-12 под влиянием АСИТ как в виде подкожных инъекций, так и в виде пероральных сублингвальных драже.

Наведено результати спірографічного обстеження у 137 хворих з алергічними захворюваннями (81 хлопчика і 56 дівчаток) з м. Запоріжжя та 85 дітей (51 хлопчика і 34 дівчинки) із Запорізької області, віком 6 - 17 років. До контрольної групи увійшло 56 здорових дітей (31 хлопчик і 25 дівчаток). Виявлено, що незалежно від місця проживання достовірне зниження всіх показників функції зовнішнього дихання реєструвалося тільки у дітей, що страждали на бронхіальну астму, а у дітей, хворих на атопічний дерматит і алергічний риніт, ці показники не відрізнялися від таких у контрольній групі. У дітей з бронхіальною астмою спостерігався обструктивний тип порушення бронхіальної провідності з рівномірним зниженням всіх показників МОС, що свідчило про тотальний тип бронхіальної обструкції, і тільки у 7 (9,86 %) міських та у 5 (16,7 %) обласних дітей з інтермітуючою бронхіальною астмою можливості спірографічного обстеження були обмеженими, що потребувало проведення інших методів дослідження.

Наведено огляд останніх даних щодо ролі взаємодії зовнішніх факторів і геному в розвитку харчової гіперчутливості у дітей. На основі викладеного обгрунтовано профілактичні заходи розвитку харчової алергії у дітей.

Показаны особенности проявлений аллергических реакций гастроинтестинального характера у детей. Проанализирована эффективность антигистаминных препаратов в терапии этих состояний. Отмечена эффективность и перспективность применения препарата отечественного производителя дезлоратадина (Эдем) в комплексной терапии аллергических заболеваний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.301.1-52 + Р733.41,21

Рубрики:

Пневмонії у дітей

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Скорректировано лечение дермо-респираторного синдрома (ДРС) у детей в возрасте 2 - 5 лет при помощи монтелукаста (антилейкотриенового препарата) для достижения клинической ремиссии и как можно более длительного удержания контроля клинических проявлений заболевания. Под наблюдением находилось 225 детей с ДРС: I группа - 75 детей в возрасте 2 - 3 лет, II группа - 145 детей в возрасте 3 - 5 лет. Мальчики составили 53 % (119 детей), девочки - 47 % (106 детей). Все больные наблюдались в катамнезе 1 - 3 года. У пациентов собраны данные аллергологического анамнеза, проведены углубленное клиническое и параклиническое обследование, а также определены в сыворотке крови общий IgE и специфические IgE к молоку и другим пищевым аллергенам (методом иммуноферментного анализа ELISA). У обследованных детей с ДРС применение монтелукаста наряду с базисной терапией способствовало не только положительным краткосрочным результатам (достижение клинической ремиссии на 7 - 10-й день от начала терапии), но и долгосрочному позитивному эффекту (продление периода клинической ремиссии и уменьшение количества рецидивов заболевания) на фоне снижения общего и специфических IgE в сыворотке крови. Выводы: у детей с ДРС необходимо корректировать лечение антилейкотриеновыми препаратами для более быстрого достижения клинической ремиссии заболевания и профилактики его обострений.

Цель исследования - определить обеспеченность витамином Д детей с аллергическими заболеваниями вследствие эндогенного и экзогенного источников его поступления в организм. Обследовано 53 больных детей с аллергическими заболеваниями - бронхиальной астмой, атопическим дерматитом и аллергическим ринитом. Подробно изучен анамнез заболевания и жизни и определен уровень витамина Д в сыворотке крови в зимний период, после назначения препарата витамина Д и после весенне-летнего периода. Определение 25(ОН)Д проведено с помощью электрохемилюминесцентного метода. Оценка обеспеченности витамином Д проведена согласно классификации M. F. Holick et al. (2011). В результате исследования установлено, что дефицит витамина Д присутствует у всех обследуемых детей (53 больных) с аллергическими заболеваниями, которым 25(ОН) Д определялся впервые в осенне-зимний период, средний показатель гидроксикальциферола составил 22,54 нмоль/л. После приема препарата витамина Д в дозе 2000 в течение 2-х месяцев 21 ребенком из всех обследуемых детей с аллергическими болезнями средний показатель витамина Д среди этих пациентов был 37,57 нмоль/л. С началом весенне-летнего времени применение витамина Д в комплексной терапии аллергических заболеваний прекращено и определение 25(ОН)Д проводилось по истечении этого периода. После полученных результатов выявлено, что средний показатель витамина Д существенно не изменился после солнечной поры и составил 37,51 нмоль/л. Таким образом видно, что в организм детей с аллергическими заболеваниями поступает недостаточное количество витамина Д в кровь из эндогенного и экзогенного источников его поступления в течение всего периода обследования пациентов, независимо от времени года. Итак, можно сделать вывод, что препарат витамина Д нужно применять в комплексной терапии детей с аллергическими заболеваниями в течение всего года для достижения нормального его уровня в сыворотке крови у данной группы пациентов.

Встановлено актуальність створення протиалергійних лікарських засобів у вигляді супозиторіїв для профілактики та лікування алергічних захворювань у дітей. З метою вибору раціональної супозиторної основи проведено біофармацевтичні дослідження за допомогою методу "агарових пластин" та реологічні дослідження з визначення структурно-механічних властивостей супозиторних мас. За підсумками одержаних результатів обрано супозиторну основу, яка відповідає всім вимогам, а саме супоцир, та розроблено склад нових комбінованих антигістамінних супозиторіїв з лоратадину гідрохлоридом під умовною назвою "Лоравіт" для дітей.

Описано изучение активности воспаления у детей с бронхиальной астмой путем определения уровней общего IgE, эозинофильного катионного белка, ICAM-1, лейкотриенов (C4/D4/E4).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9 + Р733.41,21-5

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р128.91-373 + Р733.41,21

Рубрики:

Гігієна дітей раннього віку і установ для них

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.41,21-4

Рубрики:

Внутрішні хвороби дітей

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ