Представлены результаты обследования детей с бронхиальной астмой (БА) разной степени тяжести. У пациентов были определены степени вентиляционных нарушений и соответственно им гемодинамические нарушения со стороны сердечно-сосудистой системы. Проанализированы результаты влияния базисной терапии БА на вентиляционные и гемодинамические нарушения, а также результаты комплексного применения базисной и кардиометаболической терапии в зависимости от степени тяжести БА у детей. Выявлено, что комплексная терапия БА, с учетом вентиляционных и гемодинамических нарушений, существенно улучшает показатели проходимости бронхов и показатели сердечно-сосудистой системы, тем самым обеспечивая максимальный терапевтический эффект.

Уперше встановлено частоту та характер порушень серцевої недостатності та визначено найбільш значущі клініко-анамнестичні фактори та морфофункціональні особливості серцево-судинної системи у дітей з порушенням слуху. Показано, що вираженість порушення слуху має взаємозв'язок зі змінами серцевого ритму, з утворенням ектопічних вогнищ збудження, формуванням змін фази реполяризації та синдрому подовженого інтервалу QT. Установлено різнонаправлені вегетативні порушення та зниження адаптаційно-пристосувальних механізмів організму, вираженість і направленість яких залежала від індивідуально-типологічних особливостей особистості, віку та ступеня приглухуватості. Уперше розроблено спосіб оцінки функціонального стану серцево-судинної системи та удосконалено діагностичні критерії синдрому подовженого інтервалу QT. Відзначено, що виявлені клініко-параклінічні особливості уможливили удосконалення реабілітаційних заходів у дітей з порушеннями серцевої діяльності, які слабко чують.

Вивчено стан серцево-судинної системи та вегетативного гомеостазу у дітей з гострим гломерулонефритом (ГГ) віком 3 - 14 років. На підставі поглибленого аналізу клініко-інструментальних методів дослідження (ЕКГ, ЕХОКС, вивчення вегетативного статусу) встановлено, що незалежно від основного синдрому ГГ у хворих дітей виникають зміни у функціонуванні серцево-судинної системи та систем її регуляції, які суттєво впливають на загальний стан дитини та функцію нирок, можуть спровокувати хронічний та ускладнений перебіг захворювання. Встановлено, що у 42,3 % хворих розвивається патологічний гіпокінетичний варіант гемодинаміки, який характеризується порушенням насосної функції міокарда (УО, ХО, ФВ) та збільшенням загального периферійного опору судин. Визначено, що за різних синдромів захворювання кореляційні зв'язки показників серцево-судинної системи та вегетативного гомеостазу і функцій нирок відрізняються між собою, що визначає стан і спрямованість компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. Доведено ефективність включення до комплексної терапії дітей, хворих на ГГ, попередника L-карнітину - мілдронату, який крім корекції серцево-судинних порушень позитивно впливає на стан вегетативного гомеостазу та діяльність нирок.

Дисертацію присвячено питанням дослідження стану серцево-судинної системи у дітей різного віку, які перенесли антенатальну та інтранатальну гіпоксію. При обстеженні 495 дітей із використанням, зокрема, допплєрехографії, вказано її вплив на різні ланки серцево-судинної системи - мозковий кровоплин, центральну, коронарну гемодинаміку, контрактильність і релаксаційну здатність міокарда обох шлуночків. Запропоновані показання та схеми застосування ніфедипіну, цинаризину, мілдронату у новонароджених під час їх постгіпоксичної адаптації.

Основну групу дієтозалежних захворювань становлять гастроентерологічна патологія, ожиріння, метаболічний синдром та цукровий діабет. Одним із провідних механізмів у перебігу цих видів патології є дисбаланс вегетативної сфери, що супроводжується порушеннями системного кровообігу, включаючи регуляцію артеріального тиску. Мета роботи - аналіз особливостей харчування та оцінка стану артеріального тиску в дітей із дієтозалежними захворюваннями. Обстежено 142 дитини шкільного віку, які перебували на стаціонарному лікуванні з приводу: хронічного гастродуоденіту (перша група - 90 дітей); ендокринної патології - гіпоталамічний синдром з ожирінням (друга група - 21 дитина); цукрового діабету (третя група - 31 дитина). Особливості режиму та якість харчування вивчалися за спеціально розробленою анкетою. Стан системного кровообігу визначали за допомогою офісного вимірювання артеріального тиску та добового моніторингу артеріального тиску. Отримані результати обстеження дітей оброблялися за допомогою програми "Статистика 6.0". Аналіз харчування дітей встановив суттєву незбалансованість і значну різницю у частоті прийому школярами їжі. Згідно з оцінкою рівня артеріального тиску у дітей за перцентильними таблицями, спостерігається вірогідно більша кількість виявлених передгіпертензій та гіпертензій у осіб другої і третьої груп порівняно з першою групою. У цих дітей відзначається варіабельність показників добового моніторингу артеріального тиску, що можуть бути пов'язані з дисбалансом вегетативної нервової системи. Висновки: незбалансоване харчування сприяє розвитку дієтозалежних захворювань. Зміни з боку системного кровообігу в обстежених дітей пов'язані з особливостями вегетативної регуляції як ендокринної, так і травної системи, що вказує на поєднані патогенетичні механізми розвитку патології обох систем.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями, створенню та апробації комплексної психокорекційної програми розвитку здатності до саморегуляції емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями. Емоційні переживання підлітків із такими захворюваннями виявляються через низку психологічних симптомокомплексів, що виходять з особистісних особливостей досліджуваних, стосунків із найближчим оточення (дитячо-батьківських і сиблігових), що безпосередньо мають вплив на особистість підлітків і стають у подальшому прототипною моделлю взаємодії із соціумом, а також з огляду самого нозологічного навантаження. Емпіричним дослідженням охоплено загалом 360 респондентів. Експериментальну групу становили підлітки із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями кількістю 180 досліджуваних віком 14- та 15-ти років, до контрольної групи ввійшли 180 респондентів їхніх однолітків без проявів захворювання. Запропоновано комплексний підхід емпіричного дослідження емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями, результати якого були інтегровані у формувальну частину дослідження. Подано визначення емоційних переживань і побудовано теоретичну модель виникнення емоційних переживань у підлітків із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями. Поглиблено розуміння ролі емоційних переживань в генезі та в опрацюванні стигматизуючих наслідків психосоматичних серцево-судинних захворювань для підлітків. Розроблено й апробовано щоденник інтроспекції та рефлексії емоційних переживань відповідно до віку досліджуваних. Обгрунтовано припущення, що інтенсивні емоційні переживання відреаговуються психосоматичними пацієнтами, зокрема підлітками із психосоматичними серцево-судинними захворюваннями через симптоматику або сновидіння. Виявлено ключове завдання психологічної корекції емоційних переживань у підлітків із такими захворюваннями, а саме розвиток здатності до їхньої саморегуляції, а також застосовано інтроспекцію та рефлексію в контексті наративів досліджуваних, для формування здатності до саморегуляції емоційних переживань.